Справа № 216/5537/25
провадження 1-кс/216/1769/25
іменем України
08 липня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі судових засідань в приміщенні Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12025041230001522 від 06.07.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у званні «матрос», не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, з професійно-технічною освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
встановив :
До Центрально-Міського районного суду м.КривогоРогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
При цьому просить суд у відповідності до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства до потерпілого та який спричинив загибель людини.
1. Зміст поданого клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12025041230001522 від 06.07.2025, в ході досудового розслідування у якому встановлені наступні обставини події кримінального правопорушення.
Так, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на території України введено воєнний стан строком на 30 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2109-IX від 24.02.2022.
В подальшому, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, останній раз - Указом Президента України № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 квітня 2025 року строком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом № 4356-IX від 16.04.2025.
Водночас, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президентом України видано Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації.
На виконання цього Указу Президента України та визначених завдань, з урахуванням стану здоров'я та інших даних, а також відсутності визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 року підстав для відстрочки або звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, здійснено призов ОСОБА_4 та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 з присвоєнням військового звання «матрос», який 07.02.2024 самовільно залишив частину.
Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком для громадян України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Будучи військовослужбовцем Збройних сил України за мобілізацією, матрос ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 6, 9, 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників, беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Незважаючи на це, військовослужбовець ОСОБА_4 , усупереч вимог вищенаведеного законодавства, діючи з прямим умислом, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання, став на злочинний шлях та вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
Так, 05.07.2025 у вечірній час військовослужбовець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за місцем свого мешкання, в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вживали спиртні напої в кухонній кімнаті квартири, за вказаною адресою.
Під час вживання спиртного між зазначеними особами на ґрунті побутового пияцтва відбулася сварка, в ході якої ОСОБА_7 почав образливо висловлюватися на адресу матері ОСОБА_4 .
Зазначені висловлювання та поведінка ОСОБА_7 образила ОСОБА_4 викликавши у нього почуття гострої неприязні до ОСОБА_7 та умисел направлений на спричинення йому тілесних ушкоджень за вказаних мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні міжкімнатного коридору квартири АДРЕСА_2 , діючи з умислом спрямованим на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, приблизно о 23:00 годині 05.07.2025 умисно, зі значною силою завдав ОСОБА_7 , який стояв звернутим до нього обличчям, не менше двох ударів в область обличчя та один удар правою взутою ногою в область голови.
Від отриманих ударів потерпілий ОСОБА_7 , не устоявши на ногах впав спиною на підлогу в цьому ж міжкімнатному коридорі квартири, а ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, приблизно 23:02 годині 06.07.2025 умисно, завдав останньому не менше двох ударів правою взутою ногою в область голови.
Після цього, ОСОБА_4 припинив свої протиправні дії та намагався надати потерпілому ОСОБА_7 першу медичну допомогу, однак незважаючи на вжиті ним заходи потерпілий ОСОБА_7 цієї ж ночі ІНФОРМАЦІЯ_3 помер на місці злочину, в результаті несумісних для життя тілесних ушкоджень в області обличчя та голови. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 1583 від 07.07.2025 в результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 були спричиненні тілесні ушкодження, у вигляді: набряку мозку, перелому кісток носа, закритої черепно-лицьової травми, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
06.07.2025 о 17.40 годин ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.
07.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, вчиненого із застосуванням насильства, тому з метою запобігання вищезазначеним ризикам, слідчий просив не визначати розмір застави.
За наведених вище обставин, слідчий просить задовольнити клопотання.
2. Позиція учасників у судовому засіданні.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що вину у пред'явленій йому підозрі визнає частково та просить застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилався на неправильну кваліфікацію дій підзахисного, вважав, що загиблий сам спровокував конфлікт та дії ОСОБА_4 мають бути кваліфіковані як вбивство через необережність.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді.
3.1. Законодавчі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою18 Розділу ІІ КПК України.
Згідно з ч. 1ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: (1) особисте зобов'язання, (2) особиста порука, (3) застава, (4) домашній арешт, (5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 3ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 4ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з положеннями ч. 6ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
3.2. Набуття статусу підозрюваного.
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1статті 276КПКУкраїни визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1ст. 278 КПК України).
06.07.2025 о 17.40 годин ОСОБА_4 був затриманий в порядкуст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, складено і підписано 07.07.2025 та вручено останньому 07.07.2025 об 16 год 15 хв.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 6ст. 193 КПК України, підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2ст. 177 КПК України).
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до їх вчинення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколом огляду місця події від 06.07.2025, в ході якого зафіксовано місце вчинення злочину та вилучено сліди злочину (змиви речовини бурого кольору, схожої на кров); показаннями свідка ОСОБА_8 , яка викриває ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного злочину; показаннями потерпілої ОСОБА_9 , яка викриває ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного злочину; протоколом затримання ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України, під час якого вилучено речі останнього зі слідами речовин бурого кольору, ймовірно крові потерпілого; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , який дав показання щодо обставин вчиненого злочину; речовими доказами та іншими матеріалам кримінального провадження в їх сукупності.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкримінований йому злочини.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях вини у вчиненні злочинів. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
3.4. Наявність ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК(частина 2статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьомуКПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1статті 177 КПК.
3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру процесуальних дій, які належить провести.
При цьому, суд при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та судусанкція ч.2 ст.121ККУкраїни передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, обвинувачений, який не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей або інших утриманців, отже не має стійких соціальних зв'язків.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, ступінь соціальних зв'язків, які не є міцною, суд приходить до висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.4.2. Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу(частина 4статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Суд вважає, що оскільки підозрюваному відомі анкетні дані, місце мешкання потерпілого та свідків, вказане свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних обвинуваченому показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст. 23 КПК України.
3.4.3Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Оцінюючи обґрунтованість ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється слідчий суддя вважає його не доведеним, оскільки підозрюваний відповідно до ст. 89 КК України не судимий..
3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавленням волі на строк до 10 років;
- сімейний стан підозрюваного, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі, утриманців не має,
- за станом здоров'я не є особою з інвалідністю, не страждає від тяжких захворювань;
- репутацію підозрюваного, який в силу ст. 89 КК України не судимий;
- майновий стан підозрюваного, який не має постійного офіційного доходу;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку слідчого судді є помірним.
3.5. Наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування домашнього арешту та застави, як основного запобіжного заходу, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки остання володіючи засобами зв'язку зможе впливати на свідків, інших підозрюваних та інших осіб, можливих співучасників злочину, крім того суд враховує, що підозрюваний є внутрішньо переміщеною особою і не має постійного місця проживання, а орендовану квартиру має невдовзі звільнити.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, окрім того, жодна особа не звернулась до слідчого судді письмовим зобов'язанням про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Зазначені обставини та ризики, підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, а вищевказані обставини виправдовують продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію та кількість ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування та з урахуванням часу фактичного затримання, а саме - до 03 вересня 2025 року.
3.6. Застосування альтернативного запобіжного заходу
Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За приписами п. 1 ч.4ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
При цьому вказана норма не є імперативної, а лише надає право суду не визначати розмір застави та вимагає обґрунтування такого рішення з огляду на фактично встановлені обставини.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, особу підозрюваного, слідчий судді вважає, недоцільним визначати заставу, оскільки, на думку слідчого судді, на даному етапі судового розгляду вона не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.7. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням наведених обставин кримінального правопорушення та наданих слідчим доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ним інкримінованого йому злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1ст. 177 КПК України, то слідчий суддя, виходячи з положень ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 177, 178, 182-184, 193-197, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив :
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» на 58 (п'ятдесят вісім) днів - до 03 вересня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Встановити строк дії ухвали до 03 вересня 2025 року включно.
Повний текст ухвали проголошено 11 липня 2025 року о 15-35 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1