16 липня 2025 року м. Харків Справа №922/862/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.,
за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,
за участю представників:
позивача - Горгуль Н.В., посвідчення №072883 від 01.03.2023 року;
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської окружної прокуратури (вх.№1374Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.06.2025 року (повна ухвала складена 09.06.2025 року, суддя Рильова В.В.) у справі №922/862/25,
за позовом Харківської окружної прокуратури, м. Харків, в особі Харківської районної державної (військової) адміністрації Харківської області м. Харків,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м.Київ,
до Височанської селищної ради, Харківська область, с.Високий,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Царська Птиця», Дергачівський р-н, Харківська обл., смт Вільшани,
про витребування земельної ділянки лісового фонду,-
До Господарського суду Харківської області звернулась Харківська окружна прокуратура із позовом до відповідача - Височанської селищної ради, в якому просить суд витребувати з незаконного володіння Височанської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04396503) на користь Держави в особі Харківської районної військової (державної) адміністрації (код ЄДРПОУ: 04058775) земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0149 площею 15,0986 га.
Крім того, прокурор просить суд встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого, після набрання рішенням про задоволення позову законної сили, воно є підставою для:
- скасування державної реєстрації права комунальної власності Височанської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04396503) на земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0149 площею 15,0986 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 3043193563251);
- державної реєстрації права державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0149 площею 15,0986 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 3043193563251) за Харківською районною військовою (державною) адміністрацією Харківської області (код ЄДРПОУ: 04058775);
- державної реєстрації права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0149 площею 15,0986 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 3043193563251) за Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» (код ЄДРПОУ: 44768034).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.06.2025 призначено у справі № 922/862/25 судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- Чи має місце накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:00:018:0149 площею 15,0986 га, яка належить Височанській селищній раді, на землі лісогосподарського призначення, які належать на праві постійного користування Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» у кварталах 16, 18 Бабаївського лісництва до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2006 року та на даний час?
- Якщо так, то яка площа накладення?
- Якщо має місце накладення земельної ділянки, то визначити в якому обсязі, яка конфігурація такого накладення (зобразити схематично, зазначити площі та точки координат, по яким має місце накладення) та які причини такого накладення (визначити технічні причини: невірне визначення координат чи місця розташування земельної ділянки, похибки при зміні систем координат, тощо)?
Постановлено проведення судової земельно-технічної експертизи доручити Національному науковому центру Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України (адреса: 61177, місто Харків, вулиця Золочівська, 8а).
Попереджено експерта про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини, згідно частиною восьмою статті 98 Господарського процесуального кодексу України.
Оплату витрат, пов'язаних зі здійсненням судової експертизи, покладено на Харківську окружну прокуратуру.
Матеріали справи №922/862/25 направлено до Національного наукового центру Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України (адреса: 61177, місто Харків, вулиця Золочівська, 8а).
Провадження у справі 922/862/25 зупинено на час проведення судової експертизи.
Харківська окружна прокуратура з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.06.2025 у справі №922/862/25, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції; про час і місце розгляду справи повідомляти Харківську обласну прокуратуру та судовий розгляд здійснювати за участю прокурора.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвалу прийнято з недотриманням вимог статей 73, 99, 100 ГПК України, у зв'язку з чим, відповідно до вимог статей 255, 275, 280 ГПК України така ухвала підлягає скасуванню. У оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції не наведено обґрунтування необхідності призначення судової експертизи та неможливості вирішення спору на підставі наданих сторонами доказів.
Скаржник наполягає на тому, що в матеріалах справи наявні докази, які вказують на обґрунтованість позовних вимог прокурора в частині незаконного набуття відповідачем права власності на землі лісогосподарського призначення державної власності. Вказані докази у повній мірі відповідають вимогам статей 76-78 ГПК України та безумовно свідчать про можливість встановлення фактичних даних, які входять до предмета доказування за їх допомогою без необхідності призначення судової експертизи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 року відкрито апеляційне провадження за скаргою Харківської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.06.2025 року у справі №922/862/25. Встановлено учасникам справи строк протягом якого вони мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк протягом якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз'яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв'язку. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/862/25.
Вказана ухвала була направлена зареєстрованим учасникам справи через підсистему Електронний суд до кабінету користувача і доставлена їм 18.06.2025 року.
20.06.2025 року матеріали справи №922/862/25 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» надійшла заява (вх.№8550 від 11.07.2025 року), в якій просить розгляд справи проводити без участі представника та вказує, що підтримує апеляційну скаргу Харківської окружної прокуратури в повному обсязі і просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.06.2025 року у справі №922/862/25 скасувати з направленням її для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Мартюхіної Н.О. та судді Медуниці О.Є., для розгляду справи №922/862/25 сформовано новий склад суду, а саме: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.
У судовому засіданні 16.07.2025 року представник прокуратури оголосив зміст апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.
Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 16.07.2025 року не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
В ухвалі від 17.06.2025 року суд повідомляв, що участь сторін у судовому засіданні не є обов'язковою; неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника прокуратури, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Харківська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача - Височанської селищної ради, в якому просить суд витребувати з незаконного володіння Височанської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04396503) на користь Держави в особі Харківської районної військової (державної) адміністрації (код ЄДРПОУ: 04058775) земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0149 площею 15,0986 га.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що відповідно до інформації філії «Жовтневе лісове господарство» ДСГП «Ліси України» згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування земельна ділянка кад.№6325156700:00:018:0149 площею 15,0986 га повністю накладається на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні вказаного державного підприємства, а саме квартал 18, Бабаївського лісництва. Крім того, відповідно до вказаної інформації межі вказаної земельної ділянки, під час розроблення землевпорядної документації із підприємством не погоджувались та згода на вилучення з постійного користування державним підприємством не надавалась. Водночас, відповідно до інформації ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» згідно матеріалів лісовпорядкування 2006 року та 2021 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6325156700:00:018:0149 знаходиться в межах кв.16, 18 Бабаївського лісництва ДП «Ліси України», площа перетину земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:00:018:0149 з межами лісництва становить 15,0986 га. Прокурор зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин, вирішення питання про вилучення для нелісогосподарських потреб земельної ділянки державної власності, що віднесена до земель лісогосподарського призначення, перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства та знаходиться в межах населеного пункту районного значення належало до повноважень Харківської районної державної адміністрації. Разом з цим, відомості про ухвалення рішень про вилучення з постійного користування державного лісогосподарського підприємства земель лісового фонду на яких сформована земельна ділянка з кадастровим номером 6325156700:00:018:0149 відсутні. Крім того, відповідно до листа Височанської селищної ради від 09.01.2025 року селищна рада вказує про відсутність відомостей про ухвалення рішень про вилучення з постійного користування державного лісогосподарського підприємства земель лісового фонду на яких сформована земельна ділянка з кадастровим номером 6325156700:00:018:0149.
На думку прокурора, відповідно до внесених Законом України №1423-ІХ від 28.04.2021 року змін до Земельного кодексу України, відповідно до п.п. «а» п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, земельна ділянка кад.№6325156700:00:018:0149 належить до земель державного лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП «Ліси України». При цьому, заволодіння Височанською селищною радою землями державного лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства без їх попереднього вилучення з постійного користування є порушення вимог законодавства у зазначеній сфері. Таким чином, прокурор вважає, що заволодіння Височанською селищною радою земельною ділянкою з кад.№6325156700:00:018:0149 (реєстрація права комунальної власності на таку земельну ділянку), що належить до земель державної власності лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства суперечить наведеним вимогам законодавства. На підтвердження обставин накладення земельної ділянки кад. №6325156700:00:018:0149 на квартали №16, №18 Бабаївського лісництва ДП «Ліси України» прокурором до позовної заяви долучено: викопіювання планшету лісовпорядкування 2006 року з позначенням місця розташування земельної ділянки кад.№6325156700:00:018:0149 на землях ДП «Ліси України» та інформацію ВО «Укрдержліспроект», в якій повідомляється, що вказана земельна ділянка повністю знаходиться в межах кварталів 16, 18 Бабаївського лісництва ДП «Ліси України». Крім того, прокурорм зазначено, що відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» земельна ділянка з кадастровим номером 6325156700:00:018:0149 повністю накладається на землі лісового фонду. Таким чином прокурор стверджє, що земельна ділянка з кадастровим номером 6325156700:00:018:0149 перебуває в межах кварталів 16, 18 Бабаївського лісництва та перебуває у постійному користуванні держаного лісогосподарського підприємства «Ліси України», що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2007 2008 років (планшет лісовпорядкування складний у 2006 році).
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначив, що інформація, яка міститься в листах №846 та №62, які надані прокурором до позову, не містять координат поворотних точок меж зазначеного 16 та 18 кварталу Бабаївського лісництва, а отже, не доведено перетину спірної земельної ділянки з землями лісового фонду.
У той час, з пояснень третьої особи на стороні позивача - ДСГП «Ліси України» вбачається, що спочатку третя особа вказує, що спірна земельна ділянка №6325156700:00:018:0149 знаходиться повністю в межах кварталів 16, 18 Бабаївського лісництва, належить до земель лісового фонду та перебуває у користуванні ДП «Ліси України». Далі по тексту пояснень третя особа вказує, що на спірній земельній ділянці зростають лісові культури і що дана частина земельної ділянки розташована в лісовому масиві, приналежність даної частини спірної земельної ділянки до земель лісового фонду підтверджується також Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об'єднанням ВО «Укрдержлісгомп» у листах №846 та №62, згідно яких вищевказана земельна ділянка повністю накладається на землі лісового фонду.
Крім того, третя особа на стороні відповідача - ТОВ «Царська птиця» у своїх поясненнях зазначила, що долучений прокурором до матеріалів справи планшет лісовпорядкування та проект організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» 2007 року не містять належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин, оскільки долучені до матеріалів справи копії документів не містять ніякої прив'язки до місцевості поворотних точок або координат, які дали б можливість встановити конкретні межі спірної земельної ділянки.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам та оцінюючи правильність висновків суду першої інстанції про призначення експертизи, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст.99 Господарського процессуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Так, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, щодо призначення судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.
За положеннями статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, врахувавши клопотання сторін або сформулювавши питання експерту на власний розсуд.
Також, вирішуючи питання про призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення, лежить на стороні, яка на них посилається.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 року у справі №902/834/20, від 13.08.2021 року у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 року у справі №927/110/18).
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 року у справі №927/685/20.
Таким чином судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Частинами 1, 2 ст.98 ГПК України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яку затверджено наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, основним завданням земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
Предметом позову у справі №922/862/25 є витребувати з незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:00:018:0149 площею 15,0986 га.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного суду від 22.01.2025 року у справі №446/478/19, у разі часткового накладення земельної ділянки не може бути застосований спосіб захисту (витребування земельної ділянки) щодо всієї земельної ділянки і в ході розгляду відповідного спору підлягають доведенню та встановленню обставини щодо площі та конфігурації накладення шляхом призначення експертного дослідження.
Таким чином, в межах призначеної у даній справі експертизи можливо встановити чи накладається (входить в межі) земельна ділянка площею 15,0986 га з кадастровим номером 6325156700:00:018:0149 яка належить Височанській селищній раді (на витребуванні якої наполягає прокурор), на землі лісогосподарського призначення, які належать на праві постійного користування Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» у кварталах 16, 18 Бабаївського лісництва до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2006 року та на даний час, яка площа такого накладення, в якому обсязі, яка конфігурація такого накладення та які причини такого накладення.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на обставини на які посилаються учасники справи в обґрунтування своїх вимог та доводів, зокрема, що земельна ділянка №6325156700:00:018:0149 знаходиться повністю/часково в межах кварталів 16, 18 Бабаївського лісництва, та належить до земель лісового фонду і перебуває у користуванні ДП «Ліси України», підтверджується наданою прокурором до позову технічною документацією, а саме: викопіювання планшету лісовпорядкування 2006 року з позначенням місця розташування земельної ділянки кад. №6325156700:00:018:0149 на землях ДП «Ліси України» та інформацію ВО «Укрдержліспроект», в якій повідомляється, що вказана земельна ділянка повністю знаходиться в межах кварталів 16, 18 Бабаївського лісництва ДП «Ліси України», а також відсутність у вказаних документах прив'язки до місцевості поворотних точок або координат, які дали б можливість встановити конкретні межі спірної земельної ділянки (у томі числі перетин), наявні всі умови та підстави для призначення експертизи з метою встановлення обставин і буде слугувати ухваленню правильного і законного рішення у даній справі.
Рішеннями ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 року (п. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 року (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (заява №61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
У відповідності до ст. ст. 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Отже, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.04.2018 року у справі №922/2751/17, де, зокрема, вказано на таке:
«Виходячи з повноважень наданих суду згідно із ст. 43 ГПК України та принципу диспозитивності дослідження доказів, Суд вважає, що місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи і для цього йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін. Апеляційний суд не вправі втручатися у виключну компетенцію суду першої інстанції та надавати йому якісь вказівки щодо збирання чи оцінки доказів, оскільки він наділений власною компетенцією на предмет оцінки (переоцінки) обставин справи (доказів) і, реалізуючи свою власну компетенцію, він може виправити помилки суду першої інстанції».
Суд першої інстанції встановив, що з метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі, а також забезпечення повного та всебічного розгляду справи по суті, існує необхідність у спеціальних знаннях для вирішення питань меж, перетину та накладення земельної ділянки, що зумовлює у подальшому можливість надати оцінку предмету позовних вимог, належності способу захисту порушеного права та прийняттю правильного рішення у справі.
Згідно з пунктом 2 частини 1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Таким чином, у зв'язку з призначенням судової експертизи та направленням матеріалів справи для її проведення до експертної установи, провадження у справі підлягало зупиненню.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Ураховуючи, що оскарженою ухвалою суду призначено судову експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд першої інстанції, скориставшись наданим йому правом згідно зі статтею 228 Господарського процесуального кодексу України, правомірно зупинив провадження у справі до закінчення проведення експертизи.
Слід зазначити, що призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Харківської окружної прокуратури не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 02.06.2025 року у справі №922/862/25 має бути залишена без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 74, 86, 129, 269, 271, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Харківської окружної прокуратури залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.06.2025 року у справі №922/862/25 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 28.07.2025 року.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.О. Крестьянінов