пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
18 липня 2025 року Справа № 903/350/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу № 903/350/25
за позовом заступника керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, м. Луцьк
до Державного підприємства “Волинський військовий лісгосп», м. Луцьк
про відшкодування 5405230,60 грн. шкоди,
за участю представників:
від позивача: Мандрик Ю.В. - діє в порядку самопредставництва,
від відповідача: Таргоній В.О. - діє в порядку самопредставництва,
в судовому засіданні взяв участь Солоп В.П. - прокурор Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (службове посвідчення № 079263 від 29.04.2024),
27.03.2025 документ сформовано в системі “Електронний суд» і зареєстровано у Господарському суді Волинської області позовну заяву заступника керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, в якій заступник керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону просить:
- стягнути з державного підприємства “Волинський військовий лісгосп» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в сумі 5405230,60 грн., шляхом перерахування вказаних коштів на рахунок UA848999980333169331000003560, код отримувача 38009371, отримувач коштів ГУК у Волинській області / смт Маневичi, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності);
- стягнути з державного підприємства “Волинський військовий лісгосп» на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону сплачений судовий збір у розмірі 64 862,76 грн.
Ухвалою суду від 31.03.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.04.2025; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 28.04.2025.
28.04.2025 через систему “Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
30.04.2025 в судовому засіданні представник позивача просила надати час для ознайомлення із відзивом відповідача на позов та підготовки відповіді на відзив.
Прокурор у судовому засіданні 30.04.2025 повідомив, що до прокуратури не надходив відзив на позов відповідача, просив відкласти підготовче засідання, надавши можливість ознайомитись з відзивом відповідача та підготувати відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 30.04.2025 було відкладено підготовче засідання на 14 травня 2025 року; зобов'язано відповідача направити Волинській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону відзив на позовну заяву з додатками, докази направлення подати суду.
12.05.2025 сформовано в системі “Електронний суд» і зареєстровано в Господарському суді Волинської області відповідь на відзив Державної екологічної інспекції у Волинській області, в якій позивач зазначив, що позов прокуратури підтримує у повному обсязі, а аргументи відповідача є необґрунтованими та такими, що не можуть братися судом до уваги.
12.05.2025 від Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшла відповідь на відзив від 08.05.2025 № 30.51/02-2078вих-25, в якій прокуратура посилається на те, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, не спростовують законності та обґрунтованості позовних вимог прокурора, а позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
В судовому засіданні 14.05.2025 представник відповідача заявив про необхідність ознайомлення із відповіддю на відзив прокурора, посилаючись на її неотримання.
Ухвалою суду від 14.05.2025 було відкладено підготовче засідання на 28.05.2025; постановлено відповідачу подати суду у строк до 26.05.2025 заперечення на відповідь на відзив.
26.05.2025 сформовано в системі “Електронний суд», а 27.05.2025 зареєстровано в Господарському суді Волинської області заперечення відповідача на відповідь на відзив позивача, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
28.05.2025 в судовому засіданні прокурор, представники позивача та відповідача висловили думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 28.05.2025 було закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 18 червня 2025 року.
18.06.2025 від Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та Державної екологічної інспекції у Волинській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На обґрунтування клопотання прокурор посилався на зайнятість в інших судових засіданнях, проведення невідкладних слідчих (розшукових) та процесуальних дій в кримінальних провадженнях.
На обґрунтування клопотання Державна екологічна інспекція у Волинській області посилалася на зайнятість представника в іншому судовому засіданні.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.06.2025 не заперечував проти задоволення клопотань Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та Державної екологічної інспекції у Волинській області та відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 18.06.2025 з метою дотримання основних засад (принципів) господарського судочинства, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності, диспозитивності, було задоволено клопотання Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та Державної екологічної інспекції у Волинській області і відкладено розгляд справи по суті на 09.07.2025.
09.07.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням у службовому відрядженні представника ДП "Волинський військовий лісгосп" - Таргонія В.О.
В судове засідання 09.07.2025 відповідач не з'явився.
Прокурор та позивач не заперечили проти відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 09.07.2025 було оголошено перерву до 18.07.2025.
В судовому засіданні 18.07.2025 прокурор та позивач позовні вимоги підтримали і просили позов задовольнити.
Відповідач позов заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступні обставини.
Фактичні обставини справи.
Державне підприємство «Волинський військовий лісгосп» (надалі - ДП «Волинський військовий лісгосп») створене відповідно до наказу Міністра оборони України від 15.05.2019 № 233 «Про виділ із складу державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» деяких структурних підрозділів і створення на їх базі державних підприємств» шляхом виділення зі складу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» Волинського військового лісгоспу як структурного підрозділу.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ДП «Волинський військовий лісгосп» належить до сфери управління Міністерства оборони України.
Згідно з п. 2 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 № 555 власниками лісів та постійними лісокористувачами з метою оздоровлення насаджень у максимально стислі строки, за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище, здійснюються заходи з поліпшення санітарного стану лісів.
Згідно з переліком заходів з поліпшення санітарного стану лісів від 16.02.2023, погодженого т.в.о директора Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісзахист» та Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства Бережницькому лісництву ДП «Волинський військовий лісгосп» було дозволено в Бережницькому лісництві провести вибіркову санітарну рубку дерев у кварталі 59 виділу 15, площа виділу-11.8 га, причини призначення заходів: короїди, вусачі, златки, рак.хв.кпкф (а.с.10).
27.07.2023 ДП «Волинський військовий лісгосп» видало лісорубний квиток від 27.07.2023 серії ВО ЛРК №021010 (а.с. 11) на дозвіл Бережницькому лісництву ДП «Волинський військовий лісгосп» провести вибіркову санітарну рубку у кварталі 59 виділу 15 на території Троянівської селищної ради, Камінь-Каширського району, Волинської області (на земельній ділянці площею 11,8 га).
За вказаним лісорубним квитком в рахунок заходів формування і оздоровлення лісів (інших заходів) відповідно до завдань, визначених на 2023 рік, дозволено зрубати ділової деревини 18 куб. м, дров'яної 106 куб. м, разом ліквідної стовбурної деревини 125 куб. м., ліквіду з крони 1 куб. м, хворосту і сучків 20 куб. м, разом - 145 куб. м.
03.01.2024 представниками лісогосподарського підприємства було складено акт огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів (а.с. 12).
Відповідно до акту було проведено огляд місць заготівлі деревини в натурі в 59 кварталі 15 виділу на підставі лісорубного квитка № 021010 та встановлено, що заготівля деревини завершена, рубка проведена своєчасно.
Відповідно до відомості матеріально-грошової оцінки лісосіки 2023 року вирубано 145 куб. м деревини (а.с. 13).
У зв'язку з тим, що Головне управління Національної поліції у Волинській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024032220000005 від 09.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, за процесуального керівництва Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, то 02.03.2024 в 59 кварталі 15 виділу заступником начальника слідчого відділення поліції №1 (м. Нововолинськ) поліції Володимирського відділу поліції ГУНП у Волинській області на підставі ухвали № 161/3943/24 у кримінальному провадженні №42024032220000005 від 09.02.2024 в присутності понятих було проведено огляд місцевості, про що складено протокол огляду (а.с. 14-16).
Оглядом місця події від 01.03.2024 встановлено, що у кварталі 59 виділу 15 Бережницького лісництва ДП «Волинський військовий лісгосп» виявлено 605 пнів зрубаних дерев породи сосна, дуб, вільха без ознак відведення дерев в рубку.
Відповідно до довідки відділу Державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Волинській області про результати огляду лісової ділянки у кварталі 59 (виділ 15) Бережницького лісництва ДП “Волинський військовий лісгосп» та відповідно до постанови про залучення спеціаліста в кримінальному провадженні від 22 березня 2024 року під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024032220000005 від 09.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.4 ст.246 КК України, за результатами опрацьовання копій документів, отриманих в порядку тимчасового доступу під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024032220000005 від 09.02.2024, які стосуються проведення вибіркової санітарної рубки на лісовій ділянці у кварталі 59 (виділ 15) Бережницького лісництва ДП “Волинський військовий лісгосп» у порівнянні з інформацією, отриманою під час огляду в натурі зазначеної лісової ділянки (зокрема - фіксації та обміру пнів зрубаних дерев), що проводився з участю спеціалістів інспекції встановлено, що лісорубний квиток від 27.07.2023 ВО ЛРК № 021010 на заготівлю деревини на лісовій ділянці у кварталі 59, виділ 15 був виданий з порушенням вимог п. 4 Порядку видачі спеціальних дозволів, затвердженого постановою КМУ № 761 від 23.05.2008, а порубка дерев і чагарників проведена з порушенням вимог природоохоронного законодавства (а.с. 22).
Зі змісту довідки відділу Державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Волинській області, складеної за результатами проведення огляду місця події від 01.03.2024 (а.с. 20-22), вбачається, що оглядом лісової ділянки у кварталі 59 виділу 15 Бережницького лісництва ДП «Волинський військовий лісгосп» встановлено, що середня висота дерев, призначених до рубки складала 15,3 м, середній діаметр 16 см, що не відповідає середньому діаметру дерев, які були фактично зрубані на лісовій ділянці у кварталі 59 виділу 15 Бережницького лісництва ДП «Волинський військовий лісгосп», оскільки 451 зрубане на лісовій ділянці дерево (75 %) мало діаметр від 24 до 64 см на висоті 1,3 м.
Перевіркою, яка оформлена довідкою, встановлено, що у лісорубному квитку, на підставі якого проведена рубка, зазначено спосіб обліку «за площею», що є порушенням вимог п. 4.16. Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, затверджених наказом Держлісагентства України від 21.01.2013 № 9, згідно яких при проведенні вибіркових рубок використовується спосіб обліку за кількістю дерев, призначених в рубку.
У довідці Державного екологічного нагляду зазначено, що причиною призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів у кварталі 59 (виділ 15) є короїди, вусачі, златки, рак хвойних порід, комплекс природніх кліматичних факторів. Однак, відповідно до повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень від 05.01.2023, які виявлено майстром лісу та помічником лісничого, ознаками пошкодження лісового насадження в у кварталі 59 (виділ 15) були відмирання та всихання дерев.
Згідно з довідкою Державного екологічного нагляду в порушення приписів п. 26 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою КМУ від 27.07.1995 № 555, під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок не була проведена нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають товщину стовбура 24 см і більше на висоті 1,3 метра.
Також у довідці зазначено, що в порушення вимог 4.2 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, затверджених наказом Держлісагентства України від 21.01.2013 № 9, одночасно з відбором дерев в рубку не проводилось їх клеймування біля шийки кореня.
Головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно - заповідного фонду, лісів та рослинного світу А. Філюком відповідно до листа Слідчого управління ГУНП у Волинській області від 09.12.2024 № 68455-2024 (кримінальне провадження № 42024032220000005 від 09.02.2024) було здійснено розрахунок розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок рубання дерев породи «сосна», «береза», «вільха» та «дуб» на лісовій ділянці у кварталі 59 (виділ 15) площа 11,8 га Бережницького лісництва ДП «Волинський військовий лісгосп».
Розрахунок шкоди здійснено згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» і розмір шкоди становить 5456958,66 грн. (а.с. 39).
14.01.2025 Рівненським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз було проведено судову інженерно-екологічну експертизу. Відповідно до висновку експерта від 14.01.2025 № 5120-Е за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи встановлено, що рубка лісу в кварталі 59 виділу 15 Бережницького лісництва ДП «Волинський військовий лісгосп» проведена з порушенням вимог природоохоронного законодавства та нормативно правових актів, якими регулюються лісові відносини, зокрема: Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; Лісового кодексу України; Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів, проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства»; постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995№ 555 «Про затвердження Санітарних правил в лісах України»; Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» (а.с. 23-38).
Зазначеним висновком експертизи підтверджено правильність розрахунку Державної екологічної інспекції у Волинській про розмір шкоди - 5 405 230, 60 грн., завданої незаконною порубкою дерев породи сосна, дуб, вільха у кількості 605 штук в кварталі 59 виділі 15 Бережницького лісництва ДП «Волинський військовий лісгосп».
Відповідно до ст. 13 Конституції України, ст. 1 Лісового кодексу України, ст.1 Земельного кодексу України, земля, її надра, атмосферне повітря, ліси, води та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу.
Згідно зі ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Як передбачено ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.
При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Частиною другою статті 68 цього Закону встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність, до яких, зокрема, віднесено: перевищення лімітів та порушення інших вимог використання природних ресурсів; самовільне спеціальне використання природних ресурсів тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень.
Відповідно до ст. 38 Лісового кодексу України нормативно-правові акти з ведення лісового господарства розробляються в установленому порядку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Вимоги нормативно-правових актів з ведення лісового господарства є обов'язковими до виконання всіма власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами.
Відповідно до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 року №555 (в редакції від 26.10.2016 року №756) для поліпшення санітарного стану лісів передбачено здійснювати вибіркові санітарні рубки.
Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.
Власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.
Під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт здійснюються заходи щодо мінімізації пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, зокрема за межами лісосік. На кожну лісосіку до початку її розробки складається карта технологічного процесу розроблення лісосіки, яка з урахуванням конкретних умов відображає лісівничі та організаційні вимоги до проведення робіт.
У технологічній карті міститься перелік підготовчих робіт, визначається схема розробки лісосіки з нанесенням на неї виробничих об'єктів, устаткування, доріг, волоків, способи проведення лісозаготівельних операцій (напрям звалювання дерев, обрубування сучків, трелювання, спуск, кряжування, сортування, штабелювання, навантаження деревини, очищення місць рубок), установлюється черговість розробки пасік, передбачаються заходи щодо охорони праці та визначаються природоохоронні вимоги (запобігання ерозії ґрунтів, збереження підросту, дерев цінних порід, дерев-насінників тощо).
Для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи: вибіркові санітарні рубки; суцільні санітарні рубки; ліквідація захаращеності; профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.
Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу.
Здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів передбачає застосування найефективніших методів і технологій, запобігання негативному впливу на стан навколишнього природного середовища та максимально стислі строки їх здійснення з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників, хвороб лісу і наслідків аварій та стихійного лиха.
Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.
Відповідно до п. 26 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 №555, під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.
Згідно зі ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.
Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.
На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.
Відповідно до п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 N 761 підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів (далі - лісокористувачі), зобов'язані забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев та виконувати інші вимоги, передбачені цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами з питань спеціального використання лісових ресурсів.
Відповідач в порушення приписів п. 26 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 №555, під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок не було проведено нумерацію дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра; не представлено нумераційну відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки із зазначенням породи, категорії технічної придатності дерев в розрізі ступеней товщини, підстав для відбору їх для рубки.
Відповідно до п. 42 Санітарних правил в лісах України під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт здійснюються заходи щодо мінімізації пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, зокрема за межами лісосік.
На кожну лісосіку до початку її розробки складається карта технологічного процесу розроблення лісосіки (далі - технологічна карта), яка з урахуванням конкретних умов відображає лісівничі та організаційні вимоги до проведення робіт. У технологічній карті міститься перелік підготовчих робіт, визначається схема розробки лісосіки з нанесенням на неї виробничих об'єктів, устаткування, доріг, волоків, способи проведення лісозаготівельних операцій (напрям звалювання дерев, обрубування сучків, трелювання, спуск, кряжування, сортування, штабелювання, навантаження деревини, очищення місць рубок), установлюється черговість розробки пасік, передбачаються заходи щодо охорони праці та визначаються природоохоронні вимоги (запобігання ерозії ґрунтів, збереження підросту, дерев цінних порід, дерев-насінників тощо).
Відповідачем карту технологічного процесу розроблення лісосіки (при наданні послуг в лісовому господарстві)» затверджено і погоджено 13.09.2023, визначено термін розроблення лісосіки з 27.07.2023 по 31.12.2023, установлений термін очищення лісосіки з 31.12.2023 по 31.12.2023, що є порушенням п. 42 Санітарних правил.
Крім цього, в Переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів від 16.02.2023, погодженого т.в.о директора Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісзахист» та Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства Бережницькому лісництву ДП «Волинський військовий лісгосп» зазначено, що причиною призначення їх на лісовій ділянці у кварталі 59 (виділ 15) є короїди, вусачі, златки, рак хвойних порід, КПКФ (комплекс природніх кліматичних факторів)». Орієнтовний запас, що підлягає вирубуванню на 1 га складає 14 куб.м.
Проте, відповідно до повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень» (додаток 2 до Санітарних правил) від 05.01.2023 ознаками пошкодження лісового насадження у кварталі 59 (виділ 15) були “відмирання та всихання дерев». Ступінь пошкодження, ураження - “поодиноке », вид розподілу пошкоджених дерев - “поодинокий ». Обсяг ушкодженої деревини на 1 гектарі (окомірно) - 15 куб.м, в тому числі сухостійної - 12 куб.м.
Згідно з висновком інженера охорони та захисту лісу ДП “Волинський військовий лісгосп» від 05.01.2023 на зазначеній лісовій ділянці за результатами огляду санітарного стану необхідно було провести санітарну рубку вибіркову.
Інформацію про появу ознак пошкодження лісового насадження, необхідність проведення заходів боротьби, занесено до “Книги обліку осередків шкідників та хвороб лісу» ДП “Волинський військовий лісгосп».
Крім цього, в довідці відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Волинській області зазначено, що ДП “Волинський військовий лісгосп» не представлено документи, які були підставою для здійснення матеріально-грошової оцінки лісосіки та видачі лісорубного квитка, а саме: нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки із зазначенням породи, категорії-технічної придатності дерев в розрізі ступеней товщини, підстав для відбору їх для рубки (вимоги п. 26 “Санітарних правил»).
Матеріально-грошова оцінка лісосіки на лісовій ділянці у кварталі 59 (виділ 15, площа 11,8 га) проведена спеціалістами ДП “Волинський військовий лісгосп» за IV розрядом висот (сосна), при цьому зазначено, що середня висота дерев, призначених до рубки складала 15,3 м, середній діаметр 16 см, що не відповідає середньому діаметру дерев, які були фактично зрубані на лісовій ділянці.
75 % зрубаних на лісовій ділянці дерев (451) мали діаметр на висоті 1,3 м від 4 до 64 см; згідно таксаційного опису (матеріали лісовпорядкування 2016 року) середня висота насадження 24 м, середній діаметр дерев 30 см; матеріально-грошова оцінка для інших порід (вільха - 3 дерева, дуб - 1 дерево) пні яких обліковані під час огляду лісової ділянки, ДП “Волинський військовий лісгосп» не здійснювалась (матеріали відсутні), розрахований розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки цих дерев складає 47603,05 гривень (а.с 21).
Із переліко-оцінювальної відомості (детальна матеріально-грошова оцінка), яка здійснювалась із врахуванням кількості облікованих під час огляду місця події пнів зрубаних дерев, із переведенням їх у діаметри зрубаних дерев на висоті 1,3 м, із врахуванням лісотаксаційних показників лісової ділянки у кварталі 59 (виділ 15) Бережницького лісництва, із матеріалів лісовпорядкування встановлено, що фактично на зазначеній лісовій ділянці заготовлено 343,056 куб.м ліквідної деревини, в тому числі ділової - 303,056 куб.м, дров'яної - 31,986 куб.м, ліквіду із крони- 7,64 куб.м.
У порівнянні із кількістю деревини, дозволеною до заготівлі лісорубним квитком від 27.07.2023 ВО ЛРК №021010, понад дозволений дозвільним документом об'єм було заготовлено 219,05 куб.м ліквідної деревини.
Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За результатами огляду лісової ділянки Державною екологічної інспекції у Волинській області у кварталі 59 (виділ 15) Бережницького лісництва ДП “Волинський військовий лісгосп» та вивчення документів відповідно до постанови про залучення спеціаліста в кримінальному провадженні від 22 березня 2024 року» під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024032220000005 від 09.02.2024 за ознаками ч.4 ст.191, ч.4 ст.246 КК України, державним екологічним наглядом (контролем) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Волинській області виявлено й підтверджено порушення ДП “Волинський військовий лісгосп» законодавства у сфері використання лісових ресурсів, оскільки встановлено, що лісорубний квиток від 27.07.2023 ВО ЛРК № 021010 на заготівлю деревини на лісовій ділянці у кварталі 59, виділ 15, був виданий відповідачем з порушенням вимог Порядку видачі спеціальних дозволів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761.
Також згідно з висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи рубка проведена з порушенням вимог природоохоронного законодавства та нормативно-правових актів, якими регулюються лісові відносини.
За змістом пункту 5 частини другої статті 105 Лісового Кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Згідно з частиною третьою, четвертою статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною першою статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Відшкодування збитків завданих унаслідок порушення екологічного законодавства здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб'єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб'єктів - правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності - екологічно-правова санкція відповідно до частини четвертої, п'ятої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», як за порушення екологічно-правових зобов'язань у межах договірної відповідальності, так і за порушення встановлених вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки у межах позадоговірної відповідальності.
Частинами 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину.
Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України покладено на відповідача.
Відповідач під час судового розгляду, у відзиві й запереченнях, своєї вини у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу не визнавав, посилаючись на те, що проведення огляду лісової ділянки у кварталі 59 (виділ 15) Бережницького лісництва ДП “Волинський військовий лісгосп» уповноваженими органами здійснювалось з порушенням вимог законодавста і постанова від 28.02.2024 про залучення спеціаліста у кримінальному провадженні, протокол огляду місцевості від 01.03.2024, висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №5120-Е від 14.01.2025 є недостовірними та недопустимими доказами.
Разом з цим, відповідно д ост. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (Допустимість доказів) обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України (Достовірність доказів) достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Подані прокурор докази на підтвердження позовних вимог є достовірними та допустимими, відповідачем недопустимості й недостовірності поданих прокурором доказів не доведено.
Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 907/48/24, від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 12.09.2024 у справі № 907/181/22, від 28.09.2023 у справі № 927/32/23, від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16, від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, від 9.09.2018 у справі № 925/382/17, від 09.12.2019 у справі № 906/133/18, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17.
Таким чином, враховуючи те, що ДП «Волинський військовий лісгосп», як постійний лісокористувач, було зобов'язане і не забезпечило охорону і збереження лісів, що перебували у його постійному користуванні, допустило їх незаконну рубку, внаслідок чого заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 5 405 230,60 гривень, відповідач зобов'язаний таку шкоду відшкодувати, отже позовні вимоги заступника керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області підлягають до задоволення.
Розрахунок розміру шкоди здійснено згідно з додатком 1 до постанови Кабінету міністрів України від 23.07.2008 року № 665, розрахунок знаходиться в матеріалах справи (а.с. 39).
Щодо доводів відповідача у відзиві на позовну заяву про розгляд справи про стягнення шкоди навколишньому середовищу на загальну суму 5 405 230,60 грн. одночасно у двох судових інстанціях , то, як пояснював прокурор, цивільний позов про стягнення шкоди на суму 5 405 230,60 грн. у кримінальному провадженні ні прокурором, ні іншими учасниками не заявлявся.
Щодо тверджень відповідача про обов'язковість визнання лісорубного квитка недійсним в судовому порядку в порядку адміністративного судочинства.
У постанові від 10.11.2020 у справі № 903/504/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду послався на те, що згідно з пунктами 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761, (далі - Порядок) лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Пунктом 8 Порядку передбачено, що лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем.
Законом України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" лісорубний квиток віднесений до дозвільних документів.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10.11.2020 у справі № 903/504/16, зміст позовної заяви свідчить, що вимоги про визнання недійсними лісових квитків обґрунтовано відсутністю компетенції щодо їх видачі в частині дозволу на вирубку на землях оборони, чим державі та навколишньому середовищу завдано збитків. Між тим прокурором не обґрунтовано, а судом апеляційної інстанції не перевірено, яким чином задоволення заявлених вимог призведе до захисту чи відновлення відповідних прав та інтересів, у зв'язку з чим, чи можуть бути такі вимоги самостійним предметом позову.
Також Верховний Суд у постанові від 10.11.2020 у справі № 903/504/16 зазначив, що лісорубні квитки є дозвільними документами, які, зокрема, надають право на здійснення вирубки, однак, самі по собі не можуть підтверджувати факт здійснення заготівлі і визнання їх недійсними не має наслідком відновлення або захист прав та інтересів, про порушення яких зазначав у позовній заяві прокурор.
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, враховуючи правові висновки Верховного Суду, твердження відповідача про те, що для доведення незаконності проведеної рубки є обов'язковим визнання лісорубного квитка недійсним в судовому порядку в порядку адміністративного судочинства, не заслуговує на увагу.
Крім цього, зі вказаних вище висновків вбачається, що вимога про визнання недійсним (нечинним) лісорубного квитка є неналежним способом захисту, який не призведе до відновлення відповідних прав та інтересів позивача і питання законності видачі лісорубного квитка та його відповідності нормам чинного законодавства має розглядатися в комплексі із позовною вимогою про стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006) зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи конкретні обставини у цій справі, характер правовідносин, що склалися між сторонами у справі, доводи прокурора, позивача, заперечення відповідача, на думку суду, наведена міра обґрунтування цього судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи для того, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Оскільки відповідач здійснив вирубку лісу у кварталі 59, виділ 15 Бережницького лісництва з порушенням вимог природоохоронного законодавства та нормативно-правових актів, якими регулюються лісові відносини, порушенням вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок чого завдано шкоди довкіллю у розмірі 5405230,60 грн., позовна вимога заступника керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до Державного підприємства “Волинський військовий лісгосп» про відшкодування 5405230,60 грн. шкоди обгрунтована і підлягає до задоволення.
Обґрунтування наявності порушень інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, зазначає визначені законом підстави для звернення до суду, а також орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 ГПК України.
Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2 Указу Президента України «Про систему центральних органів виконавчої влади» № 1572/99 від 15.12.1999 до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 затверджено Положення «Про державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (надалі - Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до п. 1 Положення «Про державну екологічну інспекцію у Волинській області», затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 28, Державна екологічна інспекція у Волинській області (надалі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Відповідно до п. 3 вказаного Положення основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Волинської області. Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Функції Інспекції» Державна екологічна інспекція у Волинській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, а також звертається до суду з позовами у випадках встановлених чинним законодавством.
Спори, які виникають внаслідок спричинення шкоди довкіллю призводять до порушення інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища та зачіпають інтереси великої кількості громадян, що у відповідності до ст. 1311 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає підстави прокуратурі здійснювати представницькі повноваження у суді.
23.01.2025 на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Волинською спеціалізовано прокуратурою у сфері оборони Західного регіону скеровано запит № 30.51/02-381ВИХ-25 на адресу Державної екологічної інспекції у Волинській області з викладенням виявлених фактичних порушень інтересів держави та з проханням надати інформацію про вжиті самостійні заходи, спрямовані на захист інтересів держави задля стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства.
29.01.2025 на адресу Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшла відповідь Державної екологічної інспекції у Волинській області № 13-2/250 від 28.01.2025, з якої вбачається, що Інспекція не заперечує здійснення прокурором представництва інтересів держави у суді з метою забезпечення відшкодування збитків., заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.
Враховуючи викладене, 26.03.2025 Волинською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено на адресу Державної екологічної інспекції у Волинській області лист-повідомлення № 30.51/02-1359ВИХ-25 про те, що з урахуванням відсутності своєчасного реагування на виявлені порушення вимог законодавства прокуратурою буде пред'явлено до суду відповідний позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області.
Вказані обставини свідчать про наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді.
У зв'язку із задоволенням позову на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача слід покласти судові витрати у розмірі сплаченого прокурором судового збору - 64862,76 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» (43000, місто Луцьк, Героїв Упа, будинок, 5 ЄДРПОУ 43250603) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області (43025, м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 20 ЄДРПОУ 38009738) шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в сумі 5405230 грн. 60 коп., шляхом перерахування вказаних коштів на рахунок № UA848999980333169331000003560, код отримувача 38009371, отримувач коштів ГУК у Волинській області/смт Маневичi, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).
3. Стягнути з державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» (43000, місто Луцьк, Героїв Упа, будинок, 5 ЄДРПОУ 43250603) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (Волинська область, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 2) 64 862 грн. 76 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору, за реквізитами: код 38326057, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, код банку 820172, № рах. UA238201720343120001000082783.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне рішення виготовлено і підписано 28.07.2025.
Суддя І. О. Якушева