Справа № 636/2764/25 Провадження№ 1-кп/636/1062/25
23 липня 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв кримінальне провадження № 1202522120000111 від 29 січня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відносно якого 18 вересня 2023 року до Червонозаводського суду м. Харкова направлено обвинувальний акт у вчиненні ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст. 189 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення-злочин за встановлених, в судовому засіданні, обставин.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28.01.2025 року, у обідній час доби, перебуваючи у м.Купянськ, Харківської області, зустрів невідомо йому чоловіка, який подарував йому речовину зовні схожої на порох. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, таємно, протиправно, ОСОБА_4 , в порушення пункту 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, визначеного постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року та п. п. 2, 9, 11 Положення «Про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576, маючи на меті подальше незаконне зберігання речовини зовні схожої на порох, без наміру повідомити про отримане, взяв її та переніс до автомобілю ВАЗ 2106, д.н. НОМЕР_1 , який знаходився у його використанні, чим вчинив придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Після цього 28.01.2025 в період часу з 17 години 14 хвилин до 18 години 02 хвилини, в ході проведення огляду міцся події на блокпосту «Джерело», поблизу с. Коробочкине, Чугуївського району, Харківської області, в салоні автомобілю ВАЗ 2106, д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працівниками Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області було виявлено та вилучено: речовину, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-25/3127-ФХВР від 06.02.2025 року за результатами судової експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів, за експертною спеціальністю 5.1 «Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу» є вибуховою речовиною метальної дії - нітроцелюлозним (бездимним) двоходноосновним порохом, здатний до хімічного перетворення шляхом швидкого згорання з ефектом вибуху при знаходженні його з замкнутому просторі.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи та пояснив, що дійсно вчинив злочин, який йому інкриміновано. Надав свідчення щодо місця, часу, способу вчинення злочину, підтвердивши правильність викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному щиро каявся.
За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували обвинувачений та інші учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення - злочину, доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які наявні в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.
Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у придбанні, носінні та зберіганні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу. Його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України.
За таких обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_4 є осудним, суд вважає, що він підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про вид та міру покарання винному ОСОБА_4 суд враховує його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного злочину, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, та визнає цю обставину, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України такою, що пом'якшуює його покарання. Обставин, що обтяжують покарання винного, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває----
Виходячи з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, віднесеного законодавством до тяжких злочинів, особу винного, який має постійне місце проживання, ту обставину, що обвинувачений є вільним від хворобливих звичок, які становлять небезпеку для оточення; його вік, що свідчить на користь здатності переоцінити зміст своєї згубної поведінки та повернутися до справжніх духовних і соціальних цінностей та в цілому вказує на достатній рівень соціалізації ОСОБА_4 та обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, його ставлення до скоєного кримінального правопорушення та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України.
За таких обставин справи суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті.
Враховуючи наявність декількох пом'якшуючих обставини, даних про особу винного, а також те, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання і застосовує ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку та покладенням на нього на цей строк обов'язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України та розпорядження КМУ «Про передачу майна для потреб ЗСУ» №186-р від 26 лютого 2022 року.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової вибухово - технічної експертизи № СЕ-19/121-25/3127-ФХВР від 06 лютого 2025 року у розмірі 3 183 грн 60 коп, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 24 лютого 2025 року на вилучене 28 січня 2025року, при проведенні огляду місце події, проведеного за адресою: Харківська область, Чугуївський район, блок-пост «Джерело», поблизу с. Коробочкине майно, а саме - автомобіль ВАЗ 2106, д.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ключі від автомобілю ВАЗ 2106, д. н. НОМЕР_1 , жмути мідного дроту, різної форми та розмірів, предмети зовні схожих на трубчастий, артилерійський порох підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, у зв'язку з відсутністю клопотання прокурора, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Керуючись ст. 368, 369, 370, 373, 374, 377, 394, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- автомобіль ВАЗ 2106, д.н. НОМЕР_1 та ключі від автомобіля ВАЗ 2106, д.н. НОМЕР_1 залишити в користування законному власнику - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (моб.тел.: НОМЕР_2 ),
- жмути мідного дроту, різної форми та розмірів, які були вилучені та поміщені до сейф-пакету з відповідними написами та підписами усіх учасників слідчої дії, який опечатаний биркою №А437609, повернути законному власнику - ОСОБА_4 , а при відмові отримання знищити;
- предмети зовні схожі на трубчастий артилерійський порох, які було вилучено та поміщено до сейф пакету №0001895 з відповідними написами та підписами учасників процесуальної дії ( квитанція про передачу речових доказів №62) -передати відповідно до розпорядження КМУ «Про передачу майна для потреб ЗСУ» №186-р від 26 лютого 2022 року - на потреби ЗСУ, а при відмові отримання - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової вибухово - технічної експертизи № СЕ-19/121-25/3127-ФХВР від 06 лютого 2025 року у розмірі 3 183 грн 60 коп. - на користь держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 24 лютого 2025 року на вилучене 28 січня 2025року, при проведенні огляду місце події, проведеного за адресою: Харківська область, Чугуївський район, блок-пост «Джерело», поблизу с. Коробочкине майно, а саме - автомобіль ВАЗ 2106, д.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ключі від автомобілю ВАЗ 2106, д. н. НОМЕР_1 , жмути мідного дроту, різної форми та розмірів, предмети зовні схожих на трубчастий, артилерійський порох- скасувати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1