15 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/9353/24 пров. № А/857/6223/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Носа С.П.;
суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;
за участю секретаря судового засідання: Демидюк О.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради "Стоматологічна поліклініка" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 380/9353/24 за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради "Стоматологічна поліклініка" до Самбірського відділу Державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,-
суддя у І інстанції Кисельова О.Й.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
01 травня 2025 року Комунальне некомерційне підприємство Самбірської міської ради "Стоматологічна поліклініка" (далі - позивач) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Самбірського відділу Державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 16.04.2024 про відкриття виконавчого провадження № 74759007, винесену старшим державним виконавцем Самбірського ВДВС у Самбірському районі Львівської області Присліпською Галиною Романівною на підставі постанови № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС від 02.06.2021, винесеної Головним управлінням Держпраці у Львівській області.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.04.2024 він отримав постанову від 16.04.2024 про відкриття виконавчого провадження № 74759007, винесену на виконання постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 02.06.2021 №ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС про стягнення з позивача штрафу у розмірі 18000,00 грн. Комерційне некомерційне підприємство Самбірської міської ради "Стоматологічна поліклініка" покликаючись на приписи статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" вважав, що спірна постанова прийнята відповідачем поза межами строку, встановленого цією нормою для пред'явлення виконавчого документу від 02.06.2021 № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС до виконання, що призвело його звернутися у суд першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року відмовлено Комунальному некомерційному підприємству Самбірської міської ради "Стоматологічна поліклініка" у задоволенні позовних вимог до Самбірського відділу Державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне некомерційне підприємство Самбірської міської ради "Стоматологічна поліклініка" подало апеляційну скаргу, в якій висловило прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що постанова головного державного виконавця Самбірського ВДВС у Самбірському районі Львівської області Співака Р.Б. від 31.10.2023 про повернення стягувачу виконавчого документу відсутня в матеріалах справи №380/9353/24, тому суд першої інстанції в розумінні пункту 1 частини 1 статті 244 КАС України під час ухвалення рішення не міг встановити чи мала місце обставина (факт) прийняття постанови відповідача від 31.10.2023 про повернення стягувачу виконавчого документу. Врахувавши викладене, позивач вважає, що рішення у справі №380/9353/24 прийняте судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з підстав наведених у апеляційній скарзі.
Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.
21.01.2025 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Батрин М.П. прийнято постанову про накладення штрафу від 21.01.2025 у ВП №76673012, якою за невиконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа №500/3440/24 від 14.11.2024, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом та вимоги державного виконавця №56/03.1-23 від 17.01.2025 накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції за захистом своїх прав.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ст. 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2021 Головне управління Держпраці у Львівській області винесло постанову № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС винесло постанову про накладення на Комунальне некомерційне підприємство Самбірської міської ради "Стоматологічна поліклініка" штрафу у розмірі 18 000,00 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Вимоги до виконавчого документа визначені ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII, згідно із якою у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти. У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
31.10.2023 головний державний виконавець Самбірського ВДВС у Самбірському районі Львівської області Співак Р.Б. у межах ВП № 71057393 прийняв постанову про повернення стягувачу виконавчого документу - постанови від 02.06.2021 № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС, у зв'язку із відсутністю у боржника майна та коштів на яке можна звернути стягнення.
16.04.2024 головний державний виконавець Самбірського ВДВС у Самбірському районі Львівської області Присліпська Г.Р. прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження № 74759007 щодо примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 02.06.2021 № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС про стягнення з боржника штрафу у розмірі 12970,00 грн.
Відповідно до пункту 10-2 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який триває на теперішній час.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання врегульовані саме Законом № 1404-VIII, як спеціальним нормативно-правовим актом, суд вважає, що у даному випадку необхідно застосовувати норму, якою на період дії воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Закон № 2129-ІХ набрав чинності 26.03.2022.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що починаючи з 26.03.2022 строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, у тому числі щодо пред'явлення виконавчих документів до виконання, перериваються.
Оскільки строк повторного пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону № 1404-VIII, перерваний із 31.10.2023 (з дати прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу), тобто після набрання чинності Законом № 2129-ІХ, суд дійшов висновку, що стягувач не пропустив процесуальні строки для пред'явлення постанови до примусового виконання.
Аналогічний висновок викладений у постанов Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 260/2595/22.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що постанова від 02.06.2021 № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому зокрема Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням чинних законодавчих змін у порядку пред'явлення виконавчого документа до виконання, переривання та встановлення строків звернення виконавчого документа до виконання, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність постанови від 16.04.2024 про відкриття ВП №74759007 та відсутність підстав для її скасування.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 287, 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради "Стоматологічна поліклініка" залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 380/9353/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 25 липня 2025 року.