04 березня 2025 рокуСправа №160/17293/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
01.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо відрахування аліментів з додаткової винагороди ОСОБА_1 , яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та виплачується на період дії воєнного стану;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 відрахування аліментів здійснювати без врахування додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та виплачується ОСОБА_1 у період дії воєнного стану.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , приймає участь в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та отримує додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02.01.2023 по справі № 175/3740/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів до досягнення дитиною трьох років, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/6 частки усіх видів доходу щомісячно на її утримання, до досягнення дитиною трьох років, починаючи стягнення з 29.11.2022 року, а також судовим наказом від 05.12.2022 року по справі № 175/3739/22 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з дня пред'явлення заяви до суду з 29.11.2022 року і до досягнення дітьми повноліття. Під час здійснення військовою частиною НОМЕР_2 відрахувань аліментів з доходів позивача, останньому стало відомо, що відповідач здійснює їх відрахування з додаткової винагороди позивача, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168. Позивач вважає дії відповідача щодо звернення стягнення аліментів не лише із заробітної платні, а ще з додаткової винагороди протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
За допомогою підсистеми «Електронний суд» від військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі (вх. 2203/25).
У обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що постановою КМУ від 11.11.2022 року № 1263, яка набула чинності 16.11.2022 року, внесено зміни до пункту 8 переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993р. № 146, доповнивши його після слів «з усіх видів грошового забезпечення» словами «інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану». Таким чином, додаткова винагорода, яка виплачується на період воєнного стану, розмір та порядок виплати якої визначається постановою КМ України № 168 від 28.02.2022 року, прямо визначається як дохід, який враховується при визначенні розміру аліментів. З огляду на викладене вказує, що протиправних дій відповідачем не було вчинено та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02.01.2023 по справі № 175/3740/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів до досягнення дитиною трьох років, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/6 частки усіх видів доходу щомісячно на її утримання, до досягнення дитиною трьох років, починаючи стягнення з 29.11.2022 року, а також судовим наказом від 05.12.2022 року по справі № 175/3739/22 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з дня пред'явлення заяви до суду з 29.11.2022 року і до досягнення дітьми повноліття. Під час здійснення військовою частиною НОМЕР_2 відрахувань аліментів з доходів позивача, останньому стало відомо, що відповідач здійснює їх відрахування з додаткової винагороди позивача, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168. Позивач вважає такі дії відповідача щодо звернення стягнення аліментів не лише із заробітної платні, а ще з додаткової винагороди протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (надалі, також - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 (надалі, також - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі, також - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року, №573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, тощо та триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (надалі, також - Постанова №168), яка набрала чинності 28.02.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року.
Пунктом 1 Постанови №168, зокрема, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до Постанови КМУ від 26.02.1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» (у редакції, яка діяла до 16.11.2022 року), зокрема п.п 2 п.1 утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати.
При цьому, пунктом 8 цієї ж постанови (у редакції, яка діяла до 16.11.2022 року) передбачено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.
Додаткова винагорода передбачена пунктом 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» не має постійного характеру, а передбачена на період дії воєнного стану, який введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Разом з тим, постановою КМУ від 11.11.2022 року № 1263, яка набула чинності 16.11.2022 року, внесено зміни до пункту 8 Постанови КМУ від 26.02.1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», якою передбачено стягнення аліментів з інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану.
Отже, виходячи з аналізу норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин суд дійшов висновку, що військовою частиною НОМЕР_2 правомірно утримується визначена судовим наказом сума аліментів з повного обсягу грошового забезпечення, що нараховується позивачу.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 134 ,139, 143, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 04.03.2025.
Суддя О.В. Царікова