Справа № 761/31225/25
Провадження № 1-кс/761/20554/2025
25 липня 2025 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12025100000000927 від 19.07.2025
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у місті Києві 19.07.2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000927 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 18.07.2025 року приблизно о 19 годині 36 хвилин, у м. Києві, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz 212» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в крайній лівій смузі з двох наявних по вул. Газопровідній зі сторони просп. Європейського союзу у напрямку вул. Стеценка, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований біля мийки «ВІАНОР», застосував гальмування, внаслідок чого автомобіль змінив напрямок праворуч, здійснив наїзд на бордюрний камінь, після чого змінив напрямок руху ліворуч та виїхавши на нерегульований перехід здійснив наїзд на пішохода невстановленого чоловіка віком 40 років, після чого продовжуючи рух виїхав за межі дороги та допустив наїзд на бетонне огородження кладовища.
В результаті даної ДТП невстановлений чоловік віком приблизно 40 років, отримав тілесні ушкодження та був доставлений без свідомості до КМКЛ №12, де 20.07.2025, помер під час стаціонарного лікування.
Так, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на автомобілі марки «Mercedes-Benz 212» реєстраційний номер НОМЕР_1 утворилися механічні пошкодження та залишилися сліди, у зв?язку з чим, під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 19.07.2025 вказаний автомобіль було вилучено та поміщено на територію спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль марки «Mercedes-Benz 212» р.н. НОМЕР_1 належить ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Того ж дня, автомобіль марки «Mercedes-Benz 212» р.н. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, про що слідчим винесена відповідна постанова.
3 перевірки технічного стану автомобіля марки «Mercedes-Benz 212» р.н. НОМЕР_3 у кримінальному провадженні призначено судову автотехнічну експертизу технічного стану вказаного автомобіля.
Крім того в ході проведення досудового розслідування може виникнути необхідність у призначення інших експертиз для проведення яких потрібно надати експертам зазначений транспортний засіб.
Автомобіль марки «Mercedes-Benz 212» р.н. НОМЕР_1 с речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ст. 98 КПК України, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення у вигляді механічних пошкоджень, що є підставою для його арешту.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу.
Враховуючи вищевикладене, арешт вказаного у клопотанні майна, для кримінального провадження, буде мати доказове значення.
На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення необхідних експертиз прийняття законних рішень у кримінальному провадженні, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вказаний транспортний засіб.
Прокурор просив слідчого суддю проводити розгляд клопотання без його участі. Також прокурором у клопотанні не вказано контактних даних власника майна, що унеможливлює виклик останнього в судове засідання. Разом з тим, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені законом строки для розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя вважає за моживе здійснити його розгляд без прокурора та власника майна, з метою забезпечення збереження майна.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного у клопотанні прокурора майна.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «Mercedes-Benz 212» р.н. НОМЕР_1 , який відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_5 , з метою забезпечення його зберігання як речового доказу у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1