Справа № 420/14368/25
25 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складу головуючої судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення
До Одеського окружного адміністративного суду 08.05.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періоду роботи у Малому колективному підприємстві «Сіріус» з 23.02.1992 по 24.11.2005 року до страхового (трудового) стажу, що надає право на отримання пенсії за віком та скасувати рішення про відмову про призначення пенсії від 18.04.2025 №212950007863;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для призначення пенсії за віком, період роботи у Малому колективному підприємстві Сіріус з 23.02.1992 по 24.11.2005;
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з моменту звернення із заявою про призначення пенсії 23.04.2024 із виплатою всіх належних сум з даної дати.
Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що він звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви були додані всі можливі документи, які б підтверджували стаж та, зокрема, копію трудової книжки. Однак, отримав відмову у призначенні пенсії за віком від 01.05.2024 (№212950007863) у зв'язку з відсутністю у трудовій книжці запису про звільнення з Малого колективного підприємства «Сіріус» (яке я заснував 23.02.1992 та став його керівником, запис №17 у трудовій книжці, сторінка 12-13) і мені було рекомендовано довести цей стаж іншим способом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду №420/21755/24 від 27.01.2025 відмову у призначенні пенсії за віком від 01.05.2024 (№212950007863) скасовано. Зобов'язано відповідача повторно розглянути мою заяву про призначення пенсії від 23.04.2024 року, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду. Підставою скасування було те, що відповідач не здійснив всіх належних дій при розгляді заяви про призначення пенсії і після скасування незаконного рішення судом, відповідач не перевірив надані позивачем відомості про стаж з 23.02.1992 по 24.11.2005. Відповідачем отримано лист від 14.04.2025 №5744/5/16-31-24-04-03 від Головного управління ДПС у Полтавській області, у якому вказано, що відповідно до даних інформаційної системи ДПС підприємство МКП «Сіріус» (ЄДРПОУ 14123947) перебувало на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Херсонській області з 20.06.1997 по 01.06.2004. Вказана відповідь частково не співпадає з відповіддю ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі від 22.04.2024 №2291/6/2122-12-01-04, в якій вказано, що «за наявними даними Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб обласного рівня ОСОБА_1 з 20.06.1997 по 21.11.2005 був керівником, головним бухгалтером та одним із засновників МКП «Сіріус» (податковий номер 14123947). Таким чином, було документально доведено факт, що позивач перебував на посаді директора Малого колективного підприємства «Сіріус» з 23.02.1992 по 24.11.2005. Однак, відповідач при розгляді моєї заяви про призначення пенсії від 23.04.2024 повторно відмовив (відмова від 18.04.2025 №212950007863), посилаючись на відсутність інформації про роботу та сплату підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України, в Реєстрі відсутні дані про нарахування заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 24.11.2005.
12.05.2025 ухвалою судді прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ).
29.05.2025 від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив (вх. №ЕС/53548/25), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування відзиву зазначили, що за принципом екстериторіальності заява від 23.04.2024 розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області. За результатами розгляду вищевказаної заяви, було прийнято рішення №212950007863 від 01.05.2024 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області позивач звернувся до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №420/21755/24, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 23.04.2024, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
На виконання рішення суду від 27.01.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області проведено наступні дії. 14.03.2025 Головним управлінням направлено запит №2100-0304-8/9948 до Головного управління ДПС у Полтавській області щодо підтвердження звітності Малого колективного підприємства «Сіріус» з 23.02.1993. 14.04.2025 від Головного управління ДПС у Полтавській області надійшов лист №5744/5/16-31-24-04-03 у якому зазначено, що відповідно до даних інформаційної системи ДПС підприємство МКП «Сіріус» перебувало на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Херсонській області з 20.06.1997 по 01.06.2004, стан платника 16 - припинено (ліквідовано, закрито). Відповідно до існуючого в органах ДПС програмного забезпечення передбачено збереження архівних даних по платнику з 01.01.2010. Електронна форма Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) вищезазначеного платника податків за період з 1997 по 2004 рік в автоматизованій системі відсутня. Окремо, звертають увагу суду, що позивач, як керівник МКП «Сіріус», на час роботи підприємства ніс персональну відповідальність за утримання та сплату податків і відповідних внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників, зокрема, що і до себе. Отже, враховуючи інформацію надану Головним управлінням ДПС у Херсонській області, страховий стаж позивача розраховано без врахування періодів роботи в Малому колективному підприємстві «Сіріус». За результатом розрахунку страховий стаж позивача склав - 28 років 06 місяців 18 днів, для визначення права на призначення пенсії відповідно до пункту 3.1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 - 30 років 09 місяців 14 днів. У зв'язку з відсутністю у позивача необхідного страхового стажу, Головним управлінням було прийнято рішення №212950007863 від 18.04.2025 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058.
В той же час, акцентують увагу суду, що на момент прийняття рішення №212950007863 від 18.04.2025 у Головного управління були відсутні звернення від позивача з додатковими документами та заяви про залучення свідків, які працювали разом з ним на підприємстві МКП «Сіріус». За таких обставин, вважають цілком правомірними дії Головного управління, які полягають у відмові ОСОБА_1 у зарахуванні періоду роботи у Малому колективному підприємстві «Сіріус» з 23.02.1992 по 24.11.2005 до його страхового стажу, та прийнятті рішення про відмову у призначення Позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058.
Разом з вказаним відзивом, було надано на виконання ухвали суду від 12.05.2025 витребувані матеріали пенсійної справи.
29.05.2025 надійшла відповідь на відзив (вх. №ЕС/54611/25).
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, письмових пояснень, клопотань, заяв по справі, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , досягнувши пенсійного віку, 23.04.2024 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
Згідно листа наявного в матеріалах справи №2291/6/21-22-12-01-04 від 22.04.2024 Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, в якому зазначено: «за наявними даними Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб обласного рівня ОСОБА_1 з 20.06.1997 по 24.11.2005 був керівником, головним бухгалтером та одним із засновників Малого колективного підприємства «Сіріус» (податковий номер 14123947).
Зауважуємо, що першоджерелом інформації щодо реєстрації фізичних осіб як суб'єктів підприємницької діяльності, засновників та керівників юридичних осіб є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі державний реєстр). Окрім цього, відповідно до статті 7 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» (далі Закон №755) Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців з Єдиного державного реєстру.
Органи державної податкової служби України отримують відомості з ЄДР відповідно до Податкового Кодексу України, ст. 13 Закону № 755 та на підставі Порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 18.03.2016 № 759/5/371 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за №446/28576.
На даний час виконання окремих повноважень Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, зокрема, в частині здійснення функцій з приймання і комп'ютерної обробки податкової та іншої звітності платників та адміністрування ПДВ закріплено наказом ДПС від 28.03.2022 №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами) за Головним управлінням ДПС у Полтавській області.
Враховуючи зазначене, з приводу надання інформації щодо звітності Малого колективного підприємства «Сіріус» (податковий номер 14123947) необхідно звернутися до Головного управління ДПС у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, e-mail:poltava.official@tax.gov.ua).
В інформаційній системі, яка використовується на даний час в ДПС України - ІКС «Податковий блок» відсутня інформація про сплату податків до 01 січня 2012 року, тому надати інформацію за період 1997-2005 роки неможливо.».
З довідки ГУ ПФУ в Херсонській області №269/05-16 від 18.03.2025 про сплату збору (внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за період до 01.01.2004 наявна наступна інформація:
- дата реєстрації МКП «Сіріус» в Головному управлінні (Олешківський район) - 14.10.1996, дата зняття з обліку - 04.07.2002;
- директор: ОСОБА_2 , бухгалтер: Закалюжна Ольга Іванівна; - за даними особового рахунку платника та поданої ним звітності заробітну плату найманим працівникам нараховано за січень - лютий 1997 року по 130,0 грн щомісяця.
Страховий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахований на фонд оплати праці, сплачено в повному обсязі. За період з березня 1997 року по грудень 2001 року звіти надано без нарахування фонду оплати праці та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Звітність за січень - липень 2002 року відсутня.
У зв'язку з тим, що Олешківська міська територіальна громада перебуває на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, наразі відсутній доступ до архівних документів на паперових носіях, що зберігалися в Олешківському відділі обслуговування громадян (сервісному центрі) Головного управління. Тому, надати більш детальну інформацію щодо реєстрації, нарахованого фонду оплати праці найманим працівникам МКП «Сіріус» та сплати збору/внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 23.02.1993 по 31.12.1996 на даний час не маємо можливості.
При дослідження копії трудової книжки НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 заповнену 15.10.1981, в якій встановлені наступні записи про трудову діяльність, зокрема:
- запис №6 з 03.09.1985 прийнятий на роботу (наказ №102-к від 03.09.1985);
- запис №9 з 31.03.1986 звільнений (наказ №32-к від 31.03.1986);
- запис №15 з 02.12.1991 прийнятий на посаду старшого інженера (наказ №41 від 02.12.1991);
- запис №16 з 23.02.1993 звільнений (наказ №6 від 22.02.1993);
- запис №17 з 23.02.1993 прийнятий на посаду директора (наказ №1 від 23.02.1993).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року по справі №420/21755/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.01.2024 № 212950007863 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 23.04.2024, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
На виконання вище зазначеного рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийняли рішення №212950007863 від 18.04.2025.
У вказаному рішенні зазначено, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині рішення суду від 27.01.2025, трактують наступне:
«…. Головне управління ПФУ в Закарпатській області не здійснило всіх необхідних дій для прийняття всебічного та об'єктивного рішення з питання призначення пенсії за віком позивачу, та в порушення Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не перевірено запропоновану інформацію з метою встановлення належного страхового стажу позивача, шляхом направлення відповідних запитів про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку стосовно позивача за період роботи з 20.06.1997 року по 24.11.2005 року МП Сіріус (податковий номер 14123947) та не опитано свідків для підтвердження роботи позивача в МП Сіріус, а отже прийняте рішення від 01.05.2024 року № 212950007863 є необґрунтованим»;
«…. відповідач не вчинив всіх необхідних дій для встановлення та перевірки наявних у пенсійній справі позивача документів ...».
На виконання рішення суду від 27.01.2025 заява від 23.04.2024 ОСОБА_1 повторно розглянута та 14.03.2025 за №2100-0304-8/9948 направлено запит до Головного управління ДПС у Полтавській області щодо підтвердження звітності Малого колективного підприємства «Сіріус» з 23.02.1993.
У відповідь на запит надійшов лист від 14.04.2025 № 5744/5/16-31-24-04-03 Головного управління ДПС у Полтавській області, у якому зазначена, що відповідно до даних інформаційної системи ДПС підприємство МКП «Сіріус» (код ЄДРПОУ 14123947) перебувало на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Херсонській області з 20.06.1997 по 01.06.2004, стан платника 16 - припинено (ліквідовано, закрито).
Відповідно до існуючого в органах ДПС програмного забезпечення передбачено збереження архівних даних по платнику з 01.01.2010. Електронна форма Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) вищезазначеного платника податків за період з 1997 по 2004 рік в автоматизованій системі відсутня.
Страховий стаж за наданими документами та індивідуальних відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - РЗО) склав 28 років 06 місяців 18 днів, для визначення права на призначення пенсії відповідно до пункту 3.1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 - 30 років 09 місяців 14 днів.
До страхового стажу не зараховано:
1. періоди роботи згідно із записами трудової книжки НОМЕР_2 від 13.10.1981:
- з 03.09.1985 по 31.03.1986 - в даті наказу про звільнення є виправлення, не завірене належним чином, порушено вимоги пункту 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 ( далі - Інструкція № 162);
- з 02.12.1991 по 23.02.1993 - відсутня печатка підприємства або печатка відділу кадрів при звільненні, порушено вимоги пункту 4.1 Інструкції № 162 (для зарахування зазначених періодів роботи необхідно надати підтверджувальні довідки передбачені пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637));
- період роботи в малому колективному підприємстві «Сіріус» з 23.02.1993 по 24.11.2005, оскільки відсутня інформація про роботу та сплату підприємством 3 страхових внесків до Пенсійного фонду України, в Реєстрі відсутні дані про нарахування заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 24.11.2005;
2. період навчання з 01.09.1985 по 28.06.1991 в Херсонському індустріальному інституті відповідно до диплома НОМЕР_3 - співпадає з періодом роботи (для зарахування періоду навчання необхідно надати уточнюючу довідку передбачену пунктом 8 Порядку № 637);
3. період ведення підприємницької діяльності:
- з 19.02.2001 по 30.09.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2003 - відсутня інформація щодо системи оподаткування та про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України;
- з 01.04.2005 по 30.06.2005, 01.04.2022 по 31.03.2024 - відсутні дані про нарахування доходу та сплату страхових внесків в РЗО.
Оскільки у резолютивній частині рішення суду від 27.01.2025 відсутні зобов'язання щодо призначення пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області розглянуто повторно заяву від 23.04.2024 та, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (31 року), 18.04.2025 прийнято рішення № 212950007863 відмовити гр. ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058.
Не погоджуючись із рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області №212950007863 від 18.04.2025, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також - Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно вимог частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Повертаючись до фактичних обставин справи, встановлених вище по тексту судового рішення, ОСОБА_1 , досягнувши пенсійного віку, 23.04.2024 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою, в якій просив призначити пенсію за віком до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за №1058-IV.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №420/21755/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянута заява від 23.04.2024 ОСОБА_1 та прийнято рішення за №212950007863 від 18.04.2025 про відмову у призначенні пенсії.
В силу правового регулювання положень частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Страховий стаж позивача за наданими документами та індивідуальних відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування склав 28 років 06 місяців 18 днів.
Так спірним рішенням відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача зокрема періоди трудової діяльності з 03.09.1985 по 31.03.1986, оскільки в даті наказу про звільнення є виправлення, не завірене належним чином, період з 02.12.1991 по 23.02.1993, оскільки відсутня печатка підприємства або печатка відділу кадрів при звільненні, а також період навчання з 01.09.1985 по 28.06.1991 в Херсонському індустріальному інституті відповідно до диплома НОМЕР_3 , оскільки період навчання співпадає з періодом роботи.
Що стосується зарахування трудової діяльності позивача у період з 03.09.1985 по 31.03.1986, суд зазначає, що трудова книжка НОМЕР_2 від 13.10.1981 містить відповідний запис про роботу позивача. Запис про звільнення містить виправлення в даті звільнення, підставу звільнення, посилання на наказ про звільнення, засвідчений печаткою та підписом відповідальної особи.
Суд зазначає, що на час заповнення трудової книжки позивача (дата початку заповнення 14.07.1983), діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 №412) (далі - Інструкція № 162).
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції № 162 прийом на роботу без трудової книжки не допускається.
Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Інструкції № 162 про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу.
Відповідно до пункту 2.11 Інструкції №162 першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (чи друк відділу кадрів), де вперше заповнювалася трудова книжка.
Надалі була чинною Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція №58).
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження: відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення: відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України: відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з ним винагороди.
Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказ) (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати текст) наказу (розпорядження).
Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку. Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.
Отже, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника, а також проставлення печатки покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Також слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 по справі №654/890/17 (провадження №К/9901/22832/18).
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Суд зазначає, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування періодів роботи до відповідного страхового стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Також у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Що стосується періоду трудової діяльності позивача в період з 02.12.1991 по 23.02.1993, оскільки відсутня печатка підприємства або печатка відділу кадрів при звільненні, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, що внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
При цьому записи №15 та 16, відповідають вимогам Інструкції №162, зокрема містять усі необхідні реквізити, такі як дата, посада, підстава внесення (наказ), підпис уповноваженої особи та печатка.
У записі №16 міститься відбиток печатки з відповідним підписом, яким засвідчений запис про звільнення та є частково нечитабельний, однак, це не є підставою для не зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивача, оскільки позивач не може нести відповідальність за чіткість проставленої працівником відділу кадрів печатки.
Суд звертає увагу, що такі недоліки не можуть бути належною підставою для неврахування даних про трудову діяльність в цілому, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів. Крім того, такі дані є формальністю та не впливають на зміст самих записів.
Щодо період роботи в малому колективному підприємстві «Сіріус» з 23.02.1993 по 24.11.2005, оскільки відсутня інформація про роботу та сплату підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України, в Реєстрі відсутні дані про нарахування заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 24.11.2005, суд зазначає таке.
Постановою Правління Пенсійного фонду України №107 від 30.01.1992 затверджено Інструкцію про порядок здійснення операцій по зарахуванню і видаткам коштів Пенсійного фонду України.
Згідно пункту 12 вказаної Інструкції для обліку коштів, які надходять до Пенсійного фонду України, в установах банків, відкривається балансовий рахунок № 807 «Кошти Пенсійного фонду України» (пасивний), на якому в залежності від характеру надходжень ведеться облік в управліннях Пенсійного фонду на субрахунках у складі балансового рахунку № 807 в тому числі надходжень страхових внесків від громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці.
Постановою Пенсійного фонду України №11-1 від 06.09.1996 було затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових зборів до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів»
Отже, з 1993 року, в тому числі в період з 01.01.2001 по 31.12.2003, позивач щорічно в порядку, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», Інструкцію про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України №4-6 від 04.06.1999) та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України» (затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду №16-6 від 19.10.2001) подавала звітність до податкового органу з доданими до неї доказами сплати внесків до пенсійного фонду, з обов'язковим спрямуванням копії такої звітності з платіжними документами про сплату внесків до пенсійного фонду на адресу регіонального органу Пенсійного фонду. Адміністрування сплати внесків до пенсійного фонду в цей період часу здійснювалось безпосередньо регіональними представництвами фонду.
Рішенням №212950007863 від 18.04.2025 відповідачем не враховано період роботи в малому колективному підприємстві «Сіріус» з 23.02.1993 по 24.11.2005, оскільки відсутня інформація про роботу та сплату підприємством 3 страхових внесків до Пенсійного фонду України, в Реєстрі відсутні дані про нарахування заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 24.11.2005.
Також, відповідно до п. «а» ст. 56 Закону №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як було встановлено судом, з копії трудової книжки НОМЕР_2 запис №17 містить відомості про прийняття на роботу з 23.02.1993, про що міститься відмітка про наявність відповідного наказу №1 від 23.02.1993 з проставлення відповідної печатки МКП «Сіріус». Однак не міститься запис про звільнення із вказаної посади.
Враховуючи положення п. 3 Порядку, за відсутності в трудовій книжці необхідних записів, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Сукупний аналіз п. 3 Порядку доводить, що стаж роботи може бути підтверджено не вичерпаним переліком документів, основна вимога до цих документів щодо наявності відомостей про періоди роботи.
Позивач зазначає, про не можливість надання доказів на підтвердження роботи в МП «Сіріус», оскільки всі документи по підприємству були знищені внаслідок затоплення м. Олешки після підриву Каховської ГЕС Херсонської області.
Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 (далі Порядок № 637) визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку № 637).
Відповідно до п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Однак як зазначено у довідці ГУ ПФУ в Херсонській області №269/05-16 від 18.03.2025 про сплату збору (внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за період до 01.01.2004 зазначено, що страховий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахований на фонд оплати праці, сплачено в повному обсязі. За період з березня 1997 року по грудень 2001 року звіти надано без нарахування фонду оплати праці та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Звітність за січень - липень 2002 року відсутня.
У зв'язку з тим, що Олешківська міська територіальна громада перебуває на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, наразі відсутній доступ до архівних документів на паперових носіях, що зберігалися в Олешківському відділі обслуговування громадян (сервісному центрі) Головного управління. Тому, надати більш детальну інформацію щодо реєстрації, нарахованого фонду оплати праці найманим працівникам МКП «Сіріус» та сплати збору/внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 23.02.1993 по 31.12.1996 на даний час не маємо можливості.
Відповідно до п. 17, 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій російською федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).
У позовній заяві, позивач зазначив, що факт перебування на посаді в МКП «Сіріус» можуть підтвердити 2 свідка: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що було наголошено і у рішенні суду від 27.01.2025 у справі №420/21755/24.
Проте, у рішенні №212950007863 від 18.04.2025, прийнятому за результатами повторного розгляду заяви позивача від 23.04.2024 про призначення пенсії, не наведено посилання на акти опитування свідків.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії територіальні органи Пенсійного фонду України надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган Пенсійного фонду України запрошує та опитує свідка.
Якщо свідок проживає (перебуває) в іншій адміністративно-територіальній одиниці України, ніж та, в якій проживає (перебуває) заявник, територіальний орган Пенсійного фонду України звертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка для його опитування.
Запрошення свідку надсилається протягом трьох робочих днів з дня звернення заявника до територіального органу Пенсійного фонду України (з дня одержання запиту територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка).
Запрошення свідка, який проживає на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, для його опитування здійснюється заявником. Опитування проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, який обирає свідок.
Результати опитування свідка оформляються Актом опитування свідка.
Акт опитування свідка та завірені територіальним органом Пенсійного фонду України копії документів про його роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника, протягом трьох робочих днів з дня опитування надсилаються до територіального органу Пенсійного фонду України, який надіслав запит.
Суд наголошує, що пенсійним органом, в порушення вимог пункту 12 Порядку не надано значення твердженням позивача про наявність свідків та не здійснено їх допиту.
Окрім того, статтею 14-1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
Дані обов'язки Пенсійного фонду кореспондуються з нормами Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За змістом статті 1 цього Закону, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначено положеннями статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.
Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити відомості, зокрема частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат.
Пунктом 5 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562, реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Положення, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Абзацами другим, третім другим пункту 4 розділу IV Положення передбачено, що у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
Суд зазначає, що на особу не може покладатися тягар доведення достовірності чи недостовірності даних про застраховану особу.
Відсутність посилання чи неточних записів у відомостях Реєстру застрахованих осіб не може бути підставою для не включення вказаних періодів роботи до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань та виключення відповідного періоду зі страхового стажу.
Вказаний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25.04.2019 по справі № 593/283/17, від 30.09.2019 по справі № 638/18467/15-а, від 29.03.2019 по справі № 548/2056/16-а, від 24.05.2018 по справі № 490/12392/16-а.
У той же час, право позивача на пенсійне забезпечення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівниками, відповідальними за порядок ведення трудової документації. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці або індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Отже, посилання Пенсійного органу на відсутність сплати внесків позивачем суд вважає безпідставним.
Орган же пенсійного фонду, відмовивши у зарахуванні до страхового стажу позивача спірного періоду здійснення ним трудової діяльності з підстав відсутності відомостей про сплату страхових внесків, не скористався наданими йому законодавством інструментами, спрямованими на надання допомоги у зборі необхідних даних, не вчинив жодних заходів щодо перевірки та підтвердження факту здійснення трудової діяльності з 28.09.1996 по 12.08.2003 й не витребував в уповноважених суб'єктів відповідних документів та інших відомостей для визначення права на пенсію, а також не запропонував ОСОБА_5 усіх можливих способів отримання такої інформації.
Як установлено пунктом 4.7 розділу IV Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ (пункт 39 Порядку № 22-1).
Зміст наведених правових норм свідчить, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб в установленому порядку. Водночас рішення за результатами розгляду заяви приймається на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Тобто, у разі виявлення будь-яких сумнівів щодо наявності у позивача страхового стажу та сплати страхових внесків за цей період страхового стажу, відповідачі мали право отримати будь-які необхідні документи або інформацію безпосередньо, а не відмовляти позивачу у належному зарахуванні стажу.
Таким чином, відповідач, отримавши заяву позивача від 23.04.2024, мав виконати покладені на них чинним законодавством обов'язки, зокрема, встановлені в пунктах 4.2, 4.3, 4.7 Порядку № 22-1 та статті 64 Закону № 1058 та вчинити всі належні дії для призначення позивачу пенсії за віком.
Підсумовуючи наведене, суд вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 18.04.2025 №212950007863 протиправним та таким, що належить до скасування.
Стосовно способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про відмову у призначення пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню з виходом за межі позовних вимог, з метою ефективного захисту прав позивача.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.
Беручи до уваги, що конституційне право на соціальний захист включає право на пенсійне забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №212950007863 від 18.04.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком, та наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити таку пенсію.
На думку суду, саме такий спосіб судового захисту слід застосувати виходячи з обставин справи та враховуючи, що заява позивача вже двічі була розглянута.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності вчинення оскаржуваних дій відповідачем суду не наведено та не надано.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства та судову практику, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Водночас при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією ID:0358-9991-1793-4984 від 05.08.2025.
Відтак, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №212950007863 від 18.04.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком за його заявою від 23.04.2024.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА