10 липня 2025 року м. Харків Справа №917/1771/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
учасники провадження у справі - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.№567П від 11.03.2025) на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 у справі №917/1771/24 (м. Полтава, суддя Кльопов І.Г., повне рішення складено 21.02.2025)
за позовом ОСОБА_1 , м. Полтава,
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСМ-Профіль», м. Полтава,
2. ОСОБА_2 , м. Полтава,
3. ОСОБА_3 , м. Полтава,
4. ОСОБА_4 , м. Полтава,
про визнання розміру частки, -
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСМ-Профіль», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просив суд визначити розмір частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСМ-Профіль» у розмірі 14,28% голосів.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 відмовлено у задоволенні позову.
ОСОБА_1 з вказаним рішенням суду не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить поновити строк на подання апеляційної скарги у зв'язку з отриманням рішення 24.02.2025; скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає наступне:
- оскільки зі змісту оспорюваного рішення загальних зборів від 01.07.2019 вбачається, що Позивач мав статус учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ПСМ-ПРОФІЛЬ, у останнього наявний легітимний захищуваний суб'єктивний інтерес, пов'язаний із відновленням та збереженням такого статусу;
- аналіз ч.5 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту;
- посилання в оскаржуваному рішенні суду на правомочність зборів учасників товариства приймати рішення з питань порядку денного, так як позивач був належним чином повідомлений про скликання зборів відповідно до вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" суперечить прямій нормі закону, в якій визначено виключні підстави для виключення особи з засновників.
Системою автоматизованого розподілу справ відповідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 11.03.2025 для розгляду справи №917/1771/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№567П від 11.03.2025) на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 у справі №917/1771/24 та призначено справу №917/1771/24 до розгляду на "08" травня 2025 р. о 10:00 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
24.03.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1771/24 (вх.№3760).
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСМ-Профіль» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4185 від 02.04.2025), в якому останнє просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити; рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 у справі №917/1771/24 залишити без змін.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ПСМ-ПРОФІЛЬ» зазначає наступне:
- позивач у червні 2022 року звертався до суду із позовом про визнання неправомірним та скасування рішення загальних зборів учасників товариства, прийняте відповідно до протоколу №3 від 01.07.2019 про його примусове виключення із складу учасників товариства. Вказаний позов був обґрунтований аналогічними доводами;
- рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.02.2023 у справі №917/549/22 відмовлено у задоволенні позову. Судом встановлено, що 29.05.2019 головою правління ТОВ скликано загальні щорічні збори учасників товариства, про що усім учасникам товариства надіслано відповідне повідомлення;
- всупереч твердженням скаржника судом встановлено, що збори учасників товариства були правомочними приймати рішення з питань порядку денного, так як позивач був належним чином повідомлений про скликання зборів;
- з урахуванням положень ч.4 ст.75 ГПК України доводи апелянта є необґрунтованими та безпідставними, оскільки суд першої та апеляційної інстанції у 2023 році вже давали правову оцінку аналогічним доводам апелянта у справі №917/549/22 та спростували їх.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2025 розгляд справи №917/1771/24 відкладено на 16 червня 2025 року о 10:00 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 постановлено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.№567П від 11.03.2025) на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 у справі №917/1771/24 провести "19" червня 2025 р. о 09:45 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Висоти І.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№7597 від 19.06.2025) у зв'язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2025 розгляд справи №917/1771/24 відкладено на 10 липня 2025 року о 10:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.
До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 10.07.2025 учасники провадження у справі не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання представник позивача та відповідач-1 повідомлені шляхом направлення копії ухвали від 19.06.2025 до їх електронних кабінетів в системі «Електронний суд». Копія вказаної ухвали направлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення позивачу та вручена останньому 26.06.2025. Також ухвала направлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідачів-2,3,4 та не вручена останнім з причин «адресат відсутній».
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідачі 2,3,4 відзиву на апеляційну скаргу не надали. Відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ураховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи шляхом надіслання копій ухвал про призначення справи до розгляду учасникам справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, а також положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 2009 року входив до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСМ - ПРОФІЛЬ», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та був власником частки вартістю 2856,00 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят шість) грн., що становить 14,28 % статутного капіталу вказаного товариства.
01 липня 2019 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСМ - ПРОФІЛЬ» за участю інших двох учасників: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На вказаних зборах учасників прийнято рішення про примусове виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «ПСМ - ПРОФІЛЬ» та виплату ОСОБА_1 частки в статутному капіталі товариства, що становить 14,28%, яка внесена у грошовій формі вартістю 2856,00 грн.
Також у зв'язку з примусовим виключенням позивача - ОСОБА_1 зі складу учасників внески розподілені між іншими учасниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та прийнято рішення про внесення відповідних змін до Статуту ТОВ «ПСМ - ПРОФІЛЬ» з подальшою державною реєстрацію.
Зазначене рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСМ - ПРОФЛЬ» оформлено протоколом №3 від 01.07.2019.
В подальшому 09.07.2019 державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Чутівської районної державної адміністрації проведено реєстраційну дію №15881050026004371 по Товариству з обмеженою відповідальністю «ПСМ - ПРОФІЛЬ» (код ЄДРПОУ 32370802), під час проведення якої було змінено склад учасників, а саме - виключено ОСОБА_1 на підставі вищевказаного протоколу загальних зборів.
Позивач зазначає, що він належним чином виконував обв'язки учасника Товариства та приймав участь у його діяльності, але про скликання зборів учасників товариства не був повідомлений належним чином. Крім того, вважає рішення неправомірним у зв'язку із його прийняттям всупереч Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення, щодо підстав для виключення учасника із товариства.
Позивач посилається на ч.5 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відповідно до якої, учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
В оскаржуваному судовому рішенні місцевим господарським судом встановлено, що позивач у червні 2022 року звертався до Господарського суду Полтавської області з позовом про визнання неправомірним та скасування рішення загальних зборів учасників товариства, що прийняте відповідно до протоколу №3 від 01.07.2019 про його примусове виключення зі складу учасників товариства. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.02.2023 по справі №917/549/22, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023, у задоволенні позову відмовлено. При цьому, судом було встановлено, що збори учасників товариства були правомочними приймати рішення з питань порядку денного, так як позивач був належним чином повідомлений про скликання зборів відповідно до вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Суд вказує, що відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, на думку суду, дана обставина спростовує твердження позивача про неповідомлення його належним чином про скликання зборів учасників товариства на 01.07.2019, а також про неправомірність прийнятого рішення за результатом зборів. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Крім того, враховуючи визнання позовних вимог необґрунтованими та безпідставними, місцевий господарський суд зазначив, що заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У частині другій статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі №908/976/19 (пункт 5.6).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 28), від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц (пункт 69), від 10.04.2024 у справі №760/20948/16-ц (пункт 43)).
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Отже, коли особа звернулася до суду за захистом порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).
Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18).
Суди повинні встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача - ОСОБА_1 до відповідачів про визначення розміру частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСМ-Профіль" - ОСОБА_1 у розмірі 14,28% голосів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №466/3221/16-а та у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №813/1056/18 зазначила про те, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п'ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п'ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Цей висновок застосований та підтверджений також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17 грудня 2019 року у справі №927/97/19, у постанові від 03 листопада 2020 року у справі №922/88/20.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява містить вимогу, що стосується виключно визначення розміру частки самого заявника у товаристві у відсотковому розмірі. Водночас, зі змісту та вимог позовної заяви, судом встановлено, що позивачем не викладено вимог про визначення розміру статутного капіталу товариства та про визначення розмірів часток учасників товариства, що, відповідно до вищенаведених висновків Верховного Суду є належним способом захисту у спірних правовідносинах.
Крім того, колегія суддів вказує, що із наявних матеріалів справи вбачається, що після виключення позивача з учасників Товариства склад учасників змінювався. Зокрема, до складу товариства включено ОСОБА_4 , яка залучена відповідачем у даній справі.
Судова колегія зазначає, що позивач, обираючи правильний спосіб захисту, а саме визначення розміру статутного капіталу та часток учасників, має формулювати свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, прав та інтересів інших учасників товариства (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31 серпня 2022 у справі №924/700/21).
Разом з цим, у даному випадку при формулюванні позовних вимог позивачем не визначено ні розміру статутного капіталу товариства, ні часток інших учасників товариства, зокрема, з урахуванням змін у складі учасників, які відбулися після його виключення.
Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (п.п. 4,5 ч.3 ст. 162 ГПК України).
Частинами першою, третьою статті 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Викладене свідчить, що принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов'язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №914/3203/21.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що сформульовані позивачем позовні вимоги про визначення розміру частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСМ - ПРОФІЛЬ» - ОСОБА_1 у розмірі 14,28 % голосів є неналежним способом захисту.
Апеляційний господарський суд зазначає, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №16/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №92.5/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 155)).
Водночас, місцевий господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні дійшов висновку про відмову в позові з огляду на преюдиційні обставини щодо правомочності зборів учасників товариства приймати рішення з питань порядку денного та належного повідомлення позивача про скликання таких зборів, встановлені у рішенні Господарського суду Полтавської області від 09.02.2023 по справі №917/549/22, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023.
За таких обставин судова колегія зазначає, що у задоволенні позову слід відмовити з мотивів обрання неналежного способу захисту порушених прав заявника, а не у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог, як про це помилково зазначив суд першої інстанції.
Щодо застосування строку позовної давності, колегія суддів вказує про наступне.
Як свідчать матеріали справи відповідачем - ТОВ «ПСМ-Профіль» у поданому до суду першої інстанції відзиві заявлено про застосування до позовних вимог строку позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Згідно частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Водночас, виходячи з вимог статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.
Оскільки під час розгляду справи апеляційним господарським судом зроблено висновок про обрання позивачем неналежного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для дослідження та застосування до спірних правовідносин інститут позовної давності.
З огляду на вищевказане, колегія суддів зазначає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а мотивувальну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 у справі №917/1771/24 змінити в частині обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог, виклавши її в редакції мотивувальної частини цієї постанови, як зазначено вище. В решті рішення слід залишити без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 06.08.2025 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.04.2025 № 4356-IX).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 233, 269, п.2 ч.1 ст. 275, ч.4 ст. 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 у справі №917/1771/24 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В решті рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 у справі №917/1771/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 28.07.2025.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук