546/378/25
3/465/2230/25
Іменем України
25.07.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
26.04.2025 о 18:32 в м. Решетилівка, дорога М03 Київ-Харків-Довжанський 306 км., водій ОСОБА_1 керував автомобілем Lexus LX 570 д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, а саме, не набувши цього права, після закінчення терміну позбавлення права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинене повторно, до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП притягувався 12.09.2024, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» та постанову КМУ №340. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що був вимушений сісти за кермо, в межах крайньої необхідності.
Дослідивши протокол про адміністративні правопорушення та додані до нього матеріали суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, виходячи з наступних обставин.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.
Згідно з п. 2.1А Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до диспозиції частини 5 ст. 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 , містять склад вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, що підтверджується дослідженими в ході розгляду справи такими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №312630 від 26.04.2025;
- карткою обліку адміністративного правопорушення від 26.04.2025;
- постановою про адміністративне правопорушення серії БАД № 986619 від 12.09.2024;
- довідкою Відділу АП УПП у Полтавській області від 28.04.2025, про те , що автомобіль Lexus LX 570 д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_1 ;
- довідкою Відділу АП УПП у Полтавській області від 28.04.2025, про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно Єдиного державного реєстру МВС, отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 11.11.2021;
- довідкою Відділу АП УПП у Полтавській області від 28.04.2025, про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу НПУ до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП притягувався 12.09.2024, постанова БАД № 986619, штраф 3400 грн.;
- довідкою Відділу АП УПП у Полтавській області від 28.04.2025, про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно постанови Залізничного районного суду м. Львова, яка набрала чинності 28.09.2022, накладено адміністративне стягнення, у виді позбавлення керування транспортирними засобами, строком на 1 рік;
- долученими працівниками поліції відеозаписами з нагрудних камер за участі водія ОСОБА_1 .
Також, судом було переглянутого відео з засобів технічної відеофіксації відзняте 26.04.2025. З даного відеозапису встановлено, що працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль Lexus LX 570 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 (реєстратор 469249, 26.04.2025, 18:33), при подальшій розмові з працівниками поліції, водій не заперечує що керував транспортним засобом. На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 роз'яснюються його права, згодом працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення відносно останнього.
Тобто, вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави, а також позбавити права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.Я. Чорний