24 липня 2025 року місто Київ
справа № 761/9399/24
апеляційне провадження № 22-ц/824/5638/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Поливач Л.Д.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відмову від позову, у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 адвоката Луніної Олени Василівни на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Сіромашенко Н.В., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних та моральних збитків,-
У березні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних та моральних збитків, в якому просили: стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачів матеріальні збитки в розмірі 445 236,00 грн., спричинені залиттям 20 жовтня 2023 року квартири; стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачів матеріальні збитки у вигляді понесених витрат на оплату експертного дослідження в загальному розмірі 31 574,40 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачів моральні збитки в розмірі 10 000,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири, 445 236,00 грн., у відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 понесені витрати на оплату експертного дослідження в сумі 31 574,40 грн., судовий збір в сумі 2 434,05 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 2 434,05 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Луніна О.В. звернулася з апеляційною скаргою. в якій просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
20 травня 2025 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися із заявою про відмову від позову, в якій вони просять прийняти їх відмову від позову; визнати нечинним рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року та провадження у справі закрити, внаслідок задоволення ОСОБА_3 вимог позивачів (за досягнутих сторонами домовленостей за принципом взаємних поступок) після пред'явлення позову. При цьому, позивачі в заяві підтверджують, що наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження по справі, які передбачені ч. 3 ст. 256 ЦПК України їм відомі та зрозумілі.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 просив заяву задовольнити.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, тому колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення представника відповідача, дослідивши заяву про відмову від позову, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно вимог ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає можливим прийняти відмову позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних та моральних збитків, визнати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року нечинним та закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних та моральних збитків.
Керуючись ст.ст. 206, 255, 373 ЦПК України, апеляційний суд,-
Заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відмову від позову - задовольнити.
Прийняти відмову позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних та моральних збитків.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року - визнати нечинним.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних та моральних збитків - закрити.
Повернути ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги (квитанція ID: 1812-6507-7105-3137 від 15 грудня 2024 року), що складає 3 651 грн 08 коп.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 24 липня 2025 року.
Головуючий:
Судді: