Постанова від 25.07.2025 по справі 140/5796/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/5796/24 пров. № А/857/23465/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

суддя (судді) в суді першої інстанції - Волдінер Ф.А.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» (далі - ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП») звернулось до суду з позовом до Волинської митниці, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: №UА205140/2023/000747/2 від 05.12.2023; №UА205140/2023/000750/2 від 05.12.2023; №UА205140/2023/000755/1 від 05.12.2023; №UА205140/2023/000761/1 від 05.12.2023; №UА205140/2023/000778/1 від 07.12.2023; №UА205140/2023/000782/2 від 07.12.2023; №UА205140/2023/000783/2 від 07.12.2023; №UА205140/2023/000796/2 від 08.12.2023; №UА205140/2023/000796/1 від 08.12.2023; №UА205140/2023/000748/1 від 05.12.2023.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА205140/2023/000747/2 від 05.12.2023, №UА205140/2023/000750/2 від 05.12.2023, №UА205140/2023/000755/1 від 05.12.2023, №UА205140/2023/000761/1 від 05.12.2023, №UА205140/2023/000778/1 від 07.12.2023, №UА205140/2023/000782/2 від 07.12.2023, №UА205140/2023/000783/2 від 07.12.2023, №UА205140/2023/000796/2 від 08.12.2023, №UА205140/2023/000796/1 від 08.12.2023, №UА205140/2023/000748/1 від 05.12.2023 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Не погоджується із вказаними рішеннями, оскільки надані декларантом документи були достатніми для визначення митної вартості товару (транспортних засобів) за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару. Вказує, що в рішеннях про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Вважає, що витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UА205140/2023/000747/2 від 05.12.2023, №UЛ205140/2023/000750/2 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000755/1 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000761/1 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000778/1 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000782/2 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000783/2 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000796/2 від 08.12.2023, №UA205140/2023/000796/1 від 08.12.2023, №UA205140/2023/000748/1 від 05.12.2023. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у розмірі 40280 гривень 00 копійок.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості. З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеного у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Відсутність в інвойсах інформації щодо певного виду оплати не с ціноутворюючим фактором і не може свідчити про заниження митної вартості товару, а отже посилання відповідача с безпідставними. Відтак, твердження відповідача про наявність розбіжностей у зазначенні числового значення ціни товару в декларації країни відправлення та інвойсі не може бути самостійною підставою для невизнання визначеної позивачем митної вартості, оскільки частиною 2 статі і 53 МК України такі документи не віднесені до обов'язкових. Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень. враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; сталу судову практику Верховного Суду у цій категорії справ) та значення справи для сторін, час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнуто 40280 грн судових витрат, в тому числі: судовий збір в сумі 30280,00 грн та 10000,00 грн витрат на правову допомогу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Волинська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що при формуванні рішення про коригування митної вартості інспектором митниці допущено технічну помилку, зокрема, в порядковому номері рішення, замість номера № 205140/2023/000799/2 було внесено номер № 205140/2023/000796/2. З огляду на вказане, зауважує, що скасування рішення про коригування митної вартості від 08.12.2023 № 205140/2023/000796/2 не призводить до жодних юридичних наслідків, оскільки в базі даних АСМО «ІНСПЕКТОР» такого не існує. Вказує, що фактично коригування митної вартості за МД № 23UA205140102710U0 від 08.12.2023 здійснено у відповідності до рішення про коригування митної вартості № UA205140/2023/000799/2 від 08.12.2023, тому лише за наслідками його скасування можливі бажані подальші наслідки для позивача - повернення надміру сплачених платежів. Зауважує, що розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, становить 3028 грн, у зв'язку з чим судом було допущено помилку під час визначення розміру судового збору, який підлягає стягненню із Волинської митниці на користь позивача. Зазначає, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішень про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом. З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості є законними та обґрунтованими. Виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, з огляду на предмет спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критеріїв розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, вважає, що розмір витрат на професійну правову допомогу, визначений рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у розмірі 10000,00 грн є завищеним та підлягає зменшенню.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Вказує, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару, при цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару. Вважає, що витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню. Зауважує, що технічна описка в одному з оскаржуваних рішень була допущена виключно з вини відповідача, що останнім не оспорюється та визнається, у реквізитах оспорюваного рішення неправильно зазначено лише одну цифру, а предметом оскарження такого рішення є не його номер, а саме зміст (суть), рішення № UA205140/2023/000796/2 від 08.12.2023 року та № UA205140/2023/000799/2 від 08.12.2023 року є ідентичними (за виключенням однієї цифри номера).

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» (далі - ТОВ «ПАКУР ТРАНС», покупець) було укладено з фірмою «DIJENU IN BOTTEGE BG LTD» (продавець) Контракт від 05.04.2023 №DP/04-2023-l, за умовами якого Продавець має поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору на умовах СІР - Київ, Луцьк, Рівне, СРТ - Луцьк, DAP - Луцьк, Рівне, Дубно, Городок, Володимир-Волинський, Ковель, Житомир, Мукачево, Старовойтове, CIF м. Чорноморськ, Одеса згідно з інвойсом на кожну поставку. Країною відправки товару за цим договором є країни Європейського Союзу, Норвегія, Швейцарія, СІЛА, Канада, Китай, ОАЕ. Обсяг поставок за цим контрактом визначається згідно з інвойсом на кожну поставку. Покупець має оплатити поставлений товар в євро, в терміни визначені продавцем, в безготівковій формі на банківський рахунок продавця згідно виставленого рахунку-фактури. Ціна товару включає вартість доставки та розвантаження товару. Покупець оплачує вартість товару шляхом переказу коштів на банківський рахунок продавця. За погодженням сторін можливі такі види оплати: предоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата за фактом після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця; оплата товару на виплати (пункти 1.1,1.2,2.1, 2.4,3.1,3.2 Контракту).

1. У відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) №29.11.23.5289-DIJ_VIC від 29.11.2023 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки RENAULT MEGANE, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_1 , вартість якого складає 6500 євро.

ТОВ«ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» з метою митного оформлення вказаного транспортного засобу до Волинської митниці подано митну декларацію №23UA205140101243U0 від 04.12.2023 .

На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: контракт №DV/04-2023-1 від 05 квітня 2023 ; рахунок-фактуру (інвойс) №29.11.23.5289-DІJ_VIC від 29.11.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 29.11.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) №PL/MH/AV 0008495 від 29.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.10.2023; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №11835/23 від 30.11.2023.

Згідно вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно статей 53 та 54 МКУ декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи:

1) договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

6) банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено.

Листом від 05.12.2023 повідомлено митний орган, що до митної декларації надати всі можливі документи по визначенню митної вартості та просили прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

Однак, 05.12.2023 Волинською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000747/2.

Так, в пункті 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що «за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією №23UA205J40101243U0 документи містять розбіжності, зокрема: в п. 3.2 Контракту від 05.04.2023 №DV/04-2023-1 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар. Відповідно до поданого інвойсу №29.11.23.5289-DІJ_VІC від 29.11.2023 продавцем товару (власником) є особа, відмінна від власника зазначеного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.10.2023.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно і н тер не т-джерел а https://www.mobile.de, товар на рівні - 7500 Євро, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.»

2. Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №30.11.23.5312-DІJ_V1C від 30.11.2023 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки SKODA OCTAVIA, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_3 , вартість якого складає 10000 свро.

ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» з метою митного оформлення вказаного транспортного засобу до Волинської митниці подано митну декларацію №23UA205140101413U1 від 04.12.2023.

На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: контракт №DV/04-2023-1 від 05.04.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №30.11.23.5312-DІJ_VIC від 30.11.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 30.11.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) №PL/MH/AV 0008500 від 30.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 22.09.2020; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №11914/23 від 03.12.2023; довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним вимогам №041223030 від 04.12.2023.

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

5) декларацію країни відправлення;

6) платіжні документи;

7) договір (контракт) від 05.04.2023 №DV/04-2023-1.

Однак, 05.12.2023 Волинською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000750/2.

Так, в пункті 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що «митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: відповідно до вказаного в рахунку-фактурі №30.11.23.5312-DIJ_VIC від 30.11.2023 продавцем (власником) транспортного засобу є «DІJENU IN BOTTEGE BG LTD», однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 22.09.2020 № НОМЕР_4 зазначений власник транспортного засобу ALD AUTOMOTIVE POLSKA SP.Z.O.O.S; договір (контракт) від 05.04.2023 №DV/04-2023-1, зазначений в гр. 44, не подано до митного оформлення.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄЛІС Держмитслужби: - товар 1 -нарівні 12865 євро/од за МД№23UA305160037831U8 від 15.11.2023».

3. Також, у відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) №29.11.23.5292-DIJ_VIC від 29.11.2023 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки VOLKSWAGEN PASSAT, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_5 , вартість якого складає 9000 євро.

ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» з метою митного оформлення вказаного транспортного засобу до Волинської митниці подано митну декларацію №23UA205140101467U0 від 04.12.2023.

На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: контракт №DV/04-2023-1 від 05 квітня 2023; рахунок-фактуру (інвойс) №29.11.23.5292-DIJ_VIC від 29.11.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 29.11.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1 №PL/MH/AV 0008508 від 29.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 12.07.2018; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №11909/23 від 03.12.2023.

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;

3 ) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту);

5) банківські платіжні документи;

6) транспортно-експедиційні документи, а також документи що містять інформацію про вартість транспортування ТЗ;

7) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

8) митну декларацію країни відправлення;

9) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Позивачем повідомлено митний орган, що до митної декларації надати всі можливі документи по визначенню митної вартості та просили прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

Однак, 05.12.2023 Волинською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000755/1.

У вказаному рішенні зазначено: «Митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а саме: відповідно до поданого інвойсу продавцем товару (власником) є підприємство Company «DIJENU IN BOTTEGE» BG LTD (Болгарія). Однак свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане Німеччиною, тобто ТЗ транспортувався з Німеччини. Відповідно до CMR країною відправлення товару є Польща. Тобто виникає питання чи включені транспортні витрати та витрати на навантаження до митної вартості товару на шляху з Німеччини- Польща-кордон України.

Згідно частини 10 статті 58 МКУ витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовими митної вартості товару та додаються до ціни, що є фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари. Тому перевірити чи включені до митної вартості витрати пов'язані з транспортуванням товару, його розвантаження та навантаження не має можливості.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товар - 13025 Євро за МД №UA305160/2023/39102 від 24.11.2023».

4. Крім того, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №29.11.23.5290-DIJ_VIC від 29.11.2023 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки RENAULT TRAFIC, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_7 , вартість якого складає 11000 євро.

ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» з метою митного оформлення вказаного транспортного засобу до Волинської митниці подано митну декларацію №23UA205140101517U0 від 04.12.2023.

На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: контракт №DV/04-2023-1 від 05.04.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №29.11.23.5290-DIJ_VIC від 29.11.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 29.11.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) №PL/MH/AV 0008493 від 29.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 19.09.2019; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №11836/23 від 30.11.2023.

1) виписку з бухгалтерської документації;

3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

5) банківські платіжні документи;

7) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

8) митну декларацію країни відправлення;

Листом від 04.12.2023 повідомлено митний орган, що до митної декларації надати всі можливі документи по визначенню митної вартості та просили прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті53 МК України.

Однак, 05.12.2023 Волинською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205 140/2023/000761/1.

У вказаному рішенні зазначено: «Митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а саме: відповідно до поданого інвойсу продавцем товару (власником) с підприємство Company «DIJENU IN BOTTEGE» BG LTD (Болгарія). Однак свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане Францією, тобто ТЗ транспортувався з Франції. Відповідно до CMR країною відправлення товару є Польща. Тобто виникає питання чи включені транспортні витрати, витрати на навантаження та страхування до митної вартості товару на шляху: Франція- Польща-кордон України.

В п.3.2 Контракту від 05.04.2023 N DV/04-2023-I за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар.

Відповідно до поданого інвойсу від 29.11.2023 №29.11.23.529Q-DIJ_VIC продавцем товару (власником) є особа, відмінна від власника зазначеного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 19.09.2019 №2019ЕН01901.

Тому, перевірити чи включені до митної вартості в повній мірі, витрати пов'язані з транспортуванням товару, його розвантаженням/навантаженням та страхуванням, не має можливості.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товар - 13200 Євро за МД N UA 204080/2023/164Н0 від 06.09.2023».

5. У відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) №30.11.23.5304-DIJ_VIC від 30.11.2023 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки RENAULT KADJAR, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_9 , вартість якого складає 13700 євро.

ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» з метою митного оформлення вказаного транспортного засобу до Волинської митниці подано митну декларацію №23UA205140101891U9 від 05.12.2023.

На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: контракт №DV/04-2023-1 від 05 квітня 2023; рахунок-фактуру (інвойс) №30.11.23.5304-DIJ_VIC від 30.11.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 30.11.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) №PL/MH/AV 0008515 від 30.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_10 від 23.10.2023; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №11879/23 від 01.12.2023.

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено.

Листом від 06.12.2023 повідомлено митний орган, що до митної декларації падати всі можливі документи по визначенню митної вартості та просили прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті53 МК України.

Однак, 07.12.2023 Волинською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000778/1.

У вказаному рішенні зазначено: « 3а результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією №23UA205140101891U9 документи містять розбіжності, зокрема: відповідно п.3.2 Контракту від 05.04.2023 №DV/04-2023-1 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар. Відповідно до поданого інвойсу №30.11.23.5304-DIJ_VIC від 30.11.2023 продавцем товару (власником) с особа, відмінна від власника зазначеного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_10 від 23.10.2023.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІC Держмитслужби, а саме: Товар на рівні - 15000 Євро за МД №205150/2023/002073 від 01.03.2023, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України»».

6. У відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) №29.11.23.5285-DIJ_VIC від 29.11.2023 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки VOLVO ЕН 500, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_11 , вартість якого складає 24200 євро.

ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» з метою митного оформлення вказаного транспортного засобу до Волинської митниці (надалі - відповідач, митний орган) подано митну декларацію №23UA205140101916U5 від 05.12.2023.

На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: контракт №DV/04-2023-1 від 05.04.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №29.11.23.5285-DIJ_VIC від 29.11.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 29.11.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR.l) №PL/MH/AV 0008517 від 29.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_12 від 20.11.2023; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №11813/23 від 30.11.2023.

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено.

Листом від 06.12.2023 повідомлено митний орган, що до митної декларації надати всі можливі документи по визначенню митної вартості та просили прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

Однак, 07.12.2023 Волинською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000782/2.

У вказаному рішенні зазначено: «За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією №23UA205140101916U5 документи містять розбіжності, зокрема: відповідно п.3.2 Контракту від 05.04.2023 №DV/04-2023-1 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар. Відповідно до поданого інвойсу №29.11.23.5285-DIJ_VIC від 29.11.2023 продавцем товару (власником) є особа, відмінна від власника зазначеного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_12 від 20.11.2023.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в СЛІС Держмитслужби. а саме: Товар на рівні - 26000 Євро за МД №205050/2023/067421 від 09.10.2023, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України».

7. У відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) №29.11.23.5294-DІJ_VІC від 29.11.2023 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки SCANIA R450, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_13 , вартість якого складає 21000 євро.

На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: контракт №DV/04-2023-1 від 05.04.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №29.11.23.5294-DІJ_VIC від 29.11.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 29.11.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) №PL/MH/AV 0008512 від 29.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_14 від 28.12.2021; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №11999/23 від 05.12.2023; довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам №051223033 від 05.12.2023.

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листн) виробника товару;

6) банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено.

Однак, 07.12.2023 Волинською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000783/2.

У вказаному рішенні зазначено: «За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією №23UA205140101853U9 документи містять розбіжності, зокрема: відповідно п.3.2 Контракту від 05.04.2023 №DV/04-2023-1 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар.

Відповідно до поданого інвойсу N 29.11.23.5294-DU_VIC від 29.11.2023 продавцем товару (власником) є особа, відмінна від власника зазначеного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу N НОМЕР_14 від 28.12.2021.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в САІС Держмит служби, а саме: Товар на рівні - 26100 Євро за МД N 204020/2023/044485 від 09.11.2023, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України».

8. У відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) №05.12.23.5370-DІJ_VІC від 05.12.2023 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки SKODA OCTAVIA, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_15 , вартість якого складає 11500 євро.

На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: контракт №DV/04-2023-1 від 05.04.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №05.12.23.5370-DІJ_VIC від 05.12.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 05.12.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR.l) №PL/MH/AV 0008530 від 05.12.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_16 від 02.11.2023; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №12093/23 від 07.12.2023.

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

5) декларацію країни відправлення;

6) платіжні документи.

Листом від 08.12.2023 повідомлено митний орган, що до митної декларації надати всі можливі документи по визначенню митної вартості та просили прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті53 МК України.

Однак, 08.12.2023 Волинською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000796/2.

У вказаному рішенні зазначено: «Митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана г зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: згідно п.3.2 Контракту від 05.04.2023 №DV/04-2023-1 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар; відповідно до рахунка-фактури від 05.12.2023 №05. 12.23.5370-DIJ_VІC продавцем (власником) товару «DIJENU IN BOTTEGE» BG LTD, що суперечить власнику товару, зазначеному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 02.11.2023 №2023ER00012.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби: - товар 1 - на рівні 13500 євро/од за МД№23UА204020022356U6 від 05.06.2023».

9. Також у відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) №04.12.23.5352-DІJ_VIC від 04.12.2023 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_17 , вартість якого складає 13500 євро.

На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: контракт №DV/04-2023-1 від 05.04.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №04.12.23.5352-DIJ_VIC від 04.12.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 04.12.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR.l) №PL/MH/AV 0008529 від 04.12.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_18 від 20.03.2019; висновок про якісні характеристики товару; звіт про оцінку майна №450 від 07.12.2023.

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено.

Однак, 08.12.2023 Волинською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000796/1.

У рішенні зазначено: «За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією No 23UA205140102460U0 документи містять розбіжності, зокрема: відповідно п.3.2 Контракту від 09.04.2023 N D1704-2023-1 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару па виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар; відповідно до поданого інвойсу №04.12.23.5352-DІJ_VIC від 04.12.2023 продавцем товару (власником) є особа, відмінна від власника зазначеного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_18 від 20.03.2019.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар на рівні - 14500 Євро/кг за МД №UA408040/2022/009331 від 27.11.2023, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України».

10. Також ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» (покупець) було укладено з фірмою «ARIDA SALON AUTO» (продавець) Контракт від 31.08.2023 №31-08, за умовами якого Продавець мас поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору на умовах СІР-Київ, Луцьк, Рівне, СРТ-Луцьк, DAP-Луцьк, Рівне, Дубно, Городок, Володимир-Волинський, Ковель, Житомир, Мукачево, Старовойтове CIF м. Чорноморськ, Одеса згідно з інвойсом на кожну поставку.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №VO 059/10/2023 від 26.10.2023 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки RENAULT MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_19 , вартість якого складає 9440 євро.

На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: контракт №31-08 від 31.08.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №VO 059/10/2023 від 26.10.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 26.10.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми ЕUR.l (Movement certificate ЕUR. 1) №PL/MH/AV 0008504 від 30.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_20 від 23.07.2019; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №11915/23 від 03.12.2023; декларацію країни відправлення 23PL30101ОЕ1719230 від 01.12.2023.

3) виписку з бухгалтерської документації;

5) декларацію країни відправлення;

6) платіжні документи.

Однак, 05.12.2023 Волинською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000748/1.

У вказаному рішенні зазначено: «За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією №UA205140/2023/101444 документи містять розбіжності, зокрема: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення No 23PL301010E1719230 від 01.12.2023-41351 PLN не відповідає ціпі товару, зазначеній в рахунку-фактурі №VO 059/10/2023 від 26.10.2023 - 9440 євро. Згідно декларації країни відправлення N 23PL301010E1719230 від 01.12.2023 країною відправлення є Польща, декларація країни відправлення Франція не подана до митного оформлення; відповідно до поданого інвойсу №VO 059/10/2023 від 26.10.2023 продавцем товару (власником) є Company «Company «ARIDA SALON AUTO» 438 Rue des Entrepriscs, 60730 Novillers, France, однак, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_20 від 23.07.2019 видане в країні Франція, в якому зазначений інший власник - SOGELEASE FRANCE, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті.

Митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації за МД N UA204080/2023/22571 від 02.11.2023 на рівні 11000 євро з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України».

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів частково погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

За правилами частини першої статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною другою статті 52 МК України визначено, що декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин другої, третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-гіродажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган мас обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на мигну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій етапі 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень етапі 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою етапі 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні; а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на мигну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Проаналізувавши наведен норми, колегія суддів зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів па підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

У даному випадку оскаржувані рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, оскільки декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Вимога про надання документів: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; декларацію країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, не встановив ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

При цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Така позиція узгоджується із практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04,04,2018 по справі №826/27058/15, від 04.09.2018 у справі №808/9123/15, від 20,02,2018 у справі №809/1884/16.

Разом з тим, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необгрунтованою, на наше переконання, є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Таким чином, позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої етапі 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеного у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Як слідує з оскаржуваних рішень відповідач митну вартість визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числовою значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08,02.2019 в справі №825/648/17.

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. При цьому, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару га характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо розбіжностей власника (продавця) товару у рахунку-фактурі (інвойсі) та свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

На митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що згідно рахунків-фактури (інвойсів) №29.11.23.5289-DIJ_VIC від 29.11.2023, №30.11.23.5312-DIJ_VIC від 30.11.2023, №29.11.23.5292-DIJ_VIC від 29.11.2023, №29.11.23.5290-DІJ_VIC від 29.11.2023, №30.11.23.5304-DIJ_VІC від 30.11.2023, №29.11.23.5285- DIJ_VIC від 29.11.2023, №29.11.23.5294-DIJ_VIC від 29.11.2023, №05.12.23.5370-DIJ_VІC від 05.12.2023, №04.12.23.5352-DIJ_VIC від 04.12.2023 транспортний засіб був проданий компанією «DІJENU IN BOTTEGE BG LTD», а згідно рахунку-фактури (інвойсу) №VO 059/10/2023 від 26.10.2023 транспортний засіб був проданий компанією «ARIDA SALON AUTO», однак згідно відомостей свідоцтв про реєстрацію реквізити особи, на яких зареєстровано транспортні засоби, не кореспондуються із заявленими до митного оформлення відомостями стосовно продавця товару, адже продавець та власник товару не повинен обов'язково бути однією і тією ж особою.

Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів (контракту) зрозуміло, що продавцем є компанії «DІJENU IN BOTTEGE BG LTD» та «ARIDA SALON AUTO».

Також чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Крім того продавець та власник товару згідно технічного паспорта не повинен бути однією і тією ж особою, оскільки в країнах ЄС відсутній обов'язок змінювати технічний паспорт транспортного засобу внаслідок продажу автомобіля.

При цьому, питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Разом з тим, ідентифікація автомобіля здійснюється за номером кузову, тому вказані розбіжності у визначенні власника автомобіля у даному випадку не є визначальними, адже з усіх наданих документів чітко простежується, що позивач придбав автомобіль з відповідним номером кузова.

Таким чином, Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного транспортного засобу, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу.

Відповідачем жодних доказів та обґрунтувань чого, як вказані обставини впливають на визначення митної вартості транспортного засобу, що імпортувався позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні. Відповідач не спростував достовірність документів, які були подані до митного оформлення та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.

Постановка на облік транспортного засобу, знятого з реєстрації в установленому законом порядку, з метою його реалізації, не є обов'язком особи, яка його придбала, а підтвердженням правомірності розпорядження даним майном є інші передбачені законом документи, зокрема, але не виключно договір купівлі-продажу. Крім того, вказана обставина не впливає на числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Визначення продавця чи власника товару не впливає на його митну вартість, а тому відповідач необґрунтовано витребував у декларанта додаткові документи.

Чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця па здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Разом з тим, на підтвердження факту оплати товару надано копії наступних платіжних документів: придбання транспортного засобу марки RENAULT MEGANE, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_1 - платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №5 від 06.12.2023; придбання транспортного засобу марки SKODA OCTAVIA, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_3 - платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №10 від 06.12.2023; придбання транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_5 - платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №4 від 05.12.2023; придбання транспортного засобу марки RENAULT TRAFIC, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_7 - платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №4 від 06.12.2023; придбання транспортного засобу марки RENAULT KADJAR, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_21 - платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №6 від 07.12.2023; придбання транспортного засобу марки VOLVO FH 500, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_11 - платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №9 від 06.12.2023; придбання транспортного засобу марки SCANIA R450, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_13 - платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №4 від 07.12.2023; придбання транспортного засобу марки SKODA OCTAVIA, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_15 - платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №18 від 11.12.2023; придбання транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ SPRINTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_22 - платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №21 від 12.12.2023.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за умовами пункту 3.2. Контракту №DV/04-2023-1 від 05.04.2023 за погодженням сторін можливі такі види оплати: передоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата за фактом після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця. Таким чином, оплата імпортованого товару позивачем відбулась у формі післяплати, а відтак надати платіжні документи до митного оформлення в декларанта не було можливості.

На підтвердження придбання транспортного засобу марки RENAULT MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_23 , декларантом митному органу надано платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №216 від 01.11.2023.

Ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Окрім того, платіжний документ свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів (договірну вартість), яка мас бути сплачена за відповідний товар. Колегія суддів зазначає, що прямого зв'язку між відомостями відображеними у платіжному документі щодо сплаченої суми та договірною (яка є одночасно і митною) вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме чеку, квитанції, платіжного доручення або не зазначення у ньому якогось із реквізитів рахунку фактури не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару. Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17.

Разом з тим, розрахунки за договором стосуються господарських відносин між позивачем та його контрагентом і не підлягають дослідженню відповідачем при визначенні митної вартості товару. В постанові від 17 квітня 2018 року по справі №815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 по справі №420/18880/21.

При цьому, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Отже» умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості (позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №320/2455/19).

Крім того, ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей (позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №803/1112/17).

Таким чином, неподання декларантом до митного оформлення банківських платіжних документів або інших платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів, які підтверджують факт здійснення оплати за товар, який поставлявся не може бути самостійною підставою для коригування митної вартості товару, оскільки здійснення такої оплати станом на час подання митної декларації не визначається умовами договору.

Щодо посилання в оскаржуваних рішеннях №UA205140/2023/000747/2 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000761/1 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000778/1 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000782/2 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000783/2 від 07.12.2023, №UА205140/2023/000796/2 від 08.12.2023, №UA205140/2023/000796/1 від 08.12.2023 на відсутності в інвойсі інформації щодо певного виду оплати за оцінюваний товар колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування с ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару. Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 71.06.2019 у справі №813/1755/17.

У постанові від 12.11.2020 у справі №815/3956/16 Верховний Суд прийшов до висновку, що відсутність в інвойсі даних про відстрочку оплати товару (тобто певного виду оплати) не свідчать про недолік нього документу, оскільки останній мав обов'язково містити перелік товару, його кількість та піну, умови поставки, дані про відправника та отримувача.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 03.09.2020 у справі 826/21859/15, Суд зробив висновок про те, що відсутність в інвойсі чітко визначених умов оплати товарів не може бути підставою для коригування його митної вартості, адже остання визначена з врахуванням умов поставки й встановленої в інвойсі та інших документах піни, а також зазначив, що суд не встановив, яким чином ця обставина як така вплинула або могла вплинути на правильність заявленої підприємством митної вартості товарів.

Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.

Тому суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що відсутність в інвойсах інформації щодо певного виду оплати не є ціноутворюючим фактором і не може свідчити про заниження митної вартості товару, а, отже, посилання скаржника є безпідставними.

Щодо посилання в оскаржуваних рішеннях №UA205140/2023/000755/1 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000761/1 від 05.12.2023 на невключення до митної вартості товару транспортних витрат та витрат на навантаження товару суд апеляційної інстанції вказує наступне.

У відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) №29.11.23.5292-DIJ_VIC від 29.11.2023 та №29.11.23.5290-DІJ_VIC від 29.11.2023 поставка товару здійснюється на умовах DAP Луцьк.

Разом з тим, згідно пункту 2.4. Контракту №DV/04-2023-1 від 05.04.2023 ціна товару включає вартість доставки та розвантаження товару.

Відповідно до міжнародних комерційних умов, комплекту міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі, DAP (Delivered at Place, Постачання в місці призначення) одна з умов (термінів) Інкотермс, що означає, що продавець виконав своє зобов'язання з постачання годі, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальиі) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов'язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

База постачання DAP Інкотермс 2010 покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

За таких умов посилання митного органу щодо невключення позивачем транспортних витрат, як складової митної вартості, є безпідставною, оскільки згідно з умовою постачання DAP обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи будь-які збори для експорту з країни відправлення, покладені на продавця.

Усі витрати на транспортування товару на умовах DAP Луцьк, в тому числі в країні експорту, несе продавець і такі транспортні витрати були включені у вартість товару, а у позивача (декларанта) відсутні будь-які транспортні документи, окрім автотранспортних накладних, які були надані митному органу. Відтак, безпідставними є посилання митного органу на розбіжності в поданих до митного оформлення документах.

У свою чергу, автотранспортна накладна (CMR) не є документом, який підтверджує митну вартість, а отже не має впливу на числові визначення митної вартості, будь-які недоліки автотранспортної накладної, допущені перевізником, чи розбіжність даних, зазначених у ній, з іншими документами, не можуть бути підставою для визначення іншої митної вартості товару.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Також суд не бере до уваги посилання митного органу в оскаржуваному рішенні №UA205140/2023/000750/2 від 05.12.2023 на те, що зовнішньоекономічний договір (контракт) від 05.04.2023 №DV/04-2023-1, зазначений в гр. 44 МД не подано до митного оформлення, адже згідно оскаржуваного рішення такий документ надавався декларантом, підтвердженням чого є зазначення реквізитів контракт в графі 18 оскаржуваного рішення. Разом з тим, на підтвердження надання вказаного контракту до митного оформлення позивачем надано копію картки відмови в прийнятті митної декларації №UA205140/2023/033588.

Щодо посилання відповідача у рішенні №DA205140/2023/000748/1 від 05.12.2023 на розбіжності ціни товару та ненадання декларації країни відправлення Франція колегія суддів зауважує наступне.

Митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої етапі 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою стані 53 МК України. Однак відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкритій) експортної декларації. Па підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Більше того, числове значення в декларації країни відправлення відповідає значенню, вказаному в інвойсі. оскільки перше визначено в злотих. Враховуючи те, що експортна декларація транспортного засобу видана митним органом Республіки Польща, то зазначена в ній вартість останнього вказана у валюті польський злотий по курсу до євро.

Разом з тим, в такому випадку митний орган мав можливість самостійно здійснити конвертацію валют та перевірити правильність визначення митної вартості з урахуванням ціни товару, яка зазначена у рахунку-фактурі у валюті «євро» по відношенню до ціпи, яка визначена у митній декларації країни-відправлення у валюті «польський злотий».

Відтак, твердження скаржника про наявність розбіжностей у зазначенні числового значення ціни товару в декларації країни відправлення та інвойсі не може бути самостійною підставою для невизнання визначеної позивачем митної вартості, оскільки частиною 2 статі і 53 МК України такі документи не віднесені до обов'язкових.

Стосовно доводів скаржника про неподання декларації країни відправлення, то такі є необґрунтованими та безпідставними, оскільки як слідує з матеріалів справи, під час митного оформлення митному органу позивач надав митну декларацію країни відправлення, про що зазначено як в митній декларації, так і в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Щодо митних декларації, які були використані відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірних рішень, колегія суддів зауважує, що можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 2l.12.2018 у справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

Крім цього, будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Разом з тим, посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому, подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару.

Разом з тим, в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль мас передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації па товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Також зазначимо, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, тюки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Отже, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА205140/2023/000747/2 від 05.12.2023, №UЛ205140/2023/000750/2 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000755/1 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000761/1 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000778/1 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000782/2 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000783/2 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000748/1 від 05.12.2023 є необґрунтованими та безпідставними, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому їх слід визнати протиправними та скасувати.

Колегія суддів також враховує доводи Волинської митниці в апеляційній скарзі про те, що при формуванні рішення про коригування митної вартості інспектором митниці допущено технічну помилку, зокрема, в порядковому номері рішення, замість номера № 205140/2023/000799/2 було внесено номер № 205140/2023/000796/2.

Скаржником вказано, що після виявлення та усунення допущеної технічної помилки в порядковому номері прийнятого рішення про коригування по МД №23UA205140102710U0 від 08.12.2023 інспектором митниці повторно направлено рішення про коригування з виправленим номером №205140/2023/000799/2.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000796/2 від 08.12.2023, оскільки такого рішення фактично не існує.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 30280,00 грн, сплачений згідно з платіжними інструкціями від 28.05.2024 №1382 та від 06.06.2024 №1404.

Однак, колегія суддів вважає вказаний висновок помилковим, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір

справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціною позову у вимогах майнового характеру є різниця між податками, нарахованими на митну вартість товару, заявлену декларантом, та податками, нарахованими на митну вартість, визначену митницею (вказану правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №804/2035/17).

Адміністративний позов в цій справі містить вимогу майнового характеру. Ціна позову у даній справі становить 195 395,63 грн.

Оскільки, у даному випадку позовна заява містить позовні вимоги майнового характеру (про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів), тобто 195 395,63 грн * 0,015 = 2930,93 грн.

Проте, чинним законодавством встановлено, що сума судового збору не може бути менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв'язку з чим, розмір судового збору у цій справі становить 3028,00 грн.

Відтак, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 3028 грн.

У зв'язку із вищевказаним судом першої інстанції було допущено помилку під час визначення розміру судового збору, який підлягає стягнення із Волинської митниці на користь ТзОВ «Вікторія Лідер Груп», стягнувши судовий збір в розмірі 30280,00 грн, замість 3028 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції суд апеляційної інстанції виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 №16-01/01, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Дженерал Лігал Груп» (далі - Адвокатське об'єднання) та позивачем, додаткову угоду від 22.05.2024 №01/05, рахунку від 22.05.2024 №08, акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.05.2024 №01/05, платіжної інструкції від 22.05.2024 №1374.

Договором про надання правової допомоги від 16.01.2023 №16-01/01 визначено, що Адвокатське об'єднання приймає на себе доручення клієнта з надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар з надання правової допомоги і фактичні витрати, понесені у зв'язку з виконанням цього договору. Пунктом 5.1 вказаного договору передбачено, що за надану правову допомогу клієнт сплачує гонорар, розмір якого визначається додатковою угодою до даного договору.

Відповідно до додаткової угоди від 22.05.2024 №01/05 Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання щодо вжиття всіх можливих заходів у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці про коригування визнання протиправним та скасування рішень №UА205140/2023/000747/2 від 05.12.2023, №UЛ205140/2023/000750/2 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000755/1 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000761/1 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000778/1 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000782/2 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000783/2 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000796/2 від 08.12.2023, №UA205140/2023/000796/1 від 08.12.2023, №UA205140/2023/000748/1 від 05.12.2023. Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що для виконання замовлення Адвокатське об'єднання здійснює, зокрема, такі заходи та дії: ґрунтовно проконсультувати клієнта з приводу обставин справи, зазначеної в пункті 1 додаткової угоди; підготувати позовну заяву про визнання протиправними та скасування рішень №UА205140/2023/000747/2 від 05.12.2023, №UЛ205140/2023/000750/2 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000755/1 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000761/1 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000778/1 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000782/2 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000783/2 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000796/2 від 08.12.2023, №UA205140/2023/000796/1 від 08.12.2023, №UA205140/2023/000748/1 від 05.12.2023; у разі необхідності підготувати та надіслати в інтересах клієнта адвокатські запити; здійснити підготовку інших документів процесуального характеру, в яких виникне необхідність в ході судового розгляду справи, в тому числі але не виключно відповіді на відзив, заперечень, клопотань, заяв тощо; здійснювати повний супровід адміністративної справи до повного виконання судового рішення у справі; представляти інтереси клієнта в суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності.

Сторони погодили, що вартість виконаних робіт та наданих послуг (гонорар) Адвокатського об'єднання становить 30000,00 грн (пункт 3 додаткової угоди).

У рахунку від 22.05.2024 №08 включено таку послуги: юридична консультація щодо визнання протиправними та скасування рішень №UА205140/2023/000747/2 від 05.12.2023, №UЛ205140/2023/000750/2 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000755/1 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000761/1 від 05.12.2023, №UA205140/2023/000778/1 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000782/2 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000783/2 від 07.12.2023, №UA205140/2023/000796/2 від 08.12.2023, №UA205140/2023/000796/1 від 08.12.2023, №UA205140/2023/000748/1 від 05.12.2023; складання та подання позовної заяви та складання інших процесуальних документів.

Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.05.2024 №01/05 підтверджує виконання робіт (надання послуг) загальною вартістю 30000,00 грн, про сплату яких надано платіжну інструкцію від 22.05.2024 №1374.

У відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі відповідач зазначив, що визначена представником позивача сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів.

Суд першої інстанції, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; сталу судову практику Верховного Суду у цій категорії справ) та значення справи для сторін, час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 13028 грн судових витрат, в тому числі: судовий збір в сумі 3028,00 грн та 10000,00 грн витрат на правову допомогу.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000796/2 від 08.12.2023, а також в частині стягнення судових витрат, та ухвалення в цій частині нового судового рішення.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі № 140/5796/24 скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000796/2 від 08.12.2023, а також в частині стягнення судових витрат, та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» в цій частині відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ - 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» (вул. Студентська, 34/14, м. Рубіжне, Луганська область, 93010, код ЄДРПОУ 43124173) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 13028 грн 00 коп. (тринадцять тисяч двадцять вісім гривень 00 коп.).

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха

судді Н. В. Бруновська

В. Я. Качмар

Попередній документ

129104207

Наступний документ

129104209

Інформація про рішення:

№ рішення:	129104208
№ справи:	140/5796/24
Дата рішення:	25.07.2025
Дата публікації:	28.07.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (24.11.2025)
Дата надходження:	31.05.2024
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування рішень