24 липня 2025 року місто Київ
справа № 758/14190/24
апеляційне провадження № 22-ц/824/10415/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Поливач Л.Д.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Буши Андрія Володимировича на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року, про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Войтенко Т.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепіталкемп» про відшкодування збитків,-
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Кепіталкемп» про відшкодування збитків, в якому просила стягнути з відповдіача на її користь збитки у розмірі 1 673 594,00 грн.
Позов мотивовано тим, що позивач є власницею квартири АДРЕСА_1 , тобто в будинку, де відповідач зобов'язався провести роботи по підсиленню опорних ділянок двох плит підвального перекриття та провести роботи по відновленню пошкодженої ділянки фундаменту повздовжньої зовнішньої стіни будинку внаслідок пошкодження відповідачем несучих і огороджувальних конструкцій в цьому будинку.
Позивачу завдано шкоду невиконанням відповідачем умов мирової угоди, що затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року у псраві № 910/4930/14, згідно якої відповідач зобов'язувався провести роботи по підсиленню опорних ділянок двох плит підвального перекриття та провести роботи по відновленню пошкодженої ділянки фундаменту повздовжньої зовнішньої стіни будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
06 квітня 2025 року представник відповідача ТОВ «Кепіталкемп» подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, оскільки у провадженні суду є справа № 758/16142/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кепіталкемп» про стягнення збитків та відновлення становища, тобто справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Буша А.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовждення розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що суд не перевірив на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просив про захист свого права, не досліив повно та всебічно склад учасників цивільного процесу, матеріально-правові вимоги та обставини, що обгрунтовують звернення позивача до суду.
Зауважує, що подача двох позовів спричнена у тому числі тим, що відповідачем пошкоджено групи нежитлових приміщень, що складаються із вох приміщень №№ 200,201 (в. Літ.А). Таким чином, позовні заяви є відмінними, а отже суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду.
Також зазначає, що судом було порушено черговість розгляду заяв учасників справи та відмовлено у їх розгляді не на підставі положень ЦПК України. Зокрема, позивач звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову, яка надійшла до суду 26.03.2025 року. Таким чином, суд надав перевагу заяві відповідача при цьому не прийняв заяву позивача, яка надійшла раніше, і яка повинна бути розглянута до заяви відповідача.
Відмова суду врахувати заяву про зміну предмета позову може порушувати право сторони на справедливий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В судовому засіданніпредставник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник ТОВ «Кепіталкемп» в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належно, тому колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи у відсутності представника відповідача.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Підстави для залишення позову без розгляду законодавцем визначено у статті 257 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення по суті спору у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Приписи пунктів 4, 11 частини першої статті 257 ЦПК України направлені на виключення випадків одночасного розгляду декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.
Залишення позову без розгляду у цьому разі можливе лише за умови, що позов у справі, яка перебуває у провадженні цього чи іншого суду, є тотожним щодо позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав, зокрема, залишати позов без розгляду.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
У свою чергу, підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15 (провадження № 14-58цс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Отже, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за суб'єктним складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду, такі позови є тотожними і в такому разі суд залишає позов без розгляду з дотриманням правового механізму, передбаченого положеннями статті 257 ЦПК України.
У свою чергу, нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав, зокрема залишати позов без розгляду.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування вимог пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України та залишення позову без розгляду викладено в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 755/16267/17, від 23 листопада 2022 року у справі № 759/2532/22-ц, від 16 листопада 2022 року у справі № 520/97/18, від 30 червня 2023 року у справі № 522/13894/22.
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/21932/21 зазначено, що по суті, пред'явлення цього позову, коли на розгляді перебуває інший тотожний позов, є зловживанням процесуальними правами (пункт 2 частини другої статті 44 ЦПК України).
У справі, яка переглядається, встановлено, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року відкрито провадження у справі № 758/16142/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кепіталкемп» про стягнення збитків та відновлення становища.
Зі змісту позовної заяви у справі № 758/16142/24 вбачається, що ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТОВ «Кепіталкемп» на її користь збитки у розмірі 1 673594,00 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., відновити становище, яке існувало до порушення опорних ділянок двох плит підвального перекриття та провести роботи по відновленню пошкодженої ділянки фундаменту повздовжньої зовнішньої стіни будинку внаслідок пошкодження відповідачем несучих і огороджувальних конструкцій в цьому будинку.
В обгрунтування вказаних позовних вимог про стягнення збитків та відновлення становища, ОСОБА_1 посилалася на те, що їй завдано шкоду невиконанням відповідачем умов Мирової угоди, що затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року у справі № 910/4930/14, а саме невиконанням відповідачем робіт по підсиленню опорних ділянок двох плит підвального перекриття та не проведення роботи по відновленню пошкодженої ділянки фундаменту повздовжньої зовнішньої стіни будинку внаслідок пошкодження відповідачем несучих і огороджувальних конструкцій в цьому будинку, в якому позивач є власницею квартири. Невиконання вказаних ремонтних робіт вже протягом 6 років є незаконним, адже спричинило руйнування квартир будинку, пошкодження нерухомого майна позивача, завдало майнової шкоди позивачу, становить небезпеку для позивача та інших мешканців будинку.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ «Кепіталкемп» про відшкодування збитків, в якому просила стягнути з відповідача на її користь збитки у розмірі 1 673 594,00 грн.
Позов мотивовано тим, що позивач є власницею квартири АДРЕСА_1 , тобто в будинку, де відповідач зобов'язався провести роботи по підсиленню опорних ділянок двох плит підвального перекриття та провести роботи по відновленню пошкодженої ділянки фундаменту повздовжньої зовнішньої стіни будинку внаслідок пошкодження відповідачем несучих і огороджувальних конструкцій в цьому будинку.
Позивачу завдано шкоду невиконанням відповідачем умов мирової угоди, що затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року у псраві № 910/4930/14, згідно якої відповідач зобов'язувався провести роботи по підсиленню опорних ділянок двох плит підвального перекриття та провести роботи по відновленню пошкодженої ділянки фундаменту повздовжньої зовнішньої стіни будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року відкрито провадження у даній справі.
26 березня 2025 року до суду було подано заяву про зміну предмету позову (збільшення), в якій ОСОБА_1 просила суд:
стягнути з відповідача на її користь збитки у розмірі 1 673 594,00 грн.;
зобов'язати ТОВ «Кепіталкемп» за власний рахунок відновити становище, яке існувало до реконструкції підвальних приміщень, а саме: привести фундамент повздовжньої зовнішньої стіни будинку в попередній стан шляхом проведення відповідних робіт по підсиленню опорних ділянок двох плит підвального перекриття та проведення робіт по відновленню пошкодженої ділянки фундаменту повздовжньої зовнішньої стіни будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
відшкодувати заподіяну відповідачем немайнову (моральну) шкоду в сумі 50 000 грн.;
зобов'язати провести обстеження пошкоджених ділянок фундаменту будинку, у звязку з пошкодженням будинку;
розробити проект по підсиленню фундаменту будинку;
провести ремонтні роботи по підсиленню фундаменту будинку, несущої стіни, влаштувати підпірні конструкції;
закласти всі отвори та вивезти будівельне сміття яке утворилося в результаті протиправної діяльності;
провести обстеження стану будови над пошкодженими ділянками фундаменту з висновками про можливість подальшого використання. Провести вивчення обстеження фундаменту і конструкцій споруди;
провести вивчення та обстеження стану даху, стін і простінків, балконів і сходів над пошкодженими ділянками фундаменту;
визнати бездіяльність ТОВ «Кепіталкемп» протиправною протягом останніх 10 років.
Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Проте судом першої інстанції не було розглянуто заяву про зміну предмету позову (збільшення), яка надійшла до суду раніше і мала бути поставлена на обговорення сторонами та вирішення по суті.
Ураховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не вирішивши питання щодо заяви про зміну предмету позову (збільшення) дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а відтак ухвала суду підлягає скасуванню, а справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Буши Андрія Володимировича задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 24 липня 2025 року.
Головуючий
Судді