25 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/13925/24 пров. № А/857/15854/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2025р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській обл. про визнання бездіяльності протиправною, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Плахтій Н.Б., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 13.03.2025р., м.Луцьк; дата складання повного рішення суду І інстанції: не зазначена),-
29.11.2024р. (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому відправленні) позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
визнати незаконною бездіяльність відповідача Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України у Волинській обл. щодо ненадання їй відповіді на заяву від 30.06.2023р. за призначенням/перерахунком пенсії та рішення про перерахунок пенсії;
зобов'язати відповідача ГУ ПФ України у Волинській обл. надати їй відповідь на заяву за призначенням/перерахунком пенсії від 30.06.2023р. та рішення про перерахунок пенсії;
судові витрати покласти на відповідача (а.с.1-4, 15).
Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами справи (а.с.17 і на звороті).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2025р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.42-45).
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржила позивач ОСОБА_1 , яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити (а.с.49-53).
В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що за заявою від 30.06.2023р. позивача переведено на пенсію за віком. Разом з тим, в порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою правління ПФ України № 22-1 від 25.11.2005р., відповіді на заяву від 30.06.2023р. за призначенням/перерахунком пенсії та рішення про перерахунок пенсії відповідач не надав.
Внаслідок такої бездіяльності позивач не володіє інформацією щодо причин відмови в перерахунку її пенсії із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000р.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Волинській обл. та з 07.11.2007р. отримувала пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України № 3723-ХІІ від 16.12.1993р. «Про державну службу» (а.с.5-6, 10-12).
Починаючи з 01.03.2019р., позивача в автоматичному режимі переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
30.06.2023р. позивач звернулася до відповідача із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до норм Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; у вказаній заяві просила призначення пенсії провести із заробітної плати з 01.07.2000р. (а.с.7-9).
На підставі вказаної заяви позивача з 30.06.2023р. переведено на пенсію за віком за нормами Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
06.12.2023р. позивач звернулася до ГУ ПФ України у Волинській обл. із заявою, в якій просила перерахувати та виплатити пенсію за віком з часу призначення з 30.06.2023р. із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії 2020, 2021, 2022, із врахуванням різниці, що була виплачена (а.с.40).
Листом від 19.12.2023р. відповідач ГУ ПФ України у Волинській обл. повідомив позивача про те, що під час проведення перерахунку пенсії в зв'язку з переходом з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, визначеного ч.2 ст.40 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії за 2020-2022 роки, немає підстав (зворот а.с.40).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на заяву від 30.06.2023р. за призначенням/перерахунком пенсії та рішення про перерахунок пенсії, позивач звернулася до суду з розглядуваним позовом.
Приймаючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що ГУ ПФ України у Волинській обл. розглянуло заяву позивача від 30.06.2023р. про призначення пенсії, однак про результати не повідомило останню.
Відповідно до рішення відповідача № 907550149046 позивачу з 30.06.2023р. здійснено перерахунок пенсії та переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
У відповідь на заяву позивача від 06.12.2023р. відповідач листом від 19.12.2023р. повідомив ОСОБА_1 про те, що з 30.06.2023р. позивача на підставі її заяви переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зазначив, що підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки є відсутніми.
Таким чином, ГУ ПФ України у Волинській обл. за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.06.2023р. прийняло рішення про перерахунок пенсії з 30.06.2023р., тобто, з дати звернення до відповідача з проханням про переведення на інший вид пенсії.
Разом з тим, суд зауважив, що приймаючи рішення про перерахунок пенсії, відповідач не вчинив протиправної бездіяльності щодо ненадіслання позивачу такого рішення, оскільки відповідно до Порядку № 22-1 пенсійний орган лише в разі відмови у призначенні (перерахунку) зобов'язаний протягом 10 днів направити особі повідомлення про таке рішення із зазначенням причини відмови та порядку його оскарження.
Відтак, суд не погодився з твердженням позивача про те, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо ненадіслання їй рішення про перерахунок пенсії № 907550149046, так як ОСОБА_1 на обґрунтування своєї позиції не надала будь-яких доказів, які б свідчили про об'єктивне порушення її прав.
На думку суду, оскаржувана бездіяльність відповідача жодним чином не порушила право позивача в отриманні рішення про перерахунок пенсії з 30.06.2023р. та не обмежила вказане право в протиправний, незаконний спосіб.
Матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про порушення відповідачем прав позивача.
Таким чином, позивачем не наведено, а в матеріалах справи не містяться будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів в підтвердження бездіяльності ГУ ПФ України у Волинській обл. в частині ненадіслання рішення про перерахунок пенсії.
Наведені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з наступних підстав.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України № 1058-ІV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно вимог ст.16 вказаного Закону застрахована особа має право:
1) отримати в установленому законодавством порядку свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі;
3) вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку;
4) отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом;
5) звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
6) обирати або змінювати в порядку, визначеному законом, страховика, який здійснює виплату довічних пенсій;
7) обирати порядок здійснення виплати пенсії;
8) оскаржувати в установленому законодавством порядку дії страхувальника, виконавчих органів Пенсійного фонду, їх посадових осіб та інших суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
9) на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;
10) залишатись учасником системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в разі тимчасового припинення до досягнення пенсійного віку сплати страхових внесків з дотриманням вимог цього Закону;
11) достроково розривати договір про добровільну участь у порядку, визначеному цим Законом;
11-1) обирати недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення на умовах та в порядку, визначених законом;
11-2) змінювати відповідний недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення, але не частіше одного разу на два роки;
12) інші права відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою правління ПФ України № 22-1 від 25.11.2005р., право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Отже, вказаною нормою передбачено імперативний обов'язок пенсійного органу повідомити заявника про результати розгляду заяви про призначення/перерахунок пенсії.
Формою інформування визначено повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, а його зміст повинен розкривати причини відмови та порядок оскарження рішення пенсійного органу, інформацію про порядок виплати пенсії.
Під час судового розгляду відповідач ГУ ПФ України у Волинській обл. не надав доказів виконання імперативних вимог приписів п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою правління ПФ України № 22-1 від 25.11.2005р.
Доводи відповідача та висновки суду про те, що позивач була в інший спосіб поінформована про результати розгляду її заяви від 30.06.2023р., остання не довела порушення її прав такими діями відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах закону.
При цьому, як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
В аспекті наведеного, колегія суддів підкреслює, що невиконання відповідачем вимог п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою правління ПФ України № 22-1 від 25.11.2005р., не було зумовлено будь-якими поважними причинами.
Водночас, сам факт ігнорування зі сторони пенсійного органу вимог закону про інформування пенсіонера про призначену пенсію, умови її виплати, порядок обрахунку безпосередньо впливає на права та інтереси пенсіонера, призводить до ситуації правової невизначеності та соціальної напруги.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень, у спосіб та у строки, що передбачені чинним законодавством України.
Уникнувши в розглядуваний спосіб від здійснення повідомлення ОСОБА_1 про прийняте рішення за її заявою за призначенням/перерахунком пенсії, відповідачем допущено протиправну бездіяльність.
Зважаючи на те, що апеляційним судом встановлено протиправну бездіяльність зі сторони відповідача, тому підлягають до задоволення вимоги про зобов'язання останнього вчинити певні дії.
Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є частково підставним та обґрунтованим, через що останній підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України у Волинській обл., яка полягає у ненаправленні ОСОБА_1 повідомлення про переведення з одного виду пенсії на інший (на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській обл. № 907550149046 від 06.07.2023р. згідно заяви від 30.06.2023р.); зобов'язати відповідача скерувати на адресу позивача повідомлення про переведення з одного виду пенсії на інший (на підставі рішення № 907550149046 від 06.07.2023р. згідно заяви від 30.06.2023р.) із дотриманням вимог п.4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою Правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25.11.2005р.; решта позовних вимог задоволенню не підлягає.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати згідно ст.139 КАС України розподілу не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2025р. в адміністративній справі № 140/13925/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений ОСОБА_1 позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській обл., яка полягає у ненаправленні ОСОБА_1 повідомлення про переведення з одного виду пенсії на інший (на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській обл. № 907550149046 від 06.07.2023р. згідно заяви від 30.06.2023р.).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській обл. скерувати на адресу ОСОБА_1 повідомлення про переведення з одного виду пенсії на інший (на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській обл. № 907550149046 від 06.07.2023р. згідно заяви від 30.06.2023р.) із дотриманням вимог п.4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою Правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25.11.2005р.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного судового рішення: 25.07.2025р.