06 вересня 2006 р.
№ 04/534
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Костенко Т.Ф.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Шкребтієнко І.О.
від відповідача: Штих М.М.
розглянувши касаційне подання Прокурора Корсунь-Шевченківського району
на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.05.2006р.
у справі № 04/534 Господарського суду Черкаської області
за позовом Прокурора Корсунь-Шевченківського району в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації
до Закритого акціонерного товариства “Агроекопродукт»
третя особа Корсунь Шевченківський районний відділ земельних ресурсів
про стягнення 76467,00 грн.,
Прокурор Корсунь-Шевченківського району в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Черкаської області про стягнення шкоди у вигляді упущеної вигоди -недотриманої орендної плати у розмірі 76467грн. за комерційне використання землі державної форми власності.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.01.2006р. (суддя І.І.Упир), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. (судді: А.О.Рибченко, В.Ю.Шевченко, В.О.Швець), в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, прокурор Корсунь-Шевченківського району вніс касаційне подання, в якому просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 31.01.2006р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу прокурор Корсунь-Шевченківського району мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши касаційне подання, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційне подання Прокурора Корсунь-Шевченківського району підлягає задоволенню частково.
Господарським судом встановлено:
30.05.2003р. відповідачем укладено договір купівлі-продажу, за якими відповідач придбав у власність комплекс будівель і споруд, що розташовані на земельній ділянці розміром 3га по вул. Леніна, 301.
23.01.2004р. за Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, яке видане Корсунь-Шевченківською міською радою відповідач набув право власності на комплекс будівель і споруд, що розташовані на земельній ділянці площею 4га вул. Леніна, 343 в м. Корсунь-Шевченківському Черкаської області.
01.09.2005р. між позивачем та відповідачем були укладені договори оренди землі. Згідно умов даних договорів відповідачу були надані земельні ділянки по вул. Леніна, 301 в розмірі 3га і по вул. Леніна, 343 в розмірі 4га в користування на умовах оренди на 1 рік.
Земельні ділянки по вул. Леніна, 301 в розмірі 3га і по вул. Леніна, 343 в розмірі 4га знаходились в користуванні попередніх землекористувачів.
Правила щодо переходу права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду встановлені ст. 120 Земельного кодексу України, відповідно до ч. 2 якої при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки. Таким чином, при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки. Проте, господарський суд встановивши, що земельні ділянки по вул. Леніна, 301 в розмірі 3га і по вул. Леніна, 343 в розмірі 4га знаходились в користуванні попередніх землекористувачів на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не дослідив обставин щодо того на яких умовах здійснювалось користування земельними ділянками попередніми землекористувачами.
Згідно ч. 3 ст. 415 ЦК України особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди). Проте, як вже було зазначено господарським судом не було досліджено обставини на яких умовах здійснювалось користування земельними ділянками попередніми власниками будівель та споруд.
Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Таким чином, як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, забороняється користування земельною ділянкою до укладення договору оренди та його державної реєстрації. Проте, господарським судом попередніх інстанцій не встановлено обставин щодо того чи здійснював відповідач користування земельними ділянками до укладення та реєстрації договорів оренди від 01.09.2005р.
Крім того, ст. 156 Земельного кодексу України визначені підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до якої власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Проте, господарським судом на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не встановлено обставин щодо чи делеговано позивачу -Корсунь-Шевченківській районній державній адміністрації, відповідно до яких він має право на вимогу щодо відшкодування збитків.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційне подання прокурора Корсунь-Шевченківського району задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 31.01.2006р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. у справі № 04/534 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Костенко Т.Ф.