Справа № 650/3512/25
провадження №1-кс/650/933/25
25 липня 2025 року селище Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділення ВП №1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 , погоджене заступником керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл, Одеської області, українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, механіка-водія відділення плавальних транспортерів першого взводу плавальних інженерних машин роти плавальних машин першого інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 , матроса,
за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною першою статті 115 КК України,
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, українця, громадянина України, з середньою-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, механіка водія відділення плавальних транспортерів першого взводу плавальних інженерних машин роти плавальних машин першого інженерно - саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 до трьох місяців в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави. Визначити місце тримання ОСОБА_5 , у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною першою статті 115 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Обґрунтованість підозри підтверджується наданими слідчому судді, зібраними у провадженні матеріалами.
Вказуючи про необхідність продовження обраного щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий посилається на те, що раніше заявлені ризики, передбачені у пунктах 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, які до цього часу продовжують існувати не зменшились і не втратили своєї актуальності.
На судовому засіданні прокурор наполягав на обґрунтованості клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків та їх не зменшення достатньо для продовження раніше обраного щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Підстав для зміни вказаного запобіжного заходу він не вбачає, оскільки тримання підозрюваного під домашнім арештом, з огляду на обставини справи, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти встановленим ризикам.
На судовому засіданні підозрюваний пояснив, що він не заперечує проти клопотання прокурора.
На судовому засіданні захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора зазначивши про необґрунтованість вказаних у ньому ризиків та достатність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з частиною першою статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з частиною третьою статті 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Згідно з частиною третьою статті 199 КПК України строк клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з частиною п'ятою статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Суд встановив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною першою статті 115 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025231130000327 від 29.05.2025 року, повідомленням про підозру від 29 травня 2025 року, яке було вручене останньому 29 травня 2025 року.
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, проходячи військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді механіка водія відділення плавальних транспортерів першого взводу плавальних інженерних машин роти плавальних машин першого інженерно - саперного батальйону, у військовому звані «матрос», який був ознайомлений з навиками володіння холодною зброєю та життєвоважливими органами людини, що входить до загальної системи підготовки військовослужбовців, 28 травня 2025 року приблизно о 00:00 годині, знаходячись у приміщенні житлового будинку за місцем тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з прямим умислом, в порушення вимог статей відповідно до вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, не пов'язаних з проходженням служби, із сапером військової частини НОМЕР_1 матросом ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи намір на позбавлення життя останнього, наніс по черзі один удар ножем в ліву частину грудної клітини спереду та один удар вищевказаним ножем в область шиї зліва, чим заподіяв останньому проникаючу колото - різану рану грудної клітини ліворуч з пошкодженнями внутрішньої грудної артерії, правого шлуночка серця, гемоперекарду, колото - різаної рани м'яких тканин шиї ліворуч, пошкодження великих гілок, внутрішньої яремної вени, і як небезпечні для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_5 , так як інші військовослужбовці потерпілому ОСОБА_7 своєчасно надали медичну допомогу та доставлено останнього до медичного закладуДії ОСОБА_8 кваліфіковані за частиною першою статті 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
29 травня 2025 року о 12 годині 09 хвилин, ОСОБА_5 затримано, в порядку статті 208 КПК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується:
Проведеним оглядом місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено розкладний ніж довжиною 16 см із жовто-чорною рукояткою зі слідами на лезі бурого кольору схожими на кров, та 6-ть вологих серветок із нашаруванням бурого кольору схожою на кров.
Показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які є військовослужбовцем ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 , та повідомили, що 28.05.2025, близько 24:00 години, знаходячись на території місця дислокації їхнього підрозділу, вони стали свідками як ОСОБА_5 спричинив тілесні ушкодження вчиняючи замах на вбивство ОСОБА_11 за допомогою власного ножа.
Показами підозрюваного ОСОБА_5 який пояснив, що 28.05.2025, знаходячись на місці дислокації їхнього підрозділу за адресою:
АДРЕСА_1 , він в ході раптово виниклої сварки спричинив тілесні ушкодження вчиняючи замах на вбивство ОСОБА_7 , за допомогою власного розкладного ножа;
Протоколом огляду місця події від 29.05.2025, відповідно до якого оглянуто територію домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , у приміщенні якого було виявлено та вилучено знаряддя злочину та інші речові докази.
Висновком судово-медичного експерта №21/мс від 27.06.2025, відповідно до якого у ОСОБА_7 , виявлено проникаючу колото - різану рану грудної клітини ліворуч з пошкодженнями внутрішньої грудної артерії, правого шлуночка серця, гемоперекарду, колото - різаної рани м'яких тканин шиї ліворуч, пошкодження великих гілок, внутрішньої яремної вени, і як небезпечні для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , які являються військовослужбовцями ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 та які були безпосередніми свідками вчинення вказаного злочину.
Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, дійшов висновку, що повідомлена підозрюваному підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування є вагомими, щоб свідчити про можливу причетність останнього до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
З ухвали слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 травня 2025 року встановлено, що стосовно підозрюваного було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, з метою запобігти ризикам передбаченим пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України. Строк дії ухвали визначено до 27 липня 2025 року включно.
Відповідно до ухвали слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 травня 2025 року слідчий суддя констатував, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, є обґрунтованою, а надані стороною обвинувачення докази є достатніми для висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу та постановив застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 діб без визначення розміру застави.
Слідчий суддя вважає, що відповідні ризики з моменту обрання запобіжного заходу не зменшилися, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 і надалі обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України. Тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, а також характер і ступінь небезпеки заподіяних тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя, свідчать про високий рівень суспільної небезпеки особи. У разі визнання вини ОСОБА_5 йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду залишається актуальним. ОСОБА_5 не має постійного місця проживання на території Херсонської області, де вчинено кримінальне правопорушення, проживає в іншому регіоні України, а тому може скористатися своїми соціальними контактами, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Мотивацію до переховування підсилює і суворість можливої санкції.
Також не відпали ризики знищення, спотворення або приховування доказів. У матеріалах провадження зазначено, що не всі обставини злочину встановлені, не всі речові докази вилучені, а тому у разі перебування підозрюваного на волі він може вжити дій для знищення або приховування доказів, які мають істотне значення для кримінального провадження.
Залишається і ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого або інших осіб, які можуть мати відношення до подій. Підозрюваний служить у тому ж підрозділі, що й потерпілий та свідки, має можливість контакту з ними. З огляду на тяжкість інкримінованого діяння та ймовірність суворого покарання, не виключається тиск на інших військовослужбовців з метою зміни показань або відмови від них.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню в інший спосіб також є реальним. Підозрюваний може зловживати статусом військовослужбовця, використовувати формальні приводи для уникнення явки, створювати перешкоди органам досудового розслідування або розголошувати відомості про хід розслідування, що створюватиме загрозу втрати або спотворення доказів.
Окремо слід відзначити ризик вчинення нового кримінального правопорушення. З огляду на характер та обставини інкримінованого діяння, а також на те, що підозрюваний перебував у стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків у межах військової частини, існує загроза повторного вчинення дій, які несуть небезпеку життю та здоров'ю інших осіб, зокрема співслужбовців.
Таким чином, усі ризики, передбачені пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, залишаються актуальними. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти зазначеним ризикам. Тому підстав для зміни або скасування обраного запобіжного заходу немає.
Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що з метою встановлення усіх обставин, які підлягають з'ясуванню під час досудового розслідування, було проведено низку слідчих та процесуальних дій, а також прийнято відповідні процесуальні рішення. Зокрема, у провадженні призначено судово-психіатричну експертизу, яка на момент розгляду справи ще не проведена. Проведення цієї експертизи є об'єктивно необхідним з огляду на наявну у обвинуваченого медичну документацію, що підтверджує діагноз: психічно-поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. Висновок експерта має ключове значення для встановлення обставин, пов'язаних із психічним станом підозрюваного на момент вчинення інкримінованого діяння, та, відповідно, для правильної юридичної кваліфікації його дій і вирішення питання про осудність. Відтак, перебування підозрюваного на волі може ускладнити або зробити неможливим проведення експертизи, що додатково підтверджує наявність процесуальних ризиків.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що наведені вище ризики, які були підставою для обрання стосовно підозрюваного вказаного запобіжного заходу продовжують існувати та не зменшилися, а завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо з об'єктивних причин, слідчий суддя дійшов висновку, що подальше тримання підозрюваного під вартою є виправданим.
При продовженні вказаного запобіжного заходу, слідчий суддя, також відповідно до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів, під час дослідження яких у жодної зі сторін не було зауважень; можливість призначення покарання підозрюваному в разі доведеності вини у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років; відсутність відомостей про особливі хвороби у підозрюваного; відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання; відсутність на його утриманні родини й утриманців; негативну репутацію підозрюваного; не повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Вимоги захисника щодо зміни діючого запобіжного заходу на домашній арешт позбавлені переконливого обґрунтування, адже заявляючи про це він послався виключно на відсутність ризиків, які були при розгляді клопотання встановлені. Стороною захисту також не було наведено обставин, які б свідчили про можливість забезпечення встановлених ризиків запропонованим запобіжним заходом.
Визначаючи строк дії відповідного запобіжного заходу слідчий суддя, керуючись положенням частини третьої статті 197 КПК України, виходить зі строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 36 діб, без застосування застави.
Строк дії ухвали до 29 серпня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 25 липня 2025 року.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1