Справа № 216/5574/25
провадження 1-кс/216/1841/25
іменем України
17 липня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі судових засідань в режимі відеоконференції в приміщенні Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №62025170030001555 від 04.02.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Лисовичі Стрийського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1 , з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_7 2011 року народження та ОСОБА_8 2015 року народження, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , начальнику відділення соціальної експертизи 20 Регіональної військово-лікарської комісії,.
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369, ч.3 ст. 368 КК України, -
встановив :
До Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» із визначенням застави у розмірі 500 (п'ятисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000, 00 грн. (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок).
1. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030001555 від 04.02.2025 розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369, ч. 1 ст. 114-1 КК України за фактом того, що на території Дніпропетровської області діє група осіб зі складу військових посадових осіб ВЛК, лікарів закладів охорони здоров'я міста Дніпра, службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_10, а також цивільних осіб, які організували постійно діючу схему по сприянню в ухиленні призовників та військовослужбовців від несення обов'язків військової служби, яка полягає у тому, що за грошову винагороду вказаним особам виготовляються підроблені медичні документи про наявність фіктивних захворювань, відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008.
Під час досудового розслідування встановлено, що організатором даної злочинної схеми є цивільна особа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відповідає за безпосереднє виготовлення медичних документів та отримання неправомірної вигоди від військовозобов'язаних. ОСОБА_9 має широке коло знайомих лікарів, за допомогою яких отримує фіктивні медичні документи щодо наявності у військовозобов'язаних неіснуючих хвороб, безпосередньо супроводжує військовозобов'язаних при проходженні ВЛК або відвідуванні інших медичних закладів, визначає напрямки, за якими здійснюється виготовлення медичних документів в залежності від попередньої медичної історії військовозобов'язаного, особисто передає грошові кошти медичним працівниками та посадовим особам ВЛК за виготовлення та підписання необхідних недостовірних документів.
Також встановлено, що безпосереднім виготовленням фіктивних медичних документів займаються лікар Комунального підприємства «Слобожанська центральна лікарня» Слобожанської селищної ради ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та лікар КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Окрім цього, ОСОБА_9 періодично звертається до ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , котрий має навики технічного підроблення та внесення змін до офіційних документів, печаток та штампів, тощо.
Первинні медичні документи, висновки за результатам обстежень осіб, клінічні дослідження з недостовірною інформацією отримуються ОСОБА_13 від лікаря ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , лікарів КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також від ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка працює лікарем з ультразвукового дослідження в Центрі сімейного здоров'я та реабілітації «Геліос». Так, ОСОБА_17 на замовлення ОСОБА_9 виготовляє фіктивні довідки про проходження ультразвукового дослідження за грошову винагороду особам, що намагаються ухилитися від мобілізації шляхом симуляції хвороби та підроблення медичних документів, без їх фізичної присутності у даному медичному центрів.
На виконання злочинного задуму, після звернення військовозобов'язаного до ОСОБА_9 з метою отримання фіктивного висновку про непридатність до військової служби, остання виготовляє для замовника підроблені документи про його проживання на території Дніпровського району Дніпропетровської області, а саме договір про оренди житлового приміщення. У подальшому на підставі цього, ОСОБА_9 отримує направлення на ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , де працює її близька особа - заступник голови ВЛК, лікар-хірург Комунального підприємства «Слобожанська центральна лікарня» Слобожанської селищної ради ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , котрий в свою чергу за грошову винагороду допомагає ОСОБА_9 оформлювати фіктивні медичні висновки від Комунального закладу «Дніпропетровська центральна районна лікарня» ДОР про ніби то наявність хвороб у військовозобов'язаних, а також про винесенні рішення ВЛК про непридатність військовозобов'язаного до військової служби відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до з військової служби, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008.
Після отримання висновку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 про непридатність до військової служби, з метою його підтвердження ОСОБА_9 передає документи щодо потрібного військовозобов'язаного начальнику 20-ої регіональної військово- лікарської комісії Командування медичних сил ЗСУ ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , або заступнику 20-ої регіональної військово- лікарської комісії Командування медичних сил ЗСУ ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , котрі в свою чергу затверджують висновки районних ВЛК про непридатність осіб до військової служби, тим самим завершуючи механізм незаконного зняття з військового обліку.
З'ясовано, що за останній час ОСОБА_9 та інші співучасники злочину виготовили фіктивні медичні документи військовозобов'язаним ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , та іншим особам. Повне коло військовозобов'язаних, яким виготовлялись фіктивні медичні документи та які таким способом уникають мобілізації, встановлюється.
Активним членом групи, який надає допомогу ОСОБА_9 підшукуванні «замовників» послуг щодо уникнення мобілізації шляхом незаконного виключення з військового обліку та виконує роль посередника в злочинній діяльності є інспектор відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо- транспортних пригод Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_20 .
Також, в ході проведення досудового розслідування задокументовані факти надання заступником 20-ої регіональної військово-лікарської комісії Командування медичних сил ЗСУ ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 неправомірної вигоди свідкові ОСОБА_27 за вчинення дій щодо направлення на дообстеження потрібних військовозобов'язаних, прискорення та уникнення ними мобілізації до лав Збройних сил України.
14 липня 2025 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, обіймаючи посаду начальника відділення соціальної експертизи 20 Регіональної військово- лікарської комісії, діючи за попередньою змовою групою осіб з громадянкою ОСОБА_9 , 30.05.2025, приблизно о 11 год. 00 хв., більш точний час на теперішній час не встановлено, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи в інтересах третіх осіб, розуміючи обсяг службових повноважень службової особи - заступника голови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_21 ОСОБА_27 в ході телефонної розмови з останнім, ОСОБА_9 висловила йому пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1 000 (однієї тисячі) доларів СІЛА за вчинення останнім дій, направлених на сприяння уникнення мобілізації шляхом направлення на медичне до обстеження свого знайомого військовозобов'язаного громадянина ОСОБА_28 .
Так само, 30.05.2025, приблизно о 11 год. 35 хв., начальник відділення соціальної експертизи 20 Регіональної військово-лікарської комісії ОСОБА_4 , надіслав на месенджер мобільного телефону ОСОБА_27 ряд повідомлень, у яких висловив пропозицію надати неправомірну вигоду за вчинення останнім дій, направлених на сприяння уникнення мобілізації шляхом направлення на медичне до обстеження свого знайомого військовозобов'язаного громадянина ОСОБА_28 .
Після чого, на виконання спільного умислу з ОСОБА_4 , 31.05.2025, приблизно о 11 год. 40 хв., знаходячись поблизу будівлі за місцем розташування військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_22 , за адресою: АДРЕСА_3 , громадянка ОСОБА_9 , реалізуючи спільний з ОСОБА_4 , кримінально-протиправний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи в інтересах третіх осіб, розуміючи обсяг службових повноважень службової особи - заступника голови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_21 ОСОБА_27 при особистій зустрічі з останнім повідомила обставини попередньої домовленості з ОСОБА_4 , та поклала в особисту сумку ОСОБА_27 паперовий конверт білого кольору, у якому містились грошові кошти в сумі 1 000 (однієї тисячі) доларів США (відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним Банком України, станом на 31.05.2025 становило 41 775 грн.), за вчинення останнім дій, направлених на сприяння уникнення мобілізації шляхом направлення на медичне до обстеження свого знайомого військовозобов'язаного громадянина ОСОБА_28 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 369 КК України - пропозиції та наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду дій з використанням наданої службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Окрім цього, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, обіймаючи посаду начальника відділення соціальної експертизи 20 Регіональної військово-лікарської комісії, діючи за попередньою змовою групою осіб з громадянкою ОСОБА_9 , котра виконувала роль пособника та яка 25.06.2025 приблизно о 12 год. 00 хв. (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись поблизу будівлі КП «Слобожанська центральна лікарня» Слобожанської селищної ради, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Холодильна, 60, реалізовуючи єдиний злочинний умисел на сприяння в отриманні неправомірної вигоди начальником відділення соціальної експертизи 20 Регіональної військово-лікарської комісії ОСОБА_4 , діючи у співучасті з останнім у якості пособника, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, висунула вимогу військовозобов'язаному громадянину ОСОБА_25 , надати неправомірну вигоду у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) доларів США (відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним Банком України, станом на 25.06.2025 становило 62 689 грн.) за вчинення ОСОБА_4 дій щодо визнання ОСОБА_25 непридатним до військової служби, складення та затвердження відповідного висновку військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008.
Після чого, 04.07.2025 приблизно о 15 год. 30 хв. (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись поблизу будівлі ТРЦ «Мост-Сіті», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Королеви Єлизавети II, 2, громадянка ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, виконуючи роль пособника у одержанні неправомірної вигоди ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків від них, одержала від ОСОБА_25 неправомірну вигоду у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн., які у подальшому передала начальнику відділення соціальної експертизи 20 Регіональної військово-лікарської комісії ОСОБА_4 за вчинення останнім дій щодо визнання ОСОБА_25 непридатним до військової служби, складення та затвердження відповідного висновку військово-лікарської комісії всупереч вимогам Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 369, ч.3 ст. 368 КК України, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення та фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити, щодо можливості визначення застави та її розміру зазначив, що розмір застави визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатний забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, вважав, що застава у розмірі 500 (п'ятисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб як альтернативний запобіжний захід буде достатньою та співрозмірною.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник вважали підозру у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень необґрунтованою, такою, що ґрунтується виключно на висловлюваннях третіх осіб за відсутності прямих доказів.
ОСОБА_4 зазначив, що згідно декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік його дохід склав приблизно 700000 грн.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проходження служби або застави у розмирі 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Посилався на те, що ОСОБА_4 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, за що був неодноразово відзначений нагородами, одружений, має двох малолітніх дітей, дружина є інвалідом 3-ої групи тому потребує підтримки. Наголошував на не доведенності ризиків, на які посилається прокурор.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрювану, у випадку внесення застави.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
3.2. Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 369, ч.3 ст. 368 КК України, складено і підписано 14 липня 2025р. та вручено останньому 14 липня 2025 р. о 12-37 год.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема - протоком допиту свідка ОСОБА_29 від 10.02.2025; протоколом огляду флеш-носія від 10.02.2025; протоколом огляду мобільного телефону від 22.04.2025; протоколом огляду документів від 15.05.2025; протоколом огляду мобільного телефону від 11.06.2025; протоколом огляду мобільного телефону від 24.06.2025; протоколами проведення НСРД - аудіоконтроль особи від 05.03.2025; протоколом проведення НСРД - відеоконтроль особи від 05.03.2025; ротоколами проведення НСРД - аудіо,-відеоконтроль особи від 20.03.2025; протоколом проведення НСРД - аудіоконтроль особи від 20.03.2025; протоколом проведення НСРД - аудіо,-відеоконтроль особи від 25.03.2025; протоколами проведення НСРД - аудіоконтроль особи від 14.04.2025; протоколами проведення НСРД - аудіо,-відеоконтроль особи від 14.04.2025; протоколом проведення НСРД - аудіо,-відеоконтроль особи від 18.04.2025; протоколами проведення НСРД - аудіоконтроль особи від 18.04.2025; протоколом проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 16.05.2025; протоколами проведення НСРД - аудіоконтроль особи від 16.05.2025; протоколом проведення НСРД - аудіоконтроль особи від 16.05.2025; протоколом огляду грошових коштів від 31.05.2025; протоколом огляду грошових коштів від 19.06.2025; протоколом огляду грошових коштів від 12.07.2025.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
3.4. Наявність ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчий вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду - санкції ч.3 ст. 369, ч.3 ст. 368 КК України передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої та на строк п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна відповідно. При цьому, оскільки згідно примітки до статті 45 КК України вказані злочини відноситься до корупційних кримінальних правопорушень звільнення від відбування покарання з випробуванням не може бути застосовано у разі призначення показання у вигляді позбавлення волі. Підозрюваний одружений, має на утриманні малолітніх дітей. Як вбачається з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування родина ОСОБА_4 за 2024 рік має сукупний дохід 1 882 453 грн., окрім того ОСОБА_4 має грошові активи у готівковій формі у сумі 400 000 грн.Дружина ОСОБА_4 має самостійний суттєвий дохідта грошові активи у готівковій формі у сумі 500 000 грн. та 15 000 доларів США, що надає можливість дружині самостійно утримувати родину без істотного негативного впливу на побутові умови дітей. В свою чергу, наявність у підозрюваного значних заощаджень у готівковій формі істотно спрощує переховування від органу досудового розслідування, оскільки не потребує відвідування відділення банку, зняття готівкових коштів у банкоматі або використання електронних платіжних систем, через які може бути зафіксоване місце знаходження особи. Вказане свідчить про реальність спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду. При цьому сам факт наявності у підозрюваного дружини та малолітніх дітей, за відсутності відомостей про необхідність здійснення постійного догляду або фінансового забезпечення не є достатнім стримуючим фактором.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
3.4.2. Наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
З урахуванням того, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється за фактом того, що на території Дніпропетровської області діє група осіб зі складу військових посадових осіб ВЛК, лікарів закладів охорони здоров'я міста Дніпра, службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_10, а також цивільних осіб, які організували постійно діючу схему по сприянню в ухиленні призовників та військовослужбовців від несення обов'язків військової служби, а ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з використанням наданого йому службового становища, слідчий суддя вважає, що підозрюваний має реальну можливість та мотиви вчинення спроб неправомірного впливу на свідків з метою надання необхідних підозрюваному показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст.23 КПК України.
3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочинів, передбачених ч.3 ст. 369, ч.3 ст. 368 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
- відомості про соціальні зв'язки підозрюваного на території України, оцінка яких надана вище.
- за станом здоров'я не є особою з інвалідністю;
- наявність у підозрюваного постійного місця роботи;
- репутацію підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався;
- майновий стан підозрюваного, який має істотний дохід та заощадження;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку слідчого судді не є високим.
3.6. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування домашнього арешту та застави, як основного запобіжного заходу, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
Так, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем несення служби не зменшить, а збільшить ризик незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з використанням наданого йому службового становища, отже особи, які проходять службу разом з останнім та якім відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження будуть перебувати у постійному контакті з підозрюваним.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, окрім того, жодна особа не звернулась до слідчого судді письмовим зобов'язанням про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням їх особистих характеристик слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію та кількість ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування та з урахуванням часу фактичного затримання, а саме - до 14 вересня 2025 року.
3.7. Альтернативний запобіжний захід
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У судовому засіданні прокурор просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний засіб у вигляді застави у розмірі 500 (п'ятисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000, 00 грн. (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок).
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує такі відомості щодо майнового стану підозрюваного.
Так, родина ОСОБА_4 за 2024 рік має сукупний дохід 1 882 453 грн., окрім того має грошові активи у готівковій формі у загальній сумі 900 000 грн.та 15 000 доларів США.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, особу підозрюваного та його майновий стан, слідчий суддя вважає, що розмір застави визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатний забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, оскільки витрати підозрюваної перевищують її офіційний дохід, та вважає необхідним визначити розмір застави, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави слідчий суддя вважає, що доводи слідчого, викладені у клопотанні, та пояснення прокурора, надані у судовому засіданні, про спроможність підозрюваного ОСОБА_4 внести заставу у розмірі 500 (п'ятисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000, 00 грн. (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок) не підтверджуються та вказаний розмір застави буде неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами.
Водночас внесення застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста)грн, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваного та обставин вчинення кримінального правопорушення, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.
При цьому, в разі внесення підозрюваним застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України - прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, перелік яких визначає слідчий та прокурор.
4. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованих кримінальних правопорушень, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста), а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 177, 178, 182-184, 193-197, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив :
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» на 60 (шістдесят) днів - до 14 вересня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 суму застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Дніпропетровській області до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися з м. Дніпра, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні перелік яких визначає слідчий та прокурор.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про причини неявки підозрюваного.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання або перебування.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самим підозрюваним обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зобов'язати прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про взяття під варту останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Встановити строк дії ухвали до 14 вересня 2025 року включно.
Повний текст ухвали проголошено 21 липня 2025 року о 16-50 год.
Слідчий сддя ОСОБА_1