Справа № 420/2797/25
25 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства “Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Позивач звернувся до відповідачів із позовною заявою до суду, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області (Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових) від 29.08.2024 за № 11707998/00702897 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7 від 31.07.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 31.07.2024 датою подання платником податків на реєстрацію.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в межах господарської діяльності
з ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКЕ» було укладено Договір поставки №08/07/2024-Л від 08.07.2024 насіння льону. Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах зазначених у цьому Договорі. На виконання умов п. 4.1. Договору, ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКЕ» здійснено оплату товару у розмірі 1 360 000,68грн та 15.08.2024 - 39 999,60 грн, про що складено податкову накладну № 7 від 31.07.2024, яка була направлена на реєстрацію в ЄРПН. Реєстрація була зупинена з підстав відповідності п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. На вимогу податкового органу направлено первинні документи, але незважаючи на їх подання, відповідачем прийняті рішення якими відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Таке рішення є протиправним, просять задовольнити позовні вимоги, оскільки надані документи в сукупності підтверджують здійснення господарської операції та обґрунтованість видання податкових накладних. Просять задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкових накладних в ЄРПН була зупинена, оскільки позивач відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Товарно-транспортні накладні надані Позивачем не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України “Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних не заповнено обов'язкових граф щодо вантажо-розвантажувальних операцій. Надані банківські виписки складені з порушеннями чинного законодавства п. 51 Постанови Правління Національного Банку України від 04.07.2018 № 75 “Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», а саме відсутні підписи та печатки особи, що здійснювала грошову операцію. У зв'язку з тим, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства. Комісією прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлені такі обставини по справі.
ДП «ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПО ПЛЕМЕННІЙ СПРАВІ В ТВАРИННИЦТВІ» (ЄДРПОУ 00702897) зареєстровано в органах державної реєстрації 05.07.1999 за номером 15431200000001076, є платником податку на додану вартість з 01.01.2018. Підприємство провадить наступні види діяльності: КВЕД 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві (основний); КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); та інші.
ДП «ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПО ПЛЕМЕННІЙ СПРАВІ В ТВАРИННИЦТВІ» та ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКЕ» було укладено договір поставки №08/07/2024-Л від 08.07.2024, згідно п. 1.1. якого, Постачальник (ДП «ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПО ПЛЕМЕННІЙ СПРАВІ В ТВАРИННИЦТВІ») зобов'язується поставити, а Покупець (ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКЕ») прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2024 року на умовах зазначених у цьому Договорі. Відповідно до п. 1.2. Договору, товаром визначено насіння льону код УКТ ЗЕД 1204009000 кількістю 170 т (+/- 2% за вибором Покупця).
07.08.2024 між Позивачем та ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКЕ» укладено додаткову угоду до договору поставки № 08/07/2024-Л, якою серед іншого змінено найменування Товару в п.1.2. Договору контекст «Насіння льону» змінено на контекст «Льон олійний».
На виконання п. 2.1.1. Договору (в редакції додаткової угоди від 07.08.2024), 07.08.2024 Позивачем здійснено поставку ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКЕ» 70 тон льону олійного за ціною 16 666,67грн без ПДВ за 1т, загальною сумою без ПДВ 1 166 666,90грн, сума ПДВ - 233 333,38грн, всього із ПДВ - 1 400 000,28грн, що підтверджується видатковою накладною № 21 від 07.08.2024, складська квитанція № 778 від 07.08.2024, копії яких долучено до позовної заяви.
Позивачем складено податкову накладну № 7 від 31.07.2024 на загальну суму - 1 360 000.68 грн., яку подано до Державної податкової служби України для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкової накладної була зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1204, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
26.08.2024 Позивачем направлено до Комісії пояснення щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого долучено належним чином завірені копії документів, що підтверджують проведення господарської операції, зокрема, за податковою накладною № 7 від 31.07.2024, а саме: пояснення від 23.08.2024 за № 71, договір поставки № 08/07/2024-Л від 08.07.2024, додаткова угода до договору поставки № 08/07/2024-Л від 08.07.2024, видаткова накладна № 21 від 07.08.2024, платіжна інструкція № 8810663167 від 15.08.2024, платіжна інструкція № 8810662603 від 31.07.2024, складська квитанція на зерно № 778 від 08.07.2024, картка рахунку 361 по договору з ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКЕ» від 26.08.2024, договір на виконання сільськогосподарських робіт № 15/07-24-01 від 15.07.2024, договір на виконання сільськогосподарських робіт № 13/03-24-01 від 13.03.2024, договір поставки № 12/03/24/01 від 12.03.2024, договір поставки № 12/03/2024-01 від 12.03.2024, договір поставки № 20/03/24/01 від 20.03.2024, акт надання послуг № 167 від 10.08.2024, акт надання послуг № 161 від 31.07.2024, акт надання послуг № 144 від 10.04.2024, акт надання послуг № 423 від 31.07.2024, акт надання послуг № 424 від 12.08.2024, договір складського зберігання № 7Ж від 16.07.2024, видаткова накладна № 23 від 22.03.2024, видаткова накладна № 136 від 22.03.2024, видаткова накладна № 32 від 22.03.2024, договір перевезення № 12/03/24/1 від 12.03.2024.
Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.08.2024 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 7 від 31.07.2024, у зв'язку із наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
04.09.2024 Позивачем в порядку адміністративного оскарження подана скарга до ДПС України на рішення про відмову у реєстрації ПН, за результатами розгляду якої залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Позивач не погоджується з рішенням податкового органу, вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому, вказує, що Комісією у вказаному рішенні не зазначено які саме копії документів з наданих Позивачем, складені із порушенням законодавства, а господарська операція є реальною та підтверджується наданими первинними документами.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із такого.
Спірні правовідносини врегульовують Податковий кодекс України, постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова №1246), Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. (далі ЄРПН)
Підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податків зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до п. 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню;
б) дата відвантаження товарів.
Положеннями пункту 74.2. статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Виходячи з аналізу положень ПК України, які регламентують порядок формування податкового кредиту, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Ці положення стосуються також порядку корегування податкового кредиту шляхом подання відповідних розрахунків.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
П. 5. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
П. 6. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування зупиняється.
Пункт 1 вказаних Критеріїв передбачає, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація ПН/РК зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання щодо реальності господарської операції, виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, саме для вирішення питання ризиковості здійснення операцій, виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності та інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, ризиковості операцій.
Пунктом 20.2 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Для реалізації цієї норми Наказом Міністерства Фінансів України №520 від 12.12.2019, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрація яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрація яких зупинена, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Порядком передбачено, що у разі зупинення податкової накладної платник подає на комісію документи, а саме: договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У цій справі, відповідач відмовив у реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суд не погоджується з рішеннями комісії про відмову у реєстрації ПН, оскільки позивачем надані пояснення та копії первинних документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію, так як вони повністю підтверджують реальність здійснення господарської операції, наявність матеріальної бази у позивача для її здійснення та не є складеними з порушенням законодавства.
Зазначаючи в рішенні про відмову у реєстрації ПН про те, що наданні платником податку копії документи, складені/оформлені із порушенням законодавства, відповідач не зазначає які саме документи та в чому полягають ці порушення, або чому надані у своїй сукупності інші документи не задовольняють вимоги податкового органу, чи з якими порушеннями законодавства вони складені.
Лише у відзиві на позовну заяву ГУ ДПС в Одеській області зазначило, що у товарно-транспортних накладних не заповнено обов'язкових граф щодо вантажно-розвантажувальних операцій, надані банківські виписки складені з порушеннями чинного законодавства.
При цьому, відповідач не спростовує факту постачання продукції позивачем контрагенту та факту проведення розрахунків за поставлену продукцію, не ставить під сумнів реальність господарської операції та її відображення у бухгалтерському обліку позивача на підставі первинних документів, не наводить жодних обґрунтувань щодо невідповідності обсягів постачання.
Суд зазначає, що про такі невідповідності зазначених документів, відповідач не зазначав у жодному своєму рішенні як на стадії зупинення реєстрації так і при відмові у реєстрації податкових накладних. При цьому, податковий орган зазначаючи про невідповідність вказаних документів не вживає заходів щодо їх усунення у спосіб передбачений ПКУ шляхом додаткового витребування конкретних документів. На думку суду, невідповідність деяких документів не є підтвердженням нездійснення розрахунків між учасниками договору чи постачання товару, тобто не спростовує факту настання подій передбачених ст. 187 ПК України.
Щодо неналежного завірення копій документів, відсутності підписів, суд зазначає, що при направленні Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, на всі документи, які направляються через електронний кабінет платника податків, накладається електронний цифровий підпис за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа, який прирівнюється до власноручного підпису директора підприємства (печатки). Під час створення ідентичних за документарною інформацією та реквізитами документів в електронній та паперовій формі кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. А тому є незрозумілим який ще спосіб завірення документів направлених в електронному вигляді вимагає від платника податків відповідач та у якій формі, а їх окремі недоліки не можуть бути покладені в обґрунтування правомірності прийнятих рішень.
Крім того, суд зазначає, що сам факт невідповідності банківських виписок Постанові НБУ не є підтвердженням нездійснення розрахунків між учасниками договору та не спростовує факт поставки товару/надання послуг, тобто настання однієї з подій передбачених ст. 187 ПК України. При цьому податковий орган не спростовує факт розрахунків та надання послуг відповідно до укладених договорів.
Суд зазначає, що податковий орган не є органом уповноваженим здійснювати контроль за оформленням банківських платіжних документів розрахунки по яким проведені банком.
Платіжна інструкція складається платником коштів і подається в банк для списання коштів з його рахунку на рахунок покупця, і саме тому контроль за змістом та формою цього документа покладається на банк, а не податковий орган, який вийшовши за межі своїх повноважень аналізуючи відповідність платіжної інструкції Постанові Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 “Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України».
Отримувач коштів, тобто позивач, не має впливу на складання платіжної інструкції, оскільки основною метою продавця є продаж товару та отримання коштів на рахунок, що і відбулось при цій господарській операції та підтверджено первинними документами.
Банківська виписка не виконує функцій первинного документа для отримувача коштів, (п.1.30 Закону 2346 “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні») тобто не фіксує здійснення певної операції, а тільки узагальнює інформацію щодо їх проведення. Отже, якщо документ не містить достатньо відомостей про операцію або взагалі не містить такої, то це не первинний документ. Клієнт банку отримує банківську виписку, через систему електронних платежів “Кліент-Банк», яка є регістром бухгалтерського обліку.
Щодо ТТН, суд зазначає, що не заповнення в ТТН розділу вантажних чи розвантажувальних робіт не спростовує факту поставки товару, тобто настання подій передбачених ст. 187 ПК України.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зі змінами внесеними Наказом Міністерства інфраструктури України №413 від 03.06.2019 року ч. 1. П. 11.1 передбачено наступне.
Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Таким чином, зі змісту абзацу другого п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 №363, вбачається, що інформація про вантажно-розвантажувальні операції не є такою, що обов'язково має міститися у товарно-транспортній накладній.
Крім того, податковий орган жодним чином не обґрунтовує причинний зв'язок між ТТН та незаповненим у них розділом з приписами ст. 187 ПКУ, яка визначає дату виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг. Відповідно вимоги податкового органу не є такими, що ґрунтуються на приписах законодавства.
Суд приходить до висновку, що фактично ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, маючи в розпорядженні достатню кількість первинних документів щодо підстав складення податкової накладної, приймаючи рішення про відмову у реєстрації з підстав надання документів, складених з порушенням законодавства та не зазначаючи при цьому яких і з якими порушеннями, в подальшому у відзиві штучно створюють інші підставу відмови у реєстрації ПН, таку як надання документів складених з порушенням законодавства, що можуть породжувати сумніви щодо реальності господарської операції. При цьому про перелік документів які складені з порушенням законодавства, позивачу стає відомо тільки з відзиву на позовну заяву.
Зазначене дає підстави суду для висновку про штучне створення ситуації правової невизначеності зі сторони податкового органу.
З цього приводу суд зазначає, що відповідачі ігнорують дійсні обставини, виправдовуючи свій прояв негативної дискреції, обставинами, які не були підставою для прийняття спірного рішення і не зазначалися у ньому.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Воно не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року справа №822/1817/18, від 21 травня 2019 року справа №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року справа №819/330/18.
Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, а надані документи та пояснення є достатніми для її реєстрації. Відмова в реєстрації ПН є протиправною, а прийняті рішення підлягають скасуванню.
Суд вважає, що оскільки встановлено, що Комісія протиправно відмовила у реєстрації ПН, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на реєстрацію ПН, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ДПС України їх зареєструвати.
При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав позивача.
Суд зазначає, що відповідачі не довели правомірність прийнятих ними рішень, а тому вони є протиправним та підлягають скасуванню, як такі що не відповідають вимогам зазначеним у ч. 2 ст.2 КАС України.
В той же час, позивач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності позовних вимог.
Судовий збір підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 241-246 КАС України, суд
Позовні вимоги ДП «ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПО ПЛЕМЕННІЙ СПРАВІ В ТВАРИННИЦТВІ» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.08.2024 за № 11707998/00702897 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7 від 31.07.2024.
Зобов'язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 44069166) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ДП «ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПО ПЛЕМЕННІЙ СПРАВІ В ТВАРИННИЦТВІ» (ЄДРПОУ 00702897) № 7 від 31.07.2024 датою подання платником податків на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) на користь ДП «ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПО ПЛЕМЕННІЙ СПРАВІ В ТВАРИННИЦТВІ» (ЄДРПОУ 00702897, 67806, Одеська область, Овідіопольський район, селище міського типу Авангард, вул. Ангарська, будинок 1) судовий збір в розмірі 6056,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов