Номер провадження: 33/813/1286/25
Номер справи місцевого суду: 522/4620/25
Головуючий у першій інстанції Іоніді К.В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
21.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №252363, 20.02.2025 о 20:00 в м. Одесі, по вул. Незалежності (Армійська), 11, водій ОСОБА_1 , керував т/з FORD F 150, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР). Від керування ТЗ відсторонений.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 13.05.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Не погодившись з наведеною постановою суду, 26.05.2025 захисник ОСОБА_1 - адвокат Соломенцев І.А., подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 13.05.2025, скасувати вказану постанову та провадження у справі закрити.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 посилається на те, що копію постанови було отримано захисником лише 23.05.2025.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, та відеозаписом вказані обставини також не підтверджуються. Судом першої інстанції не було викликано та допитано в судовому засіданні свідків події, серед іншого свідків, які надавали письмові пояснення, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд за допомогою технічних засобів чи в медичному закладі. Протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності ОСОБА_1 . Апелянт не був сповіщений про розгляд справи в суді першої інстанції.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Соломенцев І.А. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновляється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, у якому повинні бути викладені обставини, що слугували поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, в чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк.
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на те, що копію постанови було отримано захисником лише 23.05.2025.
З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 26.05.2025.
За таких обставин, строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виконання даного пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 252363 від 20.05.2025 (а.с.1);
- довідкою про отримання особою посвідчення водія (а.с. 4);
- довідкою про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 5);
- протоколом про адміністративне затримання АПЗ18 №032076 за ч. 1 ст. 261 КУпАП (а.с. 6);
- поясненнями свідка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.7, 8);
- відеозаписом з місця події на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку (а.с. 9);
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 , встановленої постановою Приморського районного суду м. Одеси від 13.05.2025 та порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У доводах апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що відеозапис, який наявний в матеріалах справи не містить фіксації зупинки та керування ним транспортним засобом.
Надаючи оцінку зазначеним доводам, апеляційний суд звертає увагу на наступне.
Відео-фіксація правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є об'єктивним доказом у справі, оскільки виключає суб'єктивне висвітлення поліцейським обставин справи й здійснюється ним відповідно ст. 251, 266 КУпАП, ст. 30, 40 Закону України «Про національну поліцію», Інструкції № 1026, та надає можливість суду об'єктивно встановити всі обставини у справі, проте обов'язкова фіксація саме зупинки транспортного засобу не вимагається, та суд має виходити з сукупності всіх наданих доказів для з'ясування обставин справи.
На підтвердження обставин керування транспортним засобом, в матеріалах справи наявні письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що 20.02.2025 в м. Одесі по вул. Незалежності 11/1 близько 19:15 год, останні побачили, як автомобіль FORD F 150, д.н.з. НОМЕР_1 заїхав та зупинився перед воротами в двір будинку АДРЕСА_1 , після чого виїхав заднім ходом на проїзджу частину та перекрив рух транспорту, де стояв більше 5 хвилин, після чого його розбудили, так як він втратив орієнтир того, що відбувається навколо та його стан мав ознаки сп'яніння. Після чого було вимкнено світло і водій від'їхав до воріт будинку та заглушив авто і закрив двері та не реагував коли його звали для того, щоб він відкрив двері. Свідок звернувся до поліції за допомого.
Доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було необ'єктивне ставлення матеріали справи не містять, відтак не має перешкод вважати їх належними та допустимими доказами.
При цьому, посилання апелянта на те, що свідки до суду першої інстанції не викликались не можуть бути підставою скасування постанови суду, оскільки ОСОБА_1 такого клопотання не заявляв, а відтак в суді першої інстанції не піддавав сумніву справжність та достовірність їх пояснень.
Для перевірки доводів апеляційної скарги апеляційним судом за клопотанням захисника Белали А.Ю. свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викликано, однак судові повістки повернулися з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», останні до апеляційного суду не з'явились, відтак судом вичерпані процесуальні можливості їх виклику.
Разом з тим відомості, які викладені у письмових поясненнях свідків, узгоджуються із обставинами справи, які зазначені в протоколі, будь - яких розбіжностей щодо обставин, які мали місце 20.02.2025 викладених в поясненнях та протоколі не вбачається, в інший спосіб їх пояснення не спростовані.
За клопотанням ОСОБА_1 апеляційним судом був допитаний свідок ОСОБА_4 , який посилався на те, що у день складання протоколу ОСОБА_1 був у нього вдома, автомобіль, в якому його знайшли, перебуває в користуванні ОСОБА_4 , саме він мав намір сісти за кермо та доставити додому ОСОБА_1 , разом з останнім вийшов у двір та надав ключі від автомобіля ОСОБА_1 , але забув речі вдома, а коли повернувся, то вже побачив як працівники поліції намагалися затримати ОСОБА_1 , який знаходився в автомобілі на сидінні водія. При цьому свідок наполягав, що автомобілем ОСОБА_1 не керував.
Надаючи оцінку таким поясненням свідка, суд виходить з того, що вони не містять достатніх відомостей, як виключають вину ОСОБА_1 . Так, свідком підтверджено, що коли він вийшов, ОСОБА_1 перебував за кремом на сидінні водія, саме у нього були ключі від автомобіля, свідок відлучався, а тому не виключається, що в момент відсутності свідка ОСОБА_1 здійснював маневри біля будинку, що і стало приводом для виклику поліції свідками, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, звертає увагу і той факт, що свідок ОСОБА_4 не зазначений в протоколі, не міг повідомити чіткі відомості про власника автомобіля який надав його йому в користування, хоча стверджував, що саме в його користуванні перебуває транспортний засіб з FORD F 150, д.н.з. НОМЕР_1 .
Таким чином, сумніви щодо керування транспортним засобом ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП відсутні.
Учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абз.2,4 ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух"). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (ст.52 цього Закону). За положеннями ч.2 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії.
За змістом абзаців 3 та 5 ч.2 ст.16 вказаного Закону водій зобов'язаний: виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 ПДР).
З відеозапису вбачається, що працівниками поліції було неодноразово запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, від чого останній відмовився, та в подальшому запропонували проїхати до закладу охорони здоров'я, однак останній відмовився.
У випадку відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п.2.5 ПДР України. Вказане було неодноразово роз'яснено працівниками поліції ОСОБА_1 , вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. Вказані обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.
Порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст.266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі- Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
Під час дослідження відеозапису на DVD-R диску з місця події з нагрудних камер працівників поліції, який долучено до матеріалів справи, апеляційним судом встановлено, що працівниками поліції при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку освідування водія, який керував транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння та зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, наявним в матеріалах справи відеозапису подій, які мали місце 20.02.2025 спростовуються твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено за його відсутності.
Доводи апеляційної скарги про те, що на відсутність складу адміністративного правопорушення вказує і те, що постановою Приморського районного суду м.Одеси від 15.05.2025 закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.173 КУпАП підставою скасування постанови суду бути не можуть, оскільки не стосуються суті цього правопорушення, і постановою суду не встановлено неправомірних дій з боку працівників поліції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також посилається на те, що розгляд справи в суді першої інстанції був здійснений за його відсутності, який не був належним чином сповіщений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 статті 268 КУпАП визначено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Отже, у разі належного повідомлення про дату, час та місце слухання справи, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
Встановлено, що на адресу ОСОБА_1 судом першої інстанції направлена судова повістка про час та місце судового засідання, зворотне повідомлення повернулося з позначкою «адресат відсутній», відтак судом дотримано процесуальний обов'язок сповіщення особи про час та місце розгляду справи.
Крім того, про події, які стали підставою складання адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 відомо, а тому і з власної ініціативи, усвідомлюючи наслідки складеного протоколу, він не мав перешкод для доступу загальнодоступної інформації про час та місце розгляду справи на сайті суду.
У будь - якому випадку розгляд судом першої інстанції справи за відсутності ОСОБА_1 підставою звільнення від відповідальності бути не можуть, нормами КУпАП неповідомлення особи про час та місце розгляду справи не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Крім того, ОСОБА_1 була надана можливість щодо реалізації своїх процесуальних прав в апеляційному суді.
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, які досліджувались в суді першої інстанції та перевірені апеляційним судом.
Порушень норм процесуального або матеріального права не встановлено під час апеляційного перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова