ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
21 липня 2025 року Справа № 906/1107/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Загородько Б.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації
на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.05.2025
(ухвалене о 13:20 год. у м. Житомирі, повний текст складено 13.05.2025)
та на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2025
(ухвалене о 10:30 год. у м. Житомирі)
у справі № 906/1107/20 (суддя Соловей Л.А.)
за позовом Приватного підприємства "Прогрес-Буд"
до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації
про cтягнення 765 147 грн 37 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Макарчук В.І.
Приватне підприємство "Прогрес-Буд" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення 973 846 грн 80 коп., з яких: 885 867 грн 60 коп. понесених витрат на проведені роботи та 87 979 грн 20 коп. збитків при виконанні договору підряду №60 від 21.11.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору підряду №60 від 21.11.2018 в частині оплати виконаних будівельних робіт в період січень-травень 2020 року.
В подальшому, позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог від 06.06.2022, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 765 147 грн 37 коп. витрат за проведені роботи, котру Господарський суд Житомирської області ухвалою від 20.06.2022 задовольнив.
Господарський суд Житомирської області рішенням від 06.05.2025 у справі № 906/1107/20 позов задовольнив. Стягнув з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь Приватного підприємства "Прогрес-Буд" 765 147 грн 37 коп. заборгованості за виконані роботи на підставі договору підряду №60 від 21.11.2018 та 11 477 грн 21 коп. судового збору.
При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи підтверджено обставини виконання позивачем будівельних робіт в період січень-травень 2020 року та їх вартість.
Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 11, 509, 525, 526, 629, 837, 846, 849, 853, 875, 879, 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Також, представником позивача подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 32 000 грн витрат на правову допомогу адвоката.
Господарський суд Житомирської області додатковим рішенням від 26.05.2025 у справі №906/1107/20 заяву Приватного підприємства "Прогрес-Буд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково. Стягнув з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь Приватного підприємства "Прогрес-Буд" 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог заяви відмовив.
Таке судове рішення мотивоване наявністю заперечень відповідача, критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, часом, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, відсутністю обов'язку суду присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всіх витрат на адвоката.
Крім того, суд взяв до уваги неявку представника в одне судове засідання та наявність декількох типових (подібних спорів).
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернувся Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, у якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 06.05.2025 у справі № 906/1107/20 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2025 у справі № 906/1107/20 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована таким.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем на підтвердження позовних вимог надано суду акти приймання виконаних будівельних робіт за січень-травень 2020 року примірної форми КБ-2в, підписані підрядником, та довідку про вартість виконаних будівельних робіт примірної форми КБ-3, підписану підрядником на загальну суму 765 147 грн 37 коп.
При ухваленні рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що такі акти не були підписані відповідачем з об'єктивних причин та зазначив, що відповідач заперечує виконання будівельних робіт у 2020 році взагалі з тих підстав, що підрядник не передав замовнику акти виконаних будівельних робіт за 2020 рік та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за цей же період. Відтак, відповідач не приймав таких робіт та, як наслідок, відсутні підстави для здійснення оплати.
Позивачем у справі, в порушення ст. ст. 73, 74, 76 ГПК України, додано докази по яких фактично не можливо встановити, що ПП "Прогрес-Буд" виконувались роботи в період січень- травень 2020 року та понесло неоплачені витрати, які до відповідача не направлялися, а не узгоджені, не підписані Замовником № КБ-2в та № КБ-3 не є належними доказами по справі та не підтверджують заявлені вимоги Позивача.
Позивачем до матеріалів справи додано лист №1 від 02.03.2020, адресований позивачем інженеру технічного нагляду Докійчуку О.П. про направлення актів виконаних робіт, який отримано останнім 02.04.2020, однак останній не може бути доказом направлення Акта виконаних робіт за 2020 рік, оскільки в листі вказано, що направляються акти виконаних робіт за ІІІ-ІV квартал 2019 року та І квартал 2020 року.
Відповідач відповідно до норм чинного законодавства листом від 03.03.2020 повідомив позивача про припинення договірних відносин, та на дату відмови вимагав повернути замовнику закуплені на виконання договору, невикористані матеріали, конструкції, вироби та устаткування у строк 10 днів з моменту отримання листа (згідно раніше погоджених сторонами актів виконаних робіт).
Відповідач вважає, що висновок експерта №10483 від 05.12.2024 складений з порушенням норм чинного законодавства, а тому не може бути прийнятий судом, як належний доказ.
Судом не взято до уваги доводи відповідача, що після відмови від договору підряду №60 від 21.11.2018, за результатами проведених відкритих торгів по предмету закупівлі: "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Малікова, 51б у с. Хочине, Олевського району, Житомирської області" (завершення робіт)", відповідачем було укладено договір підряду з ТОВ "Арт Хаус", зокрема на частину обсягів, які заявлено до стягнення у справі, та відповідно Департаментом оплачено, що в черговий раз ставить під сумнів обсяги виконаних робіт на об'єкті ПП "Прогрес-Буд".
Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 21.07.2025 представниця скаржника підтримала доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. Вказала, що додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2025 у справі № 906/1107/20 підлягає скасуванню, як похідне від основного рішення суду. Тому, просила апеляційну скаргу задовольнити, оскаржені судові рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.
В судове засідання 21.07.2025 представник позивача не з'явився.
Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що позивач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (т. 3, а. с. 234), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представниці скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржені рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 21.11.2018 за результатом проведених відкритих торгів/тендеру між Приватним підприємством "Прогрес-Буд" (підрядник) та Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (замовник) укладено договір підряду №60 (далі- Договір; т. 1. а. с. 8-15), за умовами п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації будівельні роботи по об'єкту: Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Малікова, 51б, с.Хочине Олевського району Житомирської області (ДК 021:2015 (СРУ) - 45210000-2 - Будівництво будівель) в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів з питань будівництва, технічної документації та умов договору і здати замовнику закінчені роботи у встановлений договором строк, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.
Згідно із п. п. 1.9. - 1.10. Договору підрядник зобов'язаний виконати роботи згідно календарного графіку виконання та фінансування робіт, який є невід'ємною частиною договору, і має право на дострокове виконання робіт за письмовим погодженням замовника.
Пунктом 2.1. Договору сторонами визначено, що договірна ціна є твердою. Забезпечення виконання зобов'язань сторін за договором здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України, загальних умов, інших актів законодавства та умов договору. Задля запобігання демпінгу цін, ціни на будівельні матеріали та обладнання, зазначені в пропозиції учасника, не повинні бути збільшені під час будівництва більше ніж індекс зміни вартості продукції підприємств будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, обладнання, що підтверджує Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Мінрегіон України). Збільшення вартості іноземних будівельних матеріалів та обладнання під час будівництва не повинно бути більше зміни курсу іноземної валюти згідно НБУ.
В п. 2.5. Договору встановлено, що ціна договору становить 6 450 000 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 1 075 000 грн. Обсяг фінансування в листопаді 2018 року становить 3 034 247 грн. При надходженні співфінансування з місцевих бюджетів об'єднаних територіальних громад у грудні 2018 року обсяг фінансування в 2018 році буде збільшено (пункт 2.5 договору).
Відповідно до п. п. 2.7, 2.8 Договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (№КБ-2в, КБ-3). Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.
У пункті 9.6 Договору сторони передбачили, що замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за відповідністю якості, обсягів виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам. Замовник призначає відповідальну особу, яка вправі в будь-який час перевіряти хід і якість будівельно-монтажних робіт, а також якість використовуваних матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника.
Відповідно до п. 10.1. Договору видатки на виконання робіт за рахунок державних коштів здійснюються у порядку, визначеному законодавством .
Оплату виконаних робіт замовник проводить поетапно по мірі надходжень з бюджету цільових, коштів на оплату видатків для виконання будівельних робіт, в сумі що не перевищує розмір фактичного надходження коштів з бюджету. У разі наявності бюджетного фінансування замовник може перерахувати підряднику попередню оплату/аванс у розмірі до 30% річного обсягу фінансування. Сума авансу складає 910 274 грн 10 коп., в тому числі ПДВ (20%) 151 712 грн 35 коп.. Підрядник зобов'язується використати одержану попередню оплату/аванс відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 (зі змінами). Термін погашення авансу до 22.12.2018, згідно календарного графіку виконання та фінансування робіт. По закінченні терміну невикористані кошти повертаються замовнику (пункти 10.2-10.3 Договору).
Згідно із п. п. 10.5. - 10.7. Договору оплата за виконані роботи здійснюється в межах фактичних надходжень на рахунок замовника на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2В та № КБ-3). Оплата виконаних робіт проводиться у разі наявності фінансування та в межах бюджетних асигнувань. Замовник не несе відповідальності перед підрядником за несвоєчасну оплату виконаних робіт у разі затримки бюджетного фінансування.
Пунктами 12.3. - 12.4. Договору сторони передбачили, що здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом форми №КБ-2в та довідкою №КБ-3. У разі виявлення в процесі приймання виконаних робіт недоліків, допущених з вини підрядника, він, у визначений замовником строк, зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до здачі виконаних робіт.
У 14 розділі Договору сторонами визначено, що відповідальність сторін за порушення зобов'язань за договором та порядок урегулювання спорів. Відповідно до пункту 1 статті 322 Господарського Кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки та сплачує штрафні санкції. Сторони зобов'язані докладати зусиль до вирішення конфліктних ситуацій шляхом переговорів. Несвоєчасне виконання робіт Підрядником відповідно до календарного графіка виконання робіт, крім обставин, непереборної сили дає право замовнику розірвання договору в односторонньому порядку.
У разі виявлення недоліків (дефектів) у роботах в процесі їх приймання та після прийняття (підписання актів виконаних робіт КБ-2, КБ-З) підрядник сплачує штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості робіт, наданих з недоліками (дефектами) (пункт 14.5. Договору).
Відповідно до пункту 14.6. Договору у разі порушення строків усунення недоліків (дефектів), виявлених замовником або контролюючими органами, визначених в акті усунення недоліків в процесі приймання виконаних робіт та протягом гарантійного строку експлуатації підрядник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт, в яких виявлені недоліки (дефекти) за кожний день затримки.
Акт, складений без участі підрядника, надсилається йому для виконання протягом 5 (п'яти) робочих днів після складання. Підрядник зобов'язаний за свій рахунок усунути залежні від нього недоліки в строки та в порядку, визначені в акті про їх усунення. Якщо підрядник не забезпечить виконання цієї вимоги чи буде порушувати строки її виконання, замовник має право прийняти рішення, попередньо повідомивши про нього підрядника, про усунення недоліків власними силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням витрат та заподіяних збитків за рахунок підрядника. Застосування господарських санкцій до сторони, яка порушила зобов'язання за договором, не звільняє її від виконання зобов'язань (пункти 14.9., 14.10., 14.11. Договору).
Згідно пунктів 14.12, 14.13 Договору сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення їй претензії чи звернення до суду. По питанням, що не врегульовані даним договором сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими нормативними актами в галузі будівництва та чинним законодавством.
Відповідно до розділу 18 Договору строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором. Строком договору є час, потягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, але у всякому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Пунктами 18.4, 18.5 Договору встановлено, що договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у разі невиконання підрядником календарного графіку виконання робіт, умов договору та у випадках, передбачених даним договором. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання припинення договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником рекомендованим листом через засоби поштового зв'язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі. В такому випадку договір вважається розірваним на 10-й день після відправлення рекомендованого листа замовником підряднику. Договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у разі непогодження підрядником внесення змін до договору відповідно до пункту 15.2 договору. В такому разі розірвання договору здійснюється відповідно до пункту 18.4 договору.
Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
В подальшому, сторонами буди внесені зміни до Договору, а саме:
- Додатковою угодою №1 від 22.12.2018 до договору підряду №60 від 21.11.2018 сторони внесли зміни до договору з врахуванням часткового фінансування в 2018 році, встановили що договір діє до 30.06.2019 (т.1, а. с. 21);
- Додатковою угодою №1Д/р від 22.12.2018 до договору підряду №60 від 26.11.2018 внесено зміни в пункт 1.6 договору щодо перегляду складу та обсягу робіт (т.1, а. с. 25);
- Додатковою угодою №2 від 18.04.2019 до договору підряду №60 від 21.11.2018 внесено зміни до пункту 2.5. договору "Ціна договору" з урахуванням обсягів фінансування в 2018-2019 роках та визначено ціну договору 6 450 000 грн (т.1, а. с. 26);
- Додатковою угодою №3 від 27.06.2019 до договору підряду №60 від 21.11.2018 внесено зміни у пункт 18.2 та визначено строк договору до 31.12.2019 (т.1, а.с.27);
- Додатковою угодою №4 від 31.12.2019 до договору підряду №60 від 21.11.2018 керуючись пунктом 4 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та відповідно до пункту 15.1 розділу 15 договору підряду, сторони змінили строк дії договору, встановивши його дію до 31.12.2020, але у всякому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Крім того, викладено в новій редакції Додаток №2 "Календарний графік" до договору, відповідно до якого залишок робіт на 2020 рік неоплачених замовником становить 1 545 612 грн 60 коп. (т.1, а.с.28-29).
На виконання договору підряду №60 підрядником протягом 2018-2019 років виконувались роботи по об'єкту: Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б в Хочине Олевського району Житомирської області - будівництво (ДК 021:2015 (СРУ) - 45210000-2 - Будівництво будівель), і виконані підрядником роботи оплачувались замовником.
Таким чином, укладений 21.11.2018 між сторонами за результатами тендеру договір підряду №60 частково ними виконаний.
В матеріалах справи наявний лист Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації №01.3-808 від 03.03.2020, яким останній повідомляє ПП "Прогрес-Буд" про відмову від договору підряду №60 від 21.11.2018 та який направлений підприємству 13.03.2020 (т.1, а .с. 99-102).
Також, 13.05.2020 відповідачем на адресу позивача надіслано лист №01.3-1610 від 12.05.2020, у якому, зокрема, викладено вимогу про повернення будівельного майданчика, всієї дозвільної документації, невикористаних матеріалів (конструкцій, виробів та устаткування), а також щодо підписання відповідних актів приймання-передачі (т.1, а. с. 103-105).
Як зазначає позивач, останньому стало відомо із сайту https://www.dzo.com.ua/tenders/5890879, що на об'єкт Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б в Хочине Олевського району Житомирської області - будівництво (ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2 - Будівництво будівель)" оголошено процедуру закупівлі.
Згідно інформації розміщеної на сайті https://www.dzo.com.ua/tenders/5890879, по об'єкту "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б в Хочине Олевського району Житомирської області - будівництво (ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2 - Будівництво будівель)" здійснюється закупівля робіт, які вже згідно договору підряду №60 від 21.11.2018 повинні бути виконані Приватним підприємством "Прогрес-Буд" (т. 1, а. с. 81).
Вимоги ґрунтуються на тому, що згідно Договору будівельного підряду №60 від 21.11.2018 та проектно-кошторисної документації підрядник має право виконувати роботи і отримувати прибуток, однак замовник своїми діями, а саме проведенням публічної закупівлі по об'єкту "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б в Хочине Олевського району Житомирської області - будівництво (ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2 - Будівництво будівель)" оспорює та не визнає право підрядника на проведення будівельних робіт. Позивач/підрядник зазначає, що виконав роботи в 2020 році, які взагалі не оплачені відповідачем, однак дані роботи включені відповідачем/замовником в предмет закупівлі.
На підтвердження позовних вимог позивач надав суду акти приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік примірної форми КБ-2в, підписані підрядником, та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за період 2020 рік примірної форми КБ-3, підписану підрядником на загальну суму 885 867 грн 60 коп. (т. 1, а. с. 30-53).
У матеріалах справи міститься супровідний лист ПП "Прогрес-Буд" №1 від 02.03.2020, за яким інженеру технічного нагляду Докійчуку О.П. було направлено акти виконаних робіт за ІІІ-ІV квартали 2019 року та І квартал 2020 року, у тому числі, і щодо об'єкту будівництва, що є предметом договору підряду №60 від 21.11.2018, та який отриманий останнім 02.04.2020 (т.1, а. с. 84).
12.08.2020 позивач звернувся до відповідача з листом №1/08 від 12.08.2020 з пропозицією оглянути об'єкт будівництва, що є предметом договору підряду №60 від 21.11.2018, зокрема, а також підписати акти прийому-передачі робіт. Разом із даним листом було передано акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт за 2020 рік. (форма №КБ-2в) і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 2020 рік (форма №КБ-3) (т.1, а. с. 85-86).
Проте, відповідач вказані вище акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат не підписав та не оплатив витрати за ними.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивачам до суду із цим позовом.
Крім того, на підтвердження вартості виконаних будівельних робіт позивачем надано суду висновок експерта №1301/1/02-2022 від 04.02.2022 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи у господарській справі №906/1107/20, який виготовлений на замовлення позивача (т. 2, а. с. 9-117).
На вирішення будівельно-технічної експертизи поставлено питання:
- Чи відповідають фактично обсяги та перелік виконаних робіт по об'єкту: "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б в Хочине Олевського району Житомирської області - будівництво (ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2 - Будівництво будівель)" звітній документації форми КБ-2, що погоджена між замовником та підрядником?
- Чи відповідають фактично обсяги та перелік виконаних робіт по об'єкту: "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б в Хочине Олевського району Житомирської області - будівництво (ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2 - Будівництво будівель)" звітній документації форми КБ-2, а саме: акту приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік на суму 885 867 грн 60 коп.?
Зокрема, експертом по 2 питанню зазначено, що провівши аналіз наданих на дослідження документів та результатів проведеного візуально-інструментального обстеження "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б в Хочине Олевського району Житомирської області - будівництво (ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2 - Будівництво будівель)" встановлено, що вартість робіт, які фактично не виконані, а внесені у актах приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік на загальну суму 885 867 грн 60 коп. (в т.ч. акту вартості матеріалів, що придбавались виконавцем на суму 3 241,20грн), відповідно до проведених розрахунків становить 120 720 грн 23 коп.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 06.02.2024, серед іншого, призначив у справі №906/1107/20 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив ТОВ "Незалежний інституту судових експертиз", на вирішення якої поставив такі питання:
- Який перелік та об'єми будівельних робіт відображених у актах приймання виконаних робіт КБ2 за 2020 рік, фактично виконані по будівництву за об'єктом: "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б у с.Хочине, Олевського району, Житомирської області" - будівництво Приватним підприємством "Прогрес-Буд"?
- Чи відповідає вартість виконаних робіт, яка відображена у актах приймання виконаних робіт КБ2 за 2020 рік, фактично виконаній роботі по будівництву за об'єктом: "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б у с.Хочине, Олевського району, Житомирської області" - будівництво Приватним підприємством "Прогрес-Буд"?
- Чи відповідають роботи, виконані Приватним підприємством "Прогрес-Буд" на об'єкті: "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б у с.Хочине, Олевського району, Житомирської області", які визначені в актах КБ2 за 2020, проектній документації, технічному завданню, технічній пропозиції підрядника та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи було отримано висновок експерта №10483 від 05.12.2024 (т. 3, а. с. 98-142).
Експертом по питаннях 1-3 зазначено, перелік та об'єми будівельних робіт, відображених у актах приймання виконаних робіт КБ2 за 2020 рік, фактично виконані по будівництву за об'єктом "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б у с.Хочине, Олевського району, Житомирської області" - будівництво ПП "Прогрес-Буд" детально відображені у дослідницькій частині даного висновку; вартість виконаних робіт, яка відображена в актах приймання виконаних робіт КБ2 за 2020 рік, відповідає фактично виконаній роботі по будівництву за об'єктом "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б у с.Хочине, Олевського району, Житомирської області" - будівництво ПП "Прогрес-Буд"; роботи, виконані ПП "Прогрес-Буд" на об'єкті "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б у с.Хочине, Олевського району, Житомирської області", які визначені в актах КБ2 за 2020 рік відповідають проектній документації (в кошторисній частині), та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо).
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається із матеріалів господарської справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору №60 від 21.11.2018, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
За приписами ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
За частиною 4 статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).
Частинами 1, 4 статті 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Правова позиція щодо застосування ч. 4 ст. 882 ЦК України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у п.6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18. Цей висновок полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі №914/2355/21).
Отже, ч. 4 ст. 882 ЦК України прямо передбачає можливість оформлення акта приймання виконаних робіт в односторонньому порядку. Ця ж норма надає можливість замовнику захиститись від претензій підрядника, що ґрунтуються на односторонньому акті, шляхом доведення обґрунтованості відмови від підписання акту, що є підставою для визнання його недійсним. Тобто у разі виникнення спору не підрядник повинен доводити факт виконання відповідних робіт, а замовник повинен доводити факт невиконання цих робіт, зокрема, шляхом проведення відповідної експертизи, тощо (постанова Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №906/762/20).
Судом апеляційної інстанції вище встановлено, що Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації листом №01.3-808 від 03.03.2020 повідомив ПП "Прогрес-Буд" про відмову від Договору підряду №60 від 21.11.2018, а в подальшому листом №01.3-1610 від 12.05.2020 - вимагав повернення будівельного майданчика, всієї дозвільної документації, невикористаних матеріалів (конструкцій, виробів та устаткування), а також підписання відповідних актів приймання-передачі.
Позивач, в свою чергу із листом від 02.03.2020 №1 надіслав інженеру з технічного нагляду Докійчуку О.П. акти виконаних робіт за 2020 рік.
Враховуючи викладене, підставою відмови відповідача від договору підряду №60 від 21.11.2018 було право, яке передбачене ч.4 ст.849 ЦК України.
Апеляційний господарський суд бере до уваги, що ч.4 ст.849 ЦК України встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
Подібна права позиція щодо застосування статті 849 ЦК України викладена Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2020 в справі №910/2051/19.
Як вказано вище, згідно із п. п. 2.7, 2.8 Договору, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (№КБ-2в, №КБ-3). Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.
В п. 12.3 Договору встановлено, що здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом форми №КБ-2в та довідкою №КБ-3.
Відповідач заперечує виконання будівельних робіт у 2020 році взагалі з тих підстав, що підрядник не передав замовнику акту виконаних будівельних робіт за 2020 рік та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за цей же період. Відтак, Департамент не приймав таких робіт та, як наслідок, відсутні підстави для здійснення оплати.
Апеляційний господарський суд бере до уваги, що відповідно до п. 9.4 Договору з метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам, замовник здійснює технічний нагляд та контроль за виконанням робіт відповідно до ч.1 ст.849 ЦК України.
За умовами п.9.6 Договору замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за відповідністю якості, обсягів виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам. Замовник (представник замовника) призначає відповідальну особу, яка вправі в будь-який час перевіряти хід і якість будівельно-монтажних робіт, а також якість використовуваних матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника.
Відповідно до умов договору та п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни такого об'єкта.
Згідно зі ч.1, 2, 6 ст.11 Закону України "Про архітектурну діяльність" під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. Обов'язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень.
Укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві з метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник здійснює технічний нагляд та контроль за виконанням робіт. Здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт замовник може доручити спеціалізованій (консультаційній, проектній, інжиніринговій) організації або спеціалісту з визначенням їх повноважень у договорі підряду (п.77-79 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затв. постановою КМУ №668 від 01.08.2005).
В матеріалах господарської справи № 906/1107/20 наявний Договір № ТН60 на здійснення технічного нагляду, укладений 05.12.2018 між Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (замовник) та фізичною особою-підприємцем Докійчуком Олександром Петровичем (виконавець), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання зі здійснення технічного нагляду на об'єкті: "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б у с. Хочине Олевського району Житомирської області - будівництво", у відповідності до проектно-кошторисної документації та в порядку, на умовах, визначених договором (т. 1, а. с. 202-203).
Таким чином, відповідач приймає для розгляду та проведення подальшої оплати акти виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в, що вже перевірені щодо обсягів виконаних робіт, переліку матеріальних ресурсів відповідно норм та підписані інженером з технічного нагляду і скріплені його печаткою.
Вище вказано, що позивач листом №1 від 02.03.2020 (т. 1, а. с. 84) надіслав акти виконаних робіт за ІІІ-ІV квартали 2019 року та І квартал 2020 року, у тому числі, і щодо об'єкту будівництва, що є предметом Договору підряду №60 від 21.11.2018, та який отриманий останнім 02.04.2020, що підтверджується відміткою отримувача та не заперечується учасниками справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що лист позивача, датований 02.03.2020 за вих.№1 (який згідно відмітки отримано 02.04.2020), адресований інженеру технічного нагляду Докійчуку О.П., по суті був направлений з метою виконання умов договору та перевірки відповідальною особою відповідача обсягів виконаних будівельних робіт, дотримання при їх виконанні проектних рішень, норм, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил.
В свою чергу, відповідач зазначає, що від ФОП Докійчука О.П. на адресу Департаменту такі документи не надходили.
Однак, як вірно зауважено судом першої інстанції, будь-яких доказів того, що ФОП Докійчук О.П. припинив здійснення технічного нагляду або передав для замовника вже підписані акти та довідку, матеріали справи не містять, а договір №ТН60 на здійснення технічного нагляду достроково не припинявся, сторонами цього договору він не розривався, недійсним у встановленому порядку не визнавався, а відтак діяв до терміну його закінчення.
Тобто, за наведених обставин вбачається, що підрядник, дотримуючись встановленої процедури здійснення технічного нагляду договором підряду, передавши для інженера Докійчука О.П. пакет документів на підтвердження обсягу виконаних робіт у 2020 році (перший квартал) та їх вартість, свої зобов'язання за договором підряду №60 від 21.11.2018 (із наступними змінами та доповненнями) виконав.
Обов'язок замовника прийняти виконані роботи та підписати акти визначений як умовами Договору, так і нормами статей 853, 882 ЦК України.
Відповідно до п. 11.1.2. Договору при виявленні в процесі здавання-приймання робіт недоробок, що не заважають експлуатації об'єкта, акт виконаних робіт не підписується, а на недоробки складається дефектний акт з визначенням строків їх усунення за рахунок підрядника. Якщо при здаванні-прийманні робіт будуть встановлені суттєві недоробки, що виникли з вини підрядника, замовник не підписує акт виконаних робіт і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням.
Матеріалами справи не підтверджено, що відповідач діяв у порядок встановлений Договором.
Апеляційний господарський суд погоджується із місцевим господарським судом щодо неодноразової оцінки листа позивача №1 від 02.03.2020, надісланого інженеру технічного нагляду Докійчуку О.П., зокрема у справах №906/1108/20, №906/1109/20, №906/764/20, №906/794/20, №906/386/21, між тими ж сторонами з аналогічним предметом спору про стягнення заборгованості за виконані роботи, але за іншими договорами підряду. Суди дійшли подібних висновків, що вказаний лист по суті був надісланий з метою виконання умов договору підряду та перевірки відповідальною особою відповідача обсягів виконаних будівельних робіт, дотримання при їх виконанні проектних рішень, норм, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил. Така обставина свідчить про обізнаність відповідача про отримання актів виконаних робіт, адже інженер технічного нагляду Докійчук О.П. є особою, яка перебувала у трудових відносинах з відповідачем, що не заперечувалось останнім.
У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність, як роз'яснено Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17, це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що позивач звернувся до відповідача із листом від 12.08.2020 №1/08 із пропозицією оглянути об'єкт будівництва, що є предметом договору підряду №61 від 21.11.2018, а також підписати акти прийому-передачі робіт.
Позивачем на підтвердження виконання умов Договору, до позовної заяви, було долучено до матеріалів справи довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 2020 рік форми №КБ-3 на суму 885 867 грн 60 коп., акт приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік форми №КБ2в на суму 602 935 грн 20 коп. та Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, які підписані та скріплені відтиском печатки лише зі сторони позивача.
Якщо замовник в порушення вимог ст.853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог ст.525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України (постанова Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №905/411/17).
При цьому, підрядник відповідно до норм чинного законодавства не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.
Якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.
Відтак, встановлений факт безпідставного ухилення відповідача від прийняття робіт в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України, без зазначення своєчасно про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, є підставою для покладення на нього обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором (аналогічні висновки наведено у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №906/762/20).
Крім того, на підтвердження вартості виконаних будівельних робіт позивачем надано суду висновок експерта №1301/1/02-2022 від 04.02.2022 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи у господарській справі №906/1107/20.
На вирішення будівельно-технічної експертизи поставлено питання:
- Чи відповідають фактично обсяги та перелік виконаних робіт по об'єкту: "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б в Хочине Олевського району Житомирської області - будівництво (ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2 - Будівництво будівель)" звітній документації форми КБ-2, що погоджена між замовником та підрядником?
- Чи відповідають фактично обсяги та перелік виконаних робіт по об'єкту: "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б в Хочине Олевського району Житомирської області - будівництво (ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2 - Будівництво будівель)" звітній документації форми КБ-2, а саме: акту приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік на суму 885 867 грн 60 коп.?
Зокрема, експертом по 2 питанню зазначено, що провівши аналіз наданих на дослідження документів та результатів проведеного візуально-інструментального обстеження "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б в Хочине Олевського району Житомирської області - будівництво (ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2 - Будівництво будівель)" встановлено, що вартість робіт, які фактично не виконані, а внесені у актах приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік на загальну суму 885 867 грн 60 коп. (в т.ч. акту вартості матеріалів, що придбавались виконавцем на суму 3 241 грн 20 коп.), відповідно до проведених розрахунків становить 120 720 грн 23 коп.
З матеріалів справи вбачається, що з огляду на заперечення відповідача проти наданого позивачем вищевказаного висновку, Господарський суд Житомирської області ухвалою від 06.02.2024, серед іншого, призначив у справі №906/1107/20 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив ТОВ "Незалежний інституту судових експертиз", на вирішення якої поставив такі питання:
- Який перелік та об'єми будівельних робіт відображених у актах приймання виконаних робіт КБ2 за 2020 рік, фактично виконані по будівництву за об'єктом: "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б у с.Хочине, Олевського району, Житомирської області" - будівництво Приватним підприємством "Прогрес-Буд"?
- Чи відповідає вартість виконаних робіт, яка відображена у актах приймання виконаних робіт КБ2 за 2020 рік, фактично виконаній роботі по будівництву за об'єктом: "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б у с.Хочине, Олевського району, Житомирської області" - будівництво Приватним підприємством "Прогрес-Буд"?
- Чи відповідають роботи, виконані Приватним підприємством "Прогрес-Буд" на об'єкті: "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б у с.Хочине, Олевського району, Житомирської області", які визначені в актах КБ2 за 2020, проектній документації, технічному завданню, технічній пропозиції підрядника та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи було отримано висновок експерта №10483 від 05.12.2024 (т. 3, а. с. 98-142).
Експертом по питаннях 1-3 зазначено, перелік та об'єми будівельних робіт, відображених у актах приймання виконаних робіт КБ2 за 2020 рік, фактично виконані по будівництву за об'єктом "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б у с.Хочине, Олевського району, Житомирської області" - будівництво ПП "Прогрес-Буд" детально відображені у дослідницькій частині даного висновку; вартість виконаних робіт, яка відображена в актах приймання виконаних робіт КБ2 за 2020 рік, відповідає фактично виконаній роботі по будівництву за об'єктом "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б у с.Хочине, Олевського району, Житомирської області" - будівництво ПП "Прогрес-Буд"; роботи, виконані ПП "Прогрес-Буд" на об'єкті "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул.Малікова, 51б у с.Хочине, Олевського району, Житомирської області", які визначені в актах КБ2 за 2020 рік відповідають проектній документації (в кошторисній частині), та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо).
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що висновок №10483 від 05.12.2024 не відповідає вимогам чинного законодавства, містить грубі порушення положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, та не може бути прийнятим судом, як належний, достовірний та допустимий доказ.
Апеляційний господарський суд вказує, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч.1, 2 ст.98 ГПК України).
Відповідно до ч.3 ст.98 ГПК України, висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Суд враховує, що такий висновок було надано за результатом призначеної ухвалою суду першої інстанції судової будівельно-технічної експертизи, яка в свою чергу була призначена з урахуванням незгоди відповідача із поданим позивачем висновку експерта, здійсненого на замовлення учасника справи.
Апеляційний господарський суд також зауважує, що після отримання судом першої інстанції висновок №10483 від 05.12.2024, відповідач з урахуванням його позиції про неправильність такого висновку, всупереч нормі ч. 2 ст. 107 ГПК України не клопотав про призначення повторної експертизи в справі, а лише подав письмові заперечення (т. 3, а. с. 147-149).
Частиною 7 ст. 98 ГПК України встановлено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Поруч з наведеним, за приписами ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Проаналізувавши висновок експерта №10483 від 05.12.2024 апеляційний господарський суд встановив, що експерт повідомлена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків відповідно до ст. ст. 384, 385 КК України.
За таких обставин, а також із врахуванням позиції Верховного Суду в справі №906/764/20 щодо наявності висновку експертизи по цих правовідносинах для встановлення обсягів виконаних робіт, суд першої інстанції вірно прийняв висновок експерта №10483 від 05.12.2024, як допустимий доказ на підтвердження виконання позивачем робіт в 2020 році в обсязі, заявленому позивачем, та відображеному у долучених до справи актах виконаних робіт (КБ-2в) та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3).
Зокрема, у дослідницькій частині висновку міститься інформація, що в матеріалах справи наявний Експертний звіт №1068/19-ЕЗ від 13.12.2019 щодо розгляду кошторисної документації за робочим проектом "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Малікова, 51б у с.Хочине, Олевського району, Житомирської області" (Коригування), в якому зазначено, що "За результатами розгляду кошторисної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація, яка враховує обсяги робіт, передбачені робочим проектом, складена відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва". Аналіз кошторисної частини проектної документації показав, що перелік робіт, які відображені в актах виконаних робіт за 2020 рік відповідають тим, що зазначені в кошторисній документації, а також фактично виконаним роботам.
Експертом не встановлено зауважень щодо актів приймання робіт за 2020 рік.
Крім того, щодо доводів скаржника про те, що в сумі заявленій до стягнення, наявна вартість робіт, котрі на його думку, виконанні іншим підрядником - ТОВ "АртХаус", суд апеляційної інстанції вказує таке.
На сторінці 40 висновку експерта №10483 від 05.12.2024 вказано, що як вбачається із таблиці 1 роботи, які були вказані в дефектному акті із написом "Роботи, які не виконуються" ТОВ "АртХаус" частково співпадають з роботами, які були відображені в актах на додаткові роботи ПП "Прогрес-Буд" та актах за 2020 рік. Крім того, в дефектному акті вказано, що "Склали цей акт в тому, що при проведенні будівельно-монтажних робіт по об'єкту проектом "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Малікова, 51б у с.Хочине, Олевського району, Житомирської області-будівництво" (завершення робіт) виникли будівельно-монтажні роботи, що потребують обов'язкового і необхідного виконання для завершення робіт в межах кошторисної вартості Договірної ціни".
За наведеного експерт робить висновок, що роботи вказані в дефектному акті в розділі "Роботи, які не виконуються" вже виконані.
Наведеним спростовуються вищевказані доводи відповідача.
Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, у тому числі висновок експерта № 10483 за результатом проведення судової будівельно-технічної експертизи від 05.12.2024, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок суду першої інстанції, що заборгованість відповідача перед позивачем по вартості виконаних будівельних робіт за 2020 рік рік підтверджується у сумі 765 147 грн 37 коп.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження тому, відсутні правові підстави для її задоволення.
З урахуванням викладеного в сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог, а як наслідок - про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене рішення Господарського суду Житомирської області від 06.05.2025 у справі № 906/1107/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації - без задоволення.
Щодо додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2025 у справі № 906/1107/20.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема: рішення або ухвала, що оскаржується; у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
Апеляційний господарський суд вказує, що відповідач в апеляційній скарзі не вказує доводи, котрими він обґрунтовує незаконність і (або) необґрунтованість додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2025 у справі № 906/1107/20.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В судовому засіданні 21.07.2025 представниця скаржника повідомила, що додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2025 у справі № 906/1107/20 підлягає скасуванню, як похідне від основного рішення (рішення Господарського суду Житомирської області від 06.05.2025 у справі № 906/1107/20).
Беручи до уваги, що вище в цій постанові апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 06.05.2025 у справі № 906/1107/20, з огляду на те, що судом відповідно до норм ч. 4 ст. 269 ГПК України не встановлено підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції на підставі ст. ст. 275-276 ГПК України додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2025 у справі № 906/1107/20 залишається без змін.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 06.05.2025 у справі №906/1107/20 залишити без змін.
3. Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2025 у справі № 906/1107/20 залишити без змін.
4. Справу № 906/1107/20 надіслати Господарському суду Житомирської області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "25" липня 2025 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Філіпова Т.Л.