Справа № 186/1568/25
"25" липня 2025 р. м. Шахтарське
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Демиденка С.М.
при секретарі Фадєєвій Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Петропавлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту смерті,
ОСОБА_1 звернувся до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області із заявою в якій прохав суд встановити факт смерті його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Ясинувата, Донецької області.
В обґрунтування своєї заяви заявник ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_2 , смерть якого настала у місті Ясинувата, Донецької області. Єдиними документами, які підтверджують смерть його батька є: копія свідоцтва про смерть від 21.02.2025 року; копія довідки про смерть №С-00047 від 21.02.2025 року; лікарське свідоцтво про смерть №17 від 17.02.2025 року.
Встановлення факту смерті необхідно йому для подальшого отримання свідоцтва про смерть батька - ОСОБА_2 .
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Петропавлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечень по справі не має.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно зі ст.293 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою
Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі яких здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» від 08.08.2006 року № 545.
Відповідно до положень вказаного вище наказу, підставами для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть, форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків (ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою (п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року №5).
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 18.10.1977 року Курахівською селищною радою міста Селидове Донецької області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , та його батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до копії довідки про смерть №С-00047, яка видана 21.02.2025 року Ясинуватським міськрайонним відділом реєстрації актів цивільного стану Управління РАЦС Донецької Народної Республіки, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Ясинувата, Донецької Народної Республіки. Причина смерті: інтоксикація; рак сигмовидної кишки.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №17 від 17.02.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у стаціонарі Ясинуватської Центральної районної лікарні. Причина смерті: інтоксикація; рак сигмовидної кишки.
Свідоцтвом про смерть, яке видане 21.02.2025 року Ясинуватським міськрайонним відділом реєстрації актів цивільного стану Управління РАЦС Донецької Народної Республіки, підтверджується, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Ясинувата, Донецької області, про що було зроблено актовий запис за №170259930001000024009.
Листом Петропавлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №582/31.22-08 від 23.07.2025 року, заявнику повідомлено про можливість державної реєстрації смерті на підставі лікарського свідоцтва про смерть форми №106/1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року №545, або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час за місцем звернення заявника.
Статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства Юстиції України 18 жовтня 2010 року №52/5 (з відповідними змінами та доповненнями) підставою для проведення державної реєстрації смерті є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року №545, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
У судовому засіданні встановлено, що заявником не надано оригіналу лікарської довідки про смерть, яка відповідає затвердженій в установленому законодавством України порядку формі.
Водночас, суд вважає, що у заявника відсутня об'єктивна можливість надати вказані документи.
Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Європейський суд з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)».
Враховуючи, що ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території України (м. Ясинувата, Донецької області), заявник не може отримати від закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи оригіналів документів, встановленої форми про смерть, та відповідно, на їх підставі зареєструвати смерть батька в органах державної реєстрації актів цивільного стану, суд дійшов до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, що є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Керуючись ст.ст. 293, 294, 317-319 ЦПК України, - суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Петропавлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту смерті, задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Курахівка, СелидівськоЇ міської ради, Донецької області, на тимчасово окупованій території України у місті Ясинувата, Донецької області, 16.02.2025 року.
У відповідність до ст.317 ЦПК України рішення суду допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: С.М. Демиденко