вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"23" липня 2025 р. Cправа № 902/333/24
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Багулова Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю:
арбітражного керуючого Будза О.М.
представника боржника - ОСОБА_2
представника ГУ ДПС у Вінницькій області - Панасюк В.В.
В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/333/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 16.04.2024 року (суддя Лабунська Т.І.) відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Будза О.М.
Ухвалою від 30.05.2025 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Будза О.М. до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 :
Головне управління ДПС у Вінницькій області з грошовими вимогами в розмірі в розмірі 1 638 839,01 грн., з яких: 912 251,03 грн. - основний платіж (друга черга задоволення); 426 881,73 грн. - штрафні санкції (третя черга задоволення); 299 706,25 грн. - пеня (третя черга задоволення), а також у розмірі 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).
25.06.2024 року до суду від боржника надійшло клопотання № 28 від 25.06.2024 про визнання безнадійним та списання податкового боргу.
25.06.2024 року до суду від арбітражного керуючого Будза О.М. надійшло клопотання № 02-08/24 від 25.06.2024 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
18.07.2024 року до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшло клопотання б/н від 17.07.2024 року про закриття провадження у справі № 902/333/14.
Ухвалою суду від 06.11.2024 року (суддя Лабунська Т.І.) клопотання ОСОБА_1 № 28 від 25.06.2024 про визнання безнадійним та списання податкового боргу задоволено. Податковий борг ОСОБА_1 в сумі 1 568 024,46 грн., заявлений кредитором Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, що виник протягом трьох років до дня постановляння ухвали про відкриття провадження у справі № 902/333/24 про неплатоспроможність боржника - визнано безнадійним та списано. Відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області від 17.07.2024 про закриття провадження у справі.
Постановою суду від 06.11.2024 року (суддя Лабунська Т.І.), зокрема, задоволено клопотання арбітражного керуючого Будза О.М. № 02-08/24 від 25.06.2024 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника. Припинено процедуру реструктуризації боргів боржника. Визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 . Введено процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого арбітражного керуючого Будза О.М.
Постановами Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 року постанову Господарського суду Вінницької області від 06.11.2024 року та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.11.2024 року у справі № 902/333/24 залишено без змін.
Постановами Верховного Суду від 21.05.2025 року постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 року, постанову Господарського суду Вінницької області від 06.11.2024 року та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.11.2024 року у справі № 902/333/24, скасовано. Справу № 902/333/24 в скасованих частинах передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
20.06.2025 року матеріли справи № 902/333/24 надійшли до Господарського суду Вінницької області.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 року, справу № 902/333/24 передано на розгляд судді Тісецькому С.С.
Ухвалою від 24.06.2025 року прийнято справу № 902/333/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 до свого провадження. Клопотання ОСОБА_1 № 28 від 25.06.2024 про визнання безнадійним та списання податкового боргу у справі № 902/333/24 призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.07.2025 року.
В судове засідання на визначену дату з'явились арбітражний керуючий, представники кредитора та боржника.
В ході розгляду справи представник боржника надав пояснення щодо обставин, наведених у клопотанні визнання безнадійним та списання податкового боргу у справі, підтримав його вимоги та просив задоволити.
При цьому, на запитання суду, представник боржника зазначив, що питання щодо визнання безнадійним та списання податкового боргу виносилось на розгляд зборів кредиторів, однак було відхилено, в зв'язку з чим, боржник звертається з даним клопотанням до суду; пояснив, що питання щодо визнання безнадійним та списання податкового боргу виносилось на розгляд зборів кредиторів як самостійне питання, не в межах розгляду зборами кредиторів питання щодо схвалення плану реструктуризації боргів боржника, який би містив положення про визнання безнадійним та списання податкового боргу.
Арбітражний керуючий підтримав процесуальну позицію представника боржника щодо даного клопотання.
Представник кредитора заперечив щодо задоволення даного клопотання, з підстав наведених у запереченнях.
Суд, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про визнання безнадійним та списання податкового боргу у справі № 902/333/24, а також дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, встановив наступне.
Так, клопотання мотивовано тим, що податковий борг боржника в сумі 1 638 839,01 грн. виник з 19.02.2018 по 20.10.2020 і зростав через нарахування штрафних санкцій та пені відповідно до закону протягом усього терміну від дня виникнення до дня відкриття справи про неплатоспроможність, і відповідний податковий борг в силу приписів ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства є безнадійним та підлягає списанню.
Не підлягає списанню борг по Єдиному соціальному внеску, так як сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, своєчасно не нарахована та або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.
Також боржник вказує, що дане питання було розглянуто зборами кредиторів 25.06.2024, однак єдиний кредитор - Головне управління ДПС у Вінницькій області не погодило запропоноване рішення.
Головне управління ДПС у Вінницькій області у запереченнях на вказане клопотання заперечує щодо його задоволення, оскільки згідно ч. 2 ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства, може бути визнаний безнадійним та списується податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника. Зважаючи на те, що провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було відкрито 16.04.2024, то у процедурі реструктуризації боргів боржника може бути списаний податковий борг який виник з 16.01.2021 по 16.04.2024. Однак, у боржника податковий борг виник 15.04.2020, в зв'язку з чим податковий борг боржника не підлягає списанню.
Арбітражний керуючий підтримав доводи боржника та просив задоволити клопотання про визнання безнадійним та списання податкового боргу у справі № 902/333/24.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Як свідчать наявні матеріали справи, при зверненні до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 до заяви було додано проєкт плану реструктуризації боргів боржника від 22.03.2024 року, який, зокрема, передбачав пропозицію пропорційного погашення заборгованості перед кредиторами, в т.р. перед ГУ ДПС у Вінницькій області, за умови працевлаштування боржника.
Від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника в сумі 1 638 839,01 грн.
Ухвалою від 30.05.2024 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Будза О.М. до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 :
Головне управління ДПС у Вінницькій області з грошовими вимогами в розмірі в розмірі 1 638 839,01 грн., з яких: 912 251,03 грн. - основний платіж (друга черга задоволення); 426 881,73 грн. - штрафні санкції (третя черга задоволення); 299 706,25 грн. - пеня (третя черга задоволення), а також у розмірі 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).
При цьому, постановляючи ухвалу від 30.05.2024 року, суд зазначив про те, що стосовно заперечень керуючого реструктуризацією в частині боргу в сумі 1 568 024,46 грн. та необхідності її списання, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника.
Тобто, враховуючи наведені вище обставини, безнадійний борг може бути списаний в плані реструктуризації.
Вказана ухвала суду у встановленому законом порядку ніким не оскаржена, не скасована, набрала законної сили та є чинною на даний час.
25.06.2024 року відбулись збори кредиторів (протокол № 1 від 25.06.2024 року), з наступним порядком денним:
1) Розгляд звіту арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Будза О.М. про результати перевірки декларації про майновий стан боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
2) Щодо визнання безнадійним та списання податкового боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
3) Застосування подальшої судової процедури щодо боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
За змістом протоколу зборів кредиторів вбачається, що по питанню другому було запропоновано: погодити списання та визнання безнадійним податковий боргу в сумі: 1568024.46 гри. відповідно до п.2 ст. 125 КУзПБ та правової позиція Верховного суду України (постанова ВС від 13.06.2023р. у справі № 907/76/22).
За результатами голосування, запропоноване рішення не погоджено (проти 912 голосів).
По третьому питанню, зокрема, представник боржника зазначив, що враховуючи те, що боржник фінансово не спроможній, та на даний час не має постійного місця роботи та стабільного визначеного прибутку, визначеного в конкретній сумі, погасити борг по єдиному соціальному внеску в сумі - 70814,55 грн. затвердження господарським судом плану реструктуризації боргів боржника не представляється можливим.
За результатами голосування прийнято рішення зобов'язати арбітражного керуючого Будза О.М. надати до господарського суду Вінницької області клопотання про закриття провадження у справі № 902/333/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (за 912 голосів).
25.06.2024 року до суду від боржника надійшло клопотання № 28 від 25.06.2024 про визнання безнадійним та списання податкового боргу.
25.06.2024 року до суду від арбітражного керуючого Будза О.М. надійшло клопотання № 02-08/24 від 25.06.2024 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
18.07.2024 до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшло клопотання б/н від 17.07.2024 року про закриття провадження у справі № 902/333/14
Ухвалою суду від 06.11.2024 року (суддя Лабунська Т.І.) клопотання ОСОБА_1 № 28 від 25.06.2024 про визнання безнадійним та списання податкового боргу задоволено. Податковий борг ОСОБА_1 в сумі 1 568 024,46 грн., заявлений кредитором Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, що виник протягом трьох років до дня постановляння ухвали про відкриття провадження у справі № 902/333/24 про неплатоспроможність боржника - визнано безнадійним та списано. Відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області від 17.07.2024 про закриття провадження у справі.
Постановою суду від 06.11.2024 року (суддя Лабунська Т.І.), зокрема, задоволено клопотання арбітражного керуючого Будза О.М. № 02-08/24 від 25.06.2024 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника. Припинено процедуру реструктуризації боргів боржника. Визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 . Введено процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого арбітражного керуючого Будза О.М.
Постановами Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 року постанову Господарського суду Вінницької області від 06.11.2024 року та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.11.2024 року у справі № 902/333/24 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 21.05.2025 року постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 року та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.11.2024 року у справі № 902/333/24, скасовано. Справу № 902/333/24 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд, зокрема, звернув увагу на неприпустимість формального підходу у даному випадку, адже, насамперед, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності, а не формальний перехід до процедур, за результатами яких усі борги боржника будуть погашені, в чому звісно зацікавлений лише боржник.
Задовольняючи клопотання боржника, суд першої інстанції повно та всебічно не дослідив матеріали справи, при цьому створивши для боржника сприятливі умови для списання заборгованості, а суд апеляційної інстанції вказаної помилки суду першої інстанції не виправив.
Так, статтею 113 КУзПБ визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Згідно ст. 1 КУзПБ, боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав;
реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Розділ ІІІ книги п'ятої КУзПБ обумовлює порядок здійснення процедури реструктуризації боргів боржника.
Судова процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ); повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ).
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 124 КУзПБ, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
План реструктуризації боргів боржника може містити, зокрема, положення про відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини.
Згідно ч. 1 ст. 126 КУзПБ, керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського суду заяву про затвердження плану реструктуризації боргів.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 125 КУзПБ, не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника.
План реструктуризації боргів боржника затверджується господарським судом лише після повного погашення боргів боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існує.
Так, системний аналіз ч.ч. 1,3 ст. 125 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що Кодексом визначено перелік боргів, які не підлягають реструктуризації і повне погашення яких є імперативною умовою для затвердження господарським судом плану реструктуризації.
Водночас, ч.2 ст. 125 КУзПБ визначено наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та початку процедури реструктуризації боргів боржника щодо податкового боргу, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Такими наслідками, зокрема, є визнання податкового боргу безнадійним та його списання.
Відтак, враховуючи положення розділу ІІІ книги п'ятої КУзПБ, який обумовлює здійснення процедури реструктуризації боргів боржника та відповідно, порядок розроблення в межах цієї процедури плану реструктуризації боргів боржника, його схвалення зборами кредиторів та затвердження судом, задля досягнення мети такої процедури, суд зауважує, що питання стосовно визнання безнадійним та списання податкового боргу в порядку ст. 125 КУзПБ слід розглядати саме в межах поданого до суду на затвердження відповідного плану реструктуризації боргів боржника (який як зазначено вище може містити положення про списання боргу), з дослідженням відповідних доказів та наданням оцінки обставинам щодо наявності/відсутності підстав для списання податкового боргу як безнадійного.
З огляду на наведене, на переконання суду, розгляд судом питання щодо визнання безнадійним та списання податкового боргу в порядку ст. 125 КУзПБ поза межами плану реструктуризації боргів боржника, не відповідає положенням розділу ІІІ книги п'ятої КУзПБ.
При цьому, як свідчать матеріали справи, план реструктуризації боргів боржника у даній справі не розроблявся та до суду на затвердження не подавався.
Зважаючи на викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 № 28 від 25.06.2024 про визнання безнадійним та списання податкового боргу у справі № 902/333/24.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 113, 123-129 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 № 28 від 25.06.2024 про визнання безнадійним та списання податкового боргу у справі № 902/333/24.
2. Копію ухвали надіслати рекомендованим листом згідно переліку, до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Будзу О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua.
Згідно ч. 4 ст. 9 КУ з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )