25.07.25 Справа № 469/649/25
1-кп/469/261/25
24 липня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3
захисник ОСОБА_4 ( у режимі відеоконференцзв"язку)
обвинувачений ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025152150000045 від 05.03.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чапаєвка Миколаївського (Березанського) району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, утриманців не має, не судимого, місце проживання: АДРЕСА_1 , проходить військову службу за мобілізацією на посаді оператора 2-го відділення протитанкових ракетних комплексів 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання "солдат",
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,-
встановив :
Прокурор надав клопотання, у якому просив продовжити щодо ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, без визначення розміру застави.
Клопотання обгрунтоване тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, спрямованого проти життя і здоров"я особи, вчиненого в умовах воєнного стану, що підвищує ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, а тому існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від суду у зв"язку з тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, та у зв"язку з відсутністю у обвинуваченого сталих соціальних зв"язків, які б утримували його за останнім місцем проживання, негативною характеристикою обвинуваченого за місцем проживання, зловживанням алкогольними напоями, самовільним залишенням ним військової частини; можливості незаконного впливу на свідків у зв"язку з обізнаністю з їх місцем перебування; вчинення іншого кримінального правопорушення, так як обвинувачений самовільно залишив місце несення служби, а у разі перебування у військовій частині матиме доступ до зброї. Враховуючи зазначені ризики, прокурор вважав недостатнім застосування до ОСОБА_5 менш тяжких запобіжних заходів, які не забезпечать його належну процесуальну поведінку і можуть призвести до переховування обвинуваченого. Крім того, відсутність соціальних зв"язків обвинуваченого не гарантують його належну процесуальну поведінку.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вважаючи, що через значний час, який сплинув після затримання обвинуваченого, відпала необхідність у його триманні під вартою, претензії у потерпілого відсутні, а тому достатньо буде застосування до обвинуваченого особистого зобов"язання.
Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Частинами 1-3 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати чи обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно зі ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, тобто у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Під час обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 07 березня 2025 року слідчий суддя Березанського районного суду Миколаївської області встановив наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, його втечу з місця події, та його дії, спрямовані на приховування злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність слідчим наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та ризику незаконного впливу на потерпілого ОСОБА_6 і свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які на даній стадії кримінального провадження не були допитаними.
Ризик вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень (п.5 ч.1 ст.177 КПК України) слідчий суддя вважав недоведеним у зв"язку з ненеданням належних та достатніх доказів щодо особи підозрюваного, на підставі яких можливо було б дійти обґрунтованого висновку про наявність вказаного ризику.
Виходячи з наявності встановлених слідчим суддею ризиків, відсутності поручителів, тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , його схильність до вжиття спиртних напоїв, наявність кримінального провадження щодо ОСОБА_5 за ч.4 ст.408 КК, слідчий суддя вважав, що застосування більш м'яких запобіжних заходів з перебуванням підозрюваного на волі може призвести до реалізації зазначених ризиків. Стан здоров'я та сімейний стан підозрюваного не перешкоджає утриманню під вартою.
Оскільки ОСОБА_5 підозрювався у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, з врахуванням встановлених при розгляді клопотання ризиків, майнового стану підозрюваного, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави слідчим суддею не визначався.
У підготовчому судовому засіданні у цьому кримінальному провадженні 03 червня 2025 року суд підтвердив вказані висновки та встановив, що існуючі ризики не зменшились та не зникли, та продовжив строк тримання обвинуваченого під вартою до 01 серпня 2025 року.
З моменту обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та до моменту вирішення вказаного клопотання обставини, які стали підставою для обрання такого запобіжного заходу, суттєво не змінились; на час розгляду клопотання суд перейшов до встановлення обставин кримінального правопорушення та перевірки їх доказами; будь-які відомості, які спростовують існування чи зниження встановлених судом ризиків, не отримані, а тому такі ризики продовжують існувати, у зв"язку з чим суд не враховує заперечення сторони захисту.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 177, 183, 196, 197, 199, 331, 369, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят діб.
Ухвала бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали до 21 вересня 2025 року включно.
Дата проголошення повного тексту ухвали 25 липня 2025 року о 13.45 год.
Суддя :