Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25.07.2025м. ХарківСправа № 922/2535/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
розглянувши заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в розмірі в розмірі 7385,37 грн. та суми судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, у розмірі 3515,24 грн.
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-9» (61002, м. Харків, вул. Садова, буд. 10/12; код ЄДРПОУ: 40378916)
боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропрод Плюс" (63401, Харківська обл., Зміївський р-н., м. Зміїв, пров. Фурманова / пров. Бірчанський, буд. 14/15; код ЄДРПОУ: 39918341)
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-9» звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрод Плюс" суми заборгованості за договором на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об'єкт в розмірі в розмірі 7385,37 грн. та суми судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, у розмірі 3515,24 грн.
Дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-9» про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову у його видачі з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів заяви, 10 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-9», (далі - заявник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропрод Плюс" (далі - боржник) укладено договір №74910/1А на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об'єкт боржника з Додатком №1 (далі - Договір, копія Договору з Додатком №1 додаються до даної заяви, додаток №2), який розташований за адресою: м. Харків, вул. Зернова, буд. 53-Б. (Відомості з ЄДРПОУ ТОВ «АГРОПРОД ПЛЮС» додаються до даної заяви, додаток №3).
Відповідно до пунктів Договору, Договір укладається після обладнання «Об'єкта» комплектом засобів сигналізації.
На виконання умов пунктів Договору для надання послуг заявником на Об'єкті було встановлено обладнання - Прилад приймально-контрольний "Лунь-25Т" (далі - ППК), який належить заявнику на праві власності та який не переходить у власність боржника протягом всього часу дії цього Договору.
В разі потреби, для підключення «Об'єкту» до ПЦС «Замовник» забезпечує допуск фахівця «Виконавця» для встановлення ППК «Лунь» (надалі - «ППК «Лунь»), за допомогою якого ведеться спостереження за «Об'єктом» та його охорона. «ППК «Лунь» являється і залишається власністю «Виконавця» і не переходить у власність «Замовника» протягом всього часу дії цього Договору. «Замовник» несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого «Виконавцем» «ППК «Лунь» з настанням наслідків, передбачених пунктами цього Договору.
Відповідно до п.10.2 Договору, за вимогою однієї з Сторін, цей Договір може бути припинений або призупинений на певний строк, при цьому Сторона-заявник зобов'язана не пізніше ніж за 5 календарних днів листом письмово повідомити про це іншу Сторону, а також провести необхідні взаєморозрахунки та виконати всі зобов'язання з дотриманням умов цього Договору, у тому числі передбачені пунктами вищезазначеного Договору.
Згідно з п.3.13 Договору, в разі розірвання цього Договору, «Замовник» зобов'язаний провести в 3-х денний строк всі необхідні взаєморозрахунки за цим Договором. А також забезпечити в 3-х денний строк доступ фахівця «Виконавця» на «Об'єкт» для проведення демонтажу встановленого «Виконавцем» ППК. Наслідки неповернення ППК з будь-яких підстав, передбачені пунктами вищезазначеного Договору
Відповідно до п.8.1.4 Договору, в разі пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставин встановленого на «Об'єкті» ППК мЛунь-25Тм, «Замовник» в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок «Виконавця» його вартість, у розмірі еквівалентному 120 доларів США. Оплата проводиться в національній валюті України за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.
Як стверджує заявник, боржником не було надано заявнику доступ на «Об'єкт» для проведення демонтажу встановленого ППК «Лунь» та не проведено всі необхідні розрахунки з дотриманням умов Договору, у тому числі, передбачені пунктами вищезазначеного Договору. Відповідно до пунктів Договору, у зв'язку з заборгованістю, Листом вих. №21/1 від 16.07.2024 року заявник повідомив боржника про розірвання вищезазначеного договору в односторонньому порядку.
Лист щодо одностороннього розірвання договору з боржником є додатком №5 до даного договору.
Даний Лист про розірвання договору був направлений на всі мобільні номера телефонів Боржника та/або його довіреної особи: 380993023750, +380676023750, +30665942976, які співпадають з номерами телефонів боржника, зазначеними боржником в Додатку №1 до Договору на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи. Боржник отримав даний Лист про розірвання на всі свої мобільні номера телефонів. Даний факт підтверджується скріншотом з Вайберу боржника та/або його довіреної особи. (Скріншот з Вайберу боржника щодо відправлення Листа про розірвання договору також додаються до даної заяви, додаток №6).
Також боржнику було направлено роз'яснення адвоката як додаткове повідомлення боржника про розірвання вищезазначеного договору, вих. №28/05 від 28.05.2025 року, (додаток №7 до даної заяви).
Дане роз'яснення адвоката було також направлено на всі мобільні номера телефонів Боржника та/або його довіреної особи: 380993023750, +380676023750, +30665942976, які співпадають з номерами телефонів боржника, зазначеними боржником в Додатку №1 до Договору на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи. Боржник отримав дане роз'яснення адвоката на всі свої мобільні номера телефонів. Даний факт підтверджується скріншотом з Вайберу боржника та скріншотом з Телеграм боржника щодо відправлення роз'яснення адвоката. Дані скріншоти додаються до даної заяви, додаток №6).
Також доказами повідомлення боржника про розірвання договору та виникнення заборгованості є направлене боржнику роз'яснення адвоката як додаткове повідомлення боржника про розірвання вищезазначеного договору, вих. №28/05 від 28.05.2025 року. Даний факт підтверджується Інформацією про відправлення документів Боржнику з Описом вкладення №1600702 від 02.06.2025 року, додаток №8 до даної заяви.
Боржником даний документ не був отриманий, у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання. Даний факт підтверджується Інформацією щодо стану доставки відправлення документів боржнику №1600702 від 20.06.2025 року, додаток №9 до даної заяви.
Як стверджує заявник, після розірвання в односторонньому порядку Договору боржник в 3-х денний строк не повернув ППК «Лунь» заявнику, внаслідок чого, виникла заборгованість у сумі, еквівалентній 120 доларів США. На дату подання даної заяви про видачу судового наказу сума еквівалентна 120 доларам США складає 5015,09грн. в національній валюті за курсом, встановленим НБУ на 25.06.2025, (офіційний курс НБУ є додатком №10 до даної заяви), та вираховується як 120 доларів США х 41,7924 (курс гривні к долару), та дорівнює 5 015,09 грн.
Також, як стверджує заявник, у боржника на дату подання заяви про видачу судового наказу, крім заборгованості за ППК «Лунь-25Т», наявна заборгованість за надані заявником послуги з охорони у сумі 1342,30 грн. Даний факт підтверджується Актами звірки взаємних розрахунків за період: січень 2024 рік травень 2025 рік між ТОВ «ОХОРОНА-9» та ТОВ «АГРОПРОД ПЛЮС». Акт звірки є додатком №11 до даної заяви. Разом з цим, відповідно до чинного законодавства України заявником нараховані інфляційне збільшення, штрафні санкції та 3% річних за період з 29.07.2024 року по 25.06.2025 року. Розрахунок ціни позову додається до даної заяви, додаток №12.
Разом із заявою про видачу судового наказу заявник надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого станом на дату подання даної заяви про видачу судового наказу на 23.07.2025 року попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат заявника у зв'язку із розглядом справи складає:
1) судовий збір в розмірі 242,24 гривні 24 копійки;
1) витрати на відправлення Роз'яснення адвоката як додаткового повідомлення Боржника про розірвання договору в розмірі 100,50 гривень 50 копійок;
2) витрати на відправлення Боржнику Заяви про видачу судового наказу в розмірі 172,50 гривень 50 копійок;
3) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000,00 гривень 00 копійок.
Загальна сума судових витрат заявника у зв'язку із розглядом справи складає 3515,24 гривень 24 копійки. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат Заявника у зв'язку із розглядом справи є додатком №22 до даної заяви.
Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).
Частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Згідно зі вимогами статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (у тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, у наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, в тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
З вищевикладеного вбачається, що наказне провадження передбачає можливість стягнення неоспорюваної заборгованості, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-9» вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрод Плюс" заборгованості у сумі, еквівалентній 120 доларів США, що складає 5 015,09 грн., не є безспірною, оскільки в обґрунтування підстав стягнення такої суми заявник посилається на розірвання Договору, що в свою чергу тягне за собою необхідність встановлення правової природи та умов її виникнення, що в межах наказного провадження не передбачено з огляду на приписи ч.1 ст.148 та п.7 ч.1 ст.155 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з цим, в підтвердження наявності заборгованості за надані заявником послуги з охорони у сумі 1342,30 грн. заявник надав Акти звірки взаємних розрахунків за період: січень 2024 рік травень 2025 рік між ТОВ «ОХОРОНА-9» та ТОВ «АГРОПРОД ПЛЮС».
Однак, вказані Акти не підписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропрод Плюс" та самі по собі не є первинними документами і не доводять факт господарської операції.
Водночас, процесуальними нормами не передбачено стягнення з боржника у наказному провадженні сум, відмінних від неоспорюваної заборгованості та витрат, пов'язаних з розглядом заяви про видачу судового наказу.
Частинами першою та третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до частини другої статті 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Разом з цим, згідно з частиною 1 статті 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
Частиною другою і третьою зазначеної статті визначено вимоги до змісту заяви та додатків до неї.
Аналіз наведених приписів процесуального законодавства, свідчить, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер. Заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право і сам факт подання заяви боржником є достатньою підставою для скасування судового наказу, так як закон не зобов'язує суд на цій стадії перевіряти обґрунтованість заперечень боржника.
Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.
Отже, розгляд заяви про видачу судового наказу в порядку наказного провадження не є розглядом спору по суті, а лише свідчить про наявність спору, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження у разі надходження заяви про скасування судового наказу у порядку статті 157 ГПК України, разом з цим, відповідно до приписів розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України, не передбачено розподілу будь-яких судових витрат за результатами розгляду такої заяви.
Крім того, статті 129 Господарського процесуального кодексу України регулюють питання розподілу судових витрат між сторонами спору в залежності від результатів розгляду справи по суті, а відтак, в даному випадку, не підлягають застосуванню. Судові витрати, які понесені учасниками під час наказного провадження в подальшому можуть бути враховані та розподілені за результатами розгляду даного спору в порядку позовного провадження.
Стаття 126 ГПК України визначає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з норм статті 126 ГПК України, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, натомість в наказному провадженні судом розглядається заява про видачу судового наказу.
Крім того, відповідно до частини першої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Проте, враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, виходячи з приписів у тому числі статті 126 ГПК України, у боржника відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення заявником, що суперечить приписам частини першої статті 13 ГПК України.
Відтак при розгляді заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу в межах наказного провадження буде порушено принцип змагальності, що суперечить висновкам, викладеним у постанові КГС ВС від 02.03.2023 у справі №5019/1274/11.
Крім того, у відповідності до ст.157 ГПК України, боржник не матиме змоги заперечити щодо нарахування витрат на правову допомогу.
З огляду на зазначене, стягнення з боржника на користь стягувача витрат на правничу допомогу суперечить самій суті наказного провадження.
Виходячи із вищевикладеного в сукупності, процесуальний закон не передбачає розподілу будь-яких судових витрат, окрім судового збору в порядку здійснення судочинства у наказному провадженні, що свідчить про те, що заявлена заявником вимога про стягнення витрат на правничу допомогу не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.
Суд звертає увагу заявника, що при незгоді боржника із стягненням витрат на правову допомогу останній буде позбавлений права на подання заяви про скасування судового наказу, оскільки пп. 5 ч.3 ст. 157 ГПК України передбачає, що у даній заяві боржник повинен зазначити про повну, або часткову необґрунтованість вимог стягувача, однак не судових витрат.
В силу п.3 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.148 цього Кодексу.
З урахуванням вищезазначеного судом встановлено, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-9» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрод Плюс" суми заборгованості за договором на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об'єкт в розмірі в розмірі 7385,37 грн. та суми судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, у розмірі 3515,24 грн. не відповідає вимогам статті 148 ГПК України, а отже є підстави для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.2 ст.153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Також суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статі 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Згідно ч.2 ст.152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст.ст. 12, 150, 152-154, 232 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-9» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрод Плюс" суми заборгованості за договором на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об'єкт в розмірі в розмірі 7385,37 грн. та суми судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, у розмірі 3515,24 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Ухвалу підписано 25.07.2025.
СуддяПономаренко Т.О.