24 липня 2025 року
м. Київ
справа №580/8025/24
адміністративне провадження №К/990/591/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
суддя-доповідач - Бевзенка В.М.,
судді: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року (прийняте у складі судді Лавренчук О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року (ухвалену у складі головуючого судді Мєзєнцев Є.І., суддів: Епель О.В., Файдюк В.В.) у справі №580/8025/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач) в якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати позивачу пенсії згідно вимог Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії позивачу за період з 01 липня 2021 року згідно вимог Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії позивача за період з 01 липня 2021 року згідно вимог Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та виплачувати позивачу основну пенсію у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі № 580/8025/24.
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2025 року закінчено підготовку справи № 580/8025/24 до касаційного розгляду та призначено її до касаційного розгляду в судовому засіданні 26 червня 2025 о 14 годині 30 хвилин.
03 червня 2025 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через підсистему «Електронний суд» від ГУ ПФУ в Черкаській області надійшла заява, в якій відповідач просить здійснювати розгляд справи за його відсутності.
26 червня 2025 року судове засідання не відбулося у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні.
Наступне судове засідання у цій справі призначено на 24.07.2025 о 14 год 30 хвилин.
19 червня 2025 року до Суду через підсистему «Електронний суд» від ГУ ПФУ в Черкаській області надійшла заява, в якій відповідач просить здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Також 30.06.2025 до Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому позивач повідомив про неможливість прибути у судове засідання в зв'язку із незадовільним станом здоров'я та зазначив, що вимоги, викладені ним в касаційній скарзі, підтримує та просив їх задовольнити.
24 липня 2025 року в судове засідання учасники справи не з'явились про дату, час та місце судового розгляду були повідомленні належним чином.
Відповідно до приписів частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вказані приписи КАС України, відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та обставини неявки сторін у судове засідання, які були належним чином повідомлені про його проведення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про перехід до розгляду справи у письмовому провадженні.
Суд вбачає за доцільне ініціювати питання про зупинення провадження у цій справі з огляду на наступне.
Позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та має ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Нормами статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII, в редакції, чинній з 01.01.2015 по 01.07.2021) визначалось, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Рішенням №1-р(ІІ)/2021 від 07.04.2021 Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частину третю статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону №76-VІІІ щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
29.06.2021 Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2021 від 07.04.2021 прийнято Закон України №1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», який набрав чинності 01.07.2021.
ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком згідно положень статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021.
ГУ ПФУ в Черкаській області листом від 04 липня 2024 року №9071-8114/Д-02/8-0600/24 повідомило позивачку про відмову у перерахунку пенсії.
Відмова обґрунтована тим, що відповідно до частини третьої статті 54 Закону №796-XII із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 29 червня 2021 року №1584-ІХ, які набрали чинності з 01 липня 2021 року та передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІІ групи інвалідності - 3700,00 грн. Роз'яснено, що іншого розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, віднесеним до категорії 1, ніж визначено частиною третьої статті 54 Закону №796-XII, чинним законодавством не передбачено.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у нарахуванні та виплаті пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачка звернулась до суду з позовом.
Предметом цієї справи є порядок застосування Закону №796-XII з урахуванням юридичної позиції Конституційного Суду України, висловленої у Рішенні від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, під час нарахування особі пенсії за цим Законом.
У позовній заяві ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги з 01 липня 2021 року, однак з заявою про її перерахунок позивач звернулася до відповідача лише у 2024 році, а з позовом до суду 05 серпня 2024 року.
Отже, спірним питанням в межах розгляду цієї справи є застосування строку звернення до суду щодо правовідносин, пов'язаних з невиконанням компетентними органами рішення Конституційного Суду України.
Так, наразі ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 червня 2025 року на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду передано справу № 460/10097/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, правовідносини в якій подібні до цієї справи (застосування строку звернення до суду щодо правовідносин, пов'язаних з невиконанням компетентними органами рішення Конституційного Суду України).
Правові висновки судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, зроблені за результатами розгляду справи № 460/10097/24, матимуть значення для правильного вирішення цієї справи № 580/8025/24.
Передаючи справу № 460/10097/24 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, Суд констатував, що у Верховному Суді сформувалася різна практика стосовно застосування строку звернення до суду щодо правовідносин, пов'язаних з невиконанням компетентними органами рішення Конституційного Суду України.
Так, у постановах від 27.01.2021 у справі № 203/2312/17 та від 20.05.2023 у справі № 620/3968/21 Верховний Суд, з покликання на висновки у справі № 815/1226/18, визнав необґрунтованим застосування судами попередніх інстанцій строку звернення до суду.
При цьому, у постанові від 20.05.2023 у справі № 620/3968/21 Верховний Суд також сформував висновок про те, що застосування судами попередніх інстанцій під час вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, є безпідставним, оскільки на відміну від справи, яка розглядається, у справі № 240/12017/19 станом на час звернення позивача до суду спірні правовідносини завершились. Також у цій справі право звернення до суду позивач не пов?язував з невиконанням відповідачем рішення Конституційного Суду України.
Натомість, у постановах від 29.03.2024 у справі № 460/17904/23 та від 22.01.2025 у справі № 460/8956/24, у яких своє право звернення до суду позивачі також пов?язували з невиконанням рішень Конституційного Суду України, Верховний Суд, з покликанням на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, застосував до спірних правовідносин строк звернення до суду.
На думку колегії суддів, висловлена в ухвалі від 04 червня 2025 року про передачу справи № 460/10097/24 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду висновки у справах № 460/17904/23 та № 460/8956/24 зроблені Верховним Судом без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 та у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 203/2312/17 та від 20.05.2023 у справі № 620/3968/21, тому є підстави для розгляду судовою палатою питання щодо відступу від висновків Верховного Суду у постановах від 29.03.2024 у справі № 460/17904/23 та від 22.01.2025 у справі № 460/8956/24.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Касаційне провадження у цій справі відкрито в межах доводів позивача про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. На думку скаржника, в цьому випадку суди попередніх інстанцій допустили неправильне тлумачення Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 і Закону № 796-XII. Окрім того, позивач наполягає, що позовні вимоги мають бути задоволені саме з 01 липня 2021 року згідно вимог Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону Закону № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Як зазначалось вище, ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 червня 2025 року на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду передано справу № 460/10097/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, правовідносини в якій подібні до цієї справи (застосування строку звернення до суду щодо правовідносин, пов'язаних з невиконанням компетентними органами рішення Конституційного Суду України).
Передаючи справу № 460/10097/24 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, Суд констатував, що у Верховному Суді сформувалася різна практика стосовно застосування строку звернення до суду щодо правовідносин, пов'язаних з невиконанням компетентними органами рішення Конституційного Суду України.
Отже, правовідносини у справі, що розглядається та у справі № 460/10097/24 є подібними, а передача останньої на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду була здійснена з метою формування єдиної правозастосовної практики.
Беручи до уваги викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі № 580/8025/24 до набрання законної сили рішенням судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного у справі № 460/10097/24.
Керуючись статтями 205, 236, 248, 355, 359 КАС України, Верховний Суд
Зупинити провадження у справі у справі №580/8025/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного у справі № 460/10097/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін