23 липня 2025 року м. Київ
Справа № 760/19648/24
Провадження № 22-ц/824/8955/2025
Резолютивна частина постанови оголошена 23 липня 2025 року
Повний текст постанови складено 24 липня 2025 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Євграфової Є.П.
секретаря: Желепи В.В.
сторони: заявник Головне управління Державної
податкової служби Чернігівської області
заінтересовані особи ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Укргазбанк»
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби Чернігівської області на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2024 року, ухваленого у складі судді Верещінської І.В.,-
У серпні 2024 року Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось до суду із заявою, в якій просив зобов'язати Акціонерне товариство «УКРГАЗБАНК» надати інформацію щодо ПП фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме інформацію про обсяг та обіг коштів за період з 29.05.2019 по дату винесення рішення на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що знаходяться за адресою: вул. Єреванська, 1, Київ, 03087, МФО 320478 із зазначенням контрагентів, а також дати та суми операцій, призначення платежів, які подавались до банку, з метою використання при проведенні перевірки.
Позов обґрунтовано тим, що на обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області, перебуває платник податків - фізична особа ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
ПП-ФО ОСОБА_1 у відповідності до діючого законодавства взято на облік у податкових органах 14.05.2019.
Заявник вказує, що ПП - ФО ОСОБА_1 має розрахункові рахунки в ПАТ АБ «Укргазбанк», а саме: № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 1, МФО 320478.
Також, до Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшли відомості із Єдиного державного реєстру щодо припинення підприємницької діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , що відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.
З метою проведення відповідних заходів на підставі ст. ст. 20. пп. 784.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України платнику направлено лист з повідомленням про вручення від 29.12.2021 № 3204/Ж12/25-01-07-09-12 щодо закриття розрахункових рахунків в банківських установах та надання всіх документів, пов'язаних з господарською діяльністю за період з 18.11.2019 по 11.10.2021.
Враховуючи зазначене, у контролюючого органу наявні обґрунтовані підстави для звернення до суду із заявою про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, з метою здійснення податкового контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, інформація про рух коштів на розрахункових рахунках платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 надасть змогу Головному управлінню ДПС у Чернігівській області належним чином виконати покладені на нього Податковим кодексом України повноваження, встановити фінансово - господарські взаємовідносини ОСОБА_1 з іншими суб'єктами господарювання і буде використана як доказова база під час проведення перевірки платника податків з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, призначене закрите судове засідання для розгляду справи по суті на 27 серпня 2024 року.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2024 року у задоволенні заяви ГУ ДПС у Чернігівській області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , АТ «Укргазбанк» про розкриття інформації, що містить банківську таємницю - відмовити.
Відмовляючи в задоволені заяви, суд першої інстанції виходив з того, ГУ ДПС у Чернігівській області не надано належних та допустимих доказів на підтвердження направлення ФОП ОСОБА_1 копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та копії направлення на перевірку засобами електронного зв'язку в електронній формі або засобами поштового зв'язку. Як і не надано суду доказів взагалі винесення наказу про проведення перевірки та видачі направлення на перевірку.
За таких обставин суд вважає, що ГУ ДПС у Чернігівській області не вжито передбачених чинним законодавством способів реагування щодо ФОП ОСОБА_1 та не надано доказів на підтвердження неможливості вжити такі дії відповідно до способів реагування.
Не погоджуючись з рішенням суду, Головне управління ДПС в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявником було надано всі необхідні докази до заяви для задоволення вказаної заяви а тому суд першої інстанції не дослідив наявні в матеріалах справи докази.
Відзив на апеляційну скаргу заінтересованими особами не подано.
В судовому засіданні представник ПАТ АБ «Укргазбанк» Астаф'єва І.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги.
В судове засідання ГУ ДПС у Чернігівській області, ОСОБА_1 не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
За таких обставин, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника ГУ ДПС у Чернігівській області та ОСОБА_1
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області, Чернігівська ДПІ (м. Чернігів). На податковому обліку ФОП ОСОБА_1 перебуває з 14.05.2019.
ФОП ОСОБА_1 має розрахункові рахунки в ПАТ АБ «Укргазбанк», а саме: № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 .
29 грудня 2021 року ГУ ДПС у Чернігівській області направило ФОП ОСОБА_1 лист № 3204/Ж12/25-01-07-09-12 з вимогою надати документи, пов'язані з господарською діяльністю за період з 18.11.2019 по 11.10.2021, у зв'язку із надходженням відомостей щодо припинення підприємницької діяльністю, на підставі ст. 20 Податкового кодексу України для проведення документальної перевірки відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
25 січня 2022 року ГУ ДПС у Чернігівській області звернулося до АТ «Укргазбанк» із запитом № 774/6/25-01-07-09-09 про надання інформації про рух коштів по рахунках № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 у АТ «Укргазбанк», який відкрито ФОП ОСОБА_1 , із зазначенням контрагентів, дати операцій, суми проведених операцій та призначення кожного платежу по цьому рахунку за період з 29.05.2019 по дату надання відповіді.
У відповідь на запит АТ «Укргазбанк» у листі від 31.01.2022 № 148/4019/2022 повідомило, що запитувана інформація є банківською таємницею та її розкриття можливе за рішенням суду.
Отже, відомості про банківські рахунки та про обсяг та обіг коштів по рахунках ФОП ОСОБА_1 є банківською таємницею.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю.
Згідно з ч. 1 ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Так, статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначений порядок розкриття банківської таємниці, відповідно до частини першої якої інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду (пункт 2 частини першої статті 62 Закону).
З аналізу зазначеної норми вбачається, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську таємницю, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.
Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність провести перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб'єктом господарської діяльності.
При цьому своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата податків та зборів (обов'язкових платежів) здійснюється шляхом проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, підстави та порядок яких визначені законом.
Саме по собі неподання в установлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок згідно з процедурою, визначеною главою 8 Податкового кодексу України (далі - ПК України). В цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об'єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №761/43384/16-ц.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
У зв'язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви.
Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у справах № 761/10955/19, № 761/26078/19.
Згідно з підпунктом 20.1.5 пункту 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб'єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
У ст. 75 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За змістом статті 348 ЦПК України у заяві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або зазначенням прав та інтересів, які порушено.
Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що однією з істотних умов договору банківського рахунка є гарантування банком збереження банківської таємниці.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 646/3518/19 (провадження № 61-196св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 761/21850/19 (провадження № 61-8131св21) та від 08 грудня 2021 року у справі № 686/4972/21 (провадження № 61-10767св21), від 23 березня 2023 року у справі № 752/18896/21 (провадження № 61-1578св23).
Звертаючись до суду з вказаною заявою заявник посилається на неможливість отримати інформацію у спосіб поза межами позасудового порядку, проте доказів цього, як вірно встановлено судом першої інстанції, не було надано. Відсутнє і належне обґрунтування підстав для розкриття інформації, а фактично розкриття банківської таємниці відносно контрагентів ПП ФО ОСОБА_1 .
Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Апелянтом не було відповідним чином доведено наявності передбачених законом підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, відтак апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин дає колегії суддів підстави для висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без задоволення.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Доводи апеляційної скарги в їх сукупності не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, які були предметом дослідження й оцінки судом. Аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, були перевірені судом першої інстанції, їм судом надана мотивована оцінка.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2024 року без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.
Оскільки Київський апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення а рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2024 року без змін, розподіл судових витрат у зв'язку зі сплатою судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційний суд не здійснює.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
Є.П. Євграфова