25 липня 2025 рокуСправа №160/14422/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників процесу у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- cтягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - MBC України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (p/p UA268201720313221003201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 272 616,50 грн. 50 коп. (двісті сімдесят дві тисячі шістсот шістнадцять грн, 50 коп).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контракт про проходження служби з поліції з відповідачем був достроково розірваний та відповідач був звільнений зі служби в поліції раніше ніж три роки після закінчення вищого навчальних закладу із специфічними умовами навчання, а тому у нього виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, яке в добровільному порядку не відбувається.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Крім того цією ухвалою витребувано у відповідача, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії доказів сплати витрат, пов'язаних з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.
Згідно наданого відзиву на позов, відповідач зазначив, що після укладення першого контракту № 5229 від 10.08.2018 року до дня звільнення 10.03.2025 року минуло більше трьох років. Також зазначив, що ані в контракті від 10.08.2018 року №5229, ані в контракті №863 від 01.09.2023 року відсутні обов'язки про відшкодування витрат на навчання з приводу переривання терміну, установленого в першому контракті, щодо відпрацювання «трьох років» в Національній поліції України після закінчення закладу вищої освіти за фахом бакалавр та зарахування на навчання для здобуття вищої освіти магістра, шляхом укладання нового контракту, оскільки Дніпровський державний університет внутрішніх справ здійснює підготовку фахівців для підрозділів Національної поліції України, тобто перебуває в системі закладів вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України.
Отже за висновками відповідача, він виконав свій обов'язок згідно даного контракту та після закінчення навчання за фахом «бакалавр» продовжив протягом трьох років перебувати/ працювати в органах Національній поліції України та мати спеціальне звання - лейтенант поліції, в подальшому старший лейтенант поліції, а тому є безпідставним стягнення витрат на навчання за невиконання умов контракту від 10.08.2018 року №5229.
Крім того, відповідач посилаючись на положення пункту 22 розділу І Порядку № 260 та приписи пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, зазначає що грошове забезпечення не підлягає поверненню.
Також від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, згідно якої відповідач посилається на п. 5 Порядку №261, згідно якого після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася. З матеріалів позовної заяви вбачається, що повідомлення про добровільне відшкодування не вручено відповідачу особисто під підпис, також позивачем не надано доказів отримання відповідачем зазначеного повідомлення засобами поштового зв'язку. Копія наявного рекомендованого листа АТ «Укрпошта» не є належним доказом направлення відповідачу повідомлення про відшкодування, оскільки з нього не вбачається який саме документ був направлений відповідачу. Крім того, позивачем не надано копії рекомендованого повідомлення з описом вкладення. Отже, в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази на підтвердження надсилання позивачем повідомлення з довідкою про витрати, ознайомлення відповідача з розрахунком спірних витрат, або відмови від ознайомлення з таким розрахунком
Щодо таких доводів відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У справах №№340/685/19, 140/721/19, 824/284/19-а, 560/1942/19, 140/2024/19, 1.380.2019.001192, 160/11957/19, 520/1559/2020, 520/6265/2020, 420/9196/20 Верховним Судом сформовано правову позицію, відповідно до якої спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Отже, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, про що дійшов обґрунтованого висновку суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції.
Згідно матеріалів справи, позивачем засобами поштового зв'язку (трек-номер 0601125686161) на адресу позивача, зазначену у довідці про взяття на облік ВПО, направлено повідомлення про необхідність сплати суми витрат, пов'язаних з утриманням в Дніпровському університеті внутрішніх справи, з довідками - розрахунками, у розмірі 272616,50 грн.
Згідно відомостей сайту УКРПОШТА, відповідачем таке повідомлення отримано 19.04.2025. При цьому, суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що копія наявного рекомендованого листа АТ «Укрпошта» не є належним доказом направлення відповідачу повідомлення про відшкодування, оскільки з нього не вбачається який саме документ був направлений відповідачу, з огляду на те, що відповідач, в свою чергу, не заперечує факт отримання від позивача повідомлення, та не зазначає (з наданням відповідних доказів), що у конверті від позивача містились зовсім інші, ніж повідомлення документи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом 19.05.2025, тобто протягом 30 днів з дня отримання відповідачем повідомленням про сплату витрат, тому, відсутні підстави для висновків про пропуск позивачем строків звернення до суду з даним позовом.
Отже, заява відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Згідно наданої позивачем відповіді на відзив, позивач зазначив, що ним дотримано порядок досудового врегулювання та застосовано всі способи врегулювання, однак Відповідач не мав не меті добровільно виконувати своє зобов'язання, яке виникло у останнього у зв'язку з порушенням укладених контрактів (Контракт № 5229 та Контракт № 863), оскільки на момент подання позовної заяви жодного повідомлення від Відповідача не надходило. До того ж, позивач зазначив, що законодавством та умовами контракту чітко передбачено «звільнені зі служби в поліції протягом трьох років», таким чином перебування на денній формі навчання у магістратурі призупиняє відлік трирічного терміну обов'язкового відпрацювання, так як на цей період Відповідач фактично не перебував на службі в поліції.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
10.08.2018 року між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Департаментом захисту економіки НП України та рядовим поліції ОСОБА_1 , укладено контракт № 5229.
Сторонами погоджено умови контракту про підготовку за державним замовленням на денній формі навчання здобувача за ступенем вищої освіти бакалавр за спеціальністю право.
За цим контрактом особа зобов'язується у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.
Згідно витягу з наказу № 159 ос від 01.08.2018 року «По особовому складу» згідно з правилами прийому до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та на підставі рішення Приймальної комісії від 22.07.2018, протокол №13 зараховано з 10 серпня 2018 року курсантами першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ кандидатів, які успішно склали вступні випробування та присвоєно зарахованим вступникам з числа цивільної молоді спеціальне звання «рядовий поліції» - ОСОБА_1 .
Відповідно витягу з наказу № 48 ос від 02.03.2022 року «По особовому складу» направлено в розпорядження з 06 березня 2022 року випускників Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (ступінь вищої освіти «бакалавр») для призначення на посади згідно з отриманим фахом: Навчально-науковий інститут права та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції (стратегічні розслідування) до Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області ОСОБА_1 .
Відповідно витягу з наказу від 05.03.2022 року № 86 о/с Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України «По особовому складу» призначено випускників, які прибули з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, з 06 березня 2022 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженим 3-го відділу (боротьби з екстремістськими та радикальними організованими злочинними групами) управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області.
Згідно витягу з наказу № 213 ос від 22.08.2023 року «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», на підставі правил прийому до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та наказу ДДУВС від 31 липня 2023 року №710 призначено з 01 вересня 2023 року на посади магістрів першого курсу очної (денної) форми навчання - лейтенанта поліції - ОСОБА_1 .
Також, 01.08.2018 року між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України та лейтенантом поліції ОСОБА_1 , укладено контракт № 863.
Сторонами погоджено умови контракту про підготовку за державним замовленням на денній формі навчання здобувача за ступенем вищої освіти магістра за спеціальністю правоохоронна діяльність.
За цим контрактом особа зобов'язується у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.
Відповідно витягу з наказу № 103 ос від 14.02.2025 року «По особовому складу» відраховано з навчання та направлено з 15.02.2025 року магістрів до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 10.03.2025 року №185 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції на підставі, за власним бажанням.
Згідно довідок - розрахунку фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ за 2018-2022 та 2023-2025 роки, сума витрат на утримання відповідача складає 272 616,50 грн, з якої:
витрати на теплоенергію у 2018 році - 1060,38 грн, 2019 році - 2246,57 грн, 2020 році - 557,15 грн, 2021 році - 1545,64 грн, 2022 році - 17,97 грн, 2023 році - 999,49 грн, 2024 році - 1614,07 грн, 2025 році - 344,07 грн;
витрат на продовольче забезпечення - 2018 році - 7596,53 грн, 2019 році - 15996,95 грн, 2020 році - 3395 грн, 2021 році - 6991,94 грн, 2022 році - 68,31 грн;
витрат на речове майно - 17103,89 грн;
витрат на медичне забезпечення - у 2018 році - 17,84 грн, 2019 році - 156,87 грн, 2020 році - 20,35 грн, 2021 році - 526,11 грн;
витрат на грошове забезпечення - у 2018 році - 717,67 грн, 2019 році - 2540,64 грн, 2020 році - 47672,60 грн, 2021 році - 19307,24 грн, 2022 році - 12803,75 грн;
витрат на електропостачання - у 2018 році - 304,13 грн, 2019 році - 596,73 грн, 2020 році - 186,62 грн, 2021 році - 1940,48 грн, 2022 році - 16,68 грн, 2023 році - 1846,32 грн, 2024 році - 4021,98 грн, 2025 році - 218,05 грн;
витрат на водопостачання - у 2018 році - 393,29 грн, 2019 році - 859,33 грн, 2020 році - 348,78 грн, 2021 році - 1085,49 грн, 2022 році - 6,50 грн, 2023 році - 559,36 грн, 2024 році - 1775,63 грн, 2025 році - 114,09 грн.
Враховуючи, що в добровільному порядку вказані витрати відповідач не відшкодував, позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
За змістом частини другої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують МВС України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п'ята статті 74 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до пункту 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.04.2017 №261, цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до пункту 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Типову форму контракту затверджує МВС.
Пунктом 3 Порядку №261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку №261).
Згідно з пунктом 8 цього Порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Судом у цій справі встановлено, що відповідач здобув вищу освіту за рівнем магістра у Дніпровському університеті внутрішніх справ та перебував на службі в поліції. При цьому, відповідач не відпрацював 3 роки після закінчення навчання у Дніпропетровському державному університету внутрішніх справ.
Спір у справі виник щодо відшкодування коштів, які витрачено на утримання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі, у зв'язку з тим, що він звільнений за власним бажанням зі служби в органах Національної поліції менш, аніж через три роки відколи закінчив навчання (що є порушенням умов контракту).
Пунктом 3.5. Контракту № 5229 та пунктом 3.5. Контракту № 863 передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання Відповідач зобов'язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ в особі ДДУВС витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.
Зазначені обставини зумовлюють виникнення у відповідача обов'язку відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, який віна добровільно взяв на себе, власноручно підписавши контракт.
Однак, суд звертає увагу, що за правилами положень статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 Порядку №261 право на звернення до суду у позивача з вимогою про відшкодування витрат на утримання виникає лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Відповідно до Порядку №261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.
Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов'язано можливість звернення навчального закладу, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 30 серпня та 14 грудня 2022 року у справах №480/8200/20 та №520/5837/2020 відповідно.
Позивачем направлено повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі від 19.03.2025 №1/972-2025 на адресу місця реєстрації відповідача, яке отримано відповідачем.
Прямих та достеменних доказів про те, що у отриманому від позивача конверті містились інші, ніж повідомлення, документи, відповідачем не надано.
Однак, у встановлений строк суму боргу відповідач не сплатив, заперечень щодо розрахунку суми витрат з боку відповідача не надходило.
Станом на час звернення до суду з позовом належна до стягнення сума складає 272616,50 грн.
Відтак, відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу, на даний час зазначену вище суму коштів не відшкодував, доказів на спростування зазначеного не надано.
При цьому, суд не погоджується із доводами відповідача щодо виконання ним умов контрактів, з огляду на те, що навчання відповідача за освітнім ступенем бакалавр було завершено у 2022 році, зарахування до магістратури відбулось у 2023 році, у зв'язку з чим було призупинено відлік трирічного строку відпрацювання, передбачений контрактом, у зв'язку із здобуттям відповідачем вищої освіти, термін відпрацювання після завершення навчання на бакалаврі до момента вступу до магістратури складав близько 1,6 роки, поновлення строку відпрацювання за контрактом було продовжено після закінчення навчання на магістратурі відбулось з 14.02.2025, а 10.03.2025 відповідача звільнено зі служби в поліції. Отже, відповідачем не відпрацьовано понад три роки після здобуття повної вищої освіти у Дніпровському університеті внутрішній справ.
До того ж, суд також відхиляє доводи відповідача стосовно відсутності підстав для повернення грошового забезпечення, з огляду на таке.
Верховний Суд у справі №440/2692/20 (постанова від 13 січня 2023 року) висловився щодо застосування пункту 3 Порядку №261 в контексті правовідносин, які є подібними в частині стягнення грошового забезпечення із курсанта Харківського національного університету внутрішніх справ.
У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що грошове забезпечення курсантів вищих навчальних закладів належить до категорії витрат на їх навчання і за наявності на те підстав підлягають компенсації Міністерству внутрішніх справ України.
Крім того Верховний Суд у наведеній справі дійшов висновків, що на спірні правовідносини не поширюється дія положень пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Станом на час розгляду справи, відповідач не надав доказів про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 272616,50 грн, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі.
Отже позов Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з навчанням та утриманням у навчальному закладі, у розмірі 272616,50 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 5, 77, 90, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - MBC України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (p/p UA268201720313221003201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 272 616,50 грн. 50 коп. (двісті сімдесят дві тисячі шістсот шістнадцять грн, 50 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями , 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 25.07.2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна