Справа № 229/5459/24
Провадження № 2/211/1404/25
24 липня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бірж Д.В.,
у відсутність сторін у справі, розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулась до Дружківського міського суду Донецької області з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки та аліментів на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку, вказавши, що вона з відповідачем ОСОБА_2 з 08.07.2024 перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем. Відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини та на її утримання не надає. Вона відповідно до норм Сімейного Кодексу має право на отримання матеріальної допомоги на своє утримання від чоловіка - батька дитини, до досягнення дитиною трьох років, тому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліттята аліменти на її користь та на її утримання у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трьох років.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 20.08.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалами від 27.09.2024, 25.11.2024, 09.12.2024, 18.12.2024 розгляд справи відкладено.
Справа підсудна Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2024 року №3707/0/15-24.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 розподілена судді Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В.
Ухвалою від 04.04.2025 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду
21.05.2025 представником відповідача адвокатом Уховим Р.В. до суду скеровано клопотання про відкладення розгляду справи.
Розгляд справи відкладено до 27.06.2025.
26.06.2025 представником відповідача адвокатом Уховим Р.В. до суду скеровано клопотання про відкладення розгляду справи.
Розгляд справи відкладено до 24.07.2025.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача ОСОБА_1 адвоката Соколова В.В. звернувся до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Ухов Р.В. у судове засідання не з'явилися, правом подання відзиву не скористалися.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.04.2020 у справі № 348/1116/16-ц, «якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи».
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та вважає за необхідне вирішити спір по суті, не відкладаючи розгляду справи, враховуючи категорію справи. Оскільки представник відповідача мав можливість при надсиланні клопотань про відкладення слухання справи викласти позицію відповідача щодо позовних вимог позивача, а саме визнати позовні вимоги повністю або частково, або не визнати позовні вимоги. А не формально відкладати слухання справи, починаючи з 27.08.2024, тим самим зловживаючи своїми процесуальними правами.
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 08.07.2024 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 10 - копія свідоцтва про шлюб). Від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12 - копія свідоцтва про народження).
Відповідач добровільно матеріальної допомоги позивачу на утримання дитини та на її утримання не надає. Між тим позивач зазнає матеріальних труднощів, на теперішній час вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, у зв'язку із чим її доходів не вистачає для забезпечення нормального життєвого рівня.
Стороною відповідача доказів про наявний у ОСОБА_2 дохід суду не надано.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою ВР України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою(ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 11 ЗУ "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
З огляду на викладене вище, беручи до уваги визнання позовних вимог у цій частині відповідачем, суд вважає за необхідне позов у цій частині задовольнити повністю, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини.
Статтею 48 Конституції України гарантовано право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.
Сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Призначаючи аліменти на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є молодою працездатною особою (39 років), тому спроможній платити аліменти на утримання дружини, яка проживає зі спільною дитиною, і враховуючи відсутність в неї самостійного доходу, чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті. При дослідженні наданих сторонами у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог і в цій частині та стягнення з відповідача на користь та утримання позивача аліментів у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, до досягнення дитиною трьох років. Оскільки стороною відповідача не надано переконливих, беззаперечних доказів неможливості відповідача нести тягар утримання дружини у виді аліментних зобов'язань у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) його щомісяця, до досягнення дитиною трирічного віку.
Нормами ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно статті 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Датою подачі позову є 14.08.2024 .
Суд знаходить, що згідно вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути судовий збір, оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на утримання дитини та дружинина підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір у дохід держави в розмірі 2 422,40 грн. підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 76, 82, 89, 141, 247, 263-265, 354-355, 430 ЦПК України, ст. ст. 79, 80, 84, 180, 181-183, 191 Сімейного Кодексу України, суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку- задовольнити.
Стягнути аліменти з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 ) на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 14 серпня 2024 року.
Стягнути аліменти з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь та на утримання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 ) у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (включно), починаючи стягнення з 14 серпня 2024 року.
Відповідно до п. 1 ст. 430 ЦПК України рішення у частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко
Повний текст рішення складено 28 07 2025 р.