про залишення позовної заяви без руху
21 липня 2025 рокум. Ужгород№ 305/1958/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання права на відстрочку від мобілізації, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), згідно якого просив суд наступне:
« 1. Ухвалити рішення та визнати моє право на відстрочку від мобілізації на підставі моїх релігійних переконань та статусу багатодітного батька трьох неповнолітніх дітей відповідно до норм Конституції України, міжнародного права, ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 35 Конституції України та ст. 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»;
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати мені відстрочку від мобілізації на підставі моїх релігійних переконань та статусу багатодітного батька трьох неповнолітніх дітей, у разі якщо таке рішення не було прийнято або не відповідає законодавчим вимогам;
3. Забезпечити дотримання моїх прав на свободу совісті відповідно до ст. 9 Європейської конвенції з прав людини та ст. 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права;
4. Ухвалити рішення щодо мого права на альтернативну (невійськову) службу або іншу форму відстрочки, яка відповідає моїм релігійним переконанням і сімейним обставинам у разі неможливості надання відстрочки;
5. Прошу звільнити мене від сплати судового збору або знизити його розмір через важкі матеріальні обставини, що створюють загрозу існуванню моїх дітей та порушують мої права як багатодітного батька та внутрішньо переміщеної особи (ВПО). Обґрунтування в пункті 20 мого позову;
6. У разі, якщо суд відмовить у наданні відстрочки, прошу застосувати положення пункту 21 мого позову, згідно з яким, у разі відсутності закону про створення ТЦК, мобілізація щодо мене є незаконною:
6.1. Призупинити і заборонити будь-які дії щодо мого призову до моменту прийняття закону, що підтвердить правовий статус і повноваження ТЦК та СП відповідно до Конституції України та інших нормативно-правових актів;
6.2. Заборонити ТЦК та СП додавати мої персональні дані до їх баз або обробляти їх без відповідного законодавчого обґрунтування;
6.3. Видалити мої персональні дані з баз ТЦК та СП та систем Оберіг до моменту прийняття закону про ТЦК та СП, який підтвердить його легітимність;
7. Прошу суд розглянути та ухвалити рішення по кожному пункту позову, вказавши в мотивувальній частині, які факти та докази були враховані під час розгляду кожного з них;
8. Прошу прийняти рішення про проведення судово-медичного обстеження для оцінки моєї придатності до служби та тимчасовий захист від преслідування з боку ТЦК та СП, поліції та прикордонних військ на час судового розгляду та до винесення остаточного рішення;
9. Прошу суд відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України самостійно надіслати копію позовної заяв та доданих до неї документів відповідачу - Територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, як суб'єкту владних повноважень;
10. Прошу суд закріпити в судовому рішенні моє право на виїзд за межі України невід'ємне право, що випливає з наданої відстрочки;
11. Прошу суд зобов'язати Державну прикордонну службу України не чинити перешкод моєму виїзду та забезпечити безперешкодний виїзд з України в разі потреби;
12. Прошу суд визнати незаконними будь-які обмеження на виїзд, що можуть бути накладені без законних підстав;
13. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати в установленому порядку повний пакет документів, що підтверджують їхню державну реєстрацію та правосуб'єктність».
17 червня 2025 року ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Закарпатського окружного адміністративного суду.
14 липня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 305/1958/25.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року головуючим по справі № 305/1958/25 визначено суддю Іванчулинця Д.В..
Цього ж дня, судді розподілено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
15 липня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відмовлено позивачеві у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.
При надходження до суду матеріалів адміністративної справи № 305/1958/25, позивачем через підсистему «Електронний суд» подано позовну заяву у новій редакції, згідно якої прохальна частина позову викладена наступним чином:
« 1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ненадання мені відстрочки від мобілізації на підставі моїх релігійних переконань та статусу багатодітного батька трьох неповнолітніх дітей.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати мені відстрочку від мобілізації на зазначених підставах, якщо таке рішення не було прийнято або прийняте з порушенням закону.
3. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо забезпечення мого права на свободу совісті відповідно до ст. 9 Європейської конвенції з прав людини та ст. 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
4. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 забезпечити мені можливість проходження альтернативної (невійськової) служби як одну з форм реалізації відстрочки, гарантовану Конституцією України (ст. 35) та Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу» (ст. 1), без встановлення будь?яких додаткових підзаконних умов чи дискреції відповідача.
5. Звільнити мене від сплати судового збору або зменшити його розмір у зв'язку з важкими матеріальними обставинами, що ставлять під загрозу існування моїх дітей, та моїм статусом багатодітного батька і ВПО.
6. У разі відмови у задоволенні вимог про відстрочку:
6.1. Визнати протиправною мобілізацію щодо мене в умовах відсутності закону про створення ТЦК та СП.
6.2. Зобов'язати РТЦК та СП утриматися від будь?яких мобілізаційних дій до законодавчого врегулювання їхнього статусу.
6.3. Визнати протиправним оброблення моїх персональних даних у базах ІНФОРМАЦІЯ_2 та в системі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » без належного нормативного підґрунтя.
6.4. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видалити мої персональні дані з вказаних баз до моменту прийняття закону про їх правовий статус.
7. Прошу суд у мотивувальній частині рішення вказати, які обставини та докази були враховані при розгляді кожного з вищезазначених пунктів позову.
8. Застосувати заходи забезпечення позову, а саме призначити судово?медичне обстеження для оцінки моєї придатності до служби та заборонити переслідування з боку РТЦК, СП, поліції та прикордонних органів до винесення остаточного рішення.
9. Прошу суд, відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, самостійно надіслати копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
10. Прошу суд у мотивувальній частині рішення зазначити, що надання мені відстрочки звільняє від обмежень виїзду за межі України відповідно до ст. 33 Конституції України та Постанови КМУ № 57.
11. Прошу суд у мотивувальній частині рішення підтвердити, що згідно зі ст. 124 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади на всій території України.
12. Прошу суд у мотивувальній частині рішення зазначити, що будь?яке обмеження мого права на виїзд за кордон після надання відстрочки буде вважатися незаконним, якщо воно не передбачене та не обґрунтоване законом.
13. Прошу суд у мотивувальній частині зазначити, що відсутність дієвого механізму реалізації мого права на альтернативну (невійськову) службу в умовах мобілізації не може бути підставою для мобілізації або переслідування, а навпаки - є підставою для відстрочки до моменту врегулювання цього права законодавчо.
14. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати в установленому законом порядку повний пакет документів, що підтверджують його державну реєстрацію, правосуб'єктність, бюджетне обслуговування та наявність делегованих повноважень на здійснення мобілізаційних дій.
15. Зобов'язати ТЦК та СП утриматися від дій щодо моєї мобілізації до моменту створення законного механізму реалізації права на альтернативну службу».
Відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно п. 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В даному ж випадку, позовна заява подана ОСОБА_1 , однак відомостей що реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, визначених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, стосовно нього у позовній заяві не зазначено.
Так, у складі відповідачів позивач зазначив - ІНФОРМАЦІЯ_5 із місцезнаходженням АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .
Однак, позивач в супереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, не зазначив поштового індексу відповідача та його повного найменування - ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Отже, позивачу слід зазначити повне найменування відповідача та вказати його поштовий індекс.
У відповідності до п. 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З позовної заяви вбачається, що позивачем визначено, як відповідача по справі ІНФОРМАЦІЯ_7 , однак в прохальній частині остаточної редакції позовних вимогах позивачем в пунктах: « 3 Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо забезпечення мого права на свободу совісті відповідно до ст. 9 Європейської конвенції з прав людини та ст. 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права», 6.1 «Визнати протиправною мобілізацію щодо мене в умовах відсутності закону про створення ТЦК та СП», 6.2 «Зобов'язати РТЦК та СП утриматися від будь?яких мобілізаційних дій до законодавчого врегулювання їхнього статусу», 6.4 «Зобов'язати РТЦК та СП видалити мої персональні дані з вказаних баз до моменту прийняття закону про їх правовий статус» та 8 «….заборонити переслідування з боку РТЦК, СП, поліції та прикордонних органів до винесення остаточного рішення» не конкретизовано до кого зверненні вимоги.
Таким чином, позивачу слід уточнити або зміст заявлених позовних вимог, або склад відповідачів, до яких ці вимоги звернуті.
Статтею 160 КАС України визначено що, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У відповідності до частин першої та другої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною дев'ятою статті 44 КАС України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
З позову вбачається, що позивач не надсилав таких доказів, оскільки останній в пункту 9 прохальної частини остаточної редакції позовної заяви просить суд самостійно надіслати копію позовної заяви відповідачу спираючись на частину першу статті 171 КАС України.
Відтак, в порушення абз.1 частини другої статті 161 КАС України до позовної заяви позивачем не долучено докази про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач по справі).
Згідно п. 7 частини п'ятою статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
В порушення п. 7 частини п'ятої статті 160 КАС України позивачем не зазначено відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
В той же час, відповідно до вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам КАС України, оскільки до додатків позовної заяви позивачем не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору.
Натомість, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, або зниження його розміру, як особи, яка не може сплатити його, оскільки він є ВПО та багатодітним батьком, має затяжну кредитну заборгованість та важке матеріальне становище.
Дослідивши заявлене клопотання, суд зазначає таке.
Статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland, заява № 28249/95) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідно до частин першої та другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту наведених норм убачається, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених частиною першою статті 8 Закону та враховуючи майновий стан сторони, суд має право на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).
Більш того, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду в ухвалах від 04.04.2023 року по справі № 9901/988/18, від 20.04.2023 року по справі 990/13/223 відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків не виключають можливості отримання скаржником інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості.
Також суд зазначає, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від за період січень 2024 - квітень 2025 року, відображає лише інформацію про доходи позивача, який, однак, сам по собі вповні не ілюструє незадовільне (скрутне) майнове становище останнього.
Разом з тим, оцінивши доводи, вказані позивачем на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суддя не вбачає, у цьому випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними вище законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Однак, враховуючи майновий стан останнього, згідно долучених до позову доказів та наявність клопотання про зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті, суд вбачає підстави для задоволення такого клопотання в частині зменшення судового збору до мінімального розміру 968,96 грн. (виходячи з мінімального розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачами - фізичними особами 1211,20 грн. та із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів, в електронній формі (1211,20 грн. х 0,8).
Відтак, для усунення недоліків позовної заяви, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. за наступними реквізитами.
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно вимог частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання позовної заяви у новій редакції, до якої долучити:
- доказ сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.;
- зазначивши реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта ОСОБА_1 ;
- повне найменування відповідача та поштовий індекс останнього;
- докази надіслання копії позовної заяви з додатками до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- уточнити або зміст заявлених позовних вимог, або склад відповідачів, до яких ці вимоги звернуті;
- зазначити відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
На підставі наведеного та керуючись ст.169, 171, 248 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання права на відстрочку від мобілізації - залишити без руху.
2. Копію ухвали про залишення скарги без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася з нею до суду та повідомити позивача про необхідність протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Іванчулинець