вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"25" липня 2025 р. Cправа № 902/634/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, Вінницька область, 21050)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванська ковбасна фабрика" (вул. Червоноармійська, 10, м. Гнівань, Вінницький район, Вінницька область, 23310)
про стягнення 40367,89 грн,
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванська ковбасна фабрика" 40367,89 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №ТИ-012200 від 19.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг, внаслідок чого Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванська ковбасна фабрика" 40367,89 грн основного боргу.
Ухвалою суду від 26.05.2025, з урахуванням виправлених недоліків позовної заяви, за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/634/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 26.05.2025 позивачу до Електронного кабінету ЄСІТС, про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка. Водночас зазначену ухвалу, направлену відповідачу за адресою місцезнаходження згідно відомостей з ЄДРЮОФОП, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (позиція сформована в ухвалі Верховного Суду від 24.03.2021 в адміністративному провадженні №К/9901/35851/20 та підтримана у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023).
Окрім того, суд зазначає, що ухвалу про відкриття провадження у справі № 902/634/25 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судове провадження у даній справі.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
19.11.2021 між Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (Оператор системи) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гніванська ковбасна фабрика" (Споживач) укладено Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №ТИ-012200 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а Споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього Договору та додатками до нього. що є його невід'ємними частинами.
Додатком №1 до Договору №ТИ-012200 від 19.11.2021 визначено Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії, а Додатком №4 - порядок розрахунків за розподіл електричної енергії.
Споживач здійснює остаточний розрахунок за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього Договору та за розподілену (передану) електроенергію та інших платежів згідно з умовами цього Договору на підставі самостійно отриманих у Оператора системи рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання (пункти 5 та 2 Додатку №1 та Додатку №4 відповідно).
Матеріали позову містять копії підписаних та скріплених печаткою зі сторони позивача:
- Актів прийняття-здачі наданих послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №2098014945457 від 31.07.2023 на засвідчення прийняття відповідачем як Споживачем наданих послуг за липень 2023 р. згідно умов Договору на об'єм споживання 4190 кВАр.год. вартістю 1809,96 грн, а також №2094030619853 від 31.08.2023 на засвідчення прийняття відповідачем як Споживачем наданих послуг за серпень 2023 р. згідно умов Договору на об'єм споживання 4238 кВАр.год. вартістю 2128,92 грн;
- Актів прийняття-здачі наданих послуг з розподілу електричної енергії №8098014945451 від 31.07.2023 на засвідчення прийняття відповідачем як Споживачем наданих послуг з розподілу електричної енергії за липень 2023 р. згідно умов Договору на об'єм споживання 7846 кВт*год вартістю 16662,83 грн, а також №8094030619857 від 31.08.2023 на засвідчення прийняття відповідачем як Споживачем наданих послуг з розподілу електричної енергії за серпень 2023 р. згідно умов Договору на об'єм споживання 10249 кВт*год вартістю 21766,18 грн;
- відповідних рахунків на оплату.
За надані послуги за Договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Гніванська ковбасна фабрика" здійснило часткову оплату в загальному розмірі 2000 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних інструкцій від 09.10.2024 та від 21.10.2024 (а.с. 27-28, т.1).
Несплата відповідачем решти вартості послуг з розподілу та компенсації перетікання реактивної електричної енергії за Договором за липень-серпень 2023 року на загальну суму 40367,89 грн слугувала підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду. Поряд з цим позивач звертався до відповідача із претензіями від 19.02.2024 про сплату за перетікання реактивної електричної енергії за Договором станом на 16.02.2024.
У відповідь на претензію №СО-54-169 від 19.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гніванська ковбасна фабрика" визнало наявність заборгованості та просило відтермінувати сплату боргу на 3-4 місяці (лист №17/05 від 17.05.2024).
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
У статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з передачі електричної енергії.
Розподіл електричної енергії (розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії (п. 78 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до абзацу 14 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу I ПРРЕЕ договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії - домовленість двох сторін, яка є документом певної форми і встановлює зміст та регулює правовідносини між споживачем та оператором системи розподілу під час визначення плати за перетікання реактивної електричної енергії.
Плата за перетікання реактивної електричної енергії - плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, які оператор системи розподілу/оператор системи передачі змушений надавати споживачам на території здійснення своєї ліцензованої діяльності (абзац 45 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 - (ПРРЕЕ).
Варто зауважити, що плата за перетікання реактивної електроенергії не є збитками чи штрафними санкціями. За своєю правовою природою ця плата є платою за послуги, які згідно з чинним законодавством надає власник електричних мереж непобутовому споживачеві, що допускає перетікання реактивної електричної енергії.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що один суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин зобов'язані вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Таким чином, відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За приписами частини 7 статті 276 Господарського кодексу України, оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Як визначено в пунктах 5 та 2 Додатку №1 та Додатку №4 до Договору відповідач повинен був здійснити остаточну оплату послуг з розподілу електричної енергії та оплату послуг з перетікання реактивної електричної енергії протягом п'яти операційних днів з моменту отримання рахунку. При цьому обов'язок отримати відповідний рахунок покладається на відповідача як Споживача самостійно.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено факт надання послуг з розподілу електричної енергії та послуг з перетікання реактивної електричної енергії за Договором у липні-серпні 2023 року на загальну суму 42367,89 грн (сумарна вартість згідно відповідних Актів).
З урахуванням здійснених відповідачем проплат в загальному розмірі 2000 грн, основний борг складає 40367,89 грн (42367,89 грн - 2000 грн = 40367,89 грн) та таке зобов'язання є простроченим. Поряд з цим, оскільки з матеріалів справи неможливо встановити дату отримання відповідачем відповідних рахунків на оплату, застосуванню підлягають приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд враховує позицію КЦС ВС, викладену у постанові від 25.01.2023 у справі №504/3770/15 (61-5699св22), що оскільки ст. 530 ЦК України не передбачено у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Відтак зобов'язання відповідача щодо сплати основного боргу виникло за спливом семиденного строку від дня пред'явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто за фактом подання позову.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог чи доказів погашення заборгованості. Водночас суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, то витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача в сумі 2422,4 грн. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванська ковбасна фабрика" (вул. Червоноармійська, 10, м. Гнівань, Вінницький район, Вінницька область, 23310, код ЄДРПОУ 30165645) на користь Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, Вінницька область, 21050, код ЄДРПОУ 00130694) 40367,89 грн - основного боргу та 2422,4 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати позивачу до Електронного кабінету ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 25 липня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу - вул. Червоноармійська, 10, м. Гнівань, Вінницький район, Вінницька область, 23310.