Справа № 686/20473/24
Провадження № 1-кс/686/6480/25
24 липня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , представника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №42024242310000020 від 18.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 197-1, ч.1 ст. 366 КК України,
26.06.2025 року прокурор Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328 площею 2,53 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , має цільове призначення для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, категорію земель - землі оборони, з позбавлення права на її розпорядження та користування.
В обґрунтування даного клопотання прокурором зазначено, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Хмельницької області перебувають матеріали досудового розслідування №42024242310000020 від 18.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 197-1, ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Хмельницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону під час виконання повноважень передбачених ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», встановлено можливе вибуття із державної форми власності земельної ділянки, яка знаходиться на території військового містечка м. Хмельницький, у зв'язку із укладенням посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » договору про будівництво багатоквартирних житлових будинків на землях оборони, що належать ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також, встановлено, що посадові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за попередньою домовленістю із службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , самовільно зайняли земельну ділянку площею 2,53 га, кадастровий номер 6810100000:18:002:0328, розташована за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням «Для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил», яка належить Державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_6 та перебуває у користуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якій у подальшому, із порушенням правил видання дозвільних документів, самовільно розпочали будівництво об'єкта «Нове будівництво багатоповерхових житлових будинків із вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом з почерговою здачею по АДРЕСА_1 (І черга)», що спричинило значної шкоди.
Так, за вказаним фактом Хмельницька спеціалізована прокуратура в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_9 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 та ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " про визнання педійсни: договору про будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 від 28.08.2018 № 10/18, укладеного між ІНФОРМАЦІЯ_10 та ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", справа
№ 924/1341/23.
Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_11 , та констатовано, що порушення ІНФОРМАЦІЯ_12 не дотримано процедури укладення такого виду договорів, яке полягало в неподанні до ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідного звернення (з усіма необхідними документами), в розумінні ч. 4 ст. 4, ч. ч. 1, 2 ст. 20 та ст. 215 ЦК України є достатньою підставою для визнання договору від 28.08.2018 № 10/18 недійсним.
Також судом встановлено, що оспорюваний договір є змішаним договором з окремими елементам (умовами), характерними для договору про спільну діяльність, та всупереч законодавству не був погоджений із ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Умовами оспорюваного договору не передбачено будівництво багатоповерхових житлови будинків саме як житла для військовослужбовців та членів їх сімей або соціального та доступного житла.
Вказане свідчить, що сторони, укладаючи спірний договір, усвідомлювали його протиправність суперечність його мети інтересам держави та суспільства, однак, не відмовилися від наміру його укладення, а отже, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Вказане свідчить, що сторони, укладаючи спірний договір, усвідомлювали його протиправність суперечність його мети інтересам держави та суспільства, однак, не відмовилися від наміру йог укладення, а отже, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Зокрема, фактичне виконання умов договору про будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 призведе до створення на землях оборони нового об'єкт невійськового призначення (житлового комплексу, можливо, 10 % як житла для військовослужбовців та 90 % - для інших осіб ), використання земель оборони не за визначеними законом цілями та подальшої вибуття земельної ділянки з державної власності, що є протиправними наслідками укладення спірної договору.
Таким чином, судова колегія зауважила, що дії відповідачів під час укладання спірного договору спрямовані на порушення встановленого порядку, а отже, суперечать інтересам держави та суспільств; оскільки порушують правові та економічні засади функціонування цієї сфери суспільних відносні Обставини вчинення та наслідки таких діянь держави свідчать про невідповідність указаних факті забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України та інтересам держави і суспільства.
Зазначене підтверджено постановою Верховного Суду у складі колегії касаційного господарського суду від 11.03.2025 № 924/1341/23.
Окрім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що між ІНФОРМАЦІЯ_2 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » було укладено договір від 28.08.2018 №10/18 про будівництво багатоповерхових житлових будинків на земельній ділянці площею 2,53Га з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328, що розташована по АДРЕСА_2 .
У відповідності до даних Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328, здійснюється будівництво об'єкту «Нове будівництво багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом з почерговою здачею по АДРЕСА_1 (І черга)».
14.09.2021 ІНФОРМАЦІЯ_13 було видано дозвіл на виконання будівельних робіт об'єкту «Нове будівництво багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом з почерговою здачею по АДРЕСА_1 (І черга)» форма подачі документа електронна.
Встановлено, що дозвільні документи, щодо будівництва на земельній ділянці площею 2,53 га з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в Порталі Єдиної державної системи у сфері будівництва зареєстровані за номером ІУ012210907453 від 14.09.2021 та має назву «Нове будівництво багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом з почерговою здачею по АДРЕСА_1 (І черга)». Відповідно дозвіл на будівництво було видано на підставі документів, які закріплені у відповідних вкладках та мають унікальні номера реєстрації, які надаються при реєстрації відповідних документів. Згідно інформації, яка міститься при відкритті даного реєстраційного номера, зазначено, що дані документи, які там зазначені розмістив замовник.
Отже, при огляді даного Порталу в сфері будівництва стало відомо, що замовниками даного будівництва виступають ІНФОРМАЦІЯ_14 та ІНФОРМАЦІЯ_10 , інформація відносно делегування повноважень іншим особам відсутня.
Розробником проектної документації даного будівництва зазначено МП Творча архітектурна майстерня ТАМ « ІНФОРМАЦІЯ_15 в особі ОСОБА_7 , який виконував проектну документацію. В даній вкладці не зазначена дата даного документа відповідно немає інформації про затвердження даного документа. При виконанні ухвали Хмельницького міськрайого суду про тимчасовий доступ до речей та документів ОСОБА_7 не надав повного проекту даного будівництва, та документів, на підставі яких даний проект було виконано,також не надав договір на підставі якого виконував дану роботу, повідомивши про те, що частина документів знаходиться у замовника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Окрім того, при огляді документів наданих останнім, а саме розрахунку класу наслідків (відповідальності) було виявлено невідповідність в розрахунках поверхів, оскільки в договорах та наданні дозволу зазначено 10 поверховий будинок, а в наданому документі зазначено двох 12-ти поверхових будинків.
Документи відносно технічної документації та технічного нагляду відсутні.
Техніко-економічні показники зазначені згідно експертного звіту від 10.09.2020.
Також, при огляді розділу експертизи проекту, закріплено висновок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » (ЄРДПОУ НОМЕР_1 ) за номером EX01:7352-1327-3841-8312 від 10.09.2020, а головним експертом даного будівництва зазначено ОСОБА_8 ..
В ході досудового розслідування на підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_17 протоколом тимчасового доступу до документів було вилучено копію експертного звіту від 10.09.2020, де є ряд підписів та печаток, та головним експертом, що виконав даний звіт зазначено ОСОБА_8 ..
В ході допиту останнього, було встановлено, що ОСОБА_8 з 2018 року в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » не працює, та відношення до даного ТОВ не має, окрім того останній зазначив, що жодного відношення до даного будівництва він не має, ніколи не був на ньому, не бачим ніяких проектних документів та не підписував даний звіт, і вважає даний документ підробкою, оскільки при огляді зазначив, що експертні звіти виглядають зовсім інакше і набагато змістовніше. Також він зазначив, що жодних сертифікатів він не надавав.
Отримана інформація дає підстави вважати, що даний експертний звіт є підробленим документом, який не відповідає дійсності, на підставі якого було надано дозвіл на дане будівництво, а відповідно і техніко-економічні показники, які зазначені в даному звіті не відповідають дійсності.
Також в ході огляду вкладок з порталу даного будівництва зазначені особи, які залучені до даного будівництва, а саме: ОСОБА_9 (технічний нагляд) ОСОБА_7 (авторський нагляд). Дана інформація реєструвалась замовником. Окрім того, зазначено генерального підрядника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », та вказано договір №10/18 та дата підписання 01.08.2019, хоча, при вилученому на підставі Ухвали ІНФОРМАЦІЯ_17 протоколом тимчасового доступу вилучено оригінали договорів від 28.08.2018 та 24.09.2019. Інших договорів не зазначено.
Також, відповідальним виконавцем робіт зазначено ОСОБА_10 на підставі наказу від 11.01.2021 , однак в ході допиту останній повідомив, що з 2021 року він не має відношення до даного будівництва, та на даний час будівельні роботи не виконує. Хто на даний час виконує будівельні роботи йому не відомо.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
У відповідності до постанови КМУ № 553 від 23.05.2011 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Однак, у відповідності до постанови № 303 від 13.03.2022 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".
Вище вказане свідчить, що орган досудового розслідування та прокурор позбавлені можливості звернутись до органів державного архітектурно-будівельного контролю з метою проведення перевірки на предмет дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції під час проведення будівельних робіт по вказаному будівництву.
У ході здійснення санкціонованого ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_17 огляду, який проведений 25.09.2024 за участю спеціалістів, згідно фототаблиць, які є додатком протоколу огляду, встановлено наслідки проведення будівельних робіт (наявність будівельного сміття), будівельного транспорту, що свідчить про його будівництво, та розміщено два 10-ти поверхових будинки, на паркані яким огорожено дану територію є банери з рекламою даного ЖК « ІНФОРМАЦІЯ_18 » та план-схемою, де зазначена кількість будинків, а саме у кількості 10 шт..
Отже, на підставі Державного акту серії Б №041767 від 11.02.1981 на право користування земельною ділянкою загальною площею 24,97 га, земля надана для державних потреб. Згідно плану землекористування ІНФОРМАЦІЯ_19 на військове містечко №48 виділено 3,65 га.
Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_20 №70 від 13.02.2019 (29 сесії) «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання земельних ділянок в оренду, постійне користування та погодження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки» погоджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 25300 м2, кадастровий номер 6810100000:18:002:0328 під військове містечко № НОМЕР_2 . Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код 15.01-для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України.
В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_21 було прийнято рішення №234 від 23.08.2019, яким надано ІНФОРМАЦІЯ_22 та ІНФОРМАЦІЯ_2 містобудівні умови і обмеження на будівництво об'єкта «Нове будівництво багатоповерхових житлових будинків із вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом з почерговою здачею по АДРЕСА_1 ».
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 07.08.2019 ІНФОРМАЦІЯ_23 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості (за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1891602968101, номер відомостей про речове право 32771780) про право власності ІНФОРМАЦІЯ_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328 площею 2,53 га. Також 07.08.2019, номер запису про інше речове право: 32771895, внесено відомості про право постійного користування вище вказаною земельною ділянкою за ІНФОРМАЦІЯ_22 .
Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 18.06.2024 цільове призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328 площею 2,53 га - для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України (під військове містечко № НОМЕР_2 ).
В подальшому, між ІНФОРМАЦІЯ_14 та ІНФОРМАЦІЯ_12 не було укладено договір щодо права будівництва житлових будинків для військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей на даній ділянці.
В свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_8 не було прийнято рішення щодо погодження коригування робочого проекту будівництва або залучення коштів генпідрядної будівельної організації.
Також, ІНФОРМАЦІЯ_24 на запит ІНФОРМАЦІЯ_25 повідомило, що за інформацією ІНФОРМАЦІЯ_26 вкладень відсутні відомості та документи щодо передачі посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_27 та ІНФОРМАЦІЯ_14 земельної ділянки 6810100000:18:002:0328 площею 2,53 га. Також ІНФОРМАЦІЯ_28 повідомило, що ІНФОРМАЦІЯ_14 не укладав та не погоджував відповідних договорів.
Окрім того, в ході додаткового допиту в якості свідка колишній начальник ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_11 повідомив, що він не підписував заяву від 14.08.2019 на надання містобудівних умов на будівництво за адресою АДРЕСА_1 , та не надавав її. Та при огляді оригіналу даної заяви, яка була вилучена протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 08.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_17 останній заявив, що його підпису там немає та той підпис, який там міститься є підробленим, що свідчить про те, що містобудівні умови, які надані на будівництво об'єкта «Нове будівництво багатоповерхових житлових будинків із вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом з почерговою здачею по АДРЕСА_1 » надані з порушенням, оскільки одного із замовників даного будівництва, а саме ІНФОРМАЦІЯ_14 відсутня заява про їх надання.
В ході досудового слідства також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_12 , щодо будівництва житла в м. Хмельницькому, та визначення шляхів їх вирішення було проведено засідання комісії, на якому розглядалось питання щодо забудови земельної ділянки, яку рішенням ІНФОРМАЦІЯ_29 від 15.11.2004 було закріплено за ІНФОРМАЦІЯ_12 під військове містечко № НОМЕР_2 площею 3,65 га. Згідно порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони затвердженого постановою КМУ від 06.07.2011 №715 .
Згідно отриманих документів від ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що конкурс, щодо надання земельної ділянки під будівництво було проведено з порушеннями, а саме порушена кількість членів комісії, оскільки зазначено в порядку, що повинно бути не менше 5 осіб, а в даному випадку було 4 особи, без наказу про призначення комісії.
Отже, за результатами проведеного ІНФОРМАЦІЯ_12 конкурсу визначено найкращою конкурсну пропозицію ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », про що складений протокол від 14.08.2018, який знову ж таки було проведено з порушеннями.
Надалі, 28.08.2018 між ІНФОРМАЦІЯ_12 та ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " укладено договір № 10/18 про будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 та в подальшому 24.09.2019 укладено договір про внесення змін до Договору № 10/18 про будівництво багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1.
У преамбулі цієї угоди зазначено, що посадова особа в особі ОСОБА_12 , котра її уклала діє на підставі Положення про ІНФОРМАЦІЯ_30 , затвердженого наказом Державного секретаря ІНФОРМАЦІЯ_8 . №24 від 17.06.2003.
Предметом правочину являлася співпраця та участь Сторін у будівництві багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , передача Подільським УКБ ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » передбачених цим договором частини функцій замовника щодо проектування, будівництва, реалізації майнових прав на об'єкти нерухомого майна, що будуть створені в майбутньому, введення в експлуатацію, оформлення права власності. Для цього ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » надається право укладати договори купівлі-продажу нерухомого майна (квартири та ін.), яке буде створено в майбутньому, із юридичними та фізичними особами, приймати від них оплату, виконувати будівельно-монтажні роботи та інші зобов'язання, оформлення права власності згідно умов укладених договорів. Вартість частини Об'єкта (право власності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на частину Об'єкта) вважатиметься оплаченою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у повному обсязі через інвестування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у будівництво Об'єкта і виконання частини функцій замовника.
ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » здійснюючи функції замовника, діє від свого імені, чинить у межах цього Договору всі необхідні юридичні дії та укладає на власний розсуд будь-які правочини спрямовані на проектування та будівництво об'єкта, реалізації майнових прав на нерухомість, що буде створена в майбутньому ,та несе за них повну відповідальність відповідно до законодавства України.
Даний Договір встановлює виключне право ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на вчинення всіх дій, передбачених цим Договором.
Відповідно до цього Договору ІНФОРМАЦІЯ_10 передає, а ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » бере на себе зобов'язання здійснювати функції замовника щодо проектування, будівництва, реалізації майнових прав на об'єкт, введення об'єкта в експлуатацію, оформлення права власності на об'єкт та його частини.
Обсяг пайового внеску визначає ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » після коригування проектної документації, проведення експертизи проекту, виконання договору підряду з капітального будівництва Об'єкта, інших витрат ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що безпосередньо або опосередковано пов'язані з будівництвом, та повинен бути достатнім для спорудження і введення в експлуатацію запроектованого Об'єкта будівництва. Подільське УКБ, за довіреністю ІНФОРМАЦІЯ_8 , має пріоритетне право участі у фінансуванні будівництва Об'єкта за умови передбачення та виділення фінансового ресурсу на будівництво цього Об'єкта у відповідному бюджетному році за рахунок державних капітальних вкладень за бюджетною програмою КІІКВ 2101190 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України".
Після завершення будівництва, введення Об'єкта в експлуатацію та підписання Акта приймання-передачі та розподілу Об'єкта Подільському УКБ підлягає безумовному отриманню загальної площі житла (квартир) для заселення військовослужбовцями Збройних Сил України в кількості 1555 м2, в Об'єкті, який буде збудовано на земельній ділянці або в будь-якому іншому житловому будинку в м. Хмельницькому за погодженням між Сторонами.
Розмір зобов'язання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », щодо передачі квартир є сталим і не підлягає зміні в разі коригування проекту будівництва чи зміни техніко-економічних показників Об'єкта.
Після завершення будівництва, введення Об'єкта в експлуатацію, підписання Акта приймання-передачі та розподілу Об'єкта, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » набуває право власності на весь Об'єкт без врахування тієї частини, яка за умовами цього договору передається Подільському УКБ (п.4.7 угоди).
25.09.2024 СУ ГУНП в Хмельницькій області було проведено огляд вищевказаної земельної ділянки, під час якого встановлено, що на даний час проводяться будівельні роботи на завершальному етапі.
Враховуючи вище наведене, ІНФОРМАЦІЯ_12 укладено договір про будівництво із перевищенням наданих йому повноважень і всупереч законодавству, що регламентує спірні правовідносини, зокрема без конкурсу, проведеного ІНФОРМАЦІЯ_8 та надання останнім відповідного погодження.
Як вбачається матеріалів провадження, Спеціалізована прокуратура регіону та СУ ГУНП в Хмельницькій області звертались до ІНФОРМАЦІЯ_8 з метою витребування інформації щодо обставин укладення оспорюваного договору будівництва, а також з метою встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень щодо захисту порушених інтересів держави.
Головне управління капітальних вкладень ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомило прокуратуру, що договір від імені ІНФОРМАЦІЯ_31 не укладався, питання про вжиття заходів стосовно розірвання договору в односторонньому порядку ініціювалось розірвання договірних зобов'язань за Договором №10/18 від. 28.08.2018 за взаємною згодою Сторін. Окрім того, на виконання доручення ІНФОРМАЦІЯ_29 від 27.09.2021 №629/деп/2 ІНФОРМАЦІЯ_32 в особі начальника ОСОБА_13 повторно пропонувало припинити дію Договору достроково за взаємною згодою сторін, однак ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » жодної відповіді на теперишній час не надало.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_8 , як орган державної влади, що реалізує державну політику при розпорядженні військовим майном, у тому числі землями оборони, неналежним чином не здійснювало захист порушених інтересів держави у спірних правовідносинах.
В умовах воєнного стану на виконання ст.4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" згідно з указами Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", №68/2022 "Про утворення військових адміністрацій, утворено ІНФОРМАЦІЯ_33 , до якої перейшли повноваження обласної державної адміністрації.
Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.
Так, приписами п.7 ч.1 ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питання щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Статтею 21 цього ж Закону встановлено, що до повноважень у галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля місцевої державної адміністрації належить, у тому числі, і розпорядження землями державної власності відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади згідно з повноваженнями, визначеними цим Кодексом.
Відповідно до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ст.123 ЗК України).
Згідно з положеннями ст.ст.84, 122 ЗК України обласні державні адміністрації є розпорядниками земель державної форми власності, які розташовані на їхній території у межах міст обласного значення, для всіх потреб та відповідно суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_34 мала право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державної форми власності у межах міста Хмельницького, зокрема земель оборони, однак таких заходів не вжила.
Як вбачається матеріалів провадження, Спеціалізована прокуратура регіону зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_35 з метою витребування інформації щодо обставин укладення оспорюваного договору будівництва, а також з метою встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень щодо захисту порушених інтересів держави.
ІНФОРМАЦІЯ_34 повідомила прокуратуру, що відомості та підтверджуючі документи про вибуття земель з постійного користування ІНФОРМАЦІЯ_36 відсутні та жодних заходів щодо звернення до суду стосовно оскарження спірного договору ними не вживалось, але в свою чергу просять перевірити законність відчуження земель оборони.
Як наслідок, вбачається бездіяльність обласної адміністрації та невжиття ним заходів для поновлення порушених інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про використання земель оборони", яка кореспондується з ч. 1ст.77 ЗК України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.
Таким чином, з аналізу вище зазначених фактичних обставин та законодавчих приписів слідує, що земельна ділянка на якій за умовами договору №10/18 від 24.09.2019 планувалось будівництво належить до земель оборони, перебуває у власності держави та знаходиться на праві постійного користування у ІНФОРМАЦІЯ_14 .
Згідно з ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Тобто, право постійного землекористування є безстроковим та може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України.
Водночас, ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомило, що рішення щодо добровільної відмови від земельної ділянки на якій розташований Об'єкт будівництва, ІНФОРМАЦІЯ_22 , як користувачем земельної ділянки, не приймалося, не надавалось ніяких дозволів на спорудження Об'єкту будівництва на вказаній земельній ділянці та відповідно погодження договорів не було.
В той же час, імперативними нормами, що містяться у ч. 2 ст. 77,
ч. 4 ст. 84 ЗК України обмежено перебування земель оборони лише в державній власності із забороною її передачі у приватну власність. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони" землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.
Вищезазначені приписи свідчать про особливий правовий режим земель оборони та їх обмежену оборотоздатність в цивільному обігу.
Окремо слід зауважити і на тому, що для розпорядження земельною ділянкою, яка віднесена до земель оборони, ІНФОРМАЦІЯ_8 до всього мало отримати згоду на таке розпорядження у Кабінету Міністрів України. Адже, в силу ст. 13 ЗК України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, а згідно зі ст. 9 Закону України "Про оборону України" Кабінет Міністрів України встановлює порядок надання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням у користування державного майна, в тому числі земельних (водних) ділянок, інших природних, енергетичних ресурсів, фондів, майна і послуг, використання повітряного і водного простору, морських і річкових портів, аеропортів та аеродромів (посадочних майданчиків), засобів зв'язку і радіочастотного ресурсу, комунікацій, інших об'єктів інфраструктури держави, навігаційної, топогеодезичної, метеорологічної, гідрографічної та іншої інформації, ведення геодезичних і картографічних робіт, необхідних для належного виконання покладених на ці органи функцій та завдань, як на платній, так і безоплатній основі, у грошовій та інших формах розрахунків.
З аналізу статей 1, 4 Закону України "Про використання земель оборони" слідує, що передбачена законодавством можливість забудови земель оборони без зміни їх цільового призначення (для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла) та державної форми власності обумовлює таку забудову саме житлом для військовослужбовців.
При цьому, умовами оспорюваного договору не передбачено забудову земельної ділянки, що відноситься до земель оборони виключно під житло для військовослужбовців та членів їхніх сімей або соціального та доступного житла.
Адже за досягнутими контрагентами договору домовленостями, після завершення будівництва, введення Об'єкта в експлуатацію та підписання Акта приймання-передачі та розподілу Об'єкта, ІНФОРМАЦІЯ_37 мало безумовно отримати загальну площу житла (квартир) для заселення військовослужбовцями Збройних Сил України лише в кількості 1555 м2.
В свою чергу, пунктом 4.4 договору його учасники визначили , що після завершення реконструкції, введення Об'єкта в експлуатацію та підписання акту приймання-передачі та розподілу Об'єкта, ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " набуває право власності на весь Об'єкт без урахування тієї частини, яка за умовами договору передається Подільському УКБ.
Отже, за умовами договору отриманню військовослужбовцями ЗС України житла для заселення всього складає 1555 м2, що становить 4,1 % від загальної площі квартир об'єкта, як зазначено в розрахунках містобудівних умов, де проектна загальна площа об'єкта становить 51711 м2). Натомість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » після завершення будівництва набуде право власності на 95,9 % від загальної площі будівництва. В договорі взагалі відсутня інформація про загальну площу квартир та інші дані стосовно розрахунків площі.
Поряд із цим треба врахувати, що у частині 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава взяла на себе обов'язок забезпечувати військовослужбовців жилими приміщеннями.
Для реалізації цієї правової норми та з метою виконання приписів частини 2 статті 4 Закону України "Про використання земель оборони" постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715 затверджено Порядок організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони (далі - Порядок №715).
У п. 3 цього нормативно-правового акту обумовлено, що замовником будівництва житла та організатором конкурсу є Міноборони, а у пункті 5 передбачено, що на підставі погодженого з Кабінетом Міністрів України переліку земельних ділянок, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, Міністр оборони утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та голову.
Розпорядженням № 666-р від 22.05.2013 Кабінетом Міністрів України погоджено розроблений ІНФОРМАЦІЯ_8 перелік земельних ділянок, що належать до земель оборони, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей із залученням небюджетних коштів.
При цьому, вказане розпорядження, як в редакції, яка діяла стала станом на дату укладення спірного договору, так і редакції яка діє на даний час, не містить відомостей про погодження Кабінетом Міністрів України будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей із залученням небюджетних коштів на земельній ділянці площею 2,53 га, що розташована по АДРЕСА_1 . Також у матеріалах наданих ІНФОРМАЦІЯ_12 немає доказів проведення конкурсних процедур ІНФОРМАЦІЯ_12 за правилами визначеними Порядком №715.
В силу ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників або без такого об'єднання.
Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1131 ЦК України).
Отже, спільна діяльність це договірна форма об'єднання осіб для досягнення спільної мети без створення юридичної особи.
Метою спільної діяльності може бути як господарська (інвестування, виконання робіт, надання послуг, будівництво об'єктів промисловості, торгівлі, житла, тощо), так і негосподарська (вирішення питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад, тощо) мета, за умови, що вона не суперечить закону.
Для досягнення мети спільної діяльності її учасники вправі виділити певне майно (об'єднати вклади) або обмежитися особистою трудовою участю, тощо.
Викладені у спірному правочині умови вказують на те, що останній, за своєю правовою природою, є саме договором про спільну діяльність. Адже, сторони при його укладенні взяли на себе зобов'язання діяти спільно з метою будівництва багатоквартирного житлового будинку, для чого кожна з сторін мала внести певні вклади: ІНФОРМАЦІЯ_10 - у вигляді земельної ділянки, а Товариство - грошові кошти, здійснивши інвестування за договором, з подальшим розподілом результатів спільної діяльності.
При цьому, ми бачимо, що сторони договору не діють по відношенню одна до одної, як замовник та підрядник, що характерно для договору підряду.
Висновок про віднесення аналогічної за змістом угоди саме до договору про спільну діяльність міститься у постанові ІНФОРМАЦІЯ_38 від 18.04.2018 у справі №910/4501/17, постанові ІНФОРМАЦІЯ_39 від 12.09.2023 у справі №910/5188/22, яка залишена без змін постановою ІНФОРМАЦІЯ_38 від 07.11.2023. Зазначені правові позиції ІНФОРМАЦІЯ_38 враховуються при вирішенні даного спору.
Щодо дій ОСОБА_12 , як зазначено в преамбулі договора, який діяв згідно Положення про ІНФОРМАЦІЯ_40 , затвердженого наказом Державного секретаря ІНФОРМАЦІЯ_8 №24 від 17.06.2003.
Відповідно до п. 1.1 цього Положення, ІНФОРМАЦІЯ_32 є державною госпрозрахунковою установою ІНФОРМАЦІЯ_8 та призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей, об'єктів військового призначення для потреб Збройних Сил України з метою підтримання їх у стані бойової та мобілізаційної готовності.
Управління підпорядковане начальнику управління капітального будівництва та придбання житла ІНФОРМАЦІЯ_41 .
Управління виконує функції замовника будівництва ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі - орган управління) на будівництво об'єктів житлово-комунального, соціального, загальновійськового призначення, а також у порядку, встановленому чинним законодавством України та цим Положенням залучається до вирішення інших питань придбання та обміну житла у Вінницькій, Рівненській, Житомирській та Хмельницькій областях.
Згідно із п.5 Положення Управління є самостійним господарюючим суб'єктом, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судах загальної юрисдикції, отримує прибуток від здійснення госпрозрахункової діяльності і розподіляє його згідно з чинним законодавством.
Пунктом 7 Положення передбачено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 відповідно до покладених на нього завдань укладає договори підряду на виконання робіт з будівництва об'єкта та здійснює контроль за їх виконанням згідно з чинним законодавством.
Однак, як було встановлено судом вище, укладений спірний договір не є договором підряду, а за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність.
Щодо інших видів правочинів п. 7 Положення надає Управлінню правомочності, зокрема:
- за погодженням з управлінням капітального будівництва об'єктів житла ІНФОРМАЦІЯ_41 укладати договори на пайову участь у будівництві об'єктів іншими замовниками;
- вишукувати та залучати кошти інвесторів у будівництво об'єктів у визначеному законодавством України та цим Положенням порядку та укладати договори (контракти), які узгоджуються в управлінні капітального будівництва та придбання житла ІНФОРМАЦІЯ_42 .
При цьому слід звернути увагу на те, що договори пайової участі не належать до будь-якої групи договорів, передбаченої Цивільним або Господарським кодексом. Таким договором визначається порядок розподілу між сторонами відповідних частин створеного об'єкта нерухомості.
Укладення таких договорів ґрунтується на принципі свободи договору, передбаченому у ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України. Але такий правочин, у разі його укладення Управлінням, має бути погоджений ІНФОРМАЦІЯ_43 .
Також п. 11 Положення встановлено, що начальник управління, за погодженням з управлінням капітального будівництва та придбання житла ІНФОРМАЦІЯ_41 укладає угоди на капітальне будівництво та ремонт, інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів сімей, придбання та обмін квартир, надання послуг та інші угоди в межах своє компетенції.
При цьому всупереч перелічених вище приписів та вимог, у спірних правовідносинах ІНФОРМАЦІЯ_10 ніяких погоджень від ІНФОРМАЦІЯ_41 не отримувало.
До того ж, зважаючи на правову природу договору № 10/18, слід прийти до висновку про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296, у діючій станом на дату укладення спірного договору редакції (далі - Порядок №296).
Пунктом 2 Порядку №296 обумовлено, що суб'єкт господарювання, котрий виявив намір укласти договір, подає центральному органові виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, іншому суб'єкту управління об'єктами державної власності, звернення щодо погодження укладення договору разом із переліченими у цьому пункті документами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №296 орган управління готує протягом місяця з дня надходження від суб'єкта господарювання звернення щодо погодження укладення договору за погодженням з ІНФОРМАЦІЯ_44 , ІНФОРМАЦІЯ_45 , ІНФОРМАЦІЯ_46 та ІНФОРМАЦІЯ_47 відповідний проект рішення Кабінету Міністрів України. Зазначений проект повинен, зокрема, містити істотні умови договору, укладення якого пропонується погодити, щодо забезпечення підвищення ефективності використання державного майна, захисту майнових інтересів держави, унеможливлення відчуження державного майна, а також залежно від виду договору - розмір часток учасників, строк дії договору, порядок розподілу прибутку, покриття витрат та внесення додаткових вкладів. До проекту рішення Кабінету Міністрів України щодо погодження укладення договору органом управління додаються такі документи: звернення суб'єкта господарювання до органу управління щодо погодження укладення договору разом з документами, що передбачені підпунктами 2-6 пункту 2 цього Порядку, а також погоджений органом управління проект договору; висновок органу управління щодо відсутності встановлених законодавством заборон та обмежень на використання майна суб'єкта господарювання, якщо таке використання передбачається договором; висновок органу управління про відповідність галузевим концепціям і програмам розвитку пропозицій суб'єкта господарювання, який планує укласти договір.
Пунктами 4, 5 Порядку №296 встановлено, що орган управління подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України узгоджений проект рішення щодо погодження укладення договору разом з документами, зазначеними в абзацах четвертому - шостому пункту 3 цього Порядку. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про погодження укладення договору орган управління здійснює заходи щодо забезпечення його укладення суб'єктом господарювання відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, оспорюваний договір, мав отримувати попереднє погодження шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України рішення за наслідками дотримання відповідної послідовної процедури, як того вимагають положення пунктів 2-5 Порядку № 296.
Всупереч цьому, ІНФОРМАЦІЯ_10 не подавало до органу управління - ІНФОРМАЦІЯ_8 звернення з документами, які встановлені Порядком №296. Таким чином, під час укладення спірного договору ІНФОРМАЦІЯ_12 , як державною організацією ІНФОРМАЦІЯ_8 , не було дотримано порядок (механізм) укладення договору, який за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність.
Порушення ІНФОРМАЦІЯ_12 вказаної процедури, в розумінні частини 4 статті 4, частин 1, 2 статті 203 та статті 215 ЦК України є достатньою підставою для визнання договору №10/18 від 28.08.2019 недійсним. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові ІНФОРМАЦІЯ_38 від 20.06.2023 у справі №922/2952/21.
Також, при вирішенні цього спору суд враховує приписи, що викладені у Положенні про організацію капітального будівництва (реконструкції) об'єктів Збройних Сил України військового, спеціального, житлового та соціально-культурно-побутового призначення, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 03 листопада 2015 року № 610, в редакції, що діяла станом на момент укладення спірного договору (далі - Положення про організацію будівництва).
Так, у його п.1.4 передбачено, що замовником капітального будівництва (реконструкції) всіх об'єктів ЗС України є ІНФОРМАЦІЯ_8 . Водночас, п. 1.7 Положення про організацію будівництва обумовлено, що виконання функцій замовника будівництва об'єктів ЗС України може покладатися на певних осіб, серед яких є територіальні управління капітального будівництва, однак лише на підставі довіреності ІНФОРМАЦІЯ_8 на право укладання від імені ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідних договорів. Існування таких повноважень у ІНФОРМАЦІЯ_2 не має. Більше того, спірний правочин його посадова особа уклала від імені ІНФОРМАЦІЯ_48 , а не як представник ІНФОРМАЦІЯ_8 . Наведене, на думку слідства виключає застосування до спірних правовідносин статті 241 ЦК України. При цьому згідно здобутої інформації під час досудового розслідування відсутнє схвалення спірного правочину не будь-якими, а саме повноважними посадовими особами Міністерства.
Відповідно ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Плановим терміном введення Об'єкта будівництва в експлуатацію контрагенти спірної угоди встановили (1 черги)-ІІ квартал 2021 року, однак на теперішній час будівництво в експлуатацію ще не передано.
Слід також зазначити, що всупереч законодавчих вказівок про здійснення забудови на землях оборони з особливим правовим режимом лише житлом для військовослужбовців, фактичне виконання умов спірного договору призвело б до створення на землях оборони нового об'єкту невійськового призначення-житлового комплексу, в якому замість 100 відсотків, лише 4,1 % було б житлом для військовослужбовців, а решта 95,9 % - власністю інших осіб.
Таким чином, внаслідок укладення спірної угоди з порушенням закону, фактично має місце не надання житла військовослужбовцям, а позбавлення значної їх кількості можливості таке житло отримати.
Також , в ході вивчення судової практики, укладання подібних договорів посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 є сталою практикою, про що свідчать рішення господарського суду від 17.04.2024 №921/852/23, де аналогічний договір було визнано недійсним. Також, є Постанова ІНФОРМАЦІЯ_49 від 11.03.2025 № 924/1341/23, при винесенні якої не було заявлено певні факти, отримані на даний час під час досудового розслідування, таким чином згідно ст. 423 ЦПК України, дана постанова може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Прокурор та слідча в судовому засіданні підтримали клопотання, просили суд його задовольнити, повідомили, що відповідно до опрацьованої інформації, розміщеної на Інтернет-ресурсі з продажу нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_50 » встановлено, що забудовником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » заплановано побудувати 10 багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці із кадастровим номером 6810100000:18:002:0328, на якій згідно з умовами спірного договору від 28.08.2018 №10/18 має бути побудовано лише 4 багатоквартирних житлових будинки. Це свідчить про те, що у разі реалізації спірного договору, тобто після завершення будівництва 4-х багатоквартирних житлових будинків, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » зможе зареєструвати за собою право власності на всю земельну ділянку площею 2,53 га та в подальшому буде здійснювати будівництво на ній ще 6 багатоквартирних житлових будинків, із числа яких ІНФОРМАЦІЯ_8 не отримає жодного квадратного метра житла для військовослужбовців.
Представник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила суд відмовити у вказаному клопотанні, вважає, що у клопотанні прокурора не наведено достатньо переконливих доводів, які б виправдовували такий серйозний ступінь втручання у права та свободи особи, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, також зазначила, що на момент подання цього клопотання жодній службовій особі не повідомлено про підозру, що виключає існування достатньо обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення. Відповідно, відсутні й суб?єкти, щодо яких могла б застосовуватися конфіскація чи спеціальна конфіскація майна в межах кримінального провадження. Крім того, звернула увагу, що аналогічні клопотання прокурора про накладення арешту на зазначене майно вже двічі розглядалися слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_51 . Ухвалами
ІНФОРМАЦІЯ_51 від 09.05.2025, 17.03.2025 року по справі №686/20473/24 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на об?єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку, також зазначила, що це тиск на бізнес, так як будівництво здійснюється вже протягом 7 років. Так, відповідно до рішенні РНБО від 21.07.2025 року, запроваджено реальний мораторій на перевірки бізнесу державними органами й загалом на будь-яке втручання державних структур у підприємницьку діяльність. Мораторій дає необхідну основу для повного впровадження необхідних рішень заради економічної безпеки та аналізу відповідної практики. Водночас прокурором не надано жодних доказів про те, що на момент розгляду клопотання дійсно здійснюється будівництво 10-ти будинків, зауважила, що накладення арешту утворить існування накладених обмежень на здійснення правомірної підприємницької діяльності та неможливість оформлення права власності особам, з якими укладено договори пайової участі у будівництві (про сплату пайових внесків) щодо житлових та нежитлових приміщень, є непропорційним втручанням у право власності цих осіб, що суперечить статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а видані містобудівні умови та обмеження не були скасовані. Окрім того, представник на доводи прокурора щодо можливого визнання права власності на вказана земельну ділянку після здачі в експлуатацію 2-х побудованих вже будинків заперечила, мотивувавши тим, що відповідно до вимог ст.42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Перевіривши надані матеріали, заслухавши думку учасників, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328 площею 2,53 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , прокурор посилався на положення статей 98, 170 КПК України та просив накласти арешт з позбавленням права на розпорядження та користування на вказану земельну ділянку, як на таку, що визнана речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Також, в обґрунтування підстав для накладення арешту, слідчою в судовому засідання надано копію опитувального листа від 24.09.2020 року, який ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » подало для отримання технічних умов на газопостачання, в якому зазначено кількість «будівель» 10, та кількість квартир АДРЕСА_3 , проте зазначено «будівель», що не підтверджує намір будівництва «будинків». Інших доказів, здобутих в тому числі і під час огляду земельної ділянки - не надано.
Згідно з вимогами статті 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Водночас для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Частинами 2 та 3 статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини 6 статті 170 цього Кодексу.
Згідно з частиною 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. За результатом перевірки матеріалів цього кримінального провадження колегією суддів встановлено, що 18.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024242310000020 внесене кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України.
11.03.2025 постановою старшого слідчого СВ ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 об'єкт будівництва «Нове будівництво багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом з почерговою здачею по АДРЕСА_1 (І черга)», яке здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328, визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи певний вид обтяження, зокрема арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак наявні докази у кримінальному провадженні мають давати слідчому судді впевненість у тому, що у цьому кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до частини 2 статті 364 КК України, кримінально караним є діяння, яке полягає в зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки. Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, а також їх службових осіб, а додатковим охоронювані законом права, свободи та інтереси окремих громадян або державні чи громадські інтереси, або інтереси юридичних осіб.
Об'єктивна сторона включає три обов'язкові елементи: діяння, яке може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності; полягає у використанні особою влади чи своїх службових повноважень; суперечить інтересам служби; наслідки у вигляді істотної шкоди (ч. 1) або тяжких наслідків (ч. 2); причинний зв'язок між зазначеним діянням та його наслідками. З об'єктивної сторони цей злочин може мати такі форми: 1) зловживання владою, що завдало істотної шкоди; 2) зловживання службовим становищем, що завдало істотної шкоди. Згідно зі статтею 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів повинні перевірити наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно, яке визнано речовим доказом, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь.
Так, зокрема, в рішенні у справі «Новоселецький проти України», Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення згаданого вище права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (п.101). Формальне посилання на положення статті 98 КПК України не може розцінюватися як відповідне обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи внаслідок накладення арешту на належне такій особі майно.
Сам факт наявності у матеріалах кримінального провадження постанови слідчого про визнання речовим доказом цього об'єкту будівництва не може виступати підставою для накладення арешту у розумінні частини 2 статті 173 КПК України.
Положення частини 2 статті 173 КПК України встановлюють обставини,які має враховувати слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відповідно до вимог частини 1, 4 статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Під час розгляду за результатом дослідження доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження не було встановлено достатньо підстав для того, щоб вважати земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328, такою, що відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України за цим кримінальним провадженням. Також не доведена можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України, оскільки доказуванню у кримінальному провадженні за цією статтею підлягає протиправний механізм видачі суб'єктам підприємницької діяльності дозвільних документів на право здійснення певних видів діяльності.
У клопотанні прокурора не наведено достатньо переконливих доводів, які б виправдовували такий серйозний ступінь втручання у права та свободи особи, що пов'язані з користуванням та розпорядженням майном.
Подібне обмеження права розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328 площею 2,53 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не є співрозмірним із завданнями цього кримінального провадження, може призвести до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності цього товариства, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб та є прямим порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону. Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 цього Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом, а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів. Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах Амюр проти Франції, Колишній король Греції та інші проти Греції та Малама проти Греції ).
Згідно з ч. З ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Станом на момент звернення з клопотанням про арешт майна прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за № 42024242310000020 від 18.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 197-1, ч. 1 ст. 366 КК України не надано доказів того, що наявні особи яким повідомлено про підозру.
Прокурором не наведено належних підстав для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження, а також їх потреби під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42024242310000020 від 18.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 197-1, ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки такі стосуються прав та свобод інших осіб та не виправдовують такий ступінь втручання про який ідеться в клопотанні прокурора, позиція якого не підтверджена належними та допустимими доказами.
До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшло клопотання начальника ІНФОРМАЦІЯ_52 , як користувача даної земельної ділянки, який підтримує клопотання ІНФОРМАЦІЯ_53 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328 площею 2,53 га, що находиться за адресою АДРЕСА_1 , має цільове призначення для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, категорію земель - землі оборони, з позбавлення права на її розпорядження та користування. Однак, начальник ІНФОРМАЦІЯ_52 ОСОБА_14 , не допитувався під час досудового розслідування, не є потерпілим у справі, зі слів прокурора копія клопотання йому не надсилалась, хоча ці клопотання майже ідентичні.
Фабулою кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за ч.1 ст. 366 КК України передбачено, що предметом досудового розслідування є доказування факту, що 19.05.2025 надійшли матеріали 8 відділу 6 управління Департаменту військової контррозвідки про те, що ними отримано інформацію щодо підробки службовими особами документів технічного характеру, а саме експертизи проекту, на підставі якого було отримано дозвіл на будівництво об?єкта за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: «Нове будівництво багатоповерхових житлових будинків із вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом з почерговою здачею по АДРЕСА_1 (І черга)».
З наведеного вбачається, що предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України є саме офіційні документи, але в жодному разі не земельні ділянки, які на теперішній час перебувають у користуванні інших осіб на законних підставах.
Слідчий суддя зазначає, що посилання слідчого та прокурора на наявні підстави вважати, що земельні ділянки є предметом даних злочинів є необґрунтованими та безпідставним, оскільки земельні ділянки не можуть бути речовим доказом у даному кримінальному провадженні, що свідчить про безпідставність доводів клопотання щодо необхідності накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Також в клопотанні прокурора зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_34 мала право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державної форми власності у межах міста Хмельницького, зокрема земель оборони, однак таких заходів не вжила.
Спеціалізована прокуратура регіону зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_35 з метою витребування інформації щодо обставин укладення оспорюваного договору будівництва, а також з метою встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень щодо захисту порушених інтересів держави. ІНФОРМАЦІЯ_34 повідомила прокуратуру, що відомості та підтверджуючі документи про вибуття земель з постійного користування ІНФОРМАЦІЯ_36 відсутні та жодних заходів щодо звернення до суду стосовно оскарження спірного договору ними не вживалось, але в свою чергу просять перевірити законність відчуження земель оборони.
Як наслідок, прокурором вбачається бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_35 та невжиття ним заходів для поновлення порушених інтересів держави.
Правомірність та чинність укладених договорів, що стали підставою для будівництва від 28.08.2018 №10/18 про будівництво багатоповерхових житлових будинків на земельній ділянці площею 2,53Га з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328, що розташована по АДРЕСА_1 та Договору від 24.09.2019 «Про внесення змін до Договору №10/18 від 28.08.2018 про будівництво багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_10 в особі тимчасово виконуючого обов'язки директора ОСОБА_12 передало функції замовника щодо проектування, будівництва, реалізації майнових прав на об'єкти нерухомого майна, що будуть створені в майбутньому, введення в експлуатацію, оформлення права власності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » органом досудового розслідування не спростована.
Приймаючи рішення слідчий суддя виходить з положень ч.4. ст.173 КПК України, за якою суд має застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
За положеннями ст. 170 ч.1 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. За відсутності доведеності ризиків, якими обумовлюється накладення арешту для досягнення його завдання з урахуванням мети досудового розслідування, відсутні підстави для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Органом досудового розслідування в клопотанні не наведено відомостей на підтвердження того, що продовження будівництва на указаній земельній ділянці перешкодить проведенню можливих експертиз з урахуванням стадії завершення будівництва для встановлення факту самовільного будівництва та самовільного зайняття земельної ділянки відповідно до поставлених експерту питань. Не існує і ризик знищення земельної ділянки і об'єкта незавершеного будівництва.
За клопотанням прокурора про накладення арешту на вказану земельну ділянку вже постановлювалися ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, за якими відмовлено у задоволенні клопотання, про що прокурор та слідча в судовому засіданні не заперечували, однак вказані ухвали відсутні в матеріалах кримінального провадження, з яких причин - орган досудового розслідування пояснити не зміг.
Накладення арешту утворить існування накладених обмежень на здійснення правомірної підприємницької діяльності та неможливість оформлення права власності особам, з якими укладено договори пайової участі у будівництві (про сплату пайових внесків) щодо житлових та нежитлових приміщень, є непропорційним втручанням у право власності цих осіб, що суперечить статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а видані містобудівні умови та обмеження не були скасовані.
Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ у вказаному питанні, необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з'ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»).
Враховуючи наведену характеристику складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, норми процесуального закону, що регулюють застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, а також оцінюючи аргументацію клопотання прокурора, слідчий суддя вважає, що відсутні підстав задоволення вказаного клопотання прокурора та накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328 площею 2,53 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , має цільове призначення для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, категорію земель - землі оборони, з позбавлення права на її розпорядження та користування.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту з позбавленням права розпорядження та користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328, у зв'язку з недоведеністю обґрунтованих підстав для накладання такого арешту, оскільки відсутні підстави вважати, що у цьому кримінальному провадженні земельна ділянка відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а також призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
За таких обставин, у зв'язку з вище викладеним відсутні підстави для задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:18:002:0328 площею 2,53 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , має цільове призначення для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, категорію земель - землі оборони, з позбавлення права на її розпорядження та користування у кримінальному провадженні за №42024242310000020 від 18.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 197-1, ч.1 ст.366 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення до ІНФОРМАЦІЯ_54 .
Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя