25 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/6571/25 пров. № А/857/25834/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Енергетичної митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року, головуючий суддя - Кузан Р.І., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» до Енергетичної митниці про визнання дій протиправними, зобов'язати вчинити дії,-
Позивач - ТзОВ «БЗТ-Україна» звернулося в суд з позовом до Енергетичної митниці, в якому просило визнати протиправною відмову Енергетичної митниці щодо нездійснення підготовки та подання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви №ЕМ/2025/4 від 10.01.2025 року; зобов'язати Енергетичну митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» (код ЄДРПОУ 41076013) надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 533 005,48 грн. (п'ятсот тридцять три тисячі п'ять гривень 48 копійок).
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що ТзОВ «БЗТ-Україна» звернулось до Енергетичної митниці із заявою від 10.01.2025 року за вих. № ЕМ/2025/4 про повернення надміру сплачених сум, а саме податку на додану вартість (вид платежу - 028) у розмірі 533 005,48 грн за тимчасовими митними деклараціями згідно з переліком. Проте, Енергетична митниця листом від 27.01.2025 року №7.6-2/15-01/13/461 повідомила ТзОВ «БЗТ-Україна» про відсутність правових підстав для повернення коштів з бюджету. Відповідач вказав, що митне оформлення зазначених позивачем у листі №ЕМ/2025/4 декларацій було завершене у червні 2020 року - грудні 2021 року, а тому закінчився передбачений законодавством граничний строк для подання заяви про повернення надміру сплачених платежів. Вважаючи протиправною відмову Енергетичної митниці у поверненні надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 533 005,48 грн, під час здійснення повноважень ліквідатора ТзОВ «БЗТ-Україна» арбітражний керуючий Пурій Р.П. звернувся з позовною заявою до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною відмову Енергетичної митниці щодо підготовки та подання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви № ЕМ/2025/4 від 10.01.2025 року; зобов'язано Енергетичну митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 533 005,48 грн (п'ятсот тридцять три тисячі п'ять гривень 48 копійок).
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Енергетична митниця оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що граничний строк для подання заяви щодо повернення коштів завершився. Крім того, позивачем до заяви не було додано документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів, а саме митних декларацій. Вказала, що кінцевим бенефіціаром ТзОВ «БЗТ-Україна» є державне підприємство Республіки Білорусь «Республіканське Торгове Унітарне Підприємство «Бєлзарубєжторг». Відповідно до п.п.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації» для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією російської федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або, зокрема, юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №18 від 24.02.2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації/Республіки Білорусь.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «БЗТ-Україна» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 41076013 та з 11.07.2017 року перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області як платник податків. Адреса місцезнаходження: 79029, Львівська область, місто Львів, вул. Окружна, 57А, к.417. Основним видом економічної діяльності позивача є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
Протягом 2020-2021 років ТОВ «БЗТ-Україна» здійснювало діяльність з імпортування нафтопродуктів та заявляло їх до митного оформлення шляхом подання митних декларацій по типу ТФ (тимчасова митна декларація) на товари, ціна яких визначається за встановленою формулою.
Зокрема, позивачем з метою митного оформлення подано тимчасові митні декларації: №UA903040/2020/040459 від 29.11.2020 року; №UA903040/2020/040685 від 01.12.2020 року; №UA903040/2020/044936 від 31.12.2020 року; №UA903040/2020/013719 від 20.05.2020 року; №UA903040/2020/020067 від 08.07.2020 року; №UA903040/2020/026617 від 23.08.2020 року; №UA903040/2020/027782 від 30.08.2020 року; №UA903040/2020/026401 від 21.08.2020 року; №UA903040/2021/208647 від 03.09.2021 року; №UA903040/2021/209170 від 08.09.2021 року; №UA903040/2021/206273 від 18.08.2021 року; №UA903040/2021/209352 від 09.09.2021 року; №UA903040/2021/209430 від 09.09.2021 року; №UA903040/2021/217459 від 03.11.2021 року; №UA903040/2021/222397 від 04.12.2021 року; №UA903040/2021/220909 від 26.11.2021 року; №UA903040/2021/220770 від 25.11.2021 року; №UA903040/2021/219894 від 20.11.2021 року; №UA903040/2021/221572 від 30.11.2021 року; №UA903040/2021/222452 від 05.12.2021 року; №UA903040/2021/222517 від 05.12.2021 року, за якими сплачено відповідні митні платежі за попередньо визначеною митною вартістю імпортованого товару.
За вказаною процедурою декларування ціна в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідома. Завершення митного оформлення здійснюється шляхом подання кінцевих декларацій із зазначенням точних відомостей про товари.
Надалі, після фактичного перевезення товару, позивачем оформлено та подано через електронний кабінет митні декларації по типу ДТ (додаткова декларація до тимчасової декларації). Зокрема, позивачем подано до митного органу додаткові митні декларації: №UA903040/2021/000300 від 05.01.2021 року; №UA903040/2021/000301 від 05.01.2021 року; №UA903040/2021/000308 від 05.01.2021 року; №UA903040/2020/016558 від 10.06.2020 року; №UA903040/2020/021360 від 16.07.2020 року; №UA903040/2020/034177 від 16.10.2020 року; №UA903040/2020/034179 від 16.10.2020 року; №UA903040/2020/034180 від 16.10.2020 року; №UA903040/2021/214292 від 13.10.2021 року; №UA903040/2021/214293 від 13.10.2021 року; №UA903040/2021/214910 від 18.10.2021 року; №UA903040/2021/214912 від 18.10.2021 року; №UA903040/2021/214913 від 18.10.2021 року; №UA903040/2021/218098 від 09.11.2021 року; №UA903040/2021/225654 від 28.12.2021 року; №UA903040/2021/225660 від 28.12.2021 року; №UA903040/2021/225665 від 28.12.2021 року; №UA903040/2021/225944 від 30.12.2021 року; №UA903040/2021/225947 від 30.12.2021 року; №UA903040/2021/225952 від 30.12.2021 року; №UA903040/2021/225959 від 30.12.2021 року. Копії вказаних митних декларацій долучено до матеріалів справи.
Зі змісту вказаних митних декларацій типу ТФ та типу ДТ суд встановив, що в графі 9 цих митних декларацій ТзОВ «БЗТ-Україна» вказане як «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання».
У зв'язку із тим, що кінцеві ціни за імпортовані нафтопродукти виявились нижчими, в додаткових митних деклараціях позивачем відображено суму надміру сплачених митних платежів, а саме податку на додану вартість (вид платежу - 028) на загальну суму 533 005,48 грн.
З огляду на викладене, ТзОВ «БЗТ-Україна» 10.01.2025 року звернулось із заявою №ЕМ/2025/4 про повернення надміру сплачених сум митних платежів, а саме податку на додану вартість (вид платежу - 028) в розмірі 533 005,48 грн за митними деклараціями згідно з переліком та додатками, долученими до заяви.
Енергетична митниця листом від 27.01.2025 року №7.6-2/15-01/13/461 повідомила позивача, що відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року №643, повернення надміру сплачених митних платежів здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності.
В листі відповідач вказав, що митне оформлення зазначених у листі-заяві від 10.01.2025 року №ЕМ/2025/4 декларацій було завершене у червні 2020 року-грудні 2021 року. Отже, граничний строк для подання заяви щодо повернення коштів завершився. Також зазначив, що за отриманої від правоохоронних органів інформацією здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022100000000184 відносно ТзОВ «БЗТ-Україна» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України.
Відтак, Енергетичною митницею відмовлено у поверненні надміру сплачених коштів.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності жодної із підстав для відмови у поверненні позивачу надміру сплачених митних платежів в розмірі 533005,48 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, з приводу яких виник даний спір регулюються Податковим кодексом України та Митним кодексом України (далі - МК України).
Так, підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад -враховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
За правилами частин 1-3 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пунктів 43.1-43.5 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
За приписами статті 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України: 1) товари не є об'єктом оподаткування митними платежами; 2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано; 3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму; 4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об'єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.
Частиною 6 статті 301 МК України передбачено, що повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року №643 (далі Порядок №643), який визначає процедури під час повернення суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у ч.3 ст.301 Митного кодексу України та ст.43 Податкового кодексу України.
Згідно п.1 розділу ІІІ Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Пункт 3 розділу ІІІ Порядку №643 закріплює відомості, які зазначаються у заяві про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів.
До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
За п. 4 розділу ІІІ Порядку № 643 після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО.
Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.
Згідно п. 5 розділу ІІІ Порядку №643 підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.
Співробітник підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).
Відповідно до п.6 розділу ІІІ Порядку №643 якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
За п.8 розділу ІІІ Порядку №643 у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при отриманні заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у її задоволенні може бути відмовлено виключно у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу). При цьому, законодавець зазначив, що така відмова повинна бути обґрунтованою.
Верховний Суд у постанові від 10.10.2019 року по справі №810/4436/15 зазначив, що законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: звернення суб'єкта господарювання до митних органів із заявою; проведення відповідними структурними підрозділами митного органу перевірки наведених в заяві обставин та підстав; встановлення митними органами наявності факту переплати; складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб'єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або прийняття обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.
За ч. 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів звертає увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1, 52-5.
Відповідно до абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом № 591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України внесені зміни, які набрали чинності 29 травня 2020 року. Згідно з внесеними змінами в абзаці десятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності з 17 березня 2022 року) статтю 102 доповнено пунктом 102.9 такого змісту: «На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
В подальшому пункт 102.9 статті 102 виключено на підставі Закону № 3219-IX від 30 червня 2023 року, який набрав чинності 01 серпня 2023 року.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними висновки відповідача про те, що граничний строк для подання заяви щодо повернення коштів завершився, оскільки позивачем подано заяву про повернення надміру сплачених митних платежів в межах визначених законодавством строків, з урахуванням зупинення перебігу строків у зв'язку із здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та періодом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Також, п.п.1 п.1 Постанови КМ України №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації» передбачено, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією російської федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором):
громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації;
юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Таким чином, дія введеного Постановою №187 мораторію не поширюється на суб'єктів господарювання, учасниками яких є громадяни чи юридичні особи Республіки Білорусь.
Окрім цього, судом встановлено, що постановою Господарського суду Львівської області від 18.02.2025 року у справі №914/2773/24 ТзОВ «БЗТ-Україна» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТзОВ «БЗТ-Україна» призначено арбітражного керуючого Пурія Р. П. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 159 видане 31.01.2013 року Міністерством юстиції України; адреса: а/с 2434, м. Львів, 79057).
Вказаною постановою суд встановив, що кредиторами позивача є лише три юридичні особи: ТзОВ «ОККО-Бізнес Партнер», ТзОВ «НК Фаворит Ойл» та ТзОВ «Вілстоун». При цьому, загальний обсяг кредиторських вимог значно перевищує загальну дебіторську заборгованість позивача, в тому числі заборгованість бюджету за помилково чи надміру сплаченими платежами.
Надміру сплачені митні платежі є активом боржника у справі про банкрутство (яким є позивач), який підлягає включенню в ліквідаційну масу і повинні бути спрямовані на погашення вимог кредиторів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином, у разі повернення позивачу з бюджету надміру сплачених ним митних платежів, такі кошти не можуть бути використані учасниками ТзОВ «БЗТ-Україна», а включаються до складу ліквідаційної маси та будуть розподілені між кредиторами та на оплату заборгованості по заробітній платі.
Колегія суддів також вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що сам факт розслідування правоохоронними органами кримінального провадження відносно посадових осіб позивача, не може бути підставою для відмови у поверненні надміру сплачених до бюджету платежів.
Враховуючи вищенаведені норми закону та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, про те, що відповідачем не доведено наявності жодної із підстав для відмови у поверненні позивачу надміру сплачених митних платежів в розмірі 533005,48 грн, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі №380/6571/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
М. А. Пліш