Справа № 298/950/25
Номер провадження 3/298/620/25
25 липня 2025 року с-ще Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Забрідь Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , непрацюючого, неодруженого, за ч.3 ст. 173-2 КУпАП,-
до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 694008 від 7 липня 2025 року, складеного поліцейським СРПП відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Зганич В.В., 7 липня 2025 року о 22 год. 10 хв. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері гр. ОСОБА_2 , а саме: ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, вчинив діяння повторно протягом року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що потерпіла ОСОБА_2 є його мамою. Того вечора він повернувся додому трохи на підпитку, а двері будинку були закриті, мама не пускала його до хати і він викликав поліцію. Повідомив, що проживає разом з мамою за адресою АДРЕСА_2 , де і відбулася дана подія. Фактично зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Працює в Ужгороді на будівництві, дає мамі гроші. Мама готує їжу, займається хатніми справами. Ствердив, що він її не б"є і не бив, вони лише трохи посварилися. Інколи може випити два три пива, коли вип'є то хоче спати.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_1 є її сином, крім нього у неї є ще дві дочки студентки. Того вечора, син повернувся додому напідпитку, а вона закрила двері і не впускала його в хату, так як боялася його. Ствердила, що син її не бив, просто трохи кричав, так як вона не впускала його в хату. Жодних дій насильницького характеру по відношенню до неї він не вчиняв, жодних претензій ні морального, ні матеріального характеру до нього вона не має. Своїми діями ОСОБА_1 їй не завдав шкоди.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суддя приходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Диспозиція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
На підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення до протоколу серії ВАД №694008 від 7 липня 2025 року додано копію постанови судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 7 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В порядку вимог статті 35 КУпАП повторним визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню. Тобто підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.173-2 КУпАП є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 або ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що набрала законної сили, тобто така, що дає змогу встановити ознаку повторності у скоєнні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 289 КУпАП на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом десяти днів з дня винесення постанови може бути подано скаргу, а згідно ч. 1 ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
При цьому, до матеріалів справи відносно ОСОБА_1 додано копію постанови суду, в якій відсутні дані щодо набрання законної сили вказаною постановою.
Отже, те, що особа, яка була піддана адміністративному стягненню за однорідне правопорушення протягом року, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Вказана обставина повинна безумовно підтверджуватися безпосередньо постановою про накладення адміністративного стягнення, яка повинна містити інформацію про набрання нею законної сили.
Як слідує з матеріалів справи протокол відносно ОСОБА_1 складено 7 липня 2025 року, і в цей же день відносно нього Великоберезнянським районним судом Закарпатської області постановлено постанову за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яку додано до матеріалів справи, в якості доказу наявності в діях останнього повторності вчиненого адмінправопорушення. За наведених обставин, долучена постанова на момент вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, не набрала законної сили. А відтак не може слугувати доказом вчинення правопорушення повторно протягом року.
У відповідності до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
За наведеного у матеріалах справи відсутні допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Презумпція невинуватості розповсюджується також при доведенні винуватості у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суд не вправі вийти за межі протоколу та самостійно розширити фабулу (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення зазначену у протоколі чи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це істотно порушує право особи на захист та не узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08), згідно якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, є недоведеним.
З огляду на вказане, суддя вважає за необхідне провадження в справі закрити, у зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що відповідатиме вимогам ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Зизич В.В.