Справа № 308/11960/24
14 липня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Шепетко І.О.,
з участю секретаря судових засідань Петришина Н.А.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок та скасування їх державної реєстрації -
19.07.2024 на адресу суду надійшла позовна заява Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якій сільський голова просив витребувати з чужого незаконного володіння земельні ділянки: у ОСОБА_3 - земельну ділянку з кадастровим номером 2124886300:10:017:0031 площею 1,3897 га; земельні ділянки з кадастровим номером 2124886300:10:017:0033 площею 1,3897 га, з кадастровим номером 2124886300:10:017:0032 площею 1,3896 га, з кадастровим номером 2124886300:10:017:0030 площею 1,1032 га, з кадастровим номером 2124886300:10:017:0036 площею 1,1032 га, з кадастровим номером 2124886300:10:017:0783 площею 1,1032 га - у ОСОБА_6 ; у ОСОБА_7 - земельну ділянку площею 3,8067 га з кадастровим номером 2124886300:10:017:0037 та скасувати державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі права власності на земельні ділянки: з кадастровим номером 2124886300:10:017:0031 площею 1,3897 га, з кадастровим номером 2124886300:10:017:0033 площею 1,3897 га, з кадастровим номером 2124886300:10:017:0032 площею 1,3896 га, з кадастровим номером 2124886300:10:017:0030 площею 1,1032 га, з кадастровим номером 2124886300:10:017:0036 площею 1,1032 га, з кадастровим номером 2124886300:10:017:0783 площею 1,1032 га, земельну ділянку з кадастровим номером 2124886300:10:017:0037 площею 3,8067 га.
Ухвалою суду від 23.09.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 30.09.2024 позивачем було усунуто вказані недоліки.
Ухвалою суду від 01.10.2024 відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та надано відповідачам строк для подання відзиву.
Ухвалою суду від 17.06.2025 клопотання представника позивача адвоката Попової Г.М. про роз'єднання позовних вимог у цивільній справі №308/11960/24 задоволено.
Роз'єднано позовні вимоги Холмківської сільської ради Ужгородського району про витребування з чужого незаконного володіння у ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 2124886300:10:017:0031 площею 1,3897 га та скасування державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124886300:10:017:0031 площею 1,3897 га, у ОСОБА_6 земельних ділянок з кадастровими номерами 2124886300:10:017:0783 площею 1,1032 га, 2124886300:10:017:0033 площею 1,3897 га, 2124886300:10:017:0030 площею 1,1032 га, 2124886300:10:017:0032 площею 1,3896 га, 2124886300:10:017:0036 площею 1,1032 га, у ОСОБА_7 земельної ділянки з кадастровим номером 2124886300:10:017:0037 площею 3,8067 га та скасування державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі права власності на земельні ділянки: з кадастровими номерами 2124886300:10:017:0031 площею 1,3897 га, 2124886300:10:017:0783 площею 1,1032 га, 2124886300:10:017:0033 площею 1,3897 га, 2124886300:10:017:0030 площею 1,1032 га, 2124886300:10:017:0032 площею 1,3896 га, 2124886300:10:017:0036 площею 1,1032 га, 2124886300:10:017:0037 площею 3,8067 га.
В провадженні судді Шепетко І.О. залишено позовну заяву Холмківської сільської ради Ужгородського району до ОСОБА_3 щодо витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером 2124886300:10:017:0031 площею 1,3897 га та скасування державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124886300:10:017:0031 площею 1,3897 га, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру з єдиним унікальним номером судової справи 308/11960/24 та номером провадження 2/308/254/25.
Отже, позовні вимоги Холмківської сільської ради Ужгородського району до ОСОБА_3 обґрунтовані тим, що рішенням Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 22 серпня 2023 року № 1601 /УІІІ-2023 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП ім.Горького» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП ім.Горького, розташованих на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
05 листопада 2023 року та 12 листопада 2023 року на території Холмківської ОТГ Ужгородського району відбулися збори власників земельних паїв сіл Тарнівці та Сторожниця.
На вказаних зборах з метою забезпечення прав пайовиків на отримання земельних ділянок в натурі та оформлення в установленому порядку права власності на земельні ділянки, а також для недопущення наслідків передбачених Законом України від 10.07.2018 №2498-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», а саме відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», згідно з якою у разі, якщо до 01 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки - було розроблено проект організації території урочища «Сад», а також проведено жеребкування з визначення номерів земельних ділянок серед власників паїв АДРЕСА_1 та с.Сторожниця.
В подальшому, як випливає з листа від 24 січня 2024 року №02-24/578 Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, сільська рада розглянула лист від 06.12.2023 року ФОП ОСОБА_8 про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Холмківської сільської ради (за межами населених пунктів), урочище «Сад» Ужгородського району Закарпатської області та роз'яснила, що вказаний проект землеустрою не може бути погоджений, виходячи з встановленої його невідповідності вимогам ст.49_1 Закону України «Про землеустрій», оскільки у документації із землеустрою відсутні:
- рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім.Горького, розташованих на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- відомості про площу земельних ділянок, кадастрові плани земельних ділянок, що формуються або відомості про які вносяться до Державного земельного кадастру, та перелік обмежень у їх використанні;
- матеріали перенесення меж земельних ділянок у натуру (на місцевості), сформованих за проектом.
Вказано, що, окрім того, подана на погодження документація із землеустрою не відповідає вимогам статті 198 Земельного кодексу України та Закону України «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність», оскільки при розробленні проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) здійснюється кадастрова зйомка, яка включає матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування.
За результатами розгляду вказаного проекту землеустрою Холмківською сільською радою рекомендовано проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробити на всю територію КСП ім.Горького Ужгородського району Закарпатської області та доопрацювати схему розподілу земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) КСП ім.Горького Ужгородського району Закарпатської області та повторно подати на погодження до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.
Після виконання вказаних вище вказівок та рекомендацій сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_8 звернувся до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області для погодження Проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (за межами населених пунктів) в урочищі «Сад».
Земельні ділянки із вказаного Проекту землеустрою попередньо перебували в користуванні КСП ім.Горького і були виділені особам, які були пайовиками у вказаному КСП ім.Горького, мали відповідні сертифікати на паї - відповідно до списків пайовиків.
18 квітня 2024 року рішенням Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №1916/УІІІ-2024 «Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)» було погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Холмківської сільської ради (за межами населених пунктів), урочище «Сад» Ужгородського району Закарпатської області (далі - Проект землеустрою).
Після винесення вказаного рішення позивачем було виявлено, що на значну частину вказаних у Проекті землеустрою земельних ділянок, загальною площею близько 12 га, вже виготовлена технічна документація, земельним ділянкам присвоєні кадастрові номери та оформлено право власності на фізичних осіб, які ніколи не були пайовиками (КСП ім.Горького), ніколи не проживали на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, вказані особи навіть не є уродженцями чи мешканцями Закарпатської області.
Зазначене вище стосується, в тому числі, земельної ділянки, розташованої на території Холмківської ОТГ Ужгородського району Закарпатської області, з кадастровим номером 2124886300:10:017:0031, площею 1,3897 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства - право власності зареєстровано за ОСОБА_3 , мешканцем АДРЕСА_2 . Відповідно до технічної документації Фоменко С.С. володіє вказаною земельною ділянкою на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №021283 від 09.10.2002 року.
Про вказане переоформлення права власності на спірну земельну ділянку свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Позивач вважає, що право власності відповідача оформлено з порушенням вимог законодавства на підставі підроблених документів.
З технічних документацій, виготовлених на спірні земельні ділянки, в тому числі на земельну ділянку відповідача, вбачається, що такі документації були вчинені однією особою - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 03.04.2013 року №003224, адреса - АДРЕСА_3 ).
Всі технічні документації на спірні земельні ділянки ФОП ОСОБА_9 підготував в один день - 12 січня 2024 року, при цьому без виїзду на місце розташування земельних ділянок. В основу зазначених технічних документацій відомості, що не відповідають дійсності та документи, що містять ознаки підроблення.
Зокрема, місцем розташування спірних земельних ділянок ФОП ОСОБА_9 зазначає - Сторожницька сільська рада, Ужгородський район, Закарпатська область. Проте, відповідно до запису в ЄДРПУО №1 003 241 1200 14007275 від 29.04.2021 року статус Сторожницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області значиться як - припинена.
Також, з технічних документацій слідує, що вони виготовлені без погодження меж земельних ділянок із суміжними землевласниками/землекористувачами.
На доведення зазначених висновків у позивача є належні, допустимі, достовірні та достатні докази, копії яких додаються до даної позовної заяви. Зокрема:
- з листа від 04 червня 2024 року №29-7-02-2838/2-24 Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області слідує, що відомості про зареєстрований державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №021283 згідно наявних у відділі Книг записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю відсутні.
- відповідно до даних, які містяться в документах Ужгородської районної державної адміністрації за 2002 рік, які знаходяться на зберіганні в архівному відділі, розпорядження за номерами 276/4 від 08.08.2002 - не виявлено.
Також факт позаправового способу виготовлення технічних документацій (їх підроблення) доводиться таким.
Перевірка та оцінка матеріалів технічної документації, виготовленої ФОП ОСОБА_9 ОСОБА_3 , присвоєння кадастрового номеру спірній земельній ділянці була нібито проведена державним кадастровим реєстраторам управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Так, поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером 2124886300:10:017:0031 відкрита 26 січня 2024 року відділом №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Факт протиправності реєстрації права власності на вищеназвану земельну ділянку за відповідачем доводиться й тим, що за результатами аналізу первинних документів, що вказані як підстави для такої реєстрації, виявлено грубе порушення вимог матеріального права щодо порядку видачі та реєстрації таких документів (зокрема - державного акту на право приватної власності на землю).
Як зазначено у технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої ФОП ОСОБА_9 за замовленням відповідача підставою для виконання робіт є державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №021283, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю від 09.02.2002 року №1666.
Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року №43 затверджено Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі (далі - Інструкція). Вказана Інструкція була чинною на дату видачі, вказану як дата видачі державного акту на право приватної власності на землю відповідача.
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції, право власності на землю посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку.
За пунктом 1.21 Інструкції реєстрація землеволодінь та землекористувань - це складова частина автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка складається з комп'ютерної бази даних, що містить відомості про складання та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції роботи зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку включають у себе підготовку виписки з рішення відповідної ради або державної адміністрації про передачу у власність земельної ділянки.
Згідно до пунктом 2.14 Інструкції - державний акт на право власності на земельну ділянку складається у двох примірниках, підписується посадовими особами в такій послідовності: начальник державного органу земельних ресурсів, голова (керівник) органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади та особа, що здійснила реєстрацію акта. Перший примірник державного акта видається власнику земельної ділянки.
Другий примірник державного акта зберігається у приміщеннях відповідних рад чи державних адміністрацій (п.4.2 Інструкції).
Звертають увагу, що з візуального аналізу державного акту на право приватної власності відповідача вбачається, що на цьому акті міститься короткий підпис нібито голови Ужгородської райдержадміністрації (С.Ю.Лапоног); підпис начальника державного органу земельних ресурсів - відсутній, натомість проставлений короткий підпис інженера- землевпорядника (як зазначено на актах - ОСОБА_10 ).
Зазначають, що навіть візуального аналізу особи, яка не володіє спеціальними знаннями у галузі почеркознавства, достатньо, щоб вчинити висновок, що вказані короткі підписи вчинено однією і тією ж самою особою. Вважають, що зазначене вкотре свідчить про те, що державний акт на право приватної власності на земельну ділянку відповідача є підробленим.
Зважаючи на викладене, враховуючи факти вчинення протиправних дій, спрямованих на незаконне заволодіння земельними ділянками до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення (злочин) та на даний час в межах кримінального провадження №42024072030000035 по фату вчинення злочину, передбаченого ч.З ст.190 КК України, Ужгородською окружною прокуратурою Закарпатської області здійснюється досудове розслідування.
В межах проведення досудового розслідування, з метою визначення ринкової вартості спірних земельних ділянок та встановлення, чи відповідають розроблені документації із землеустрою (виготовлені ФОП ОСОБА_9 ) та їх затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, у вказаному кримінальному провадженні призначено Комплексну оціночно-земельну експертизу та експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено експертам Львівського науково- дослідного інституту судових експертиз.
Враховуючи наведене, Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області з метою відновлення порушених правовідносин у сфері права власності на земельні ділянки, які розташовані на її території, звернулася до суду з позовними вимогами про повернення земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
Ухвалою суду від 04.04.2025 до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.
05.06.2025 на адресу суду від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про визнання позову, в якій останній, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 49 ЦПК України, повністю визнав заявлені до нього позовні вимоги і не заперечував проти ухвалення судом рішення про задоволення відповідного позову. Розгляд справи просив провести за його відсутності.
Представники позивача в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позові, просили такий задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в підготовче судове засідання не з'явились, в матеріалах справи містяться їх заяви щодо проведення підготовчого засідання за їх відсутності.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в підготовче судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України, передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно зі ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Частина 1 статті ст. 206 ЦПК України регламентує, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як встановлено судом, рішенням Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 22 серпня 2023 року № 1601 /УІІІ-2023 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП ім.Горького» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП ім.Горького, розташованих на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
05 листопада 2023 року та 12 листопада 2023 року на території Холмківської ОТГ Ужгородського району відбулися збори власників земельних паїв сіл Тарнівці та Сторожниця, що підтверджується відповідними протоколами зборів.
На вказаних зборах з метою забезпечення прав пайовиків на отримання земельних ділянок в натурі та оформлення в установленому порядку права власності на земельні ділянки, а також для недопущення наслідків передбачених Законом України від 10.07.2018 №2498-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», а саме відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», згідно з якою у разі, якщо до 01 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки - було розроблено проект організації території урочища «Сад», а також проведено жеребкування з визначення номерів земельних ділянок серед власників паїв с.Тарнівці та с.Сторожниця.
В подальшому сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_8 звернувся до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області для погодження Проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (за межами населених пунктів) в урочищі «Сад».
Земельні ділянки із вказаного Проекту землеустрою попередньо перебували в користуванні КСП ім.Горького і були виділені особам, які були пайовиками у вказаному КСП ім.Горького, мали відповідні сертифікати на паї - відповідно до списків пайовиків.
18 квітня 2024 року рішенням Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №1916/УІІІ-2024 «Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)» було погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Холмківської сільської ради (за межами населених пунктів), урочище «Сад» Ужгородського району Закарпатської області (далі - Проект землеустрою).
Після винесення вказаного рішення позивачем було виявлено, що на значну частину вказаних у Проекті землеустрою земельних ділянок. загальною площею близько 12 га, вже виготовлена технічна документація, земельним ділянкам присвоєні кадастрові номери та оформлено право власності.
Так, право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Холмківської ОТГ Ужгородського району Закарпатської області, з кадастровим номером 2124886300:10:017:0031, площею 1,3897 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, зареєстровано за ОСОБА_3 , мешканцем АДРЕСА_2 .
Відповідно до технічного завдання на складання документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 , підставою для виконання робіт з складання технічної документації є державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №021283 від 09.10.2002 року.
В матеріалах справи міститься копія вищевказаного державного акта, виданого ОСОБА_3 на підставі рішення Ужгородської райдержадміністрації від 08.08.2002 №276/4 та зареєстрованого 09.10.2002 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1666.
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 04 червня 2024 №29-7-02-2838/2-24 відомості про зареєстрований державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №021283 згідно наявних у відділі Книг записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю відсутні.
Згідно з листом Ужгородської районної державної адміністрації-районної військової адміністрації від 04.06.2024 №03-24/777 в документах Ужгородської районної державної адміністрації за 2002 рік, які знаходяться на зберіганні в архівному відділі, розпорядження за номером 276/4 від 08.08.2002 не виявлено.
В досліджених судом списках членів КСП ім.Горького, що мають право на земельну частку (пай) та списках громадян, які приймали участь у жеребкуванні від 14.02.2002, 18.02.2002, 20.02.2002 та 22.02.2002 гр. ОСОБА_3 не значиться.
Також судом встановлено, що слідчим відділом відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024072030000035 від 17.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Відповідно до пункту 1 Порядку паювання земель, затвердженого Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Право на земельну частку (пай) згідно із пунктом 2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Відповідно до статей 5, 22 ЗК України 1990 року кожний член КСП у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), право власності на яку виникає після одержання документа, що посвідчує це право.
Згідно із статтею 23 ЗК України 1990 року державний акт на право колективної власності на землю видається КСП із зазначенням розмірів земель, що перебувають у його власності і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.
У постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 175/2757/21 вказано, що право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.
Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 року №43 було затверджено Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі.
Відповідно до п.1.1 Інструкції право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом: на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції роботи зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку включають у себе підготовку виписки з рішення відповідної ради або державної адміністрації про передачу у власність земельної ділянки.
Згідно п. 2.10 Інструкції до державного акту на право власності на земельну ділянку, що видається товариствам всіх видів або співвласникам, обов'язково додається затверджений список членів даного товариства або співвласників.
Згідно до пунктом 2.14 Інструкції - державний акт на право власності на земельну ділянку складається у двох примірниках, підписується посадовими особами в такій послідовності: начальник державного органу земельних ресурсів, голова (керівник) органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади та особа, що здійснила реєстрацію акта. Перший примірник державного акта видається власнику земельної ділянки.
Другий примірник державного акта зберігається у приміщеннях відповідних рад чи державних адміністрацій (п.4.2 Інструкції).
Наразі, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Згідно ч. 9 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про розподіл земель між власниками та користувачами вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахування наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем під час розгляду справи доведено належними і допустимими доказами обставини, які мають значення для справи, а саме оформлення відповідачем з порушенням вимог земельного законодавства права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124886300:10:017:0031, площею 1,3897 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Отже, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, інтереси інших осіб, тому визнання позову відповідачем слід прийняти.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).
Підстави набуття права власності на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.
Порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України.
Відповідно до пункту «в» частини третьої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок передачі земельної ділянки визначений статтею 118 Земельного кодексу України і застосовується при умові дотримання вимог статей 116 та 121 Земельного кодексу України.
Відповідно до Закону України від 28.04.2021 року №1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», пункту 24 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України з 27.05.2021 року уповноваженим державою органом на розпорядження спірною земельною ділянкою є відповідна сільська рада, на території якої перебуває земельна ділянка.
В силу статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом,
На підставі статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
У абзаці 2 п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що суди повинні враховувати, що у разі якщо майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник на підставі статті 388 Цивільного кодексу України має право звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі №6-140цс14 захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.
Верховним Судом України звернуто увагу на те, що в позові при розгляді спорів щодо витребування такого майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 Цивільного кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду вирішуючи справу №183/1617/16 погодилася з наведеним висновком Верхового Суду України з тих підстав, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово- правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18.
Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом ст.391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З вказаних правових норм вбачається, що суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушуються або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Також у постанові від 11.02.2020 року у справі №922/614/19 Велика Палата Верховного Суду вказала на таке.
Власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.
У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.
Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2021 року у справі №924/454/20 виснував про таке.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (Постанова ВП ВС від 04.07.2018 року у справі №653/1096/16-ц).
Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об'єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі є загальними засадами цієї реєстрації - пункт 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Виходячи із зазначеного припису Закону, рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідачів нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачами.
На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому ж реєстрі за відповідачами, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачами.
Частиною 3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.
Відповідно до частини шостої статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» - кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельних ділянок.
Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:
поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання;
коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру;
ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Таким чином, суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,4,5,12,13,76-81,89, ч. 3 ст.200,258,259,263-265,273,353,354 ЦПК України, ст. ст.16, ч. 1 ст.328,387-388, 392, ЦК України, ст. ст.81,121,125,152 ЗК України, суд, -
Позовну заяву Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок та скасування їх державної реєстрації - задовольнити.
Витребувати у ОСОБА_3 з незаконного володіння земельну ділянку з кадастровим номером 2124886300:10:017:0031 площею 1,3897 га.
Скасувати державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124886300:10:017:0031 площею 1,3897 га.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 24.07.2025.
Суддя І.О. Шепетко