24 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/28727/23 пров. № А/857/9483/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Пліш М.А., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Рівне Транс» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року, прийняте суддею Недашківською К.М. у місті Рівному, у справі за позовом приватного підприємства «Рівне Транс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
встановив:
ПП «Рівне Транс» (надалі - ПП, позивач) звернулося з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - Укртрансбезпека, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №024243 від 17.10.2023.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 в позові відмовлено.
Суд зазначив, що саме протокол перевірки технічного стану КТЗ, виданий суб'єктом проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, не був наданий водієм під час проведення рейдової перевірки.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час проведення рейдової перевірки інспектору був наданий паспорт приміського автобусного маршруту регулярних перевезень. Проте, підставою для притягнення позивача до відповідальності був факт ненадання протоколу перевірки технічного стану КТЗ, а не паспорта перевезень.
Позивач також вказав на порушення відповідачем процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, щодо неналежного повідомлення про розгляд справи. Разом з тим, судом із матеріалів справи встановлено, що автомобільний перевізник був належним чином повідомлений про розгляд справи, проте не скористався своїм правом на участь у розгляді справи з наданням відповідних пояснень та документів, тому керівник територіального органу Укртрансбезпеки мав усі правові підстави для розгляду справи за відсутності уповноваженого представника.
Суд критично оцінив твердження позивача про те, що рейдова перевірка була проведена не уповноваженою особою.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПП подало апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) на автомобільному транспорті 03.10.2023 проведена неуповноваженою посадовою особою - Сидоренко О.Б., без наявності відповідного службового посвідчення; зазначена посада в направленні на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № 015748 від 29 вересня 2023 та Акті № 021414 проведення перевірки, додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.10.2023, а саме головний спеціаліст Відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, штатним розписом територіального органу Укртрансбезпеки не передбачена.
А ні Кодекс законів про працю України а ні Закон України «Про державну службу», не містять правових норм щодо визначення робочого місця державного службовця (посада якого не передбачена структурою та штатним розписом) в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), на період воєнного стану в Україні.
Покликається на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 травня 2023 у справі № 918/18/23, де суд прийшов до висновку про те, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) на автомобільному транспорті 10.11.2020 проведена неуповноваженою посадовою особою.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Укртрансбезпеки у період з 02.10.2023 по 08.10.2023 (від 29.09.2023) та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №015748 від 29.09.2023, інспектором Сидоренко О.Б. здійснено перевірку транспортного засобу в м. Рівне АС-ПВА м-т Рівне-Обарів, марки «Рута» номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Транспортний засіб марки «Рута» номерний знак НОМЕР_1 належить позивачу - ПП «Рівне Транс» (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ).
ПП надає послуги з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами відповідно до ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України серії АГ №503840 (строк дії ліцензії - необмежений).
Контролюючим органом складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.10.2023 №021414 (далі - Акт перевірки), яким установлено порушення: під час надання послуг з перевезення пасажирів на приміському маршруті Рівне-Обарів перевізник не забезпечив наявності у водія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу НОМЕР_1 , наявність якого передбачена ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
В Акті перевірки зазначено, що відповідальність за порушення передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.10.2023 №024243 (далі - Постанова №024243), якою постановлено стягнути з ПП адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн, за порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон № 2344-III).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Приписами ч. 14 ст. 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з частинами 1-2 ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Аналіз положень Закону № 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Отже, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов'язок із забезпечення, а на водія пред'явлення для перевірки відповідних документів.
За приписами абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу наведених норм вбачається, що непред'явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування до автомобільних перевізників санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що зі змісту Акта від 03.10.2023 №021414 слідує, що уповноваженими особами відповідача зафіксовано порушення вимог абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевізник не забезпечив наявності у водія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу НОМЕР_1 , наявність якого передбачена ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що апелянт в апеляційній скарзі жодним чином не обґрунтовує вчинення ним порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Вимоги апеляційної скарги зводяться лише до того, що рейдова перевірка була проведена не уповноваженою на те особою.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В Акті перевірки зазначено, що рейдова перевірка проведена посадовою особою Сидоренко О.Б. - головним спеціалістом Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій області.
У направленні на перевірку від 29.09.2023 №015748 зазначено, що таке видане, зокрема, Сидоренку О.Б. головному спеціалісту Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
Наказом керівника Державної служби України з безпеки на транспорті від 13.11.2020 №1831-к «Про переведення Сидоренка Олега» останнього - як головного спеціаліста Відділу державного контролю та нагляду на вантажному транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області переведено на посаду головного спеціаліста Відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, що відповідало вимогам Наказу від 13.10.2020 №390, Наказу від 09.09.2020 №340 та Наказу від 15.10.2020 №1628-к.
Наказом від 23.12.2021 ліквідовано Відділ державного контролю за безпекою на транспорті у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та утворено Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій області.
Апелянт зазначає, що затверджена 31.01.2023 нова структура Укртрансбезпеки не містить найменування територіального органу - Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій області, оскільки утворено Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях. Тому ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях не призначався, службове посвідчення не видавалося. Отже, рейдова перевірка проведена неуповноваженою особою.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно відхилив зазначене вище твердження, оскільки Наказом Укртрансбезпеки від 31.05.2022 №878-К ОСОБА_3 визначено робоче місце у Відділі державного нагляду (контролю) у Рівненській області з 01.06.2022 на період воєнного стану в Україні.
Наказ від 31.05.2022 №878-К винесений у зв'язку з воєнними діями та неможливістю виконувати посадові обов'язки у Донецькій області.
Листом від 01.12.2023 Укртрансбезпека повідомила про те, що ОСОБА_3 видане службове посвідчення встановленого зразка серії НОМЕР_3 - головному спеціалісту Відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
Тобто ОСОБА_3 видане посвідчення за посадою, яку він обіймав на той час.
Таким чином, трудові відносини між Укртрансбезпекою та спеціалістом Сидоренком Олегом тривають та не розірвані, а його робочим місцем визначено Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області з 01.06.2022 на період воєнного стану в Україні.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що визначення «робочого місця» не визначає обов'язку отримання посвідчення саме щодо Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області.
Апеляційний суд не бере до уваги покликання скаржника на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 травня 2023 у справі № 918/18/23, оскільки правовідносини, яким надано оцінку в судовому рішенні не є релевантними до спірних.
Щодо порушення процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, щодо неналежного повідомлення про розгляд справи, колегія суддів зазначає наступне.
Редакція пункту 26 Порядку №1567 «Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням», на яку посилається позивач, зазнала змін ще у 2022 році - згідно з Постановою КМ №79 від 02.02.2022.
Натомість, на дату розгляду справи пункт 26 Порядку №1567 був викладений у такій редакції «Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності)».
Тобто пункт 26 Порядку №1567 визначає альтернативні способи повідомлення уповноваженої особи автомобільного перевізника про розгляд справи: (1) під розписку, (2) рекомендованим листом із повідомленням, (3) надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Із матеріалів справи вбачається, що контролюючий орган сформував Повідомлення про розгляд справи від 06.10.2023 про те, що розгляд справи відбудеться 17.10.2023, зазначивши час і місце.
Повідомлення про розгляд справи (дату і час) сформоване і надіслане на електронну пошту (адресу) позивача, яка зазначена у особистому кабінеті системи «Шлях».
Відповідно до п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що автомобільний перевізник був належним чином повідомлений про розгляд справи, проте не скористався своїм правом на участь у розгляді справи з наданням відповідних пояснень та документів, тому керівник територіального органу Укртрансбезпеки мав усі правові підстави для розгляду справи за відсутності уповноваженого представника.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Рівне Транс» залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 460/28727/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді М. А. Пліш
Т. І. Шинкар