Справа № 445/1112/25 Головуючий у 1 інстанції: Бакаїм М. В.
Провадження № 33/811/1050/25 Доповідач: Партика І. В.
21 липня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Рубцова Володимира Васильовича, представника потерпілого - адвоката Шали Ростислава Михайловича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу адвоката Рубцова Володимира Васильовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 24 червня 2025 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на неї стягнення, у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 23 квітня 2025 року, о 16 год. 20 хв. в м. Золочів, вул. Об'їзна, 3, керувала автомобілем «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , не впевнилась в безпечності маневру повороту ліворуч та допустила зіткнення із автомобілем «Audi A6», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який здійснював обгін. Внаслідок даного ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками , чим порушила п. 10.1 ПДР.
Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Рубцов В.В.., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду, провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Наголошує, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 268, 285 КУпАП, а саме в день судового засідання не вручено копію постанови та не оголошено постанови в судовому засіданні, також дана постанова відсутня в ЄДРСР на момент подачі короткого тесту апеляційної скарги.
18 липня 2025 року на адресу Львівського апеляційного суду надішли доповнення до апеляційної скарги, в яких адвокат Рубцов В.В. зазначає, що ОСОБА_1 не мала технічної можливості уникнути ДТП, матеріалами справи не доведено її вини.
Повідомляє, що ОСОБА_1 діяла у відповідності до ПДР України, подала сигнал повороту, виконала маневр у встановлений спосіб та не мала технічної можливості уникнути ДТП.
Наголошує, що з висновку судового експерта Львівського науково дослідного інституту судових експертиз №2162-Е від 29 травня 2025 року, вбачається, що дії водія «Audi A6», р.н. НОМЕР_2 стали безпосередньою причиною ДТП, він мав можливість уникнути ДТП, його дії не відповідають вимогам п 12.4 ПДР України.
Звертає увагу, що висновок приватного експерта Давидовича О.О. є неналежним доказом, базується на поясненнях однієї сторони, окрім того він вийшов за межі своїх повноважень визначивши місце ДТП, не мав належної кваліфікації для аналізу відеозапису.
Звертає увагу, що водій «Audi A6», р.н. НОМЕР_2 , в суді першої інстанції визнав, що побачив момент початку повороту автомобіля «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , після чого додав швидкості, намагався уникнути зіткнення шляхом зміщення в ліво.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання апеляційного суду не прибули, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки не повідомили, адвокати Рубцов В.В. та Шала Р.М. просили проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілого.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки учасників процесу, які просили проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілого, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Заслухавши, виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника потерпілого на заперечення аргументів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що така апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 124 КУпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно із п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
З аналізу вищенаведених норм КУпАП та ПДР України вбачається, що відповідальність за ст.124 КУпАП може настати лише для учасника дорожнього руху, який порушив Правила дорожнього руху і внаслідок чого виникло пошкодження, зокрема транспортних засобів.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, не дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно не з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційним судом встановлено з відеозапису, долученого до матеріалів справи, що 23 квітня 2025 року, о 16 год. 20 хв. в м. Золочів, вул. Об'їзна, 3, ОСОБА_1 керувала автомобілем «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , увімкнула покажчик повороту ліворуч, зменшила швидкість руху, розпочала маневр повороту ліворуч у напрямку на АЗС «ОККО», після чого відбулося зіткнення із автомобілем «Audi A6», р.н. НОМЕР_2 , який рухався із значною швидкістю в попутному напрямку, зустрічною смугою руху, здійснював маневр обгону, через 7 секунд, після зіткнення до місця ДТП під'їхала фура.
З письмових пояснень водія ОСОБА_2 (а.с. 5), вбачається, що він керував транспортним засобом «Audi A6», побачив як автомобіль «Skoda» включив поворот і почав виконувати маневр повороту ліворуч, прямо перед ним, та щоб уникнути зіткнення почав рух лівіше.
Також в суді першої інстанції ОСОБА_2 повідомляв, що він рухався транспортним засобом «Audi A6» із швидкістю близько 90 км/год., перед маневром обгону включив поворот, і почав виконувати маневр обгону фури, після цього побачив як автомобіль «Skoda» включив поворот і почав виконувати маневр повороту ліворуч, прямо перед ним, та щоб уникнути зіткнення додав швидкості і почав рух лівіше, однак уникнути зіткнення не вдалося.
З пояснень водія ОСОБА_1 (а.с. 4) встановлено, що вона рухалася своїм автомобілем в напрямку м. Львова, увімкнула покажчик повороту ліворуч, зменшила швидкість руху, переконалася, що немає автомобілів які рухаються зустрічною смугою руху (бачила фуру, яка рухалася за 100-150 м. позаду її автомобіля), розпочала маневр повороту ліворуч у напрямку АЗС «ОККО», після чого відчула удар з автомобілем «Audi A6», р.н. НОМЕР_2 , який здійснював обгін.
Апеляційний суд розцінює критично висновок судового експерта Давидовича О.О. № 38 від 21 червня 2025 року за результатами інженерно-трасологічного дослідження (а.с. 64-67), відповідно до якого при наявних вихідних даних невідповідність дій водія автомобіля «Skoda Оctavi», р.н. НОМЕР_3 , вимогам п.п. 10.1 та 14.3 ПДР України знаходилось у причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної ДТП, оскільки невідомо джерело походження вихідних даних, зокрема: швидкості транспортного засобу 126 км/год. оскільки ОСОБА_2 , в суді першої інстанції зазначав, що рухався із швидкістю 90 км/год.; дистанції між автомобілями (яка становила більше ніж 20 м. відповідно до відеозапису, долученого до матеріалів справи та письмових пояснено учасників ДТП), окрім того зазначені дані взяті виключно із додаткових пояснень ОСОБА_2 , джерело яких невідоме; також швидкість автопоїзда взята із типових параметрів та може не відповідати дійсності.
Із висновку експерта № 2162-Е від 29 травня 2025 року за результатами проведеної експертизи по заяві ОСОБА_1 проведеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз (а.с. 44-50), встановлено, що дії водія ОСОБА_2 не відповідають вимогам п. 12.4 ПДР України, перебували у причинному зв'язку із фактом ДТП. Також експерт вказав, що встановити відповідність дій водія автомобіля «Skoda Octavia», ОСОБА_1 вимогам п.п. 10.1, 14.3 ПДР і їх причинний зв'язок з фактом ДТП не вдається можливим через відсутність даних про те, на якій смузі проїзної частини (на правій смузі чи на смузі зустрічного руху) перебував автомобіль «Audi A6» перед зміною напрямку руху ліворуч водієм автомобіля «Skoda Octavia».
Отже, з висновків експерта вбачається неможливість, з наявних в суді матеріалів навіть особі, що володіє спеціальними знаннями, встановити в діях ОСОБА_1 порушення правил 10.1, 10.4 ПДР України.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст.62 Конституції України).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
З наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх та переконливих доказів, які беззаперечно доводили б факт порушення п. 10.1 ПДР України водієм ОСОБА_1 .
За вказаних обставин, не можна констатувати, що зібрані у справі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідають критерію «поза розумним сумнівом».
Частиною 1 ст. 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Статтею 247 КУпАП, передбачено що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст., 247, ст 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
апеляційну скаргу адвоката Рубцова Володимира Васильовича - задоволити.
постанову Золочівського районного суду Львівської області від 24 червня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.