28.07.2025 Справа № 469/1201/24
2/469/203/25
25 липня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Гапоненко Н.О.
за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.,
представника позивача - адвоката Величко М.М. (в режимі відеоконференції)
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коваленко О.Л. (в режимі відеоконференції),
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Степіної Н.Г. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Медиус-Плюс» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання іпотеки припиненою, а права іпотеки відсутнім,-
Позивач 19 серпня 2024 року звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області із зазначеним позовом, у якому просив визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором, укладеним 07 травня 2010 року між ОСОБА_2 як іпотекодержателем, від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_3 , та ТОВ «Агентство «Медиус-Плюс» як іпотекодавцем, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. за реєстровим №1651, та відповідно відсутнім у ОСОБА_2 права іпотеки за зазначеним іпотечним договором, посилаючись на припинення забезпеченого іпотекою основного зобов"язання у зв"язку з його виконанням у обсязі, забезпеченому іпотекою, та нікчемність угод, якими збільшено обсяг основного зобов"язання, через недодержання нотаріальної форми їх посвідчення.
Позивач зазначав, що 07 травня 2010 року між ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. за реєстровим № 1650, за умовами якого ОСОБА_2 дав у борг ОСОБА_1 200000 грн. на строк до 01.10.2012 року.
07 травня 2010 року між ОСОБА_2 як іпотекодержателем, від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_3 , та ТОВ «Агентство «Медиус-Плюс» як іпотекодавцем, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. за реєстровим №1651, за умовами якого предметом договору та, відповідно, предметом іпотеки є нерухоме майно, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , вартість якого становить 300000 грн.; забезпеченим є зобов'язання щодо повернення боргу за договором позики в розмірі 200000 грн.
З моменту укладення договору іпотеки та його нотаріального посвідчення будь-які зміни та доповнення до його тексту не вносились.
08 травня 2010 року ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 підписано документ під назвою «зміни та доповнення до договору позики, зареєстрований № 1650 від 07.05.2010», який за своєю правовою природою є угодою про зміну умов основного договору, та яким сторони змінили та виклали п.1 основного договору в новій редакції, за якою позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 7396708 грн., що еквівалентно 932750 доларів США.
21 червня 2010 року ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 підписано документ під назвою «зміни та доповнення до договору позики, зареєстрований № 1650 від 07.05.2010», який за своєю правовою природою є другою угодою про зміну умов основного договору, та яким сторони змінили та виклали п.1 основного договору в новій редакції, за якою позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 3941210 грн., що еквівалентно 497000 доларів США.
Вказані додаткові угоди укладені у простій письмовій формі.
Станом на день звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 повернула відповідачеві ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу за договором позики кошти в загальній сумі 382292 долари США.
Отже, забезпечене іпотекою зобов'язання розміром 200000 грн. припинило своє існування, оскільки є виконаним ОСОБА_1 , а тому, відповідно, на підставі ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека є припиненою.
Також зазначав про нікчемність відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України додаткових угод до договору позики як таких, що укладені у простій письмовій формі, а не у нотаріальній формі, як основний договір, що суперечить ст.654 ЦК України. На констатування судом в мотивувальній частині рішення нікчемності правочину позовна давність не може бути застосована.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Величко М.М. заявлені вимоги підтримав, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини, пояснив, що у ОСОБА_3 були відсутні повноваження щодо укладення договору позики за рахунок коштів ОСОБА_2 на території України, з приводу чого зараз здійснюється досудове розслідування кримінального провадження. У довіреності, на підставі якої ОСОБА_4 підписала договір позики, мови про гроші не йдеться, у ОСОБА_4 не було повноважень здійснення готівкових операцій та укладення відповідних угод. У зв'язку з цим договір позики є неукладеним та, відповідно, договір іпотеки є нікчемним у зв'язку з відсутністю основного зобов'язання. Зазначав про невідповідність висновків судів у справі….. обставинам справи в частині визначення суми позики, та неврахування ним змін до договору позики, за якими сума позики становить 200000 грн.; ОСОБА_1 сплатила борг у сумі 400000 грн., про що ОСОБА_3 надала розписку. Крім того, у протоколі зборів засновників ТОВ «Агентство «Медиус-Плюс» вказана сума позики 200000 грн. у ОСОБА_3 , а не у ОСОБА_2 . У договорі іпотеки сума позики, яка забезпечена іпотекою, визначена у сумі 200000 грн., та надане у іпотеку майно вартістю 300000 грн. не могло покрити борг у розмірі 1500000 грн., зміни до договору іпотеки не вносились. Оскільки основний правочин укладено у нотаріальній формі, то й зміни до нього і іпотечний договір підлягають нотаріальному посвідченню. Позивач до цього часу є власником іпотечного майна і рішення суду про стягнення коштів не виконане. Вважав безпідставними витрати на надання правової допомоги відповідачу ОСОБА_2 адвокатом Шепітко Г.І., так як ОСОБА_2 відсутній на території України, тому невідомо, яким чином здійснювалось його консультування адвокатом, а ордер на представництво інтересів ОСОБА_2 видано безпідставно.
Вважав, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні, питання про повернення позовної заяви не може вирішуватися після відкриття провадження у справі. Також вважав непідтвердженими повноваження представників відповідача ОСОБА_2 , оскільки відповідач, якщо він існує, перебуває за межами України, а дійсність довіреності, виданої ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3 , наразі оспорюється у суді.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Коваленко О.Л. проти задоволення позову не заперечувала, пояснила, що ОСОБА_1 давно виплачено заборгованість ОСОБА_2 у тій частині, що забезпечена іпотекою, що встановлено ріщенням Березанського районного суду Миколаївської області під час розгляду справи № 1403/1806/12; надала додаткові письмові пояснення, у яких зазначала про недотримання під час внесення змін до основного договору позики вимог ст.19 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню… При цьому, будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою; вважала всі зміни розміру основного зобов'язання, без внесення належним чином засвідчених відповідних змін до договору іпотеки нікчемними для позивача.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Степіна Н.Г. вважала, що підстави для задоволення позову відсутні, просила залишити позовну заяву без розгляду або повернути її у зв'язку з тим, що спір у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже розглянутий судом. У разі якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для постановлення відповідної ухвали, просила відмовити у позові у зв'язку зі спливом позовної давності.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Шепітко Г.І. у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений. Надав відзив на позовну заяву, у якому зазначав, що позов не підлягає задоволенню, просив вирішити питання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору або прийняття рішення про залишення позову без розгляду чи повернення його на підставі ч.ч.3, 4 ст.44 ЦПК України. Посилався на те, що викладені у позові обставини не підлягають доказуванню, а докази - переоцінці, так як позивачу та його представнику достовірно відомо про рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2014 року у справі № 1403/1806/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ТОВ «Медіус-Плюс» про стягнення боргу, задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яким з відповідача ОСОБА_1 стягнуто в рахунок сплати боргу 8527968,00 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - комплекс, базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «Медіус-Плюс», за іпотечним договором від 07.05.2010 року для погашення загальної заборгованості перед ОСОБА_2 в сумі 8527968,00 грн. шляхом продажу на прилюдних торгах, за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження. Зазначене рішення залишене в силі Апеляційним судом Миколаївської області 04.06.2014 року. Вказаним судовим рішенням встановлено ряд обставин та надана їм відповідна оцінка, зокрема, встановлено обставини укладення сторонами договору позики та внесення до нього змін. Тому представник відповідача вважає, що даний позов ініційований з метою перегляду рішення у справі № 1403/1806/12, що набрало законної сили та перебуває на стадії виконання, що недопустимо та вказує на штучно створений спір.
Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Шепітко Г.І. зазначав, що форма змін до договору позики була передбачена самим договором позики, що відповідає вимогам ст.654 ЦК України, а також що позивачем не враховано положення ч.2 ст.220 ЦК України, яка передбачає винятки з загального правила щодо нікчемності договорів у разі їх часткового або повного виконання.
Зазначав про обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, оскільки єдиним таким способом є оскарження рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2014 року у справі № 1403/1806/12, чим позивач скористався та не отримав бажаного результату ще у 2014 році. Крім того, існує ще одне рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 30 вересня 2019 року у справі № 488/3807/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, яке також набрало законної сили.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
На підставі ст.223 ЦПК України, зважаючи, що їх інтереси представлені у суді представниками, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Судом встановлено такі обставини.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2014 року у цивільній справі №1403/1806/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіус-Плюс» про стягнення боргу, задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з відповідачки ОСОБА_1 у рахунок сплати боргу 8527968,00 грн., з яких основний борг 8279582 грн. та три проценти річних - 248387,46 грн., та звернено стягнення на предмет іпотеки, на комплекс, базу відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачу ТОВ “Медіус-Плюс» на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, обладнання і інвентаря, укладеного між Відкритим акціонерним товариством НПКК “Алые паруса» та Товариством з обмеженою відповідальністю агентство “Медіус-Плюс» 28 квітня 2001 року, зареєстрованого Миколаївським ММБТІ 09.07.2001 року в реєстрову книгу №25 за реєстровим №58, реєстраційне посвідчення від 09.07.2001 року, за іпотечним договором від 07.05.2010 року для погашення загальної заборгованості перед ОСОБА_2 в сумі 8527968,00 грн. шляхом продажу на прилюдних торгах, за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження (а.с.41-47).
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 04 червня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 вересня 2014 року рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2014 року залишено без змін.
Зазначеним ріщенням від 25 квітня 2014 року встановлено, що що 07.05.2010 року між ОСОБА_2 , від імені якого діяла ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. 16.07.2009 року за реєстровим № 3342, та ОСОБА_1 укладено договір позики, за яким ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняла у власність 200000,00 грн., без сплати відсотків в строк до 01.10.2012 року з поверненням позики рівними частинами у сумі 6900,00 грн. щомісяця не пізніше 20 числа кожного календарного місяця, починаючи з травня 2010 року.
Пунктом 11 Договору передбачено, що зміни, доповнення до договору, додаткові угоди можуть бути укладені в письмовій формі без нотаріального посвідчення, викладаючи їх як додаток до Договору, який є його невід'ємною частиною. Згідно пункту 10 Договору, забезпеченням виконання зобов'язання по погашенню позики за даним договором є договір іпотеки комплексу бази відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Агенство “Медіус-Плюс» на праві власності. Договір іпотеки укладається між Позикодавцем, що є Іпотекодержателем та Іпотекодавцем - власником нерухомого майна та підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Додатком №1 від 08.05.2010 року до договору позики від 07.05.2010 року, зареєстрованого за №1650 від 07.05.2010 року, внесено зміни та доповнення до п.1 та п.2 договору позики, які викладено таким чином: ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняла у власність 7396708,00 грн., що за курсом 7,93 грн.за 1 долар США еквівалентно 932750,00 доларів США. Сума 200000,00 грн., що зазначена у п.1 основного договору позики увійшла до суми позики, вказаному у п.1 зазначеної додаткової угоди, без сплати відсотків з поверненням позики готівкою в строк до 01.10.2012 року рівними частинами у сумі 9750,00 грн. щомісяця не пізніше 20 числа кожного календарного місяця, починаючи з травня 2010 року, останній платіж у вересні 2012 року становить суму 659750,00 доларів США і сплачується до 01.10.2012 року.
У додатковій угоді зазначено, що факт одержання грошей підтверджується підписанням цієї Додаткової угоди № 1 та що інші умови договору залишаються без змін.
Додатком №2 від 21.06.2010 року до договору позики від 07.05.2010 року внесено зміни та доповнення до п.1 та п.2 договору позики, згідно з якими ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняла у власність 3941210,00 грн., що еквівалентно 497000,00 доларів США, без сплати відсотків з поверненням суми грошей готівкою в строк до 01.10.2012 року рівними частинами у сумі 5250,00 доларів США щомісяця не пізніше 20 числа кожного календарного місяця, починаючи з липня 2010 року, останній платіж у вересні 2012 року становить суму 355250,00 доларів США і сплачується до 01.10.2012 року
У додатковій угоді зазначено, що факт одержання грошей підтверджується підписанням цієї Додаткової угоди № 2 та що інші умови договору залишаються без змін.
Згідно з графіком погашення заборгованості ОСОБА_1 вона зобов'язана щомісячно погашати борг починаючи з 20.06.2010 року і по 20.10.2012 року включно в розмірі 15000,00 доларів США.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків перед позивачем 07.05.2010 року між ОСОБА_2 , від імені якого діяла ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. 16.07.2009 року за реєстровим № 3342, та ТОВ “Медіус-Плюс» в особі Полякової Н.Г., яке виступило “Іпотекодавцем» за зобов'язаннями ОСОБА_1 , укладено договір іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. за реєстровим № 1652, відповідно до умов якого ТОВ агенство “Медіус-Плюс» передав ОСОБА_2 в іпотеку нерухоме майно - комплекс, базу відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1741,18 кв.м., вартістю 300000,00 грн., який є приватною власністю ТОВ агенство “Медіус-Плюс» та належить йому на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, обладнання і інвентаря, укладеного між ВАТ НПКК “Алые паруса» та ТОВ агенство “Медіус-Плюс» 28.04.2001 року, зареєстрованого Миколаївським МБТІ 09.07.2001 року в реєстровій книзі №25 за реєстровим №58, реєстраційне посвідчення від 09.07.2001 року.
Згідно з пунктами 1.7 та 2.1.2 вказаного Договору, у випадку невиконання позичальником положень Договору позики з усіма додатковими угодами до нього, Іпотекодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, відшкодування збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобов'язань неустойку (пеню та штраф), а також витрати, пов'язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію; у разі невиконання зобов'язань Позичальником за Договором позики або Іпотекодавцем за Договором іпотеки - Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок Предмету іпотеки свої вимоги у порядку, зазначеному в розділі 5 цього договору, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, відшкодування збитків, завданих відстрочкою (розстрочкою) виконання, або простроченням виконання, неустойку, а також свої витрати, пов'язані з реалізацією Предмету іпотеки.
За період з 20.06.2010 року по 20.02.2012 року та з 20.04.2012 року по 20.07.2012 року ОСОБА_1 здійснювалось погашення боргу щомісячними платежами в сумі 15000 доларів США, 20.03.2012 року - 7292 долари США, усього повернено ОСОБА_2 борг в сумі 382292 долари США, сума боргу становить 1047458 доларів США.
Суд також встановив, що термін повернення позики настав, а заборгованість за договором позики у встановлений строк ОСОБА_1 не була сплачена, у зв'язку з чим ОСОБА_2 отримав право на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Встановивщи, що договір іпотеки, укладений між сторонами відповідає загальним вимогам закону, зазначеним в ст..203 ЦК України, та його недійсність не визнана судом, він є правомірним, згідно з яким іпотекодержатель ОСОБА_2 має право, враховуючи невиконання боржником ОСОБА_1 забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, суд звернув стягнення на предмет іпотеки - комплекс, база відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », належний ТОВ «Агентство «Медіус-Плюс».
Крім того, суд визнав правомірним представництво інтересів ОСОБА_2 у суді особою в порядку передоручення, наданого представником позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 16.07.2009 року.
Обов'язок ОСОБА_1 сплачувати на користь ОСОБА_2 борг за договором позики та наявність невиконаних зобов'язань за договором підтверджено рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва від 30 вересня 2019 року у справі № 488/3807/16-ц, залишеним у силі постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 3% у розмірі 1097668,42 грн. за прострочення виконання зобов'язання за договором позики від 07 травня 2010 року та додаткових угод до нього від 08 травня 2010 року і 21 червня 2010 року, а також інфляційні витрати у розмірі 10242670,89 грн.
Відповідно до ч.5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Пунктом 3 ч.1 ст.255 ЦПК України передбачено обов'язок суду закрити провадження у справі, якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Предметом спору, що вирішувався у справі №1403/1806/12, було виконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором позики, укладеним з ОСОБА_2 , та звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення цих зобов'язань.
Предметом спору, що розглядається, є існування такої іпотеки і прав ОСОБА_2 як іпотекодержателя.
Отже, предмети зазначених спорів є відмінними між собою, а тому суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі, визначених п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Разом з тим, суд зважає на таке.
Відповідно до положень статей 525-526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частини перша статті 598, стаття 599 ЦК України).
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання (частина п'ята статті 3 Закону України "Про іпотеку").
Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання (абзац 1 частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку").
Як вже зазначалось, при вирішенні справи №1403/1806/12 судами було встановлено наявність несплаченого боргу ОСОБА_1 за укладеним з ОСОБА_2 договором позики, який було забезпечено іпотекою за іпотечним договором, укладеним ТОВ агентство “Медіус-Плюс» з ОСОБА_2 , предметом якого було належне ТОВ агентство «Медіус-Плюс» нерухоме майно - комплекс, база відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Наявність непогашеного зобов'язання ОСОБА_1 за договором позики підтверджена рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва від 30 вересня 2019 року у справі № 488/3807/16-ц та жодними доказами не спростована.
Позивачем не виконано визначений ч.1 ст.81 ЦПК України обов'язок доказування відсутності заборгованості ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 за договором позики, та таких доказів суду не надано.
Пунктом 9 ч.1 ст.129, ст.129-1 Конституції України визначено обов'язковість судових рішень.
Рішенням у справі №1403/1806/12 заборгованість за договором позики стягнуто з ОСОБА_1 та у рахунок погашення цієї заборгованості звернено стягнення на предмет іпотеки, комплекс, базу відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «Агентство “Медіус-Плюс».
Зазначеним рішенням встановлено правомірність визначення ОСОБА_2 розміру заборгованості ОСОБА_1 з урахуванням додаткових угод, протиправності та, зокрема, нікчемності яких суд не вбачав, оцінивши ті ж обставини, що зазначені позивачем, та правомірність вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на іпотечне майно, власником якого є позивач, у обсязі, забезпеченому іпотекою.
За такого, а також з врахуванням висновків, викладених Миколаївським апеляційним судом у постанові від 08 листопада 2024 року у справі № 469/1421/24 за позовом ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Степіної Наталі Георгіївни до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права вимоги та іпотекодержателя, який стосувався предмета іпотеки, визначеного у справі, що розглядається, про те, що учасники ТОВ «Агентство «Медиус-Плюс» заздалегідь спланували подвійну реєстрацію права власності на базу відпочинку «Алые паруса» з метою створення підгрунтя для зловживання та використання такого факту в недобросовісних і корисливих цілях, а саме ухилення від можливості звернення стягнення на іпотечне майно, суд погоджується з посиланнями представника відповідача Дашішаха О.А. про те, що цей позов ініційований з метою перегляду рішення у справі № 1403/1806/12, що набрало законної сили та перебуває на стадії виконання, що недопустимо та вказує на штучно створений спір, тобто зловживання позивачем процесуальним правами з метою перешкоджання виконання рішення суду у справі №1403/1806/12.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер (п.3 ч.2 ст.44 ЦПК України.
На підставі ч. 3 ст.44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду як таку, що подана зі зловживанням позивачем процесуальними правами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 258-261 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Медиус-Плюс» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання іпотеки припиненою, а права іпотеки відсутнім залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Дата складення повної ухвали суду- 28 липня 2025 року.
Суддя: