25 липня 2025 року
м. Київ
справа №380/2423/22
адміністративне провадження № К/990/23983/25
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Радишевської О.Р.,
суддів: Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №380/2423/22 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням - січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), а в період з 01 березня 2018 року по 21 червня 2018 року із застосуванням - березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог абзацу третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року;
- зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням - січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), а в період з 01 березня 2018 року по 21 червня 2018 року включно із застосуванням - березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог абзацу третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 березня 2003 року, з урахуванням раніше виплачених коштів та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця - травня 2015 року;
- зобов'язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням - січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням сплаченої суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року;
- визнано протиправними дії Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 21 червня 2018 року;
- зобов'язано Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 21 червня 2018 року, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням проведених виплат, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року виправлено описку у резолютивній частині рішення від 30 вересня 2024 року, викладено абзаци 4,5 резолютивної частини рішення таким чином:
" 4. Визнати протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 21 червня 2018 року.
5. Зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 21 червня 2018 року, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням проведених виплат, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року".
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року відмовлено Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року відмовлено Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року повернуто особі, яка її подала.
19 лютого 2025 року Національна академія сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного вдруге звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2024 рока визнано неповажними наведені Національною академією сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення; апеляційну скаргу Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року визнано неповажними наведені Національною академією сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національної академією сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі № 380/2423/22.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2025 року касаційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №380/2423/22 повернуто особі, яка її подала.
04 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №380/2423/22.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2025 року касаційну скаргу визнано неповажними наведені Національною академією сухопутних військ імені Петра Сагайдачного на касаційне оскарження судового рішення; касаційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом: подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 червня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення скаржник посилається на те, що в строк установлений законом, він вже звертався до Суду з касаційною скаргою та заявляв клопотання про відстрочення сплати судового збору, однак ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у задоволенні клопотання про відстрочення його сплати було відмовлено, касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання документу про сплату судового збору. Зазначає, що 29 квітня 2025 року ним було частково сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі та 09 травня 2025 року у зв'язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань відповідачем було подано клопотання про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги шляхом доплати іншої частини судового збору. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2025 року у задоволенні цього клопотання було відмовлено, касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Посилаючись на право повторного звернення з касаційною скаргою після її повернення, відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження.
Також скаржник зазначає, що відсутність (несвоєчасність) фінансування виникла у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, введення воєнного стану та, як наслідок, спрямування бюджетних коштів , виділених для фінансування Міністерства оборони України на заходи спрямовані безпосередньо на відсіч збройної агресії України, що підтверджується листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04 листопада 2024 року №220/13/9088.
Також скаржник посилається на те, що ним вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги та реалізації права на касаційне оскарження.
Просить урахувати, що повторну касаційну скаргу Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного подано протягом розумного строку з дати надходження бюджетних асигнувань та сплати судового збору за її подання.
Оцінюючи вказані обставини, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне подання касаційної скарги.
Верховний Суд, не ставлячи під сумнів важливості вчинених відповідачем дій, звертає увагу скаржника, що частиною першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зазначає, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Суд зауважує, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, самих посилань на обставини, пов'язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутністю таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Відповідач, маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків, що також передбачає частина друга статті 49 КАС України.
Відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження. Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому, виходячи з принципу "належного урядування", державний орган має дотримуватися такої процедури.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. Водночас судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
Усталеною такоє є судова практика щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб'єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
З огляду на наведене колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неможливість сплати судового збору за подання касаційної скарги, як на поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з їх безпідставністю.
Щодо посилання скаржника на запровадження в Україні воєнного стану, як поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, Суд зазначає таке.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення або продовження.
Така позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31 серпня 2023 року у справі №340/6025/22, №460/15983/21, від 19 липня 2023 року у справі №620/5941/22, від 23 березня 2023 року №761/28821/20.
Скаржник у поданому клопотанні не навів конкретних обставин, які вплинули на несвоєчасність звернення до суду та не надав відповідних доказів, як саме введення воєнного стану вплинуло на пропуск ним строку на касаційне оскарження.
З урахуванням наведеного, Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи, що скаржником не наведено інших поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а також не надано належних доказів на їх підтвердження, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 44, 248, 332, 333 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку Національною академією сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного на касаційне оскарження на ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №380/2423/22.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №380/2423/22.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Посилаючись на право повторного звернення з касаційною скаргою після її повернення, відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович