Справа № 392/624/25
Провадження № 2/392/634/25
про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2025 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області - суддя Назаренко К. П., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів Львівської області) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175 ЦПК України.
Всі адреси учасників процесу наведені у неналежній формі, яка встановлена підпунктом 2, п. 32 Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених Постановою КМУ №270 від 05.03.09. Вимога дотримання відповідної форми також закріплена у ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів", затвердженого наказом ДП «УкрНДНЦ» від 01.07.2020 № 144 положення якого поширюються на всі без винятку органи державної влади, місцевого самоврядування та юридичних осіб незалежно від форми власності (п. 1.1), п. 5.6: «Реквізити поштової адреси зазначають згідно з постановою Кабінету Міністрів України [7] у такій послідовності: назва вулиці, номер будинку, номер корпусу чи офісу (за потреби), назва населеного пункту, району, області, поштовий індекс.
Якщо місцезнаходження юридичної особи відрізняється від адреси фактичного здійснення діяльності чи розміщення офісу, у довідкових даних допустимо зазначати дві адреси: юридичну (зазначену в ЄДРПОУ) та фактичну (для листування)».
З досліджених матеріалів справи встановлено, що неналежна форма вказування поштових адрес є системною позицією позивача (фірмові бланки, інші заяви до суду, адреси в договорах тощо наводяться в традиції СРСР).
На 34-му році Незалежності, 16-му році запровадження міжнародного стандарту вказування адрес, 11-му році російської агресії та 4-му році широкомасштабного вторгнення, продовжувати дотримуватися імперської традиції адресації є не лише порушенням правил, а й етичним порушенням. Тож фактично невиконаною є вимога п. 2 ч. 1 ст. 175 ЦПК України щодо вказування у позовній заяві місцезнаходження або місця проживання (перебування) учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Однак, у позовній заяві не зазначено відомі адреси електронної пошти (відповідач), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Як вказано в позовній заяві, доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів міститься в додатку 16 - «Докази направлення Позовної заяви Відповідачу (для суду)». В якості доказу подано опис вкладення до листа форми 107 на ім'я ОСОБА_1 , в якому у графі "вкладення до" не зазначено найменування поштового відправлення. У графі «Перевірив» відсутнє прізвище працівника поштового зв'язку та є нечитабельною печатка пошти із зазначенням дати відправлення.
Кількість аркушів (сторінок) в описі вкладення повинна бути вказана для кожного окремого додатку (документу), як це власне і передбачено формою опису. Однак, позивач не зазначив обсяг кожного документу (додатку) а лише вписав "1 предмет" біля назви кожного з документів та загальну кількість - 17 предметів. Якщо б значення мала лише загальна кількість предметів, форма опису не передбачала б місця для відомостей стосовно аркушів кожного з вкладень. Кожен додаток розглядається як окремий елемент вкладення, і його обсяг має бути чітко вказаний. Продублювавши "1 предмет" в графі опису кожного вкладення, позивач унеможливив звірку документів, що надіслані відповідачу з документами що подані до суду разом з позовом. Все це ставить під сумнів, що відповідачу надіслано позовну заяву з усіма доданими до неї документами, які подані до суду.
Зазначені недоліки унеможливлюють ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданими документами з описом вкладення відповідачу. Тому він не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ надсилання копії позовної заяви відповідачу.
Таким чином, вимога абзацу 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України не виконана, доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів не надано.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 259-261 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами, залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання ним цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К. П. НАЗАРЕНКО