вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77
e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
Унікальний номер справи № 755/21663/24 Головуючий у суді першої інстанції - Коваленко І.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/9687/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
24 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Дніпровського районного суд міста Києва від 26 лютого 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У грудні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 14.06.2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 829103, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачці грошові кошти у сумі 4000 грн, а відповідачка зобов'язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Згідно договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 829103, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
Відповідачка, у свою чергу, не виконала умов договору, кошти не повернула.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідачки перед кредитором становить 24 416 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 000 грн; заборгованість за відсотками - 20 416 грн.
01.02.2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір факторингу № 01022024.
Відповідно до умов вказаного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по щодо боржників ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», зокрема, і до ОСОБА_1 за № 829103 від 14.06.2023 року.
На підставі викладеного позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 24 416 грн за кредитним договором №829103 від 14.06.2023 року та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Дніпровського районного суд міста Києва від 26 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Дніпровського районного суд міста Києва від 26 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнитиповному обсязі.
У апеляційній скарзі вказує, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику. Стверджує, що суд не урахував презумпцію правомірності правочину, тому дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог.
Зазначає, що наданий до суду розрахунок заборгованості узгоджується із умовами кредитного договору, будь-яких власних контррозрахунків відповідачкою на спростування наявності та розміру заборгованості не надано, заперечень щодо факту укладення договору, суми заборгованості не було висловлено.
При цьому, надане позивачем повідомлення про перерахування коштів за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 829103 від 14.06.2023 року містить усі необхідні реквізити, а, отже, може вважатися первинним документом.
Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідачка у встановлений строк не скористалась.
За правилами ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 24 416 грн.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.1ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Встановлено, що 14.06.2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір "NewShort" №829103 (а.с.35-55), згідно з умовами якого відповідач отримала 4 000 грн, строком кредитування 360 днів. Стандартна процентна ставка 2,2 % в день, застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 1,32 % в день. (а.с. 36)
Відповідно до п.2.1. Договору №829103, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 39).
14.06.2023 року відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту. (а.с. 32-34)
На підтвердження виконання ТОВ «Селфі Кредит» зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором суду надано лист про успішне перерахування коштів від ТОВ "ПЕЙТЕК" на карту № НОМЕР_1 від 14.06.2023 року о 15:26 год. на суму 4 000 грн (а.с.68).
ТОВ «Селфі Кредит» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконала умов кредитного договору.
Згідно до Договору факторингу №01022024 від 01.02.2024, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит», з однієї сторони та ТОВ ФК «Кредит-Капітал», з другої сторони, на умовах, встановлених Договором та відповідно до глави 73 ЦК України фактор набув права вимоги від клієнта та сплатив клієнту фінансування в сумі, що дорівнює ціні Договору в порядку та в строки, встановлені договором, а клієнт відступив (передав) факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 71-80).
Згідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №01022024 від 01.02.2024, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 за кредитним договором №829103 станом на 01.02.2024 не виконала зобов'язання щодо повернення кредиту ТОВ «Селфі Кредит» (а.с. 81).
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №829103 від 14.06.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 01.02.2024, прострочена заборгованість відповідача станом на 01.02.2024: кредит в розмірі 4 000 грн позичальником не повернуто, нараховано відсотки в розмірі 20 416 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2024 на адресу відповідача було направлено досудову вимогу, а саме ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимагало протягом 7 днів з моменту отримання письмової вимоги банку погасити заборгованість в загальному розмірі 24 416 грн.
Також, на підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено копії: правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №829103 від 14.06.2023 року, акту приймання-передачі Реєстру боржників від 01.02.2024 року до Договору факторингу № 01022024 від 01.02.2024 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань щодо ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно із ч.1 ст. 638 та ч.1 ст.640 ЦК України та правової позиції Верховного Суду України по справі №6-63цс12 кредитний договір є укладеним не з моменту передачі грошей, а з моменту досягнення сторонами в письмовій формі згод з усіх істотних умов такого договору.
Крім того, Верховним Судом України в постанові від 24.02.2016 № 6-50цс16 наголошено, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Відтак обґрунтованими є доводи апелянта про те, що факт надання кредитних коштів підтверджується копіями кредитних договорів, які є дійсними в силу приписів ст. 204 ЦК України про правомірність правочинів.
Крім цього, апеляційний суд враховує, що під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач надав суду копію Повідомлення про перерахування коштів за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 829103 від 14.06.2023 року, відповідно до якого успішно перераховано кошти від ТОВ "ПЕЙТЕК" на карту № НОМЕР_1 від 14.06.2023 року о 15:26 год. на суму 4 000 грн (а.с. 68).
Вказане повідомлення також підтверджує належне виконання первісними кредиторами своїх зобов'язань за кредитними договорами. Натомість, відповідачка вказаний договір у встановленому порядку не оспорювала, до кредитора щодо порушення з його боку укладеного договору не зверталась.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: факторингу (глава 73 ЦК України).
Із наданих позивачем доказів встановлено, що право вимоги ТОВ «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 за кредитним договором №829103 перейшло до ТОВ ФК «Кредит-Капітал» на підставі Договору факторингу №01022024 від 01.02.2024.
Як видно із наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідачки за договором №829103 від 14.06.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 01.02.2024, становить 24 416 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 000 грн; заборгованість за відсотками - 20 416 грн.
Відповідачка наявність вказаної заборгованості не спростувала, доказів повної чи часткової її сплати не надала.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ ФК «Кредит-Капітал».
Згідно з частинами 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За таких обставин із ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Кредит-Капітал» слід стягнути 6056 (2422,40 + 3633,60) грн на відшкодування судового збору за подачу позову та апеляційної скарги
Керуючись статтями 141, 365, 367, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Дніпровського районного суд міста Києва від 26 лютого 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суд міста Києва від 26 лютого 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором №829103 від 14.06.2023 у розмірі 24 416 (двадцять чотири тисячі чотириста шістнадцять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: В.А. Нежура
Судді: С.М. Верланов
Т.О. Невідома