26.06.2025 року м. Дніпро Справа № 904/5302/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
судді: Чередко А.Є., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання: Солодова І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Міхо К.В. (поза межами суду) - адвокат;
від відповідача-3: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 (повне рішення складено 21.03.2025, суддя Кеся Н.Б.) у справі №904/5302/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс", м. Дніпро
до Відповідача-1 Приватного підприємства "Аеліта", м. Дніпро
Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор", м. Київ
Відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюндай мотор Україна", м. Київ
про розірвання договору, стягнення 2 475 060,00 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" (далі-Позивач) 04.12.2024 через "Електронний суд" звернулося з позовом до Відповідача-1 - Приватне підприємство "Аеліта", Відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор" та Відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюндай мотор Україна", в якому просить суд:
1. Розірвати договір купівлі продажу транспортного засобу № 349 від 30 серпня 2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор" (ЄДРПОУ 40468480) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" (ЄДРПОУ 40142315).
2 Сягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор" (ЄДРПОУ 40468480), Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюндай Мотор Україна" (ЄДРПОУ 33261252), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" (ЄДРПОУ 40142315) суму 2 330 000 грн, отриману за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 349 від 30.08.2024 року.
3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор" (ЄДРПОУ 40468480), Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюндай Мотор Україна" (ЄДРПОУ 33261252), Приватного підприємства "Аеліта" (ЄДРПОУ 14287324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" (ЄДРПОУ 40142315) суму збитків у розмірі 145060 грн.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем-2 своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу транспортного засобу №349 від 30.08.2022 року, оскільки Відповідач-2 обмежив Позивача у виборі організації для проведення технічного обслуговування та оцінки стану автомобіля у період гарантійного терміну експлуатації, надавши вичерпний перелік підприємств для сервісного обслуговування автомобіля.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 у даній справі, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" (49000, м. Дніпро, пр. Мануйлівський, буд. 73, прим. 204, код ЄДРПОУ 40142315) до Приватного підприємства "Аеліта" (49000, м. Дніпро, вул. Езау Івана, 1, код ЄДРПОУ 14287324), Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор" (03039, м. Київ, вул. М. Грінченка, 18 А, код ЄДРПОУ 40468480) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюндай мотор Україна" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1 а, код ЄДРПОУ 33261252) залишено без задоволення. Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" судові витрати покладено повністю на Позивача.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, через систему «Електронний суд», представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 18.03.2025 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Одночасно скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Позивач вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на засадах верховенства права, прийнятим на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права, виходячи з наступного.
Скаржник посилається на статтю 263 ГПК України, відповідно до якої судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Апелянт зазначає, що виходячи з викладеного вище можна прийти до висновку, що зазначеним вище нормам оскаржуване рішення не відповідає.
Позивач не погоджується з такими твердженням суду першої інстанції: «Предметом спору є позовні вимоги Позивача про розірвання договору купівлі продажу транспортного засобу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс", стягнення солідарно з Відповідачів суму 2 330 000 грн, сплачену Позивачем за договором купівлі-продажу та збитків у розмірі 145060 грн. Для вирішення спору по суті необхідно встановити передусім наявність або відсутність гарантійного випадку, чи правомірно Відповідач-1 відмовив у виконанні гарантійного ремонту авто та чи має місце у справі істотні порушення договору купівлі-продажу за спірними обставинами. Тож, дослідивши надані докази (заява Позивача на діагностику, рекламаційні акти, Сервісна книжка), враховуючи обсяг гарантійних зобов'язань виробника, викладених в Сервісній книжці, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається Позивач, а саме зірвання пробки моторної оливи під час руху авто та як наслідок виток оливи, не є гарантійним випадком у спірних правовідносинах, оскільки відсутні будь-які докази, які вказують на недоліки, які допущені виробником до передачі автомобіля покупцю. Одночасно суд не вбачає у справі істотного порушення договору купівлі-продажу. Зокрема, Позивач вважає істотним порушенням договору факт відмови Відповідача-1 від евакуації автомобіля, ухилення від проведення незалежної експертизи та відмову від гарантійного ремонту. З аналізу зазначених аргументів суд дійшов висновку, що претензії Позивача щодо евакуації автомобіля є доречними, оскільки Відповідач-1 не міг до проведення самостійної і фахової діагностики достеменно встановити відсутність гарантійного випадку, а відмова від евакуації авто з місця зупинки авто не є якісним сервісом, яке забезпечує довіру покупців до обраної торгової марки авто. Також зазначені обставини не є істотним порушенням договору купівлі-продажу, оскільки свідчать лише про зневажливе відношення окремо взятого сервісного підприємства (Відповідача-1) до власників авто».
Скаржник вважає, що в оскаржуваному рішенні суд неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, викривив факти та докази, надані позивачем та відповідно невірно надав їм оцінку.
Апелянт звертає увагу, що суд фактично встановлює істотне порушення вимог щодо якості товару, а не істотне порушення вимог договору, викривляючи обставини щодо позиції позивача та не бере до уваги, що позивач більш як пів року не з своєї вини не має можливості використовувати автомобіль за призначенням.
Крім того, в апеляційній скарзі відзначено, що під час вирішення питання щодо наявності підстав для розірвання договору, Суд при постановленні Рішення не дослідив у сукупності систематичність, істотність порушення умов договору.
На переконання позивача, Суд помилково дійшов висновку, що позивач не довів, що порушення умов договору з боку відповідачів є істотним.
Скаржник зазначає, що так, судом не враховано, що відповідачами було порушено умови договору, які потягнули за собою неможливість Позивачем користуватися придбаним автомобілем протягом тривалого часу, а саме з серпня 2024 року по сьогоднішній день, незважаючи на те, що відповідачами в судовому засіданні під звукозапис було зазначено, що наразі автомобіль не на ходу та користуватися ним у такому стані неможливо. Апелянт відмічає, що Відповідачі зобов'язані були забезпечити виконання наступних умов Договору: 1. Транспортувати автомобіль до найближчого офіційного дилерського сервісного центру в разі виникнення несправності, що підлягає ремонту відповідно до гарантійних зобов'язань Виробника, та за умови, що характер несправності не дозволяє автомобілю рухатися до місця ремонту своїм ходом. (Порушення п. 1.10 Договору гарантійних зобов'язань виробника). 2. Провести незалежне експертне дослідження (експертизу) транспортного засобу на предмет його несправності та причин їх виникнення. (Порушення п. 7.8. Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 349 від 30.09.22). 3. Прийняти одне з чотирьох рішень, передбачених внаслідок складання рекламаційного акту (Порушення приписів Наказу № 721 від 29.12.2004. Розглянути Претензію позивача.
Позивач вважає, що Відповідачі допустили повну бездіяльність щодо транспортного засобу, умисно затягнули вирішення питання (шляхом невиконання покладених на них зобов'язань), в результаті чого виник істотний недолік автомобіля, через який автомобіль наразі неможливо використовувати. Скаржник наголошує, що саме порушення умов Договору потягли за собою, як наслідок, неможливість позивачем отримати те, на що він розраховував при укладенні договору, а саме користуватися автомобілем за його цільовим призначенням чи хоча б дізнатися вартість відновлювальних робіт у період дії всіх видів та строків гарантійних зобов'язань. Встановлення саме експертизою наявності або відсутності гарантійного випадку та підстав виконання/невиконання гарантійного ремонту покладено на відповідачів у відповідності до умов договору Сервісного обслуговування та Договору купівлі-продажу автомобіля.
Позивач вказує, що постановою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 надано критерії оцінки істотності порушення договору. У цьому рішенні підкреслюється, що визначення істотності базується на обставинах кожного конкретного випадку, а також на принципах справедливості та балансу інтересів сторін. Суд зазначив, що істотність порушення оцінюється винятково через призму обставин, що склалися у сторони, яка вимагає змін або розірвання договору. У цьому контексті істотність порушення розглядається як: Значне позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору; Збитки або неможливість використання результатів договору.
Приватним підприємством "Аеліта" (Відповідач - 1) подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить: залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 року без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Агралекс» без задоволення.
Відповідач - 1 вважає оскаржуване рішення суду законним, обґрунтованим та таким, що ґрунтується на засадах верховенства права, прийнятим без порушенням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідач - 1 вказує, що відповідно до п.7.2. Договору гарантія на автомобіль складає 60 місяців або 100 000 км. пробігу (гарантійний термін експлуатації). В п.7.3. Договору визначено, що детальні умови гарантії Виробника та умови їх припинення вказані в сервісній книжці, яка надається Позивачу разом з автомобілем.
У відзиві на скаргу зазначено, що Відповідач 1 не є стороною вказаного Договору, не має жодних договірних відносин з Позивачем, не приймав на себе обов'язків щодо продажу та технічного обслуговування автомобіля, що належить Позивачу. Відповідач 1 є самостійним суб'єктом господарювання, що здійснює технічне обслуговування та гарантійних ремонт проданих автомобілів Hyundai на підставі дилерського договору укладеного з Дистриб'ютором автомобілів Hyundai в України (Відповідач 3) та в межах визначених Сервісною книжкою. Умови підтримання гарантійних зобов'язань Виробника визначені в Сервісній книжці.
На сторінці 4 Сервісної книжки в розділі 1 «Гарантія виробника» зазначено, що гарантія Виробника поширюється на усунення недоліків, спричинених дефектами матеріалів або заводського складання, за умови виявлення в автомобілі протягом гарантійного терміну експлуатації дефектів матеріалів чи недоліків, допущених Виробником до передачі автомобіля першому власникові, та стосується тільки автомобілів, придбаних через офіційну дилерську мережу ТОВ «Хюндай Мотор Україна».
Як вбачається з матеріалів справи та наявних документів, 19.08.2024 Скаржник звернувся з письмовою заявою до Відповідача 1 в якій зазначив, що на його автомобілі під час руху відкрутилась зливна пробка масляного піддону, «вигнало» мастило, вимкнулась передача, загорівся індикатор низького тиску мастила в двигуні та просив виконати ремонт по гарантії.
Відповідач - 1 пояснює, що на підставі заяви Скаржника сторони склали рекламаційний акт №1 від 19 серпня в якому було встановлено, що «Під час огляду двигуна виявлено відсутність зливної пробки і оливи в двигуні» та те, що заявлений недолік не є недоліком виробничого характеру та не підлягає усуненню за рахунок гарантійних зобов'язань. Відповідно ремонт автомобіля має виконуватись за рахунок Позивача.
На сторінці 8 Сервісної книжки в розділі 1.7 «Що не покривається гарантією» вказано, що Гарантія Виробника обмежена тільки заводськими дефектами та не поширюється на: витратні та мастильні матеріали одноразового використання й інші, що піддаються зносу та руйнуванню під час нормальної експлуатації: - зливні та заправні різьбові пробки й ущільнювальні кільця.
Жодних заперечень з боку Скаржника про те, що ремонт автомобіля має виконуватися за рахунок Скаржника не надходило. На підтвердження того, що Скаржник погодився з тим, що ці роботи не покриваються гарантією Виробника та необхідністю виконати ремонт автомобіля за власний рахунок, Скаржник 19.08.2024 року оформив Заявку на ремонт (додається) в якій зазначено перелік робіт та матеріалів які мають бути виконані та які Скаржник має сплатити власним коштом.
Крім того, Відповідач - 1 звертає увагу, що на підтвердження того, що Скаржник був обізнаний про те, що ремонт здійснюється за його рахунок, в рахунку на оплату №6149 від 19.08.2024 року було зазначено, як підстава для оплати є Договір №112380 від 07.11.2022 року. Предметом вказаного договору є: Виконавець (Відповідач 1), за заявками Замовника (Скаржника), здійснює роботи з сервісного технічного обслуговування та поточного ремонту (далі "Роботи") автомобіля (лів) марки Hyundai, у приміщеннях станції технічного обслуговування за адресою: м. Дніпро, вул. Івана Езау буд 17, а Замовник (Скаржник) зобов'язується оплатити Роботи Виконавця (Відповідача 1) в строки та на умовах передбачених Договором. Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Замовник (Скаржник) оплачує Виконавцю вартість виконаних Робіт не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання обома Сторонами наряд-замовлення та/або акту виконаних робіт (наданих послуг).
У відзиві Відповідач - 1 повідомляє, що за результатами виконання Заявки на ремонт було складено Замовлення- наряд №281811 від 19.08.2024 року з переліком виконаних робіт та використаних матеріалів. Підписавши та погодивши замовлення-наряд, Скаржник проставив особистий підпис та офіційно підтвердив та погодився з виконаними роботами. Жодних заперечень не надходило. Окрім того, Скаржник отримав від Відповідача 1 рахунок на оплату №6149 від 19.08.2024 року та здійснив його оплату шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок Відповідача 1. Про підтвердження оплати свідчить копія платіжного доручення №464 від 19 серпня 2024 року. В призначенні платежу зазначено «Ремонт автомобіля. Рах.№6149 від 19.08.2024...». Ці дії Скаржника також свідчать про згоду з ремонтом автомобіля за власний рахунок.
21.08.2024 року Позивач надав Відповідачу 1 заяву в якій просив надати розгорнутий акт обстеження автомобіля. В заяві Позивач прямо вказує на те, що проблема яка виникла є зоною відповідальності дилерського сертифікованого СТО (яке надало не професійні послуги). Останнє зафіксоване технічне обслуговування автомобіля здійснено на СТО Mobikorea, S.A., Spain, Castelion, Avenida Castel Veil 81, тобто на думку Позивача проблема в авто виникла з вини СТО Mobikorea, S.A., Spain.
Відповідач - 1 відмічає, що 21 серпня на підставі заяви Позивача представники Позивача та Відповідача 1 склали Рекламаційний акт №7 в якому ще раз визначили, що «Під час огляду двигуна виявлено відсутність зливної пробки і оливи в двигуні» та те, що заявлений недолік не є недоліком виробничого характеру та не підлягає усуненню за рахунок гарантійних зобов'язань. Слід звернути увагу на те, що Позивач надав Відповідачу 1 розукомплектований автомобіль, тобто без зливної пробки та шайби зливної пробки піддону. Отже, питання Позивача про причину втрати цих матеріалів автомобіля не може бути розглянуто без наявності комплектного автомобіля який дозволяє його нормальну експлуатацію та в тому стані який був під час його експлуатації Скаржником. На дату складання рекламаційних Актів Скаржник не надав необхідних запасних частин, деталей до автомобіля.
Враховуючи наявні матеріали справи, пояснення Скаржника про проведення технічного обслуговування у Виконавця та зафіксовану Відповідачем 1 та Скаржником відсутність зливної пробки і оливи в двигуні достовірним є висновок, що відповідальність за якість виконаних робіт проведених 17. 07.2024 які безпосередньо стосуються заявленої Скаржником події несе Виконавець (СТО Mobikorea, S.A., Spain) Наказом Міністерства інфраструктури України №615 від 28.11.2014 року затверджено «Правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів» (надалі - Правила). Відповідно до п.2 розділу IX Правил, Виконавець зобов'язаний гарантувати якість наданих послуг, виконувати гарантійні зобов'язання, безоплатно виконати роботу чи відшкодувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням недоліків з наданих послуг.
Відповідач - 1 посилається на ст. 906 Цивільного кодексу України, відповідно до якої збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач -1 звертає увагу, що доказів, що відсутність зливної пробки і оливи в двигуні допущені з вини Виробника або Відповідача 1 в матеріалах справи відсутні, до позовної заяви Скаржником не надавались.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до Правил, обов'язок безоплатно виконати роботу чи відшкодувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням недоліків з наданих послуг покладено на Виконавця (СТО Mobikorea, S.A., Spain, Castelion, Avenida Castel Veil 81) таких робіт (послуг).
Враховуючи, що Відповідач 1 не є продавцем або виробником автомобіля, не здійснював останнє технічне обслуговування, тобто не є Виконавцем наданих послуг, отримав згоду Скаржника не ремонт автомобіля за власний рахунок та враховуючи наявні матеріали справи, Приватне підприємство "Аеліта" вважає, що Господарського суду Дніпропетровської області прийняв вірне рішення яке враховує всі обставини справи без порушення норм матеріального або процесуального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор" (Відповідач-2) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Хюндай мотор Україна" (Відповідач-3) не скористалися своїм правом згідно частини 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Чередко А.Є., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/5302/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/5302/24.
18.04.2025 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 у справі №904/5302/24- залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами - надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
23.04.2025 від представника скаржника до ЦАГС надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів справи докази реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС - ТОВ "ТД Агралекс".
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 26.06.2025 о 10 год. 40 хв.
25.06.2025 через систему «Електронний суд», представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому просить: відкласти розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" до Відповідача-1 - Приватне підприємство "Аеліта", м. Дніпро, Відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор", м. Київ та Відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюндай мотор Україна", про розірвання договору, стягнення 2 475 060,00 грн.; зобов'язати Відповідача-1 - Приватне підприємство "Аеліта" надіслати на адресу Позивача документи подані до суду (відзив на апеляційну скаргу з поданими додатками), або надати можливість ознайомитись з цими документами в електронному суді.
Клопотання мотивоване перебуванням представника позивача за межами України до 30.06.2025, а також не отриманням відзиву на апеляційну скаргу.
У судове засідання 26.06.2025 з'явився представник відповідача-2. Інші учасники справи не направили у судове засідання своїх повноважних представників, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Головуюча суддя доповіла зміст клопотання позивача про відкладення (перенесення) розгляду справи, з'ясувавши думку представника відповідача-2, колегія суддів, порадившись на місці, вирішила відхилити зазначене клопотання позивача, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Отже, згідно з усталеною судовою практикою та позицією ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи.
Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін цього спору, в яких останні висловили свою позицію щодо оскаржуваного рішення та апеляційної скарги; відзив ПП «Аеліта» на апеляційну скаргу містить докази його направлення на належну адресу ТОВ «ТД Агралекс» (т. 2, а.с. 94). Представник позивача, обґрунтовуючи клопотання про відкладення, зокрема, обставиною перебування за межами України, не був позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а позивач не був обмежений у праві забезпечити участь іншого свого представника у судовому засіданні, необхідність дотримання розумного строку розгляду справи, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами.
Представник відповідача-2 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні.
У судовому засіданні 26.06.2025 колегією суддів оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним господарським судом обставини справи.
Позивач придбав у серпні 2022 року в автосалоні Відповідача-2 новий автомобіль торгової марки Hyundai з гарантійними зобов'язаннями останнього щодо якості автомобіля. Умовою надання гарантії є, окрім іншого, технічне обслуговування в офіційних сервісних центрах дилерської мережі Hyundai. Останнє технічне обслуговування Позивач отримав на офіційному дилерському СТО, Mobikorea, S.A., Spain у липні 2024 року, а у серпні 2024 року під час руху автомобіля вже на території України зірвалась пробка з моторної оливи та відбувся виток оливи, що унеможливило подальший рух авто. Відповідач-1 як підприємство, яке уповноважено Відповідачами 2 і 3 здійснювати сервісне обслуговування автомобілів торгової марки Hyundai, відмовилось здійснювати евакуацію авто та його гарантійний ремонт, оскільки вважає гарантійний випадок відсутнім. Позивач поніс витрати з евакуації авто до автосалону Відповідача-1 та оренду іншого автомобіля до купівлі-продажу транспортного засобу іншої торгової марки.
Зазначені обставин підтверджуються таким.
30.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор" (далі - Постачальник) в особі Директора Шепеля Володимира Михайловича, що діє на підставі Статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" в особі Директора Підлубного Вячеслава Васильовича, що діє на підставі Статуту (далі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 349 від 30.08.2022 (далі-Договір), а саме: автомобіля HyundaiPalisade, 2021 року випуску, державний номер: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 (далі - Автомобіль) (арк.с. 11-12).
Вартість автомобіля склала 2 330 000 грн.
Відповідно до пункту 6.1 Договору право власності на Транспортний засіб, а також всі ризики на Транспортний засіб переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання акту прийому-передачі за умови сплати 100% вартості Транспортного засобу, відповідно до п.2.1 Договору.
02.09.2022, відповідно до акту приймання-передачі транспортного засобу на виконання Договору купівлі-продажу транспортного засобу №349 від 30.08.2022 (зв.арк.с. 12) Постачальник передав Покупцеві у власність Транспортний засіб Hyundai Palisade, 2021 року випуску, державний номер: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Згідно з пунктами 7.1 - 7.8 Договору:
7.1. Транспортний засіб, який передається по своїй якості і комплектації, повинен відповідати технічним умовам заводу - виробника;
7.2. Гарантія на Транспортний засіб, проданий по цьому Договору, складає 60 місяців або 100 000 км пробігу (гарантійний термін експлуатації) Гарантійний термін експлуатації обчислюється з дати отримання автомобіля на підставі договору купівлі-продажу по відповідному Акту прийому-передачі Транспортного засобу, що визначається як дата придбання Транспортного засобу. Протягом цих 60 місяців гарантійного терміну експлуатації гарантійне обслуговування здійснюється тільки за умови експлуатації Транспортного засобу відповідно до керівництва по експлуатації, гарантійним вимогам визначених в сервісній книжці, а також за умови технічного обслуговування протягом гарантійного терміну на станціях технічного обслуговування, далі (СТО), перелік яких зазначено в сервісній книжці. Покупець повинен дотримуватись термінів технічного обслуговування, вказаних в сервісній книжці, що підтверджується відповідними відмітками уповноваженого працівника СТО в сервісній книжці.
Покупець має право на гарантійний ремонт Транспортного засобу, що забезпечується будь-яким уповноваженим дилером Перелік уповноважених дилерів в Україні, із зазначенням у ньому їх найменування, місцезнаходження та телефонів знаходиться у сервісній книжці або на офіційному сайті: https://hyundai.com.ua/;
7.3. Детальні умови Гарантії Виробника та умови її припинення вказані в сервісній книжці, яка видається Постачальником разом з автомобілем;
7.4. Транспортний засіб в період гарантійного терміну та післягарантійний період повинен експлуатуватися відповідно до правил експлуатації викладених в керівництві по експлуатації та сервісній книжці;
7.5. Технічне обслуговування повинне здійснюватись на уповноважених Постачальником спеціалізованих станціях сервісного, гарантійного та технічного обслуговування Транспортного засобу згідно з умовами, викладеними у даному Договорі, керівництві по експлуатації та сервісній книжці;
7.6. Встановлення додаткового обладнання на Транспортний засіб повинне здійснюватись лише на спеціалізованих та уповноважених останнього в сервісній книжці на Транспортний засіб;
7.7. Строк служби Транспортного засобу та його складових частин прирівнюється до строку гаранти, який встановлюється Постачальником під час продажу Транспортного засобу.
Після закінчення строку служби Транспортного засобу (його складових частин) покупцю необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:
- своєчасно виконувати в офіційній дилерській мережі встановлені заводом-виробником роботи згідно графіку техобслуговування;
- додержуватися вимог Керівництва з експлуатації Транспортного засобу ;
- встановлювати на Транспортний засіб тільки оригінальні запчастини і/або аксесуари, які придбані в офіційних дилерів, використовувати тільки затверджені заводом-виробником типи рідин і палива.
Недотримання вказаних рекомендацій може зашкодити безпеці водія/пасажира і/або Транспортного засобу;
7.8. У разі виникнення між Сторонами чи між уповноваженою Постачальником організацією, що несе гарантійні зобов'язання на Транспортний засіб та Покупцем розбіжностей щодо настання та/або встановлення гарантійного випадку (ремонту) Транспортного засобу, Сторони заявляють та дають свою згоду на проведення незалежного експертного дослідження (експертизи) Транспортного засобу на предмет його несправності та причин їх виникнення. У разі не підтвердження висновком незалежного експертного дослідження (експертизи) Транспортного засобу про настання гарантійного випадку (з будь-яких підстав) Покупець дає свою згоду та зобов'язується протягом десяти календарних днів з моменту проведення та надання висновку по незалежному експертному дослідженню (експертизі), компенсувати Постачальнику чи уповноваженій Постачальником організації (що несе гарантійні зобов'язання на Транспортний засіб всі витрати пов'язані з її проведенням, а також компенсувати відповідний ремонт Транспортного засобу (якщо такий ремонт Транспортного засобу вже був здійснений) уповноваженим Постачальником підприємством.
Згідно із Сервісною книжкою (арк.с. 14-43):
Дистриб'ютор: ТОВ "Хюндай Мотор Україна", Україна, 04080, м.Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 1-А (www.hyundai.cdm.ua) - підприємство, вповноважене Виробником здійснювати імпорт автомобілів ТМ HyUndai в Україну та реалізувати їх. Має право від імені Виробника призначати й уповноважувати дилерів, контролювати Діяльність офіційних дилерів в Україні та, за потреби і на власний розсуд, позбавляти їх дилерських прав. Дистриб'ютор діє відповідно до чинного законодавства України і домовленостей з Виробником;
Дилер: організація або інша юридична особа, яка на договірній основі уповноважена Дистриб'ютором здійснювати роздрібну торгівлю, а також передпродажну підготовку, технічне обслуговування і гарантійний ремонт автомобілів ТМ Hyundai;
Власник: фізична особа, персона, організація чи інша юридична особа, що має право власності на автомобіль, або особа, якій доручено експлуатацію та ремонт автомобіля;
Гарантійний термін експлуатації: термін, протягом якого, за умови дотримання Власником вимог експлуатаційної документації на автомобіль, гарантується його використання за призначенням і протягом якого Виробник (Продавець) виконує гарантійні зобов'язання. Призначення автомобіля визначається в експлуатаційній документації, яка додається;
Гарантійний ремонт: комплекс операцій із відновлення справності і працездатності автомобіля, або його складових частин, які спричинені недоліками, протягом гарантійного терміну експлуатації автомобіля. Під час його проведення використовуються виключно матеріали та запасні частини, рекомендовані Виробником;
Технічне обслуговування: комплекс операцій з підтримання працездатності та справності автомобіля під час використання йор за призначенням. Види, періодичність і об'єм операцій технічного обслуговування розробляють Виробник і Дистриб'ютор. Технічне обслуговування проводиться за рахунок споживача (Власника);
Гарантія Виробника поширюється на усунення недоліків спричинених дефектами матеріалів або заводського складання, за умови виявлення в автомобілі протягом гарантійного терміну експлуатації дефектів матеріалів чи недоліків, допущених Виробником до передачі автомобіля першому Власникові, та стосується тільки автомобілів, придбаних через офіційну дилерську мережу ТОВ "Хюндай Мотор Україна";
Щоб скористатися гарантією Виробника, необхідно звернутися до будь-якого офіційного Дилера ТОВ "Хюндай Мотор Україна". Адреси й телефони підприємств дилерської мережі Дистриб'ютора вказані в пункті 8 Сервісної книжки та на офіційному сайті Дистриб'ютора (www. hyundaj.com.ua)'';
Щоб зберегти право скористатися гарантією, Власник зобов'язаний регулярно та вчасно, згідно зі встановленим у цьому договорі регламентом, надавати автомобіль у розпорядження офіційних сервісних центрів дилерської мережі Дистриб'ютора для проведення технічного обслуговування, огляду і діагностики;
1.2. Гарантійний термін експлуатації
На новий автомобіль ТМ Hyundai, проданий через офіційну дилерську мережу Дистриб'ютора в Україні, і його лакофарбове покриття, окрім окремих комплектуючих виробів вказаних в п.1.3 та витратних матеріалів вказаних в п.1.7, установлюється гарантійний термін експлуатації з дати поставки першому Власникові (тобто з указаної в реєстраційній картці Сервісної книжки дати відліку гарантійного терміну) 60 місяців або 100 000 км пробігу (залежно від того, що настає раніше);
Власник має право висунути претензії або вимоги на проведення гарантійного ремонту, пов'язаного з якістю матеріалів чи недоліками, виключно в гарантійний термін експлуатації;
1.6. Гарантія за межами України
Hyundai Motor Company (Хюндай Мотор Компані) підтверджує, що гарантія Виробника чинна в усіх країнах, де існує офіційне представництво компанії Hyundai.
Для збереження права на отримання гарантійної послуги та збереження загальної гарантії на автомобіль слід звертатися тільки до офіційного Дилера Hyundai. При цьому умови гарантії і періодичність технічного обслуговування повинні відповідати умовам цього договору і за Межами України;
1.7. Що не покривається гарантією Гарантія Виробника обмежена тільки заводськими дефектами та не поширюється на:
роботи під час планового технічного обслуговування, включаючи діагностику та регулювання будь-яких систем, чистку, змащування, балансування, проточку, заміну або доливання всіх видів мастил, змазок, експлуатаційних рідин, якщо це не є необхідним при проведенні гарантійного ремонту автомобіля;
витратні та мастильні матеріали одноразового використання й інші, що піддаються зносу та руйнуванню під час нормальної експлуатації:
- всі типи фільтрів;
- оливи моторні, трансмісійні, гідравлічних приводів, консистентні змазки;
- рідини: охолоджувальна, привода зчеплення, гальм, омивачів скла та фар, пальне;
- зливні та заправні різьбові пробки й ущільнювальні кільця.
несправності та пошкодження у разі виявлення фактів:
руху автомобіля при недостатній кількості експлуатаційних матеріалів (наприклад, оливи, охолоджувальної або гальмівної рідини) у зв'язку з несвоєчасним виявленням експлуатаційної витрати або витоку.
1.9. Правила і терміни гарантійного ремонту
Підставою для розгляду звернення Власника стосовно гарантійного ремонту автомобіля є його або уповноваженої ним особи письмова заява довільної форми. Вона має містити опис недоліку та вимоги щодо його усунення із зазначенням прізвища, імені, по батькові, місця проживання і контактного телефону Власника. Заява приймається до розгляду тільки за наявності автомобіля. На підставі огляду автомобіля представники Дилера складають рекламаційний акт з висновком про наявність чи відсутність гарантійного випадку, який обов'язково підписує Власник;
Якщо Власник і Дилер дійшли згоди щодо наявності гарантійного випадку, Дилер оформлює наряд-замовлення на виконання робіт, необхідних для усунення виявлених недоліків;
1.10. Транспортування автомобіля до місця проведення ремонту
Гарантія Виробника поширюється на транспортування (евакуацію) автомобіля ТМ Hyundai до найближчого офіційного дилерського сервісного центру в разі виникнення несправності, що підлягає ремонту відповідно до гарантійних зобов'язань Виробника, зазначених у Сервісній книжці, та за умови, що характер несправності не дозволяє автомобілю рухатися до місця ремонту своїм ходом, відповідно до вимог чинного законодавства або посібника з експлуатації. Для підтвердження необхідності евакуації або іншого способу транспортування, Власник повинен проконсультуватися у найближчому офіційному сервісному центрі. Компенсація вартості евакуації автомобіля у такому разі покладається на офіційний сервісний центр, який проводитиме гарантійний ремонт, за наявності підтверджених документів, установлених законодавством, що засвідчують витрати Власника на евакуацію автомобіля;
Отже, відомості сервісної книжки на авто Позивача свідчать про те, що 17.07.2024р. на офіційному дилерському СТО, Mobikorea, S.A., Spain, відповідно до умов експлуатації та Договору, було пройдено чергове технічне обслуговування Автомобіля з пробігом 53219 км., будь-які зауваження до Автомобіля відсутні.
Як зазначає Позивач у позові, 17.08.2024 року директор "ТД Агралекс" Підлубний В.В., знаходячись за кермом автомобіля у русі, на швидкості 50 км/за годину, побачив, що в автомобілі вимкнулась передача і ввімкнувся аварійний індикатор відсутності тиску мастила у двигуні. Відразу автомобіль було зупинено і вимкнуто двигун.
Після зупинки, Підлубним В.В. було оглянуто автомобіль та прилеглу територію, де було виявлено сліди мастила під автомобілем, на багажнику автомобіля, на проїзній частині.
Про аварійну ситуацію було відразу повідомлено в найближче сервісне підприємство, уповноважене проводити роботи щодо технічного обслуговування та гарантійного ремонту автомобілів - ПП "Аеліта" (Відповідач-1).
Співробітник ПП "Аеліта" відмовив в допомозі та організації евакуації автомобіля та пасажирів, посилаючись на те, що це не входить в гарантійні зобов'язання.
Директором ТОВ "ТД Агралекс" Підлубним В.В. своїми силами та за власні кошти було викликано евакуатор і доставлено автомобіль на територію ПП "Аеліта", м.Дніпро, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Івана Єзау, 17, що підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 668 від 17.08.24 року (арк.с. 58).
Для можливості подальшого переміщення Позивачем було взято автомобіль на прокат.
Позивач зазначає, що придбавши автомобіль ТМ Hyundai, ТОВ "ТД Агралекс" розраховувало не лише на відповідну якість автомобіля, а й на високий рівень сервісу і допомоги, які, на його думку, виявились на низькому рівні, та не просто не відповідають заявленим вимогам, а фактично залишають Покупця без будь-якої допомоги у аварійних ситуаціях, пов'язаних з експлуатацією автомобіля.
19.08.2024 року Підлубним В.В. як директором ТОВ "ТД Агралекс" було написано заяву до дилерського центру ПП "Аеліта" (арк.с. 40), в якій було вказано, що в русі автомобіля відкрутилась зливна пробка картера двигуна та вилилось мастило з двигуна, також було прохання усунути недоліки або зробити ремонт.
19.08.2024 року представниками ПП "Аеліта" в присутності директора ТОВ "ТД Агралекс" Підлубного В.В був складений рекламаційний акт №1 (арк.с.38), згідно з яким: "При проведенні діагностики виявлено відсутність зливної пробки двигуна, а також відсутність мастила в двигуні. При запуску двигуна присутній сторонній гуркіт в двигуні, це показує, що двигун працював без мастила. Тому заявлений недолік не є недоліком виробничого характеру та не підлягає усуненню за рахунок гарантійних зобов'язань".
21.08.2024 року до ПП "Аеліта" було надано ще одну заяву від ТОВ ТД "Агралекс" (арк.с. 41), з проханням більш детального огляду автомобіля (вузлів і агрегатів) та проведення ремонту автомобіля. В той же день було складений ще один рекламаційний акт №7 від 21.08.2024 про таке: "При проведені діагностики виявлено під кузовом автомобіля сліди оливи на пиловику двигуна, кардані, захистах днища з обох боків, задній підвісці, а також на кришці багажника. Механічних пошкоджень раніше описаних деталей не виявлено. Під час огляду двигуна виявлено відсутність зливної пробки і мастила в двигуні. Піддон не має механічних пошкоджень, а різьба на ньому для зливної пробки немає ніяких дефектів. Після огляду було встановлено зливну пробку та залито мастило і проведено пробний пуск двигуна, який виявив сторонній гуркіт в двигуні, який є слідством роботи двигуна без мастила. Достеменних причин відсутності пробки наразі встановити неможливо. Тому, заявлений недолік не є недоліком виробничого характеру та не підлягає усуненню за рахунок гарантійних зобов'язань".
Проте, Позивач вважає, що зазначена поломка автомобіля виникла внаслідок неякісного проведення сервісного обслуговування автомобіля на визначеному виробником та дилером підприємстві.
У зв'язку з тим, що ПП "Аеліта" не встановило причинуи зриву пробки моторної оливи та без необхідної експертизи дало висновки, що аварійна ситуація з автомобілем та її наслідки не є гарантійним випадком, ТОВ "ТД Агралекс" звернулося із заявою до ПП "Аеліта" щодо про організації проведення незалежної експертизи автомобіля з метою з'ясування причини несправності автомобіля, якою відповідно до п.7.8 Договору надало згоду на проведення зазначеної експертизи.
Однак, експертиза досі не призначена та не проведена.
Одночасно Позивач вважає, що Продавець обмежив Покупця у виборі організації для проведення технічного обслуговування та оцінки стану автомобіля у період гарантійного терміну експлуатації, надавши вичерпний перелік підприємств для сервісного обслуговування автомобіля.
Автомобіль Hyundai Palisade, державний номер: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 був придбаний для виконання функцій представницького характеру та безпроблемних переміщень по території України та за її межами. У зв'язку з тим, що автомобіль вийшов з ладу, дилерське СТО та імпортер, не визнають це гарантійним випадком, і тому строки його ремонту не відомі, також не можуть забезпечити якість товару, надійне сервісне обслуговування та безпеку пасажирів, керівництво ТОВ "ТД Агралекс", прийняло рішення про термінове придбання нового автомобіля, більш надійної торгової марки (Договір купівлі-продажу додається).
ТОВ "ТД Агралекс" було направлено на адресу ТОВ "Олімп Мотор" пропозицію щодо розірвання Договору купівля-продажу транспортного засобу № 349 від 30.08.2022, у зв'язку з невиконанням умов Договору з боку Продавця. Дана пропозиція зумовлена, зокрема, вищевикладеним та тим, що ТОВ "ТД Агралекс" не має можливості, через неусунені недоліки та не виконання умов договору Продавцем, тривалий час експлуатувати придбаний транспортний засіб за його цільовим призначенням.
11.12.2024 року Відповідач-2 на адресу адвоката Соколової Г.Ю. направив лист вих. 24-311 (арк.с. 108), в якому зазначив про те, що розірвання вказаного вище договору купівлі-продажу не вбачається за можливе, оскільки з боку Продавця транспортного засобу взяті зобов'язання виконані в повному обсязі і будь-які порушення відсутні.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача-2, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Предметом спору є позовні вимоги Позивача про розірвання договору купівлі продажу транспортного засобу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс", стягнення солідарно з Відповідачів суму 2 330 000 грн, сплачену Позивачем за договором купівлі-продажу та збитків у розмірі 145060 грн.
Місцевим господарським судом вірно враховано, що для вирішення спору по суті необхідно встановити передусім наявність або відсутність гарантійного випадку, чи правомірно Відповідач-1 відмовив у виконанні гарантійного ремонту авто та чи має місце у справі істотні порушення договору купівлі-продажу за спірними обставинами.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами 1, 2 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Згідно зі статтею 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу (частина 1 статті 676 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 678 Цивільного кодексу України в разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
Згідно зі статтею 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд, дослідивши надані докази (заява Позивача на діагностику, рекламаційні акти, Сервісна книжка), враховуючи обсяг гарантійних зобов'язань виробника, викладених в Сервісній книжці, дійшов правильного висновку, що обставини, на які посилається Позивач, а саме зірвання пробки моторної оливи під час руху авто та як наслідок виток оливи, не є гарантійним випадком у спірних правовідносинах, оскільки відсутні будь-які докази, які вказують на недоліки, які допущені виробником до передачі автомобіля покупцю.
За умовами гарантії, які визначені в Сервісній книжці, виданої Позивачеві, гарантія не поширюється на роботи під час планового технічного обслуговування, включаючи заміну всіх видів мастил (п.1.7 Сервісної книжки).
Аргументи Позивача про те, що виробник і його дистриб'ютор обмежили Позивача у виборі СТО для технічного обслуговування автомобіля, а поломка придбаного авто сталася внаслідок неякісного обслуговування на сертифікованому СТО, в даному випадку в Іспанії, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки умова гарантії у вигляді обслуговування в таких СТО спрямована на забезпечення власників авто марки Hyundai послугами кваліфікованих і підготовлених спеціалістів. Водночас, виробник та його дистриб'ютор не можуть нести відповідальність за роботу іншого підприємства, яке здійснило планове технічне обслуговування, хоча ці обставини спроможні вплинути на довіру до продукції виробника в аспекті забезпечення належного сервісу.
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що посилання Позивача на невиконання Відповідачами обов'язку щодо проведення незалежних експертних досліджень відповідно до п. 7.8 договору купівлі-продажу не доводять наявність гарантійного випадку. Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із сукупності встановлених обставин справи, зокрема того, що автомобіль знаходився 2 роки в експлуатації Позивача без претензій до якості авто; проведено вже 4 планових технічних обслуговувань, які не виявляли несправностей; за спірними обставинами пробка моторної оливи (мастили) була втрачена під час руху авто, що унеможливило її дослідження; на зливну різьбову пробку не поширюється гарантія виробника авто; діагностика автомобіля показала, що двигун має гуркіт внаслідок роботи без мастила; щодо роботи двигуна до моменту спірних обставин Позивач претензій не заявляв; гарантія виробника авто не поширюється на несправності у разі виявлення факту руху автомобіля при недостатньої кількості оливи у зв'язку з несвоєчасним виявленням її витоку; сервісна книжка містить рекомендацію власнику (водію) авто переконуватися щодня або перед тривалою поїздкою у відсутності витоку оливи, перевірку рівня моторної оливи тощо.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність у справі ознак істотного порушення умов договору купівлі-продажу. Зокрема, обставини, на які посилається Позивач - відмова Відповідача-1 від евакуації автомобіля, ухилення від проведення незалежної експертизи та відмова від гарантійного ремонту - не свідчать про наявність істотного порушення договірних зобов'язань.
На переконання колегії суддів, оскільки матеріалами справи не доводиться наявність гарантійного випадку та істотного порушення договору купівлі-продажу авто, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд фактично встановлює істотне порушення вимог щодо якості товару, а не істотне порушення вимог договору, викривляючи обставини щодо позиції позивача та не бере до уваги, що позивач більш як пів року не з своєї вини не має можливості використовувати автомобіль за призначенням є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи. Висновок місцевого господарського суду щодо відсутності істотного порушення умов договору ґрунтується на комплексній оцінці обставин справи та положень договору купівлі-продажу, зокрема у частині, що регулює порядок встановлення гарантійного випадку та проведення експертної оцінки.
Твердження скаржника про те, що під час вирішення питання щодо наявності підстав для розірвання договору, Суд при постановленні рішення не дослідив у сукупності систематичність, істотність порушення умов договору є безпідставними. З оскаржуваного рішення вбачається, що місцевий господарський суд надав оцінку усім наведеним сторонами обставинам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розірвання договору. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зазначені скаржником порушення не мали системного характеру та не були такими, що позбавили Позивача значною мірою того, на що він розраховував при укладенні договору, у розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Доводи апелянта про те, що судом не враховано, що відповідачами було порушено умови договору, які потягнули за собою неможливість Позивачем користуватися придбаним автомобілем протягом тривалого часу, а саме з серпня 2024 року по сьогоднішній день, незважаючи на те, що відповідачами в судовому засіданні під звукозапис було зазначено, що наразі автомобіль не на ходу та користуватися ним у такому стані неможливо, відхиляються колегією суддів, оскільки суд першої інстанції дослідив зазначену обставину в сукупності з іншими доказами, а також відсутністю належного підтвердження того, що саме з вини Відповідачів виникла технічна несправність.
За таких підстав, досліджуючи обставини цієї справи щодо наявності критерію істотності порушення договору, колегія суддів зазначає, що у даному випадку відсутні обставини, які б свідчили про неможливість досягнення Позивачем як стороною договору мети договору та неотримання ним того, на що він розраховував, укладаючи договір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/391/23, на яку посилається в апеляційній скарзі Позивач, аналізувалось співвідношення загальних та спеціальних норм у вирішенні питання про розірвання договору оренди землі, досліджувалось питання розірвання договору оренди землі на підставі пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, а також на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
Відтак, посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 відхиляються, оскільки вказана справа не є релевантною до спірних правовідносин.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанції під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 282- 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 у справі №904/5302/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 у справі №904/5302/24 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова підписана суддями Чус О.В., Чередко А.Є. 24.07.2025, суддею Кощеєв І.М., у зв'язку з перебуванням у відпустці, 28.07.2025.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя А.Є. Чередко