24 липня 2025 рокуСправа № 380/6381/25 пров. № А/857/19499/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Хобор Р.Б.,
при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Навчально-спортивна база зимових видів спорту «Тисовець», про визнання протиправними дій та скасування постанови, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 8 травня 2025 року (суддя Кухар Н.А., м. Львів), -
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, - Навчально-спортивна база зимових видів спорту «Тисовець» (далі Відділ, НСБ ЗВС «Тисовець» відповідно), в якому просив:
визнати неправомірними дії Відділу щодо виконання виконавчого листа, виданого Львівським окружним адміністративним судом 17.01.2024 №380/5493/21 (далі Виконавчий лист), про зобов'язання НСБ ЗВС «Тисовець» нарахувати та виплатити стягувачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.12.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (базовий місяць) з врахуванням абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 (далі Порядок №1078), з врахуванням виплачених сум;
визнати неправомірною та скасувати постанову Відділу від 25.02.2025 ВП №75401196, якою було закінчено виконавче провадження з примусового виконання Виконавчого листа та припинено чинність арешту майна боржника, а також скасовано інші заходи примусового виконання рішення (далі Постанова).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 8 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне встановлення судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В доводах апеляційної скарги вказує, що за наслідками направлення позивачем виконавчих документів Відділом було відкрито 2 виконавчих провадження № 75400985 та №75401196.
Перелічені судом першої інстанції в рішенні платіжні інструкції стосуються саме виконання - нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпеченння за період з 03.11.2017 по 28.02.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць), що також підтверджується відповідними довідками НСБ ЗВС «Тисовець».
Натомість, виконавче провадження у спірних правовідносинах було відкрито на підставі Виконавчого листа, який містив зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.12.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (базовий місяць) з врахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078.
Протокольною ухвалою від 10 липня 2025 року до участі у справі залучено НСБ ЗВС «Тисовець» у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Третя особа відзиву на апеляційну скаргу не подала.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності винесення державним виконавцем оспорюваної Постанови, оскільки рішення суду виконано боржником у повному обсязі, у спосіб та в порядку, які були встановлені виконавчим документом, відповідно до інформації наданої НСБ ЗВС «Тисовець» 12.02.2025 за №155/ІІ про виконання виконавчого документу із підтверджуючими документами та детальними розрахунками виплачених сум.
При цьому, суд зазначив, що на підтвердження факту виконання рішення суду в матеріалах справи наявна довідка від 12.02.2025 № 154/ІІ, в якій зазначено нарахування індексації відповідно до рішення суду.
Такі висновки суду першої інстанції є помилковими, з таких міркувань.
Апеляційним судом, з урахуванням установленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 7 липня 2023 року № 380/5493/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року (далі Рішення суду), ухвалено, зокрема, наступне:
зобов'язано НСБ ЗВС «Тисовець» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.11.2017 по 28.02.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).
зобов'язано НСБ ЗВС «Тисовець» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2018 до 29.12.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (базовий місяць) з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, з врахуванням виплачених сум.
На виконання рішення суду, 17.01.2024 Львівським окружним адміністративним судом видано 3 виконавчі листи (позивачем до виконання пред'явлено 2)
Вказані виконавчі листи отримані Відділом 26.06.2024.
За наслідками направлення двох виконавчих документів 26.06.2024 Відділом було відкрито 2 виконавчих провадження з ідентифікаторами №№75400985 та 75401196 відповідно.
11.07.2024 у Відділ надійшов лист боржника НСБ ЗВС «Тисовець» від 09,07.2024 №554 про виконання Рішення суду з долученням довідки про нарахування індексації, копії платіжних інструкцій та листа Міністерства соціальної політики України.
17.07.2024 у Відділ надійшов лист боржника НСБ ЗВС «Тисовець» від 15.07.2024 №563 по виконавчому провадженню № 75401196.
23.07.2024 у відділ надійшов лист боржника НСБ ЗВС «Тисовець» від 22.07.2024 №574 про скерування заяви про роз'яснення Рішення суду до Львівського окружного адміністративного суду.
26.08.2024 у відділ надійшов лист боржника НСБ ЗВС «Тисовець» від 26.08.2024 №660 про звернення в Департамент фінансів МОУ щодо виділення додаткових призначень для виплати індексації заробітної плати ОСОБА_1
18.02.2025 та 24.02.2025 у Відділ надійшли лист боржника НСБ ЗВС «Тисовець» № 155 від 12.02.2025 та від 12.02.2025 № 155/11 відповідно про виконання Рішення суду, а саме нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.12.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (базовий місяць) з врахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078. До листа долучено довідку № 154/11 від 12.02.2025 року видана ОСОБА_1 про нарахування та виплати індексації згідно з Рішенням суду.
25.02.2025 Відділом винесено Постанову, якою закінчено виконавче провадження на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За правилами частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною 2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;.
Отже, з наведених норм слідує, що закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ можливо лише за умови виконання перевірки стану виконання рішення та накладення на боржника штрафу (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин. Лише вчинення виконавцем вичерпних заходів примусового виконання рішення суду може свідчити про правомірність постанови про закриття виконавчого провадження.
Як встановлено вище, боржник згідно з виданими виконавчими листами був зобов'язаний:
нарахувати та виплатити стягувачу індексацію грошового забезпечення за період з 03.11.2017 по 28.02.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).
нарахувати та виплатити стягувачу індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2018 до 29.12.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (базовий місяць) з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, з врахуванням виплачених сум.
Втім, надані боржником платіжні інструкції (№84 від 18.04.2024, №64 від 27.03.2024, №65 від 27.03.2024, №37 від 12.02.2025, №36 від 12.02.2025, №38 від 12.02.2025, №9 від 08.01.2025, №8 від 08.01.2025, №7 від 08.01.2025, №82 від 18.04.2024, №83 від 18.04.2025, №64 від 27.03.2024, №63 від 27.03.2024, №62 від 27.03.2024) про які було зазначено в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, стосуються виконання нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 03.11.2017 по 28.02.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць). Вказане також підтверджується довідками НСБ ЗВС «Тисовець, наявними в матеріалах справи.
Разом з тим, виконавче провадження №75401196 було відкрито на підставі Виконавчого листа за Рішенням суду, який містив зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2018 до 29.12.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (базовий місяць) з врахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, з врахуванням раніше виплачених сум.
З даного приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено для них нові додаткові види грошового забезпечення.
Питання врахування вимог абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078 неодноразово досліджувалось Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 6 липня 2023 року у справі № 240/23550/21.
У вказаних постановах Верховний Суд зауважив, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Також дійшов висновку, що системний і цільовий способи тлумачення абзаців третього та четвертого Порядку № 1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.
З огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення норм абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078 свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (абзац п'ятий пункту 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що згідно з листом НСБ ЗВС «Тисовець» від 15.07.2024 №563 розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 2812,40 грн (з 10209,70 грн зріс до 13022,10 грн).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 року складав 1762 грн.
За змістом листа Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021 № 5211/0/290-21/51 та виходячи із розмірів індексів споживчих цін за період 01.02.2018 до 01.03.2018, величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, порівняно із місяцем попереднього підвищення доходу (січень 2008 року), складає 253,3%.
Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4463,15 грн (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Оскільки підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 2812,40 грн, а сума можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року становить 4463,15 грн, отже, сума можливої індексації грошового забезпечення перевищує розмір підвищення доходу, відтак, відповідно до приписів пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання індексації-різниці.
Таким чином, аналізуючи наведені правові норми у контексті встановлених обставин справи, починаючи з березня 2018 року з урахуванням абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078 позивачеві мала виплачуватися індексація-різниця. Невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення у відповідному розмірі є порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядку №1078.
Згідно з довідкою від 12.02.2025 №154/І, виданою ОСОБА_1 про нарахування йому індексації за період з 01.03.2018 по 19.12.2018 відповідно до Рішення суду, сума індексації, нарахованої відповідачем за вказаний період, становить 71,08 грн за грудень 2018 року.
Таким чином, боржник за спірний період з 01.03.2018 по 29.12.2018 - не нараховував та не виплачував індексацію позивачу в повному обсязі.
Вказане свідчить про те, що Рішення суду не виконано в повному обсязі, а, отже, з урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що виконавче провадження №75401196 закрито передчасно, відтак необхідно визнати протиправними дії Відділу щодо виконання Виконавчого листа, а оскаржувану Постанову - скасувати.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), та, як наслідок, до безпідставно] відмови у задоволенні позову, відтfк апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 268, 287, 308, 310, 317, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 8 травня 2025 року скасувати та ухвалити постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо виконання виконавчого листа, виданого Львівським окружним адміністративним судом 17.01.2024 №380/5493/21, яким зобов'язано Навчально-спортивну базу зимових видів спорту «Тисовець» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.12.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (базовий місяць) з врахуванням абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078, з врахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною та скасувати постанову Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.02.2025 ВП №75401196.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Cуддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 24.07.2025.