Справа № 309/2226/25
Провадження № 2-а/309/39/25
23 липня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді Дожанин М.М.,
за участю секретаря судового засідання Драб Н.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову №УП-145 від 20.03.2025 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Позов мотивовано тим, що 19.06.2025 через застосунок «Дія» він отримав повідомлення про відкриття стосовно нього виконавчого провадження. Дане виконавче провадження було відкрите згідно постанови винесеної нібито за неявку за повісткою. Постанова винесена з порушенням закону. Вказує, що відсутні докази отримання ним повістки чи постанови. Постанова винесена 20.03.2025.
Також, оскаржувана постанова винесена з порушенням строків, так як постанова винесена більш як через 3 місяці з дня виявлення, а тому провадження підлягає закриттю згідно ч.7 ст. 247 КУпАП.
Окрім того, його не повідомляли про розгляд адміністративної справи.
Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи вирішено провести у порядку спрощеного позовного провадження. Роз'яснено відповідачу право на подання відзиву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України . Судовий розгляд справи призначено 23.07.2025 на 10:40 год.
В судове засідання відповідачем подано відзив на позов у якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 було виписано повістку про явку на 20.10.2024 о 11:00, яку ОСОБА_1 отримав, але на зазначену дату в повістці не з'явився. Станом на 20.03.2025 гр. ОСОБА_1 про причини неявки не повідомив. А тому підстав для скасування постанови немає.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився про час та місце розгляду повідомлений належним чином,подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, про судовий розгляд повідомлявся через систему «Електронний суд».
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку, цей строк за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.
Судом встановлено, що 09.10.2024року було складено повістку №475511 про виклик ОСОБА_1 на 20.10.2024року о 11:00 для уточнення даних.
Дана повістка направлялася на адресу ОСОБА_1 через АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням №0600294673943, однак поштовий конверт з даною кореспонденцією повернувся до Відповідача без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №УП-145 від 20.03.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1 направлена повістка №475511 (номер поштового відправлення №0600294673943 АТ «Укрпошта») згідно якої він зобов'язаний з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 о 11:00 год 20.10.2024року. ОСОБА_1 отримав рекомендованого листа з повісткою, але на зазначену дату в повістці не з'явився.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як передбачено ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Дана норма є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.
Пункт 1 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вказує, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно ч.ч.1, 3 до ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
Під час мобілізації громадяни зобов'язані: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Отже указаними нормами передбачений обов'язок призовників, військовозобов'язаних та резервістів у разі отримання ним виклику до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, явитися за таким викликом у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях).
При цьому відповідно до п. 41 Постанови КМУ №560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
А тому суд відхиляє твердження позивача про те, що ніякої повістки про явку на він не отримував, позаяк повернення повістки з проставленням відмітки про відсутність особи за адресою реєстрації місця проживання вважається належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відхиляє суд і доводи позову про те, що позивача не повідомляли про розгляд адміністративної справи.
Так згідно ст. 258 КУпАП Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Отже указаною нормою передбачена можливість складання постанови за ст. 210-1 КУпАП відразу після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику, тобто без необхідності окремого повідомлення особи про дату , час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відтак у даному випадку в діях ОСОБА_1 є ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Водночас доречними є доводи позовної заяви щодо пропуску строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КпАП України.
Відповідно до ч.9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210--1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
У даному випадку ОСОБА_1 зобов'язаний був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 20.10.2024, а отже днем виявлення правопорушення вважається 20.10.2024 (коли він не з'явився). Постанова відносно ОСОБА_1 складена 20.03.2025, тобто з пропуском трьохмісячного строку, визначеного ч.9 ст. 38 КУпАП.
У відзиві на позов ІНФОРМАЦІЯ_2 не наведено жодного спростування доводів щодо пропуску строку накладення адміністративного стягнення.
Відтак у силу імперативних приписів п. 7 ст. 247 КУпАП провадження відносно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позов слід задовольнити
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., який слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №УП-145 від 20 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 23 липня 2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: Довжанин М. М.