24 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/7718/24 пров. № А/857/26749/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року, прийняте суддею Дуляницькою С.М. у м. Рівному, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач ) про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) неправомірними; зобов'язання призначити, провести нарахування та виплачувати пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону № 796-XII з 21 березня 2024.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 позов задоволено.
Суд виходив з того, що позивач досягнула віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням зменшення, проживала необхідну кількість років в зоні посиленого радіологічного контролю для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону № 796-XII та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо необхідності для повного відновлення та захисту порушеного права позивача, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплачувати позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 має посвідчення серії НОМЕР_1 від 07.12.1992 (Категорія 4). відповідно до якого має статус громадянки, яка постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Страховий стаж позивача становить 39 років 02 місяці 25 днів.
За наданими документами стаж роботи (проживання) у зоні посиленого радіологічного контролю відповідно до статті 55 Закону № 796-XII на 1 січня 1993 становить 03 роки 04 місяців.
Оскільки стаж роботи у зоні посиленого радіологічного контролю менше 4 років, позивач немає права на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.
Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 07.12.1992.
05.04.2024 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та 12.04.2024 прийнято рішення №172450008015 про відмову у призначенні пенсії.
У рішенні вказано, що вік заявника становить 55 років. Наявний страховий стаж становить 39 років 02 місяців 25 днів. Період проживання (роботи) заявника у зоні посиленого радіологічного контролю згідно ст. 55 Закону № 796-XII становить 3 роки 04 місяці. Відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-XII зі зниженням пенсійного віку на 5 років, оскільки станом на 01.01.1993 відсутній необхідний період проживання (постійної роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю.
Як встановлено судом з позовної заяви, відзиву та оскаржуваного рішення, спір у даній справі фактично виник щодо наявності чи відсутності факту постійного проживання позивача в у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років. Спору між сторонами щодо наявності у позивача необхідного страхового стажу немає, відповідач не заперечує обставин щодо того, що позивач має більше 39 років страхового стажу.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі як і раніше - Закон № 796-XII).
Відповідно до ст. 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Відповідно до абз.5 п.2 ч.1 ст.55 Закону № 796-ХІІ право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи ( але не більше 5 років ) належить потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали чи постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років та наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1) визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XII).
Статтею 14 Закону №796-XII визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій.
До них, зокрема, належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, відносяться до категорії 4.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 65 Закону № 796 учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Відповідно до ст. 15 Закону № 796-XII довідка про період проживання, роботи на цих територіях є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.
Отже, документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, зокрема, і призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Видача посвідчень проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачу видане посвідчення уповноваженим на те державним органом (Рівненська ОДА) серії В-1 №112322, відповідно до якого позивач є громадянином, який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зоні посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) (а.с.12).
В матеріалах справи відсутні докази, що посвідчення, видане позивачу, визнане недійсним.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність у позивача вказаного посвідчення підтверджує факт проживання або роботи позивача станом на 01.01.1993 у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років, а отже позивач має право на зниження пенсійного віку на 2 роки.
Як вже було зазначено, проживання особи щонайменше 4 роки станом на 1 січня 1993 є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 3 роки проживання, роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до довідки, виданої Березнівською міською радою Рівненського району Рівненської області №260 від 19.02.2024, позивач з 20.08.1987 по 28.12.1990 та з 03.04.1997 по даний час проживає в м. Березне, яке до 01.01.2015 було включене в перелік радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС (IV зона).
З 31.07.1987 позивач була прийнята на роботу в Березнівську централізовану бібліотечну систему рівненської області Березнівського району на посаду старшого бібліотекаря юнацького абонементу Березнівської центральної районної бібліотеки, що підтверджується довідкою № 51 від 01.03.2024 та копією трудової книжки серії НОМЕР_2 .
Таким чином, судом встановлено, що позивач прожила та працювала в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років (а саме 5 років 04 місяці - підтверджується довідкою сільської ради, довідкою №51 від 01.03.2024 та копією трудової книжки серії НОМЕР_2 ).
Судом встановлено, що позивач досягнув віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням зменшення, проживав необхідну кількість років в зоні посиленого радіологічного контролю для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача наявний страховий стаж та вона досягнула віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням зменшення, а тому має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.
Доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року у справі №460/7718/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді М. А. Пліш
Т. І. Шинкар