17 липня 2025 рокуСправа №804/5272/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства «Інтеграл Плюс» про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ПП «Інтеграл Плюс» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Управління Державної казначейської служби України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -
01.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Приватного підприємства «Інтеграл Плюс» про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 804/5272/16 за позовною заявою ПП «Інтеграл Плюс» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів.
В зазначеній заяві ПП «Інтеграл Плюс» просить змінити спосіб і порядок виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року з зобов'язання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заяву ПП «Інтеграл Плюс» про повернення суми бюджетного відшкодування за декларацією за серпень 2015 року у розмірі 1 200 000,00 грн. та дату узгодження вказаної суми бюджетного відшкодування - 28.03.2016 року, на стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування ПДВ за податковою декларацією ПП «Інтеграл Плюс» з ПДВ за серпень 2015 року в сумі 1 200 000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП «Інтеграл Плюс».
В обґрунтування означеної заяви ПП «Інтеграл Плюс» зазначає, що зміни законодавства та наявність об'єктивних причин, незалежних від ПП «Інтеграл Плюс» (протиправні дії контролюючих органів, тривалий розгляд справ судами) призвели до неможливості виконати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року по справі № 804/5272/16 в даний час у визначений ним спосіб і порядок, а тому просить змінити спосіб виконання на стягнення з державного бюджету заборгованості з податку на додану вартість на користь підприємства. Зокрема, ПП «Інтеграл Плюс» зазначає, що у Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в даний час відсутня технічна можливість внесення даних про бюджетне відшкодування в даній справі до Тимчасового Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також про те, що його заява про зміну способу та порядку відшкодування повністю відповідає чинній практиці Верховного Суду.
З огляду на викладене, ПП «Інтеграл Плюс» вважає, що на даний час у визначений судом у рішенні спосіб і порядок виконати останнє не вбачається за можливе, заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання вказаного вище судового рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 року у справі № 804/5272/16 вищезазначену заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2025 року.
Представники Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в судове засідання 17.07.2025 року не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, клопотання про розгляд заяви за їх відсутності до суду не надали. Представник позивача ПП «Інтеграл Плюс» подав заяву про розгляд поданої ним заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в порядку письмового провадження без його участі.
Розглянувши заяву ПП «Інтеграл Плюс» про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення останньої, виходячи з такого.
ПП «Інтеграл Плюс» подано до контролюючого органу податкову декларацію, в якій заявлено до бюджетного відшкодування суму з податку на додану вартість за серпень 2015 року в розмірі 1 200 000 грн.
Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року, за результатами якої складено акт №408/15-02/30950298 від 06.10.2015 та встановлено порушення п.200.7 п.2009.9 ст. 200 ПК України, а саме завищення Підприємством суми бюджетного відшкодування ПДВ у загальному розмірі 1 200 000 грн., що мало наслідком прийняття податкового повідомлення - рішення від 07.10.2015 №0001781502 (форми «В1»).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2015 року у справі № 804/15128/15 задоволено адміністративний позов ПП «Інтеграл Плюс» до Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001781502 від 07.10.2015 року, винесене Криворізькою південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року у справі № 804/5272/16 адміністративний позов ПП «Інтеграл Плюс» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області висновку про відшкодування ПП «Інтеграл Плюс» (код ЄДРПОУ 30950298) податку на додану вартість у сумі 1 200 000,00 грн. Зобов'язано Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надати до Управління Державної казначейської служби України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області висновок на відшкодування з бюджету податку на додану вартість в сумі 1 200 000,00 грн. на розрахунковий рахунок ПП «Інтеграл Плюс». Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Інтеграл Плюс» (код ЄДРПОУ 30950298) пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в сумі 245 716 (двісті сорок п'ять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 80 коп.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2017 року у справі № 804/5272/16 апеляційну скаргу Криворізької південної ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повернуто заявнику.
Таким чином, з урахуванням наведеного постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року у справі № 804/5272/16 набрала законної сили та була звернута до примусового виконання.
22.06.2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 804/5272/16.
30.08.2017 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, який в подальшому був реорганізований у Відділ примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відкрито виконавче провадження № 54595485.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/5272/16 від 26.04.2018 року замінено сторону виконавчого провадження боржника Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, а також замінено спосіб та порядок виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року у справі № 804/5272/16 шляхом зобов'язання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заяву ПП «Інтеграл Плюс» про повернення суми бюджетного відшкодування за декларацією за серпень 2015 року у розмірі 1 200 000,00 грн. та дату узгодження вказаної суми бюджетного відшкодування - 28.03.2016 року.
Листом державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУ юстиції у Дніпропетровській області № 02133/10306 від 31.07.2018 року позивача було повідомлено про те, що відповідно до листа ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 41612/10/04-36-12-16-15 від 16.07.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведенні заходи щодо поновлення по особовому рахунку сум задекларованих ПП «ІНТЕГРАЛ ПЛЮС» по декларації з ПДВ за серпень 2015 року до бюджетного відшкодування - 1 200 000,00 грн., але у зв'язку з відсутністю програмного забезпечення щодо функціонування Тимчасового реєстру, забезпечити виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року по справі № 804/5272/16 (з урахуванням ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2018 року) щодо внесення до тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість по заяві ПП «ІНТЕГРАЛ ПЛЮС» у сумі 1 200 000,00 є неможливим.
Як вбачається з долучених позивачем матеріалів, у відповідь на клопотання ПП «Інтеграл Плюс» про ознайомлення в матеріалами виконавчого провадження № 54595485, орган ДВС надав письмову відповідь вих.№26897 від 18.07.2024 року про те, що незважаючи на чисельну кількість вимог державного виконавця у виконавчому провадженні № 54595485, направлених боржнику в порядку ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404 від 02.06.2016 року рішення суду боржником не виконане, з огляду на що державним виконавцем були застосовані до ГУ ДФС у Дніпропетровській області заходи, передбачені ст. 75 Закону № 1404, у вигляді вжиття штрафних санкцій і в подальшому 18.06.2020 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 54595485 на підставі п.11 ч.1 ст. 39 Закону № 1404 та 17.06.2020 року направлено на адресу Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення в порядку ст. 63, 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 214 КПК України, ст. 382 КК України.
ПП «Інтеграл Плюс» оскаржило вказану постанову в судовому порядку. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 року у справі № 160/21094/24 була визнана протиправною та скасована постановою про закінчення виконавчого провадження № 54595485 від 18.06.2020 року.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.03.2025 року було відновлене виконавче провадження № 54595485 з виконання виконавчого листа № 804/5272/16 від 22.06.2017 року.
15.05.2025 року державного виконавця була повторно винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 54595485 з примусового виконання виконавчого листа № 804/5272/16 від 22.06.2017 року, на підставі п.13 ч.1 ст. 39 Закону № 1404 в зв'язку із знищенням судом оригіналу виконавчого листа № 804/5272/16 від 22.06.2017 року разом із судовою справою № 804/5272/16.
Наведені відомості підтверджені наявною в матеріалах справи інформацією з АСВП про виконавче провадження 54595485 станом на 28.05.2025 року.
ПП «Інтеграл Плюс» оскаржило вказану постанову про закінчення виконавчого провадження № 54595485 від 15.05.20254 року в судовому порядку.
Також 28.05.2025 року ПП «Інтеграл Плюс» звернулося до із заявою про видачу дублікату виконавчого листа № 804/5272/16 від 22.06.2017 року, за результатами розгляду якої
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року по справі № 804/5272/16 за заявою ПП «Інтеграл Плюс» постановлено видати дублікат виконавчого листа № 804/5272/16 від 22.06.2017 року.
З моменту винесення постанови від 01.03.2017 року у даній справі, ПП «Інтеграл Плюс» неодноразово зверталося за судовим захистом своїх порушених майнових інтересів шляхом стягнення пені, в зв'язку з невиконанням зазначеної постанови суду та не отриманням бюджетного відшкодування ПДВ, а також оскаржувало в судовому порядку рішення державного виконавця у виконавчому провадженні № 54595485, а саме: у справах № 804/8233/17, № 160/9730/19, № 160/13786/20, № 160/25637/21, № 160/23286/23, № 160/21094/24, № 160/16832/25.
Станом на дату розгляду судом заяви позивача постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року по справі № 804/5272/16 залишається невиконаною, що, крім іншого, підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з системи електронного адміністрування ПДВ № 1012267 від 10.06.2025 року, згідно з яким загальна сума ПДВ, заявлена ПП «Інтеграл Плюс» до бюджетного відшкодування та фактично не відшкодована становить 1 200 000,00 грн. (дата реєстрації 16.09.2015 року).
При цьому, невиконання зазначеної постанови суду у спірних правовідносинах зумовлена законодавчими змінами у спірних правовідносинах. Так, Законами України від 24.12.2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі - Закон № 909-VIII; набрав чинності з 01.01.2016 року) та від 21.12.2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797-VIII; набрав чинності з 01.01.2017 року) внесено зміни до статті 200 ПК України, в тому числі щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.
Відповідно до пп.200.7.1 п.200.7 ст. 200 ПК України (в редакції станом на 01.01.2017 року) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з пп.200.7.2 п.200.7 ст. 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Абзацами 1-3 п. 200.15 ст. 200 ПК України встановлено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені п.200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
Відповідно до п.56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Кабінет Міністрів України постановою від 25.01.2017 року № 26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» визнав такими, що втратили чинність, попередні постанови Кабінету Міністрів України із цього питання від 22.02.2016 року № 68 та від 17.01.2011 року № 39 і затвердив новий Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26), яким визначив механізм ведення та адміністрування Мінфіном Реєстру як окремого інформаційного ресурсу та його автоматичного формування на підставі баз даних ДФС та Казначейства.
Відповідно до Порядку № 26 заяви автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження, а повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до цього Реєстру в межах сум, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Взаємодія цих органів нормативно врегульована Порядком інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 326 від 03.03.2017 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2017 року за № 376/30244.
Таким чином, з 01.01.2017 року законодавчо змінено механізм реалізації права на бюджетне відшкодування: запроваджено функціонування двох різних самостійних реєстрів, а саме: Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним у п.200.19 ст. 200 ПК України, та Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми ПДВ не відшкодовано з бюджету. Законодавчо закріплено хронологічний порядок реєстрації та обліку заяв та подальшого фактичного відшкодування сум, проте законодавчо (нормативно) не визначені граничні (преклюзивні) строки виконання уповноваженими державою органами відповідних обов'язків. Заборгованість бюджету обліковується за платником в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» ДПС до повного її погашення. Станом дотепер Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.
Судами у даній справі встановлена дійсна заборгованість бюджету перед ПП «Інтеграл Плюс», що є визнанням з боку держави відповідних зобов'язань перед позивачем. Отже, після закінчення процедури судового оскарження контролюючий орган зобов'язаний вчинити належні дії з реалізації актуального на час його застосування механізму бюджетного відшкодування.
Проте, не зважаючи на встановлене судом право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 1 200 000,00 грн., останнє так і не було сплачено ПП «Інтеграл Плюс», тобто держава не забезпечила належне виконання судового рішення, зокрема і внаслідок постійної зміни/неналежного стану законодавчої бази по відповідному виду правовідносин.
Разом з тим підтверджене судом за наслідками розгляду й вирішення адміністративного спору право платника податків на отримання заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ повинне бути реальним і повинне забезпечуватись практичною можливістю його реалізації, в тому числі примусово.
Одночасно, на сьогодні чинним законодавством не запроваджено дієвого механізму повернення бюджетного відшкодування за попередні періоди, що унеможливлює виконання постанови від 01.03.2017 року в адміністративній справі № 804/5272/16.
Конституційний Суд України в Рішенні від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003 наголосив, що «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року право на справедливий суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Отже, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» для цілей ст. 6 Конвенції. Такі висновки відображені, зокрема, у рішеннях Суду у справах «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece, заява № 18357/91, від 19.03.1997 року, п.40), «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia, заява № 59498/00, від 19.03.1997 року, п.34), «Шаренок проти України» (заява № 35087/02, від 22.02.2005 року, п.25).
Також з аналізу рішень ЄСПЛ (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п.1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями ст. 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Саме тому Велика Палата Верховного Суду змінила правові підходи в постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, у якій, констатуючи недієвість існуючих механізмів бюджетного відшкодування, вказала на те, що такі способи захисту порушеного права, як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку, та, як наслідок, визнала єдино можливим та належним способом захисту прав платника податків у таких спорах стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Запроваджуючи новий підхід до вирішення цієї категорії справ, Велика Палата Верховного Суду, серед іншого, врахувала рішення ЄСПЛ у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року (заява № 803/02), у якому суд зазначив, що юридична особа - платник податку на додану вартість мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (пукти 31, 32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації податку на додану вартість у поєднанні з відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики та зазначив, що стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушував «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (пункт 40).
Аналогічно у постанові Верховного Суду від 03.09.2019 року у справі №826/26292/15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі № 140/1770/19, Верховний Суд повторно констатував, що найбільш ефективним та таким, що унеможливлює подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень щодо порушення прав суб'єкта господарювання на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, та, відповідно, зведе до мінімуму необхідність повторного звернення до суду, у тому числі, через невиконання або неналежне виконання рішення суду, є спосіб захисту порушеного права останнього саме шляхом стягнення на його користь із Державного бюджету України заборгованості з відшкодування ПДВ.
Також суд бере до уваги висновок Третього апеляційного адміністративного суд, наведений у постанові від 11.04.2024 року у справі № 160/23286/23, якою було відмовлено у задоволенні позову ПП «Інтеграл Плюс» до відповідачів ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ГУ Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення пені за час затримки відшкодування ПДВ, право на яке підтверджене постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року по даній справі, де суд апеляційної інстанції мотивуючи відмову у задоволенні позову вказав про наявність іншого, в порівнянні із стягненням пені, найбільш ефективного способу захисту прав платника у вигляді звернення до суду в рамках справи №804/5272/15 із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення в порядку статті 378 КАС України.
Враховуючи наведене та фактичні обставини щодо встановлення в судовому порядку права ПП «Інтеграл Плюс» на бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 1 200 000,00 грн., тривале невиконання державою обов'язку з фактичного відшкодування підтверджених сум ПДВ, яке спричиняє порушення права позивача на їх отримання з бюджету, а також, що такі способи судового захисту, як визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неподання до органу Казначейства висновку із зазначенням відповідної суми бюджетного відшкодування ПДВ, зобов'язання податкового органу підготувати і надати відповідний висновок органам Казначейства, зобов'язання податкового органу внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ заяву ПП «Інтеграл Плюс» про повернення суми бюджетного відшкодування за декларацією за серпень 2015 року у розмірі 1200000,00 грн., не призвели до ефективного поновлення його прав, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ПП «Інтеграл Плюс» та змінити спосіб і порядок виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року по справі № 804/5272/16 на стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені ст. 378 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 ст. 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст здійснення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого КАС України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів щодо реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений спосіб. Тобто, фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим. Під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Таким чином, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. У спірних правовідносинах такими обставинами є істотні зміни податкового законодавства, зокрема відсутність в даний час дієвого механізму повернення бюджетного відшкодування ПДВ за попередні періоди по даній категорії справ та не запровадження функціонування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, внаслідок яких виконати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року по даній справі у встановлений у ній спосіб наразі неможливо.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Заявник надав суду належні докази існування обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява ПП «Інтеграл Плюс» про зміну порядку і способу виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року по справі № 804/5272/16 з зобов'язання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заяву Приватного підприємства «Інтеграл Плюс» про повернення суми бюджетного відшкодування за декларацією за серпень 2015 року у розмірі 1 200 000,00 грн. та дату узгодження вказаної суми бюджетного відшкодування - 28.03.2016 року, на стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування ПДВ за податковою декларацією ПП «Інтеграл Плюс» з ПДВ за серпень 2015 року в сумі 1 200 000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП «Інтеграл Плюс», підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 14, 245, 248, 256, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву Приватного підприємства «Інтеграл Плюс» про зміну способу і порядку виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року по справі № 804/5272/16 задовольнити повністю.
Змінити спосіб та порядок виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року у справі № 804/5272/16 із зобов'язання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заяву Приватного підприємства «Інтеграл Плюс» про повернення суми бюджетного відшкодування за декларацією за серпень 2015 року у розмірі 1 200 000,00 грн. та дату узгодження вказаної суми бюджетного відшкодування - 28.03.2016 року на стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією Приватного підприємства «Інтеграл Плюс» з податку на додану вартість за серпень 2015 року в сумі 1 200 000,00 (один мільйон двісті тисяч) грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Приватного підприємства «Інтеграл Плюс» (код ЄДРПОУ 30950298, м. Кривий Ріг, вул. Вадима Гурова, буд. 35А/О, кімната 404).
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295 та 297 КАС України.
Повний текст ухвали суду складено 17.07.2025 року.
Суддя О.В. Царікова