ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15386/25
провадження № 1-кс/753/2094/25
"21" липня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100020002744 від 19.07.2025 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із середньою освітою, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у нарколога та психіатра не перебуваючого, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
До слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотанняслідчого СВ Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100020002744 від 19.07.2025 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025100020002744 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
24.02.2022 згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який у подальшому продовжено. Зокрема відповідно до Указу № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (Указ затверджено Законом № 4356-IX від 16.04.2025) строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діяв станом на 19.07.2025.
Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив умисний злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 19.07.2025 приблизно о 13 год. 50 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували за адресою: АДРЕСА_3 , та в цей час вирішили направитися за місцем проживання ОСОБА_4 .
В цей час ОСОБА_7 , використовуючи власний мобільний телефон та встановлений на ньому додаток «Uklon», здійснив замовлення послуги перевезення між відповідними адресами, яка була прийнята водієм ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3
Так, приблизно о 14 год. 00 хв. водій ОСОБА_8 на автомобілі марки Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 прибув за адресою: м. Київ, вул. Княжий затон, 14-В, де у транспортний засіб сів ОСОБА_4 (на заднє праве пасажирське сидіння) та ОСОБА_7 (на переднє пасажирське сидіння).
В цей час, ОСОБА_4 побачив на підлозі автомобіля барсетку, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 33 000 гривень, навушники AirPods Pro білого кольору, вартістю 12 428 грн. та інші речі, що не представляють матеріальної цінності (документи, 2 зв'язки ключів, назальний спрей, автомобільна лампочка, бальзам для губ), що належать ОСОБА_8 , у зв'язку з чим, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаного майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаного майна, ОСОБА_4 взяв виявлену ним барсетку з майном ОСОБА_8 та, з метою приховування своїх протиправних дій, помістив її під футболку, у яку він був одягнений та про прибуттю автомобіля за адресою: АДРЕСА_4 , покинув салон автомобіля та направився за місцем свого проживання, чим розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 45 428 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У вчинені зазначеного злочину підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимий.
Так, 19.07.2025 о 14 год 55 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
За наявності достатніх підстав 20.07.2025, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - протоколом огляду місця події від 19.07.2025 в період часу з 19:44 год., по 20:09 год.; - протоколом огляду місця події від 19.07.2025 в період часу з 19:31 год., по 19:33 год.; - протоколом огляду місця події від 19.07.2025 в період часу з 20:32 год., по 21:27 год.; - протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; - протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.07.2025, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Виходячи із вищевикладеного та з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, виникла необхідність обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема з метою запобігання спробам останнього: - переховуватись від органів досудового розслідування та суду; - незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, зокрема про ризик переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить тяжкість покарання за інкримінований злочин, а саме, позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Зважаючи на те що в інформаційній базі МВС «Армор» наявна інформація про те що особа підозрюваний у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 на даний рахується як особа яка самовільно залишила В/Ч НОМЕР_2 , При виявленні необхідно повідомити ініціатора! Ініціатор: 02: ЧЧ ВСП В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ Особа ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Стать: ЧОЛОВІЧА Громадянство: УКРАЇНА Адреса: УКРАЇНА Інформація про діяльність 14.05.2025 о 09:06 за адресою: Сумський район м. Суми, вулиця Невідома, від: Помічник чергового, що військовослужбовець В/Ч НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_5 від 13.05.2025 року Без зброї. Тому згідно даної інформації підозрюваний на даний час є особою яка переховується від військової служби в рядах Збройних Сил України.
ОСОБА_4 перебуваючи на волі, з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, шляхом погроз, підкупу або іншим чином впливати, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Поряд з цим варто враховувати те, що підозрюваний може використовувати свій вплив, маючи зв'язки та відповідний авторитет, на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні та намагатися узгодити їх покази, з тим щоб вони відповідали його інтересам.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення проти власності для здобуття та забезпечення собі майнових благ за для власного існування, та проживання в м. Києві оскільки особа не має постійного місця реєстрації та проживання в м. Києві та засобів для існування що спонукатиме підозрюваного до вчинення нових злочинів, що свідчить про те що останній може знову повторно продовжувати вчиняти злочини не стаючи на шлях виправлення.
Крім того, просить суд при вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою врахувати, що фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікація дій підозрюваного, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Тому, враховуючи перелічені ризики вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
До підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не може бути застосований у зв'язку з тим, що він не буде дієвим, так як останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину відповідно до ст. 12 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, даний запобіжний захід не може запобігти зазначеним ризикам, зокрема, спілкуванню з свідками та потерпілими, а також переховуванню від органів досудового розслідування та суду.
Також, до підозрюваного ОСОБА_4 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистої поруки у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями, відповідні заяви не подавали.
Відповідно до ст. 181 КПК України запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути застосований до ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що вказаний запобіжний захід не зможе перешкодити переховуватись від органів досудового розслідування та суду, адже ОСОБА_4 усвідомлює, що у разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді реального позбавлення волі. Окрім того, даний запобіжний захід не може запобігти вчиненню іншого кримінального правопорушення та спілкуванню з свідками та потерпілим по даному кримінальному провадженню.
З огляду на наявність законної мети та підстав, визначених КПК України, враховуючи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст.177 КПК України, просить слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» та визначити розмір застави в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого з підстав викладених у ньому та просив задовольнити, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням застави у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання слідчого та зазначив, що підозра є необґрунтованою, а ризики недоведеними з огляду на наступне.
Підозрюваний ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та сприяє проведенню досудового розслідування. Разом з тим, самовільне залишення підозрюваним військової частини не може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки не стосується вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 .
Зазначив, що у матеріалах клопотання не міститься жодних доказів того, що підозрюваний вчиняв будь-які дії, спрямовані на вплив на свідків або інших учасників кримінального провадження, а також відсутні об'єктивні дані, які б свідчили про його намір чи можливість вчинити подібні дії в майбутньому.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то захисник вважає його не доведеним, оскільки підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у психіатра чи нарколога не перебуває, що свідчить про відсутність у нього схильності до протиправної поведінки. Окрім того, відсутні докази того, що підозрюваний після вчинення інкримінованого діяння намагався продовжити злочинну діяльність або готувався до вчинення нового злочину.
З огляду на викладене, просив слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Зі змісту частини 1 статті 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.
При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя зобов'язаний перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч.1 ст.184 КПК України. Яка передбачає, що клопотання про застування запобіжного заходу повинно обов'язково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025100020002744 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 9).
19.07.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано, у порядку ст. 208 КПК України, як особу, підозрювану у скоєнні злочину, фактичний час затримання 19.07.2025 року о 14 год. 55 хв. (а.с. 21-22).
20.07.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 46-47).
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України віднесено до тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_15 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами, а саме: протоколом допиту потерпілого від 19.07.2025 року (а.с. 11-12), протоколом огляду місця події від 19.07.2025 року (а.с. 13-14), протоколом огляду місця події від 19.07.2025 року (а.с. 15-16), протоколом огляду місця події від 19.07.2025 року (а.с. 18-20), протоколом допиту підозрюваного від 19.07.2025 року (а.с. 26-27), протоколом допиту підозрюваного від 19.07.2025 року (а.с. 34), протоколом допиту свідка від 19.07.2025 року (а.с. 35-37), протоколом допиту свідка від 19.07.2025 року (а.с. 38-40), протоколом допиту свідка від 20.07.2025 (а.с. 43-44), протоколом допиту свідка від 19.07.2025 року (а.с. 48-49), протоколом допиту свідка від 19.07.2025 року (а.с. 50-51), протоколом допиту свідка від 19.07.2025 року (а.с. 52-53), протоколом допиту свідка від 19.07.2025 року (а.с. 54-55), протоколом допиту свідка від 19.07.2025 року (а.с. 56-57), протоколом допиту свідка від 19.07.2025 року (а.с. 58-59) та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду є високим, оскільки підозрюваний не має законних засобів існування, не має міцних соціальних зв'язків (офіційно не одружений, дітей не має) та постійного місця проживання у місті Києві. Водночас стан здоров'я підозрюваного не виключає можливість перебування його під вартою.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України також підтверджується тим, що ОСОБА_4 усвідомлює, що він вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, тяжкість покарання та його невідворотність можуть спонукати останнього до зміни місця його перебування.
Слідчий суддя вважає, що ризик впливу підозрюваного на інших свідків у кримінальному провадженні є наявним. Як вбачається з матеріалів клопотання, громадянин ОСОБА_7 , який перебував разом із підозрюваним у транспортному засобі під час події, є його знайомим, та імовірно є його товаришем.
Разом з тим, зазначеній особі не повідомлено про підозру, і він був допитаний у цьому кримінальному провадженні саме як свідок. За таких обставин громадянин ОСОБА_7 потенційно може володіти відомостями, що мають значення для встановлення істини у справі, і може бути повторно викликаний для допиту чи участі в інших слідчих (розшукових) діях.
Наявність між підозрюваним та свідком ОСОБА_7 дружніх стосунків, відсутність запобіжного процесуального статусу останнього, а також характер їхньої спільної присутності на місці події, створюють реальний ризик того, що підозрюваний може вчинити вплив на вказаного свідка з метою узгодження або зміни його показань, або спонукати його до відмови від дачі показань.
Крім того, слідчий суддя вважає можливим ризик впливу на потерпілого саме через свідка ОСОБА_7 , за вказівкою підозрюваного.
Таким чином, сукупність зазначених обставин обґрунтовує наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, що враховується судом при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Ризик, що передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 є військовослужбовцем однієї з військових частин у званні солдата, однак на теперішній час фактично не проходить військову службу у зв'язку із самовільним залишенням місця несення служби, що може свідчити про ухилення від виконання службових обов'язків. Крім того, підозрюваний не працевлаштований, не має зареєстрованого місця роботи, постійних чи законних джерел доходу, не надав доказів, які б підтверджували отримання матеріального забезпечення з інших джерел, зокрема від близьких осіб або державних установ.
За таких обставин, враховуючи відсутність легального та стабільного джерела існування, а також попередню підозру у вчиненні злочину проти власності, слідчий суддя дійшов висновку, що існує реальний ризик продовження протиправної поведінки та вчинення аналогічного або іншого кримінального правопорушення у майбутньому.
Суд враховує характер інкримінованого кримінального правопорушення, яке вчинено в умовах воєнного стану.
Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Доказів, які б вказували на те, що інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, може забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оскільки в судовому засіданні доведено необхідність застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, останньому також підлягає визначення розміру застави в порядку передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість вчиненого правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 90 840,00 грн. у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя покладає на підозрюваного наступні обов'язки: 1. Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2. Не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4. Утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні; 5. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176 ,177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16.09.2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 19.07.2025 року з 14 год. 55 хв.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, що становить 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.
Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
1. Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2. Не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4. Утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
5. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.
Копію ухвали вручити негайно підозрюваному, захиснику, прокурору та направити для виконання в Державну установу "Київський слідчий ізолятор" для виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 26.07.2025 року о 10 год. 30 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1