вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2422/25
За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815)
до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, код ЄДРПОУ 00190905)
про стягнення 3 873,03 гривень
Суддя Дичко В.О.
Без виклику (повідомлення) учасників справи.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення 3 873,03 грн, у тому числі інфляційних втрат у сумі 2 555,33 грн та 3% річних у сумі 1 317,70 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на виконання умов договору від 25.02.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, до якого відповідач приєднався згідно з повідомленням позивача № 45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020, сплатило з порушенням строків заборгованість, підтверджену рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у справі № 904/3231/23, від 22.12.2023 у справі № 904/4911/23 та від 01.08.2024 у справі № 904/2270/24, у зв'язку з чим Акціонерне товариство «Українська залізниця» просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» інфляційні втрати в сумі 2 555,33 грн та 3% річних у сумі 1 317,70 гривень.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2422/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
30 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» заперечує проти нарахованих інфляційних втрат та просить відмовити в їх стягненні в повному обсязі. Щодо 3% річних указує, що не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення 3% річних у сумі 1 298,31 гривень.
12 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла відповідь на відзив. Акціонерне товариство «Українська залізниця» з доводами, наведеними у відзиві на позовну заяву, не погоджується, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Крім того, позивач просить поновити строк на подання відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 у справі №904/2422/25 задоволено клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення строку на подання відповіді на відзив, поновлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» строк для подання відповіді на відзив та прийнято відповідь Акціонерного товариства «Українська залізниця» на відзив до розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження» цього Кодексу.
Ураховуючи режим воєнного стану та повітряні тривоги, в суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено певні організаційні заходи. Справу розглянуто в розумний строк, з огляду на вищенаведені обставини, а також ураховуючи перебування судді в щорічній основній відпустці в період з 07.07.2025 до 25.07.2025 відповідно до наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 301-В від 09.06.2025 та необхідність надання сторонам часу для реалізації своїх прав.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодесу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, господарський суд
Предметом доказування в даній справі є наявність/відсутність підстав для нарахування інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасно виконані зобов'язання.
Повідомленням № 45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020 (а.с. 10) Акціонерне товариство «Укрзалізниця» (далі - перевізник) засвідчило прийняття від Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - замовник) заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору від 25.02.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (а.с. 10-48, далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до пункту 1.4 Договору надання послуг за Договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Згідно з абзацом 1 пункту 1.5 Договору Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з пунктом 1.6 Договору Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
Відповідно до пункту 1.7 Договору Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір, друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.
Згідно з пунктом 1.9 Договору перевізник, за результатом розгляду заяви (акцепту), направляє замовнику у власній інформаційній системі перевізника повідомлення з накладенням КЕП:
- або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення;
- або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером Договору з замовником.
До отримання повідомлення про укладення Договору друга сторона має право відкликати свою заяву (акцепт) про прийняття пропозиції укласти Договір.
На підставі пункту 1.10 Договору Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 Договору
Згідно з підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 Договору обов'язки замовника: сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов Договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагона за межами України та інших послуг перевізника.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 2.1.7 пункту 2.1 Договору обов'язки замовника: підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.
Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунки за Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця».
Відповідно до пункту 4.4 Договору по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати:
- провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних;
- суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами;
- плати за використання власних вагонів перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях;
- штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень тощо;
- неустойки, нарахованої згідно з додатками до Договору та відображеної в інформаційному повідомленні;
- пені.
Відповідно до пункту 12.1 Договору Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору, здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору. На звернення замовника умови Договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.
У грудні 2022 року позивач надав відповідачу послуги з перевезення власних порожніх вагонів, які замовник мав оплатити на умовах Договору.
Плату за користування вагонами включено до відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 01019001, 05019004, 06019005, 23129400, 23129401, 23129402, 26129404, а збір за зберігання вантажів - до накопичувальної картки форми ФДУ-92 № 23129070 від 23.12.2022 (а.с. 61-66, 68-71).
Акціонерне товариство «Українська залізниця» надало копії рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у справі № 904/3231/23 (а.с. 49-53) та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у справі № 904/3231/23 (а.с. 54-58), якими стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» плату за користування вагонами в сумі 21 726,48 грн та збір за зберігання вантажів у сумі 1 928,40 гривень.
Позивач указує, що відповідач платіжною інструкцією № 4500040248 від 12.09.2024 сплатив борг у загальній сумі 23 654,88 грн (а.с. 59-60), який складається із плати за користування вагонами в сумі 21 726,48 грн та збору за зберігання вантажів у сумі 1 928,40 гривень.
У квітні 2023 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» надало Приватному акціонерному товариству «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» послуги з перевезення власних порожніх вагонів, які замовник мав оплатити на умовах Договору.
Плату за користування вагонами включено до відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 10049019, 12049017, 12049018, 13049020, 15049021, 16049022, 19049023 (а.с.80-96).
Позивач надав копію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2023 у справі № 904/4911/23 (а.с. 72-76), яким стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» плату за користування вагонами в сумі 4 729,44 гривень.
Позивач зазначає, що відповідач платіжною інструкцією № 4500001974 від 18.01.2024 сплатив борг у сумі 4 729,44 грн (а.с. 77-79).
У січні 2024 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» надало Приватному акціонерному товариству «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» послуги з перевезення власних порожніх вагонів, які замовник мав оплатити на умовах Договору.
Плату за користування вагонами включено до відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 06019131, 06019132 (а.с. 108-111).
Позивач надав копію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 у справі № 904/2270/24 (а.с. 97-105), яким стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» плату за користування вагонами в сумі 654,24 гривень.
Позивач указує, що відповідач платіжною інструкцією № 4500038382 від 26.08.2024 сплатив борг у сумі 654,24 грн (а.с. 106-107).
У зв'язку з порушенням строків сплати вищенаведених грошових коштів Акціонерне товариство «Українська залізниця» нарахувало інфляційні втрати в сумі 2 416,97 грн та 3% річних у сумі 1 198,47 грн за період з 27.12.2022 до 11.09.2024, інфляційні втрати в сумі 106,40 грн та 3%річних у сумі 106,95 грн за період з 12.04.2023 до 17.01.2024, інфляційні втрати в сумі 31,96 грн та 3% річних у сумі 12,28 грн за період з 10.01.2024 до 25.08.2024, що стало причиною виникнення спору та звернення з позовом до суду.
Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» заперечує проти позовних вимог. Вважає, що згідно зі ст. 105 та ч. 5 ст. 114 Статуту залізниць України сторони несуть матеріальну відповідальність за перевезення в межах і розмірах, передбачених цим Статутом та Договором. Інфляційні втрати та 3% річних не належать до переліку таких витрат. Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює загальну відповідальність за прострочення грошових зобов'язань, однак у сфері залізничних перевезень діє спеціальне законодавство, зокрема, Статут залізниць України, що обмежує відповідальність сторін. Якщо залізниця звільнена від обов'язку сплачувати інфляційні втрати та 3% річних, то вантажоодержувач не може бути поставлений у гірше становище. Інакше це порушує принцип рівності сторін договору перевезення та статті 13, 129 Конституції України.
Суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредиторові певну грошову суму згідно з договором чи на інших підставах, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України.
За змістом статей 509, 524, 533 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Аналогічні правові висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 646/14523/15-ц та № 703/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
Чинне законодавство України не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про стягнення заборгованості не припиняє грошове зобов'язання боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум.
Отже, обов'язок зі сплати інфляційних втрат та 3% річних виникає безпосередньо з Цивільного кодексу України.
Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити його інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг) (постанова Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 921/540/23).
Згідно з абз.абз. 1-4 п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами (ст. 119-126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (з наступними змінами та доповненнями), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.
Відповідно до абз.абз. 1-3 п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з наступними змінами та доповненнями), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085, розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Виходячи з положень чинного законодавства, Договору та інших доказів, у відповідача виник обов'язок внести плату за користування вагонами і збору за зберігання вантажів з моменту надання таких послуг та фіксації їх надання в певних документах (відомостях плати за користування вагонами та накопичувальній картці). Судовими рішеннями лише підтверджено, що обов'язок сплатити за надані залізницею послуги виник за результатами їх надання/споживання. Незгода Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» з обсягами таких послуг та їх вартістю не спростовує сам факт їх надання/споживання.
При цьому вартість наданих позивачем послуг не є збитками чи штрафними санкціями, тому суд не бере до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
Стягнення Акціонерним товариством «Українська залізниця» інфляційних втрат та 3%річних від прострочених сум є компенсацією за знецінення грошових коштів, несвоєчасно сплачених Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» за надані позивачем послуги.
За результатами перевірки судом здійснених Акціонерним товариством «Українська залізниця» розрахунків інфляційних втрат та 3% річних арифметичних помилок не виявлено.
З урахуванням установлених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню та з відповідача на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягають стягненню 3 873,03 грн, у тому числі інфляційні втрати в сумі 2 555,33 грн і 3% річних у сумі 1 317,70 гривень.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення 3 873,03грн - задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, код ЄДРПОУ 00190905) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) 3 873,03 грн (три тисячі вісімсот сімдесят три гривні 03копійки), в тому числі інфляційні втрати в сумі 2 555,33 грн (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 33 копійки), 3% річних у сумі 1 317,70 грн (одна тисяча триста сімнадцять гривень 70копійок), судовий збір у сумі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок)
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 28.07.2025.
Суддя В.О. Дичко