Cправа № 127/22781/25
Провадження № 1-кс/127/9316/25
Іменем України
24 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 11 липня 2025 року, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 11 липня 2025 року.
Скарга мотивована тим, що 11.07.2025 ОСОБА_3 за допомогою засобів власної електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » подав заяву про кримінальне правопорушення до Управління служби безпеки України у Вінницькій області (адреса електронної поштової скриньки - «ІНФОРМАЦІЯ_2»). Дана заява стосувалась вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 КК України.
Незважаючи на явні ознаки вчиненого кримінального правопорушення, які, на переконання заявника, містились у його заяві, листом начальника СВ УСБУ у Вінницькій області від 14.07.2025 ОСОБА_3 повідомлено про те, що матеріали його заяви від 11.07.2025 були направлені на адресу Вінницької обласної прокуратури з посиланням на статтю 216 КПК України, яка визначає підслідність органів Національної поліції. У подальшому разом із додатково поданим заявником зверненням до прокуратури вказана заява листом Вінницької обласної прокуратури від 15.07.2025 була скерована до Житомирської обласної прокуратури, та до цього часу інформація щодо внесення відомостей до ЄРДР не надходила.
У зв'язку із наведеним, ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою, в якій просив суд зобов'язати уповноважену особу Управління служби безпеки України у Вінницькій області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 11.07.2025 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376 КК України.
Особа, яка звернулась до суду зі скаргою, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак у прохальній частині своєї скарги просив здійснювати її розгляд за його відсутності.
Уповноважена особа УСБ України в судове засідання не з'явився. Разом з тим, до суду надійшла заява старшого слідчого в особливо важливих справах СВ УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_4 про розгляд даної скарги за його відсутності. Проти задоволення скарги заперечив, оскільки вважає її необґрунтованою.
Також до зазначеної заяви слідчий долучив в якості додатку ухвалу Корольовського районного суду міста Житомир від 08 липня 2025 року, винесену за результатами розгляду аналогічної скарги ОСОБА_3 , роздруковану з Єдиного реєстру судових рішень.
Оскільки позиція особи, яка завернулась до суду зі скаргою, висловлена у самій скарзі, а відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, слідчий суддя, з урахуванням положень ч.ч. 2, 3 ст. 306 КПК України, вважає за можливе розглянути дану скаргу за відсутності осіб, які не з'явились.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст.24 КПК України це право гарантується кожному.
Вимогами п.18 ч.1 ст.3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів скарги, ОСОБА_3 11.07.2025 за допомогою засобів власної електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » подав заяву про кримінальне правопорушення до Управління СБУ у Вінницькій області (за адресою електронної поштової скриньки «ІНФОРМАЦІЯ_2»).
Відповідно до листа Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 14.07.2025 № 53/6/2/7-571, матеріали заяви ОСОБА_3 (реєстр. № 218/2 від 14.07.2025) щодо втручання в діяльність судових органів, а саме Корольовського районного суду міста Житомир, направлені до Вінницької обласної прокуратури.
Як вбачається зі змісту листа Вінницької обласної прокуратури від 15.07.2025 № 09/2-805вих-25 зазначена вище заява направлена до Житомирської обласної прокуратури.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Таким чином, КПК України містить безумовний обов'язок внести про кримінальне правопорушення невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, а відмова у прийнятті та реєстрації такої заяви чи повідомлення не допускається.
Разом із тим, цей обов'язок виникає лише у випадку подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, а не будь-якої заяви взагалі.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18 зазначив, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в них об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст. 11 ч. 1 КК України злочином є передбачене КК України суспільно небезпечне вчинене діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Таким чином, слідчий суддя має з'ясувати, чи можна розглядати заяву ОСОБА_3 як заяву про вчинене кримінальне правопорушення з огляду на її зміст. У даному контексті слідчий суддя звертає увагу на те, що положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Зокрема, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить об'єктивні дані, які дійсно вказують на існування реального факту вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому, навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
За змістом заяви ОСОБА_3 від 11 липня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення, в провадженні Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_5 перебуває справа № 296/7101/25, за поданою ОСОБА_3 скаргою щодо бездіяльності уповноважених осіб Управління СБ України в Житомирській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 30.06.2025 у задоволенні зазначеної скарги відмовлено.
У тексті даної ухвали зазначаються календарні дати, які ще не настали (а саме 03.07.2025), та не конкретизовано обставин, які стали підставою для відмови у задоволенні скарги. Окрім того, судове засідання у справі за скаргою було призначено на 03.07.2025, однак ухвала про відмову в задоволенні скарги винесено 30.06.2025 із накладенням особистого електронного цифрового підпису судді ОСОБА_5 того ж дня о 15:06:25 год. Також у судовому рішенні наявні прогалини в посиланнях на сторону кримінального провадження - уповноважену особу УСБУ в Житомирській області.
У зв'язку із наведеним вище, заявник прийшов до висновку про втручання у діяльність слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_5 з метою винесення нею неправосудного рішення, що містить у собі ознаки вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.376 КК України.
Як зазначається в заяві, ОСОБА_3 стало відомо про причетність до вказаного кримінального правопорушення депутата Житомирської обласної ради ОСОБА_6 , який особисто або через третіх осіб здійснював вплив на суддю Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_5 .
Окрім цього, у рамках іншої справи Корольовського районного суду міста Житомира №296/7279/25 щодо бездіяльності на предмет невнесення відомостей до ЄРДР УСБУ в Житомирській області (щодо вчинення кримінального правопорушення на предмет втручання в діяльність судді ОСОБА_5 ) вказана суддя заявила самовідвід, про що постановлено відповідну ухвалу від 04.07.2025. У подальшому матеріали вказаної скарги було передано слідчому судді ОСОБА_7 , яка також заявила самовідвід, посилаючись на п.4 ч.1 ст.75 КПК України, хоча, на переконання скаржника, на дану суддю чинила тиск матір депутата ОСОБА_6 - ОСОБА_8 .
Як наслідок, подальший розподіл справи став неможливим у зв'язку з відсутністю суддів для розгляду справи, що вказує на системність втручання у діяльність суддів Корольовського районного суду міста Житомира.
Разом з тим, після отримання судом скарги №296/7279/25 та після деяких інших обставин, справа № 296/7101/25 була передана для розгляду судді ОСОБА_7 , яка 08.07.2025 постановила ухвалу про відмову у задоволенні скарги. Однак з метою недопущення здійснення правосуддя проголошено було лише вступну та резолютивну частини ухвали. Повний же текст даного судового рішення проголошено 14.07.2025, що створило перешкоду в його апеляційному оскарженні у строки, визначені КПК України.
Із зазначенням тих же обставин та ознак вчинення правопорушення (а також з прийняттям судового рішення у справі № 296/7101/25), слідчий суддя ОСОБА_7 15.07.2025 також заявила самовідвід у справі № 296/7637/25 щодо бездіяльності слідчого управління ГУНП в Житомирській області (за заявою від 10.07.2025 про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 376 ККУ).
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Тобто, з одного боку, у відповідності до положень ч.4 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення, а відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Однак зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Таким чином, аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Проаналізувавши зміст заяви ОСОБА_3 від 11.07.2025, а також додані до неї в якості додатків копій судових рішень, апеляційних скарг та інших матеріалів, суд приходить до висновку, що наведені у ній обставини не вказують на вчинення дій, які складають об'єктивну сторону будь-якого злочину (кримінального правопорушення), натомість є висловленням очевидної незгоди з винесеними рішеннями органів судової влади та власних припущень щодо мотивації суддів при їх винесенні, що ґрунтуються на особистих переконаннях та трактуванні норм законодавства на власний розсуд.
Суд звертає увагу особи, яка звернулась до суду зі скаргою, що згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 постанови «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, слідчий суддя не знаходить в заяві ОСОБА_3 від 11.07.2025 об'єктивних відомостей для того, щоб вважати її заявою про вчинене кримінальне правопорушення, тому, відповідно, у посадових осіб Управління Служби безпеки України у Вінницькій області не виникало обов'язку внести викладені в ній відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 22, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Управління служби безпеки України у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 11 липня 2025 року- залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_9