24 липня 2025 рокуСправа № 166/811/25 пров. № А/857/24261/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Заверухи О.Б.,
при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - офіцер ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 2 червня 2025 року (суддя Фазан О.З., с-ще Ратне), -
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі РТЦК, ОТЦК відповідно), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 24.04.2025 №929-25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі Постанова, КУпАП відповідно) та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 2 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В доводах апеляційної скарги вказує, що у зв'язку з інвалідністю не може пересуватись на великі відстані, а тому не зміг особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 або ЦНАПу для уточнення даних. Також не має можливості придбати смартфон, щоб завантажити застосунок Резерв+. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 вказані обставини проігнорував, розгляд справи провів 24.04.2025 формально, без участі позивача, тим самим обмеживши його право на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення. Внаслідок наявного захворювання позивач не працює (безробітнии?), потребує постіи?ного лікування, накладення стягнення матиме для нього негативні наслідки, призведе до скрутного матеріального становища.
Відповідачі та треті особи відзиву на апеляційну скаргу не подали, в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а тому апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, що не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач проігнорував виконання обов'язку, покладеного на нього чинним законодавством, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, чим порушив правила військового обліку і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 21.03.2025 офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП у зв'язку з тим, що він з 18.05.2024 по 16.07.2024 не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності) на виконання абзацу 4, пункту 1, частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX (далі Закон №3633-IX), громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
24.04.2025 тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 було винесено оскаржувану Постанову за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено на позивача штраф у розмірі 17000 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП установлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону №2232-XII в редакції Закону №3633-ІХ, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до абзацу 6 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон №3543-XII) інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3633-ІХ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Положення частини десятої статті 1 Закону №2232-XII та абзацу 6 частини третьої статті 22 Закону №3543-XII у наведених вище редакціях підлягали застосуванню з 18.05.2024.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначений «Порядком організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Згідно з абзацом 3 підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 19 Порядку №1487 встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 22 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Резервісти та військовозобов'язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.
Таким чином, у період з 18.05.2024 після набрання чинності Законом №3633-ІХ до 16.07.2024 позивач був зобов'язаний оновити свої персональні (військово-облікові) дані через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, 60-денний строк для вчинення певних дій є присічним. Невчинення визначених законодавством дій починаючи з 17.07.2024 утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частини третьої статті 210-1 КУпАП та є триваючим правопорушенням.
Позивач в порушення вимог частини третьої статті 22 Закону №3543-XII не уточнив свої облікові дані у строк з 18.05.2024 по 16.07.2024. Доказів уточнення своїх персональних даних до 16.07.2024 (включно) позивачем не надано.
Доводи позивача про неможливість своєчасного уточнення персональних (облікових) даних у зв'язку з інвалідністю не можуть бути підставою для невиконання прямого обов'язку, передбаченого законом, оскільки винятків для певної категорії населення законодавством не передбачено. Наявність у позивача інвалідності не позбавляє останнього обов'язку оновити свої дані у строк, визначений законодавством. Крім того, позивач мав можливість скористатись іншими способами, визначеними законодавством, зокрема, через центр надання адміністративних послуг або застосунок «Резерв+».
Жодних належних доказів, що протягом вказаного періоду тривалістю у 60 днів позивач вживав реальних заходів для виконання свого обов'язку або звертався з письмовими скаргами/зверненнями щодо проблем із доступом до сервісів чи відмов у прийомі не надано.
Згідно з приміткою до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Разом з тим, необґрунтованими є покликання скаржника на необхідність застосування примітки до статті 210 КУпАП у спірних правовідносинах, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів.
Апеляційний суд зауважує, що позивача притягнуто до відповідальності не через відсутність його даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста, чи ненадання таких даних, а саме за невиконання визначеного законодавством обов'язку щодо уточнення своїх персональних даних у встановлений строк (з 18.05.2024 по 16.07.2024), які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів.
При цьому, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може лише перевірити факт уточнення персональних даних військовозобов'язаного, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Таким чином, вказана примітка не скасовує обов'язок позивача уточнити свої персональні дані у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 та не є такою, що звільняє його від відповідальності за порушення цього обов'язку.
До того ж, інформаційно-комунікаційні системи, реєстри, бази даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, можуть не містити окремих даних, які необхідно було оновити до 16.07.2024, зокрема, актуального номеру телефону, адреси електронної пошти.
Доводи позивача про необхідність застосування статті 210 КУпАП, а не статті 210-1 КУпАП, яка регулює порушення законодавства про мобілізацію, не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки, фактично вимогами законодавства України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначено обов'язок громадян України щодо уточнення військово-облікових персональних даних у відповідності до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3633-ІХ, відтак правильною є кваліфікація вчиненого позивачем правопорушення за статтею 210-1 КУпАП.
Необґрунтованим є також покликання позивача на порушення процедури розгляду адміністративної справи, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП, cправа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Матеріалами справи підтверджується, що під час складання протоколу 21.03.2025 останньому були роз'яснені його права та обов'язки, визначені статтею 268 КУпАП, доведено зміст статті 63 Конституції України та повідомлено під підпис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 30 хв. 24.04.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Втім, позивач, будучи належним чином повідомленим, не прибув на розгляд справи, жодних клопотань, заяв щодо розгляду справи, залучення захисника не подав , у зв'язку з чим в уповноваженої особи не було перешкод розглянути справу 24.04.2025 та, за наявності підстав, винести постанову у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Відтак, покликання позивача на порушення процедури складання Постанови або недотримання порядку розгляду справи не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.
Отже, наведені вище обставини підтверджують факт невиконання позивачем обов'язку, передбаченого частиною третьою статті 22 Закону №3543-XII в редакції Закону №3633-ІХ, щодо уточнення своїх облікових даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, у зв'язку з чим позивачем вчинено порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
З огляду на викладене, оскільки позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено факту відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, та відсутність підстав для скасування оскаржуваної Постанови.
Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 2 червня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
О. Б. Заверуха
Повне судове рішення складено 24.07.2025.