ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
22 липня 2025 року Справа № 906/1156/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.
секретар судового засідання Верещук А.В.
за участю представників сторін:
позивача: Нестерової І. Г. адвоката, довіреність від 20.11.2024
відповідача : Приведьона В.М. адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АМ № 1108975 від 11.12.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 31.03.25р. суддею Кравець С.Г. о 14:40 у м.Житомирі, повний текст складено 04.04.25р. у справі № 906/1156/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про стягнення 13 431 314,45грн
Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 13 431 314,45грн, з яких: 12 354 199,12грн основного боргу, 215 512,14грн 3% річних, 861 603,19грн інфляційних втрат, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням АТ "Житомиробленерго" зобов'язань за договором №0528-02041-ПП від 01.01.2024 про надання послуг з передачі електричної енергії. За порушення строків оплати послуг ПАТ НЕК "Укренерго" здійснило нарахування інфляційних та 3% річних.
Рішенням Господарського суду житомирської області від 31.03.2025 у справі №906/1156/24 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині стягнення 12 316 199,12грн основного боргу. Стягнуто з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго": 215 512,14грн 3% річних, 861 603,19грн інфляційних, 12 925,38грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст.ст.11, 626, 628, 901, 903, ЦК України, ст.ст. 275 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст. 2, 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 5.5 глави 5 розділу, пункт 1.3. глави 1 розділу ХІ Кодексу системи передачі, умови договору, докази наявні в матеріалах справи, постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 №13/51-04, ст. 231 ГПК України, вказав, що частину боргу відповідач сплатив до подачі позивачем позову, а саме 14.11.2024 на суму 38 000,00грн. А тому, приймаючи це до уваги, оскільки предмет позову в частині вимог про стягнення 38 000,00грн боргу на момент звернення до суду був відсутній, оскільки сплачений 14.11.2024, то в такому випадку суд не закрив провадження в цій частині, а відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.
В іншій частині заявлених вимог - про стягнення 12 316 199,12грн основного боргу, який було сплачено вже після подачі позову, вказав, що наявні підстави для закриття провадження у справі. А тому суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 12 316 199,12грн основного боргу за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0528-02041-ПП від 01.01.2024 за відсутністю предмета спору на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Разом з тим, суд з посиланням на ст.ст. 530, 610, 612, 625 ЦК України, п.п. 6.2, 6.4 договору, перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних та 3% річних, встановив, що розрахунки є обґрунтованими, а вимоги позивача про стягнення 861 603,19грн інфляційних та 215 512,14грн 3% річних є правомірними.
Зауважив, про відсутність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення у 2024 році зобов'язань за договором №0528-02041 від 23.05.2019 та підстав зменшення розміру 3 % річних.
За наведеного, суд прийшов до висновку, що з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" підлягає стягненню на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 215 512,14грн 3% річних та 861 603,19грн інфляційних. У задоволенні позову в частині стягнення 38 000,00грн суд відмовив. Провадження у справі в частині стягнення 12 316 199,12грн основного боргу закрив за відсутністю предмета спору.
Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 31.03.2025 по справі №906/1156/24 скасувати в частині стягнення 3 % річних в сумі 215 512,14 грн і постановити в цій частині нове рішення, яким зменшити 3% річних на 99 відсотків.
АТ “Житомиробленерго» частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає, що зазначене рішення господарського суду частково є незаконним та необґрунтованим, оскільки висновки суду першої інстанції, які викладені у ньому, не відповідають фактичним обставинам справи та положенням чинного законодавства, при ухваленні судового рішення істотно порушено норми матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню з наступних підстав.
З посиланням на ст. 617 ЦК України, вказує, що порушення по договору сталося не з вини відповідача, а у зв'язку з форс-мажорними обставинами (непереборною силою), а саме недоотримання доходу в сумі 199 445,22 тис. грн. від здійснення ліцензійної діяльності у 2022 році, дії військової агресії російської федерації проти України та прийняття НКРЕКП відповідних постанов, якими протягом 2023 році вартість послуг, які надає позивач була підвищена на 67,57 %, а вартість послуг які надає відповідач залишені без змін, що призвело до збільшення витрат відповідача в розрахунках з позивачем.
Основне фінансування діяльності підприємств - суб'єктів природних монополій залежить безпосередньо від затвердженого НКРЕКП розміру відповідного тарифу (вартості послуги).
Отже, понесені АТ «Житомиробленерго» протягом 2022 року значні витрати, підняття НКРЕКП тарифів 2023 році лише на послуги ПрАТ «НЕК «Укренерго» призвело до неспроможності АТ «Житомиробленерго» належним чином виконувати свої зобов'язання по договорам.
З огляду на вище вказане, вважає, що в даному випадку АТ «Житомиробленерго» на момент укладення Договорів з ПрАТ «НЕК «Укренерго» не змогло передбачити такої надзвичайної ситуації, як введення воєнного стану на усій території України та інших обмежень, зокрема Постанов НКРЕКП, що має суттєвий вплив на виконання своїх договірних зобов'язань зі сторони АТ «Житомиробленерго», отже не відповідає за таку обставину.
У зв'язку з цим, у договірних зобов'язаннях АТ «Житомиробленерго», з'явились події - непередбачені зовнішні ризики, що мають ознаки непрогнозованості, які знаходяться поза волею, контролем і відповідальністю Сторони Договору, виникнення, зміна і припинення яких не залежать від АТ «Житомиробленерго».
З вищевикладеного вбачається, що Висновок наданий Рівненською торгово - промисловою палатою, повністю підтверджує наявність (існування) форс - мажорних обставини (обставини непереборної сили), що вплинули та продовжують впливати на виконання Відповідачем грошових зобов'язань по Договору. Вищезазначені обставини, що вплинули на виконання грошових зобов'язань АТ «Житомиробленерго» по будь-яким Договорам підтверджується висновком про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданим Рівненською торгово - промисловою палатою від 06.11.2023 №56.01/584 (надалі висновок ТПП) який отримано Відповідачем 08.11.2023 .
Подібна ситуація складається також у 2024 та 2025 роках, що підтверджується рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 240/9030/24 яким позов Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення шкоди - задоволено частково.
Дане рішення залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025.
Крім того, з посиланням на ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, постанову Великої Палати Верховного Суду №902/417/18 скаржник вважає, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, критеріїв розумності, справедливості та пропорційності суд може зменшити розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Також просить врахувати ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань, зокрема, відповідач сплатив заборгованості, а період прострочення виконання зобов'язання є незначним.
Вважає, що зменшення 3% річних на 99% від заявленого позивачем розміру є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення.
У відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях позивач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить її задоволити.
Представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та письмових поясненнях. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до Наказу № 549 від 03.10.2023 року затверджені умови Договору про надання послуг з передачі електричної енергії (посилання на сторінку сайту НЕК "Укренерго" Договори НЕК "УКРЕНЕРГО" (ua.energy). Цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому. Умови цього договору набирають чинності з 01.01.2024 року. Наказом № 343 від 07.06.2024 року умови договору з передачі електричної енергії затверджено у новій редакції.
05.12.2023 у відповідь на заяву-приєднання АТ "Житомиробленерго" (а.с. 68), НЕК "Укренерго" відповідно до листа № 01/66713, повідомило приєднання АТ "Житомиробленерго" до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії із ідентифікатором Договору № 0528-02041-ПП, дата акцептування 01.01.2024 року (а.с.67).
01.01.2024 НЕК "Укренерго" (ОСП, позивач) та АТ "Житомиробленерго" (користувач, відповідач) уклали договір №0528-02041-ПП (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору OCП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі Послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору для розрахунків за цим Договором використовуються плановий i фактичний обсяги Послуги.
Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу XI Kодексу систем передачі (далі КСП) на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КCП.
Відповідно до п. 6.2 Договору про надання послуг з передачі електричної енергії Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Пунктом 6.4 Договору сторони передбачили, що Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
Відповідно до п. 6.5 Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від OCП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення OCП (АКО) та ППKO повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає OCП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважаться, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППKO надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюються в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої Послуги відображаються в Акті коригування.
Пунктом 6.6 Договору про надання послуг з передачі електричної енергії визначено що, у разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по цьому договору, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів).
За наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
Відповідно до п.п. 1 п. 7.1 Договору про надання послуг з передачі електричної енергії ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за Послугу.
Згідно з п. 9.1 Договору при невиконанні a6o неналежному виконанні умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та законодавства України.
Відповідно до п.п. 2 п. 9.3 Договору про надання послуг з передачі електричної енергії Користувач зобов'язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 10.3 Договору рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їx доставки кур'єром, що підтверджуються квитанцію про вручення одержувачеві, яка підписуються його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджуються підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацію вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляються Стороною на виконання цього Договору через Сервіс, вважаються одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Відповідно до п. 10.4 Договору будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт приймання-передачі Послуги або акт коригування до акта приймання-передачі Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що OCП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному веб-сайті, так i в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://onIine.ua.energy/.
Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами у один i той самий спосіб (в залежності від форми документу).
Відповідно до п.10.5 Договору для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені.
У п. 10.6 Договору сторони погодили, що при підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 10.7 Договору Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних Сторони, є такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою).
ПАТ НЕК "Укренерго" протягом вересня 2024 року надало АТ "Житомиробленерго" послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується підписаними актом приймання - передачі послуги (а.с. 85). Розмір заборгованості за послуги з передачі електричної енергії становить 12 354 199,12грн. Крім того, за порушення строків оплати ПАТ НЕК "Укренерго" здійснило нарахування 215 512,14грн 3% річних та 861 603,19грн інфляційних втрат, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.
Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.03.2025 у справі №906/1156/24 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині стягнення 12 316 199,12грн основного боргу. Стягнуто з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго": 215 512,14грн 3% річних, 861 603,19грн інфляційних, 12 925,38грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
Відповідач не погоджуються із вказаним рішенням в частині нарахування 3% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Таким чином, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції лише в оскарженій частині.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Здійснивши перерахунок 3% річних, що зроблені позивачем колегія суддів вважає їх правильними та арифметично вірними, а тому погоджується із судом першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення 215 512,14грн 3% річних є правомірними.
При цьому суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи скаржника, що порушення по Договору сталося не з вини відповідача, а у зв'язку з форс-мажорними обставинами (непереборною силою) з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2023 АТ "Житомиробленерго" направило ПрАТ НЕК "Укренерго" лист від 10.11.2023 №05/27601, в якому посилаючись розділ 10 договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 23.05.2019 №0528-02041 та висновок Рівненської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.11.2023 №56.01/584, повідомило позивача про неможливість з 01.04.2023 у повному обсязі виконувати зобов'язання по договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 23.05.2019 №0528-02041. В листі зазначено, що додатком до нього є копія висновку Рівненської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.11.2023 №56.01/584." (а.с.154) .
Рівненська торгово-промислова палата розглянувши заяву АТ "Житомиробленерго" від 27.10.2023 №08/25892 щодо обставини непереборної сили по договору про надання послуг з диспечерського (оперативно-технологічного) управління № 0528-03041 від 23.05.2019, та договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0528-02041 від 23.05.2019, укладеними між АТ "Житомиробленерго" та ПрАТ НЕК "Укренерго" надала висновок про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.11.2023 №56.01/584 (а.с.149-152).
Вказаний висновок здійснений на підставі моніторингу постанов НКРЕКП, якими затверджено розмір тарифів на послуги ПрАТ НЕК "Укренерго" з передачі електричної енергії, та постанов НКРЕКП, якими затверджено розмір тарифів для АТ "Житомиробленерго" на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії для І та ІІ класу напруги. Згідно з висновком, понесені АТ "Житомиробленерго" протягом 2022 року значні витрати (на загальну суму 199 445,22тис.грн), підняття НКРЕКП тарифів у 2023 році лише на послуги ПрАТ НЕК "Укренерго" (на 67,57%, а встановлені до АТ "Житомиробленерго" тарифи у 2023 залишились незмінними) призвело до неспроможності АТ "Житомиробленерго" належним чином виконувати зобов'язання, зокрема, за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 23.05.2019 №0528-02041. Вказані обставини призвели до нарощування АТ "Житомиробленерго" боргів перед ПрАТ НЕК "Укренерго".
Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Натомість настання обставин непереборної сили відповідно до закону звільняє від відповідальності за неналежне виконання господарського зобов'язання, а не від його виконання в цілому. Сторона, яка посилається на ці обставини, повинна довести їх надзвичайність та невідворотність.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України серед іншого, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
У ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні зазначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні).
Отже, форс-мажорність обставин визначається індивідуально через обґрунтування причинно-наслідкового зв'язку між обставинами і неможливістю вчасного виконання зобов'язань, і підтверджується висновком ТПП, який буде засвідчувати форс-мажорні обставини для зобов'язань по конкретному договору.
Суд зазначає, що договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0528-02041 від 01.01.2024 передбачено, що одна сторона повинна невідкладно повідомити іншу сторону про неможливість виконання договору через дію форс-мажорних обставин.
Однак лист АТ "Житомиробленерго" від 10.11.2023 №05/27601, адресований ПрАТ НЕК "Укренерго", на який посилається відповідач як підставу про настання форс-мажорних обставин, був направлений 13.11.2023 та в ньому йшлося про неможливість в повному обсязі виконання з 01.04.2023 зобов'язань по договору №0528-02041 від 23.05.2019, тоді як у даній спір стосується іншого періоду.
Рівненська торгово-промислова палата у висновку про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.11.2023 №56.01/584 досліджувала і підтвердила факт настання форс-мажорних обставин, зокрема щодо договору №0528-02041 від 23.05.2019, в період 2023 року.
Отже, колегія суддів зауважує, що як лист позивача 0.11.2023 №05/27601 так і висновок Рівненської торгово-промислової палати стосуються періоду 2023, який не охоплюється періодом виникнення спірної заборгованості у даній справі - 2024 рік (вересень 2024 року).
За наведеного, відповідачем не доведено підстав для звільнення його від відповідальності за порушення у 2024 році зобов'язань за договором №0528-02041 від 23.05.2019, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині спростовуються наведеним вище.
Щодо доводів скаржника про наявність підстав для зменшення розміру 3 % річних, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
У постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, на яку посилається відповідач, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
З цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.
Велика Палата Верховного Суду також вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.
У справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду встановила, що щодо суми заборгованості за договором поставки, яка станом на момент звернення з позовом складала 98 381,92 грн, сплаченої відповідачем у повному обсязі після відкриття провадження у справі, позивач нарахував 40 306,19 грн пені, 30 830,83 грн штрафу, 110 887,30 грн відсотків річних, що разом складає 182 024,32 грн, що перевищує майже в два рази суму основної заборгованості.
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, Велика Палата Верховного Суду вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у їх стягненні з цих підстав (п.8.40-8.41 постанови).
Натомість у даній справі (№ 906/1156/24) розмір 3% річних становить 215 512,14грн, а інфляційні втрати - 861 603,19 грн, які нараховувались за прострочення значних сум у період з 19.01.2024 по 13.11.2024), що не свідчить про надмірність нарахованих позивачем інфляційних та 3% річних у порівнянні із сумами боргу на які проводились такі нарахування, що відображено у розрахунку (а.с.63-64).
Також слід звернути увагу на те, що у справі №902/417/18 сторони у договорі погодили зміну розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України і встановили її у розмірі 40% річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений, та 96% річних від несплаченої ціни товару з моменту спливу дев'яноста календарних днів до дня повної оплати. Велика Палата Верховного Суду встановила, що, фактично, визначені договором 96% річних є саме способом отримання кредитором доходу, з метою запобігання такому безпідставному збагаченню, розмір належної до стягнення суми відсотків річних було обмежено.
При цьому у даній справі (№ 906/1156/24), відсотки річних нараховані позивачем відповідно до положень чинного законодавства, договором між сторонами відсотки річних не збільшувалися, тому стягнення інфляційних втрат у розмірі 861 603,19грн та 3 % річних у розмірі 215 512,14грн не може бути розцінено судом як безпідставне збагачення кредитора, оскільки таке стягнення, з урахуванням його розміру, носить саме компенсаційний характер.
Крім того, колегія суддів бере до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду викладеної у Постанові від 02.07.2025 по справі №903/602/24, у якій Верховний Суд дійшов наступного висновку.
« Як уже зазначалося, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України). Оскільки сторони не встановлювали в договорі іншого розміру процентів річних, то у цій справі до спірних правовідносин щодо нарахування процентів річних на заборгованість слід застосовувати положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України. Велика Палата Верховного Суду щодо вказаних доводів позивача зауважує таке.
За змістом вищенаведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15- ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), від 07 лютого 2024 року у справі № 910/3831/22 (провадження № 12-45гс23). Інфляційні втрати та проценти річних є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання і входять до складу такого зобов'язання (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18).
Законодавець в главі 24 Господарського кодексу України врегулював загальні засади відповідальності учасників господарських відносин таким чином, що господарсько- правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати в кожному конкретному випадку. Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Такими підставами можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов'язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи.
Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних. Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.»
За наведеного колегія суддів приходить до висновку що 3% річних у даній справі не підлягають зменшенню.
Таким чином судом першої інстанції правомірно задоволено позов в частині стягнення 3% річних у повному обсязі.
За наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2025 у даній справі в оскарженій частині прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення господарського суду Житомирської області від 31.03.25 у справі № 906/1156/24 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 31.03.25 у справі № 906/1156/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
4. Справу № 906/1156/24 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "28" липня 2025 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Крейбух О.Г.